НОВИНИ

Гриневич розповіла про білінгвальну модель організації шкільної освіти

За словами голови Міносвіти, для нацгромад України мають бути представлені різні моделі організації шкільної освіти для можливості володіти як рідною, так і державною мовами.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що в Україні для різних національних громад мають бути представлені різні моделі організації шкільної освіти, аби дитина могла володіти як рідною, так і державною мовами. Про це повідомляє прес-служба МОН.

"Для будь-яких змін потрібні моделі, які показуватимуть приклад успішного впровадження новацій. У вашій школі вчителі початкової школи вже працюють активними методами навчання. Зокрема, я спостерігала це на уроці у 2-му класі, де навчання відбувається словацькою. Також у старшій школі ви успішно запроваджуєте білінгвальний підхід, що теж важливо як модель для змін у школах національних громад", – розповіла Гриневич під час зустрічі з батьками та вчителями спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 4 із поглибленим вивченням словацької мови Ужгородської міської ради.

За її словами, "на фоні питань з боку національних меншин щодо статті 7 якось було втрачено з уваги, що 4 пункт говорить про можливість викладання частини предметів саме європейськими мовами, який дозволить гнучкіше підходити до вивчення мов, давати дітям реальну мовну практику для оволодіння й іноземними мовами.

Нагадаємо, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

Однак міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.

Згодом Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо мовної статті українського закону "Про освіту". Відповідне рішення Асамблеї доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши "мовну статтю" без консультацій з представниками національних меншин.

Згодом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що позитивні висновки Венеціанської комісії щодо українського закону про освіту не вплинуть на рішення Будапешту тиснути на Києві.