У середу, 18 жовтня, Слідчий комітет Росії повідомив про затримання громадянина України на території РФ. Тиждень вирішив згадати, кого ще в 2017 році було затримано на території країни-агресора.

За "дії спрямовані проти Росії"

Слідчий комітет Російської Федерації 18 жовтня повідомив, що в Ростовській області  затримали громадянина України, який нібито причетний до діяльності організації "Правий сектор". За даними російських силовиків, ім'я затриманого Роман Терновський.

"Встановлено, що Терновський у складі учасників організації "Правий сектор" неодноразово брав участь у пікетах, мітингах та інших суспільно-масових заходах на території України. Крім того, використовуючи аккаунт у соціальній мережі "Facebook", Терновський здійснював пропаганду діяльності організації "Правий сектор" серед користувачів інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет, в тому числі осіб, які постійно проживають на території Російської Федерації", - йдеться у повідомленні.

Російські правоохоронці зазначають, що дії Терновського "спрямовані проти інтересів Росії" і кваліфіковані слідством за статтею Кримінального кодексу РФ, що передбачає кримінальну відповідальність за участь в діяльності екстремістської організації.

Повідомляється, що за місцем проживання Терновського в Ростові-на-Дону під час обшуку нібито виявлені предмети одягу та інші особисті речі з символікою організації "Правий сектор".

"За клопотанням слідства судом щодо Терновського обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту", - додали в СК РФ.

Водночас, прес-секретар "Правого сектору" Артем Скоропадський заявив, що затриманий Терновський уже давно не є активістом ПС.

За його словами, Терновський ніколи до лав партії не входив, проте близько одного року був прихильником політсили.


За "порушення держкордону РФ з метою контрабанди"

Працівники російської спецслужби 14 жовтня повідомили про затримання шістьох громадян України, "які порушили держкордон РФ із метою контрабанди близько 20 тонн сільгосппродукції".

Згідно з повідомленням, затримані "ховалися в одному з вагонів потяга, що прямував за маршрутом Куп'янськ (Україна) - Валуйки (Бєлгородська область)". У ФСБ заявили, що поїзд, не доїжджаючи до кордону з РФ, зробив "несанкціоновану зупинку" для вивантаження контрабанди.

"Щодо затриманих наразі проводиться перевірка. Двох машиністів поїзда - також громадян України - притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 18.1 КоАП РФ (порушення режиму держкордону)", - повідомили в спецслужбі.

Санкція за цією статтею тягне за собою адміністративний штраф в розмірі від 2 до 5 тис. рублів з адміністративним видворенням за межі РФ або без такого.


За "порушення держкордону РФ"

Російські прикордонники 9 жовтня повідомили про нібито затримання "військовослужбовця української армії", який намагався перейти кордон на Луганському напрямку.

"Прикордонним управлінням ФСБ Росії у Білгородській та Воронезькій областях 9 жовтня 2017 року за порушення державного кордону з України в Росію на луганському напрямку затримано особу, яка представилася військовослужбовцем Збройних сил України", - йдеться в повідомленні.

У штабі АТО цю інформацію спростували.


За "перетин кордону РФ"

Державна прикордонна служба України повідомила, що 3 жовтня двоє прикордонників Ігор Дзюбак та Богдан Марцоні зникли під час моніторингу кордону в Сумській області.

"Учора (3 жовтня – Ред.) 2 офіцери відділу прикордонної служби "Зноб-Новгородське" Сумського прикордонного загону здійснювали моніторинг ділянки державного кордону. Близько 20.00 зв'язок з ними перервався", - йдеться у повідомленні.

Наступного дня Російська Федерація офіційно підтвердила затримання двох військовослужбовців ДПСУ.

Перший заступник голови ДПСУ Василь Серватюк пояснив, що російська сторона просить надати документи про затриманих.

Згодом, 6 жовтня РФ відмовила українському консулу в Росії у відвідуванні затриманих, із поясненням, що нібито ще не встановили особи затриманих. Українська сторона вже звернулася по допомогу до ОБСЄ та уповноваженого з прав людини.

Російський суд 9 жовтня заарештувала Дзюбака та Марцоні терміном на два місяці.

За словами речника ДПСУ Олега Слободяна, розгляд відбувався за двома статтями: щодо незаконного перетину кордону та злісної непокори працівникам правоохоронного органу. 

Секретар РНБО Олександр Турчинов відреагував на арешт та заявив, що українських прикордонників захопили на нейтральній території. Він назвав це "актом терроризму" та наголосив, що російська сторона має їх звільнити.

"Встановлено, що прикордонники були захоплені на нейтральній території, тобто, на території України. І то чистий тероризм Росії, який вони здійснюють проти нашої країни", - сказав Турчинов.

13 жовтня ФСБ висунула звинувачення українським прикордонникам у вчиненні правопорушення за статтею КК Росії "Незаконне перетинання державного кордону РФ". Також, було опубліковано відео допиту.

Водночас, Слободян повідомив, що Росія натякнула на можливий обмін українських прикордонників.

"Один з листів, який ми нещодавно отримали від росіян, свідчить про те, що вони ніби готові до діалогу, натякнули на дзеркальні заходи з нашого боку. Може, дійсно, будуть намагатися ініціювати обмін наших військовослужбовців на двох російських прикордонників, яких ми затримали на адмінкордоні з тимчасово окупованим Кримом кілька місяців тому", - сказав  він.


За "участь в екстремістських організаціях"

Федеральна служба безпеки Росії 6 вересня затримала колишнього охоронця нардепа Дмитра Яроша ("Правий сектор") Олександра Шумкова.

За словами матері затриманого Лариси Шумкової, 26 вересня, пізно ввечері на домашню адресу надійшов відкритий лист від Слідчого комітету ФСБ РФ у Брянській області, де було сказано, що її син перебуває в брянському СІЗО.

"В листі було сказано, що він був затриманий працівниками ФСБ ще 6 вересня о 15 годині дня за підозрою в "скоєнні злочину" за  ч.2 ст. 282 КК РФ – участь в екстремістських організаціях", - сказала Шумкова.

За її словами, син зник ще наприкінці серпня - "просто не повернувся з роботи". Водночас, у прикордонній службі зазначили, що 23 серпня екс-охоронець Яроша нібито на авто, законно перетнув українсько-російський кордон.

Згодом, 11 жовтня стало відомо, затриманий Шумков досі перебуває в російському СІЗО.

Мати затриманого розповіла, що МЗС України займається питанням незаконного утримання її сина на території Росії в СІЗО. Крім того, ведуться пошуки російського адвоката, який представлятиме в суді інтереси Олександра Шумкова.


За "статтею про терористичний акт"

Колишній прикордонник Ігор Гриб, який займається створенням капеланської служби в силових органах, 28 серпня повідомив про викрадення спецслужбами Росії його сина Павла під час відвідин Білорусі.

"24 серпня 2017 року мій син Павло (19 років) поїхав до міста Гомель на зустріч з дівчиною, з якою познайомився і спілкувався тільки в соціальних мережах, без особистого знайомства, спочатку в VK, а потім в Скайп, яка з його слів, мала приїхати на зустріч з Російської Федерації", – написав батько.

За його словами, "ФСБ виманило Павла до Гомеля, під виглядом зустрічі з дівчиною та провело затримання".

Як з’ясувалося, затриманий перебував у розшуку за ст. 205 КК РФ (терористичний акт), ініціатором якого є ФСБ РФ по Краснодарському краю.

Того ж дня, український консул у Мінську Олександр Новосьолов повідомив, що Павла Гриба немає серед офіційно затриманих у Білорусі, і його не утримують у слідчих ізоляторах країни. Посольство України передало в МЗС Білорусі ноту з проханням надати інформацію про українця.

Лише 31 серпня офіційний представник Державного прикордонного комітету Білорусі Антон Бичковський підтвердив, що громадянин України Павло Гриб перетнув державний кордон Білорусі 24 серпня.

Пізніше, 1 вересня родина Гриба звернувся до силових структур Білорусі та Росії з офіційними заявами про сприяння в розшуку і поверненні Павла Гриба в Україну. А 4 вересня вони подали скаргу в Європейський суд з прав людини.

7 вересня батько Ігор Гриб, який отримав інформацію від Міністерства закордонних справ України, повідомив, що Павло Гриб перебуває в Краснодарі в слідчому ізоляторі № 5.

За словами затриманого українця, його вивезли з Гомеля невідомі люди і передали іншим невідомим.

"І приблизно через кілька днів в Смоленській області був оформлений протокол затримання. Після цього доставлений в Краснодар. Як ви всі розумієте, в ізоляторі ФСБ видивляться навіть кулькову ручку, тому сказане, якщо і записано, то не мною", - 11 вересня розповів його адвокат Андрій Сабінін.

Згодом, через погіршення стану здоров'я, 15 вересня Павла Гриба перевели із СІЗО №5 до лікарні, наступного дня його повернули до слідчого ізолятору.

Міністерство закордонних справ та Міністерство охорони здоров’я, керуючись листом ЄСПЛ 11 жовтня відправили українських лікарів провести огляд заарештованого Гриба.

"Враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, Київ, не очікуючи рішення російської сторони про допуск українських лікарів до затриманого Гриба, керуючись відповідним листом ЄСПЛ, відряджає українських медиків до Російської Федерації", - сказав Погорельцев.

Натомість, 13 жовтня представництво МЗС РФ у Краснодарі надіслало Україні офіційну відмову щодо можливості українським медикам зустрітися та провести обстеження  затриманого.

18 жовтня Жовтневий районний суд Краснодара продовжив термін утримання під вартою укранця Павла Гриба до 4 січня 2018 року. Раніше в серпні він був заарештований в Краснодарі на два місяці.


За "контрабанду зброї та вибухівки"

У ФСБ Росії 4 травня заявили, що в Краснодарі затримали українця за підозрою в продажі зброї і вибухівки, доставлених в РФ контрабандним шляхом.

Згідно з повідомленням, силовики "припинили канал контрабандного постачання з території України зброї, боєприпасів і вибухових речовин".

"У Краснодарі при збуті засобів ураження затриманий громадянин України, якого підозрюють у скоєнні вказаного злочину", – сказав представник спецслужби, не уточнивши дату затримання.


На прохання України

У ЗМІ з посиланням на джерела, 27 березня з'явилася інформація, що у Москві поліція затримала громадянина України, Канади та Грузії, екс-депутата Верховної Ради Олександра Шепелєва.

Підставою для арешту стало те, що Олександра Шепелєва Україна оголосили у розшук на початку 2013 року. Його та дружину звинуватили у розкраданні та причетності до замовного вбивства. 4 липня 2013 року Шепелєва затримали у Будапешті. Його екстрадували до України у березні 2014 року, де суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою. Пізніше, 6 липня, Шепелєв утік з лікарні, де йому дозволили перебувати нібито через хворобу.

У 2015 року Шепелєва затримали у підмосковному селищі Горкі. Того ж року, 23 березня стало відомо, що Одинцовський суд Москви ухвалив рішення екстрадувати Шепелєва до України, проте згодом виявилося, що суд лише постановив тримати екс-нардепа під вартою до 28 квітня.

На підставі клопотання Генпркуратури України органаи РФ в березні 2015 року розпочали екстрадиційну перевірку видачі Шепелєва українській стороні. Відповідь щодо екстрадиції Україна отримала лише в 2016 році.
"18 лип 2016 у Генеральну прокуратуру України надійшло повідомлення Генеральної прокуратури Російської Федерації, згідно з яким у видачі підозрюваного А. Шепелєва для притягнення до кримінальної відповідальності на території України безпідставно відмовлено", - повідомила  прес-секретар Генпрокурора Лариса Сарган.

За її словами, в ході досудового розслідування отримані документи, які вказують на справжні мотиви зазначеної відмови в екстрадиції Шепелєва, а саме - підтверджують те, що останній з 2014 року є гласним співробітником ФСБ РФ і виконує покладені на нього співробітниками зазначеної спецслужби завдання.

Згодом, у серпні 2016 року військова прокуратура відкрила щодо Шепелєва кримінальне провадження за статтею «державна зрада». У грудні Печерський райсуд Києва дав дозвіл слідчим Генпрокуратури розпочати процедуру заочного засудження щодо Шепелєва.


Для "з'ясування персони"

Московська поліція 21 березня затримала українського журналіста, кореспондента УНІАН Романа Цимбалюка, який працює в Росії. Разом з ним затримали оператора "1+1" Микиту Бородіна та аспіранта Сарапулова.

Журналіст розповів, що він записував інтерв’ю з аспірантом, який вивісив прапор України в день третьої річниці анексії Криму.

"Знайшли героя Захара, який вивісив український прапор над МГУ в день третьої річниці анексії Криму. Прекрасне інтерв'ю закінчилася приїздом поліції. Забрали мої документи", - розповів він.

Пізніше, у той же день Цимбалюк повідомив, що його відпустили з відділку поліції.

"Дякую всім, хто переживав, нас відпустили. Перший раз потрапив до відділення за 36 років", - написав він.

Наступного дня, московські правоохоронці  пояснили затримання журналіста тим, що хотіла з'ясувати персони затриманих.

"Поліція пояснила, що затримала Романа Цимбалюка і його оператора через необхідність з'ясувати обставини і персони тих, кого вона затримала. Претензій до Романа Цимбалюка та оператора поліція не заявляла», - сказав начальник управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич.


За "збут наркотиків на території РФ"

Російські правоохоронці 11 лютого заявили про ліквідацію міжнародного наркосиндикату "ХімПром" з річним оборотом понад 2 млрд рублів, у результаті спецоперації затримано 67 осіб, 47 з яких - громадяни України.

За словами представника МВС РФ Іріни Волк, у 2015 році особи, які перебувають в Україні, для організації збуту наркотичних засобів на території РФ організували інтернет-магазин "ХімПром", який розміщував інформацію про види, ціни та способи придбання наркотиків.

Вона зазначила, що у ході спецоперації було ліквідовано три лабораторії "Хімпрому" в Істрінському, Красногорському і Одинцовському районах Московської області, припинено логістичну діяльність структурних підрозділів угруповання, які доставляли у 14 регіонів Росії особливо великі партії наркотиків у спеціально обладнаних схованках в машинах, встановлено місця розташування оптових складів в 10 регіонах РФ.

Пізніше, у Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що затримані в Росії громадяни України є жертвами торговців людьми.

За словами представника МВС, йдеться про українців, які виїжджали в РФ на заробітки і були залучені в кримінал.

"На території Російської Федерації перебувають сотні наших громадян, які в різний час стали жертвами торговців людьми... Пропагандисти РФ представляють їх не як жертв незаконного промислу, а саме як учасників організованої злочинної групи", - йдеться в заяві.

Згодом, 19 червня у Національній поліції України повідомили, що потерпілими у цій справі визнано близько 200 українців.

За словами начальника департаменту по боротьбі з торгівлею людьми Нацполіції Артема Крищенка, після визнання цих людей потерпілими по лінії МЗС повинне підніматися питання про їхнє повернення в Україну.

Він також повідомив, що всі ці люди заарештовані на стадії досудового слідства або відбувають покарання в Росії. Крищенко нагадав, що організатори цієї злочинної схеми - громадянин Молдови і троє українців - заарештовані і повідомлені про підозру в вчиненні злочинів, справа направлена ​​на розгляд до Солом'янського райсуду Києва.

Додамо, що 19 червня російський суд у місті Сургут присудив 9 років і 7 місяців колонії суворого режиму двом громадянам України за збут наркотиків.