За час існуванння миротворчі сили Організації Об'єднаних Націй (ООН)  взяли участь майже у десятці місій на території Європи, більшість з яких проходила на території колишньої Югославії. Про це пише Слово і Діло.

Єдиною країною не з числа колишніх югославських республік, де побували миротворці, є Грузія, в якій ООНівці з 1993 року займалися контролем за припиненням вогню в продовжуваному з 1989 року конфлікті, де Абхазія за підтримки Росії намагалася вийти зі складу Грузії. Місія ООН, яка прямувала до Абхазії спостерігати за виконанням угоди про припинення вогню, втратила свою актуальність вже в вересні 1993-го, коли бойові дії поновилися.

Після цього місія миротворців отримала новий мандат спостерігати за припиненням вогню і розведенням сил і засобів сторін в травні 1994 року. Ситуація залишалося відносно стабільною до російсько-грузинської війни 2008 року, після якої Росія виступила за згортання місії і в 2009 році миротворці припинили свою діяльність в регіоні, а цілі місії не були досягнуті – зараз сепаратистські республіки Абхазія і Південна Осетія фактично окуповані російською армією, і не визнані переважною більшістю країн світу.

Що стосується Югославії, то спочатку майже 40 тисячний контингент ООН вводився для контролю над перемир'ям між сербами і хорватами під час війни за незалежність Хорватії в 1992 році. З березня 1995 року, вже після того, як хорватам вдалося в основному зупинити сербську агресію, семитисячний контингент ООН ввели в країну для контролю за припиненням вогню.

Це не завадило хорватської армії в травні-серпні 95-го звільнити велику частину території країни від сербських сепаратистів протягом операції «Буря», під час якої також був розблокований Біхацький анклав, що створило умови для припинення війни в Боснії і Герцеговині.

З січня 1996 року місію ООН в Хорватії перетворили в дві нових. Першою стала тимчасова адміністрація ООН для залишків сепаратистської Сербської Країни на північному сході Хорватії. Тут миротворчі сили досягли успіху, і у 98 році ця територія була передана під контроль Хорватії під наглядом миротворців. Друга місія стежила за демілітаризацією Превлакського півострова (серед туристів більше відомого, як Острів квітів).

Боснія і Герцеговина з 1992 року загрузла у війні на два фронти – проти нападу Сербії і проти хорватів, зіткнення з якими в 1993 році переросли в повномасштабну війну, яка припинилася тільки після тиску США на владу Хорватії. У підсумку в 94-м обидві сторони підписали у Вашингтоні угоду про Боснійсько-Хорватську федерацію, а хорвати відмовилися від своїх територіальних претензій.

Мандат миротворців ООН в Боснії після початку бойових дій в країні поширився на всю територію країни в грудні 1995 року, а до цього включав в себе кілька зон безпеки. До них належала й Сребрениця – боснійський анклав, який вже кілька років перебував в облозі сербів. Причому статус «зони безпеки» дозволяв боснійським загонам ховатися в ньому після вилазок на навколишні сербські села.

Саме після подій в цьому невеликому містечку історія миротворців поповнилася ганебною сторінкою. У липні 95-го серби почали штурмувати Сребреницю, а голландський батальйон миротворців, який охороняв місто, покинув його через загрозу життю солдатів, після чого в місті і за його межами серби вбили близько 7 тисяч боснійців.

У ще одній країні з числа колишніх югославських республік – Македонії, миротворці перебували з 1995 по 1999 рік, а тисячний контингент ООН займався контролем над кордоном, проте ця місія так і не завершилась успіхом, а зіткнення з албанцями переросли в повномасштабні бойові дії в 2001 році.

Косово з моменту закінчення війни в 1999 році і виведення сербських військ знаходилося під управлінням тимчасової адміністрації ООН, яка займалася відновленням самоврядування та інфраструктури і поверненням біженців в регіон. З 2006 року сили ООН в Косово істотно скоротилися, оскільки місцева влада взяла керування на себе, а в 2008 році Косово проголосило незалежність і зараз вже визнане 114 країнами, хоча миротворці ООН все ще продовжують свою роботу в країні.

Нагадаємо, 28 вересня президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови з канцлером Німеччини Ангелою Меркель скоординував підходи щодо реалізації ініціативи введення миротворчої операції ООН на території окупованої частини Донбасу. Раніше президент України провів зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном і обговорив з ним нормандський формат та миротворців ООН на Донбасі.