Верховна Рада 5 вересня проголосувала за реформу освіти. Ключовими її нововведеннями стала 12-річна школа і підвищення зарплат вчителям. 

Найконфліктнішим аспектом освітньої реформи стало мовне питання, тобто право національних меншин навчатися рідною мовою. Навколо нього тривалий час точилися дискусії, врешті прямо під час розгляду законопроекту в залі робоча група розробила компромісний варіант статті 7, яка влаштувала більшість фракцій та увійшла в кінцевий варіант документа. Законопроект гарантував право національних меншин і корінних народів навчатися рідною мовою і водночас надав їм можливість вивчати українську. Як показують результати ЗНО з української мови та літератури, діти, які навчалися у школах для національних меншин, набагато гірше складають тести і часто не можуть подолати мінімальний бар’єр для вступу до вишу. Міносвіти мало на меті покращити цю ситуацію.

Рішенням нового законопроекту стало плавне збільшення кількості предметів, які викладаються українською, з середньої школи, пояснила міністр освіти Лілія Гриневич. Передбачається, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть предмети рідною для себе мовою, в 5-9 класах буде вводитися кілька предметів українською мовою викладання, у старшій школі це можуть бути майже всі предмети українською. Аналогічний сценарій передбачений для всіх нацменшин, в тому числі і для шкіл з виключно російською мовою викладання.

Законопроект підтримали 255 депутатів з усіх фракцій та груп, окрім "Опозиційного блоку" та "Відродження". У "Відродженні" ще до голосування заявляли, що не будуть підтримувати законопроект, оскільки в текст не були внесені пропозиції народних депутатів їхньої групи. "Відродження" виступало проти запровадження 12-річного навчання у школі, а також вимагало більшої уваги професійно-технічній освіті.

Нардеп від "Опозиційного блоку" Сергій Ківалов відразу заявив, що закон недопрацьований. "Я вважаю, що "сирі" документи приймати не можна. Але починати з чогось треба. Думаю, ще чорнило на підписі цього законопроекту не висохнуть, як будуть подані численні законопроекти зі змінами в нього", - зазначив він. Втім за кілька днів "Опозиційний блок" почав вимагати накласти вето на закон про освіту з огляду на мовні заборони. 

"Його (закону - Ред.) норми про заборону навчання мовами нацменшин не тільки порушують базові права громадян України, а й несуть загрозу руйнування країни. Ми вимагаємо переглянути закон, виключивши з нього положення, які ведуть до зростання напруженості в суспільстві", - повідомила прес-служба партії.

Президент Петро Порошенко підтримав ухвалення закону. "Освіта – це ключ до майбутнього України. Прийняття нової редакції Закону «Про освіту» дає нам цей ключ", - написав він у Facebook.

Лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, яка активно дискутувала під час внесення правок у законопроект, заявила, що під час голосування були враховані всі зауваження фракції, тому законом вона задоволена, хоч його "ще треба вдосконалювати".

У ВО "Свобода" критикують ухвалений законопроект і називають його спрямованим на русифікацію освіти. "Під благим наміром ухвалення освітньої реформи більшість депутатів фактично консервували русифікацію та деукраїнізацію освіти в Україні", - заявив голова об'єднання Олег Тягнибок.

Громадський діяч і письменниця Лариса Ніцой, яка була одним з активних ініціаторів змін у мовну статтю законопроекту, стверджує, що новий закон "зрівняв українську мову з мовою меншин". Зокрема, вона зауважила, що провалилася спроба боротися за допомогою закону із зросійщенням українців у школах.

"Справа в тому, що в Україні меншини в школах мають весь освітній процес мовою меншин, а такого немає ніде у світі, бо це приводить до сепаратизму. Саме наявність таких шкіл призвела в нас до ситуації в Криму і Сході України", – вважає вона.

Мовами національних меншин, згідно з законом, в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська. За даними першого всеукраїнського перепису населення 2001 року, найчисельнішою етнічною меншиною в Україні є росіяни. Вони становлять близько 17,3 % загальної чисельності населення України. Втім, у Росії досі ніяк не відреагували на український закон про освіту. Про позицію РФ можна скласти враження, прочитавши заголовки на прокремлівських ресурсах: "Реформа образования на Украине: русский язык изгоняют из школ" (РИА Новости), "Избавиться от русского: как украинские школы будут работать после реформы" (РИА Новости), "Азаров: Сбылась мечта «неонацистов»" (Украина.ру), "Венгрия заявила протест Украине из-за лишения нацменьшинств права обучаться на родном языке" (Украина.ру), "Рада приняла закон о тотальной украинизации образования" (Lenta.ru).

МЗС Польщі очікує, що Україна дотримається своїх зобов'язань щодо вивчення польською нацменшиною рідної мови.

“МЗС уважно спостерігатиме за процесом втілення закону і здійснить усі необхідні кроки, аби забезпечити полякам в Україні доступ до навчання польською мовою. Ми переконані, що українська сторона дотримається зобов'язань проведення консультацій з нами щодо можливих нормативних актів у контексті вживання мов нацменшин”, - зазначається в заяві польського зовнішньополітичного відомства.

У заяві МЗС Польщі наголошується, що закон гарантує етнічним і національним групам право на вивчення рідної мови поряд з українською.

В Угорщині та Румунії офіційно заявили, що український закон про освіту порушує права їхніх меншин. Перед цим з протестом виступили угорська та румунська общини.

"Україна встромила Угорщині ніж в спину, коли внесла зміни до закону про освіту, який сильно порушує права угорської меншини ... Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з Європейським Союзом, прийняла рішення, яке перебуває в повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців їх права здобувати освіту рідною мовою в школах і університетах, і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садках і початкових школах ", - йдеться в заяві МЗС Угорщини.

У МЗС Румунії зазначили, що "із занепокоєнням" зустріли новину про українську реформу освіти та вважають, то відповідний закон порушує права румунської меншини.

"У зв'язку з цим тема навчання румунською мовою в Україні буде включена до порядку денного держсекретаря Віктора Микули, який наступного тижня відправиться до Києва", - йдеться в заяві МЗС Румунії.

Угорщина вже не вперше вимагає ширших прав для своєї общини в Україні. Зокрема, на Закарпатті проживає приблизно 150 тис. угорців. На початку квітня 2016-го під час чергової сесії депутати Закарпатської облради голосували пакет різних звернень до центральної влади. Серед них опинилося і звернення до президента та прем’єр-міністра України щодо внесення змін до Конституції. Мова йшла про надання широких адміністративних та фінансових повноважень органам місцевого самоврядування. Навесні віце-прем'єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн заявив, що автономія є метою для всіх етнічних угорців, і вони за жодних обставин не повинні відмовлятися від таких вимог. Це не перша така заява політика, у 2014-му він заявляв, що «кожна нація має виробити власну концепцію автономії. Жителі Воєводини, Закарпатської України повинні діяти в такому самому напрямку». У червні у Києві в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбувся тематичний круглий стіл за участі посла Угорщини Ерно Кешкеня, заступника голови Закарпатської ОДА Віктора Мікуліна, директора НІСД Володимира Горбуліна, науковців, послів, представників угорських спілок в Україні. Під час дискусії неодноразово згадувалося, що фактично чи не найбільша проблема угорців Закарпаття – це вивчення української мови. Підтвердженням цього, як уже повідомлялося, слугують дані зовнішнього незалежного оцінювання, згідно з якими Закарпатська область за тестами, зокрема з української мови та літератури, має чи не найгірші результати з усіх. (Детальніше читайте в матеріалі Угорська «автономія» Закарпаття)

Міністр освіти Лілія Гриневич наголосила, що закон про освіту має подолати цю проблему. Вона пояснила, що наразі склалася ситуація коли діти представників нацменшин, "закінчуючи школу за бюджетні кошти, не володіють українською мовою".

"Більше того – вони не можуть вступати до вищих навчальних закладів нормально. Тому що вони складають, наприклад, зовнішнє незалежне оцінювання з дуже низьким результатом. І в зв’язку з цим ми отримуємо такий анклав де виходить дитина з повною середньою освітою, але вона не може спілкуватись державною мовою, вона ніколи не потрапить на державну службу", – пояснила міністр. Вона також додала, що "діти з інших мовних груп ­– такі як угорська, румунська – взагалі стають ізольованими від іншої частини України". Міністр додала, що новий закон не порушує прав меншин і відповідає Конституції України.