Із фасаду елітного магазину "Емпоріум" на вулиці Грушевського, 4 в Києві зникли знамениті патріотичні графіті "Ікони революції", створені під час Революції гідності на початку 2014 року. Це викликало обурення серед активістів, а керівник магазину вважає, що малюнки не мали жодної цінності. Тиждень зібрав усе, що відомо про ситуацію.

Знищення малюнків викликало широке обурення

Першою про інцидент повідомила у Facebоok журналіст Тетяна Висоцька, її публікація набула широкого розголосу.

Так фасад магазину виглядає зараз

"Товстосуми-власники магазину Емпоріум на початку вулиці Грушевського тихенько знищили революційні патріотичні графіті, які протрималися на стінах будинку майже 3,5 роки. Вже не бояться. Вже думають, що можна. Але помиляються. Хоч сучасна влада вже зрадила всі ідеали Майдану, залишилися люди, для яких ці ідеали досі є цінними. Тому вимагаю поновити графіті як пам'ятку Революції гідності", - написала вона.

Так фасад виглядав у часи Революції Гідності

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло написав у Facebook, що у 2014 році за сприяння громадської ініціативи "Музей Майдану" цим графіті було надано статус нерухомих пам'яток місцевого значення. 

"Документацію на нерухомі об'єкти Революції гідності підготувала громадська ініціатива "Музей Майдану" ще 2014 року. Держава взяла їх на облік, увівши в реєстр пам'яток. Знищені графіті мають статус пам'ятки історії №240 "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року 2014 р. вул. Грушевського, 1,2,3,4". Пам’ятка історії Наказ Мінкультури від 15.10.2014 № 869 937-Кв. Тож, питання - не лише в моральній площині, а в правовій", - написав він.

Таку саму думку висловив голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Ми вже звикли, що пам'ять про Майдан заважає деяким політикам - красти, обманювати. Виявилося декому вона заважає заробляти гроші. Тому знищено революційні графіті на Грушевського. Але вони не лише невід'ємний елемент нашої пам'яті про Майдан - вони мають статус пам'ятки місцевого значення. Тому закликаємо усіх об'єднатися для їх відновлення", - написав він у Facebook.

Згодом він додав, що Український інститут національної пам'яті готує звернення в поліцію та до Генеральної прокуратури за фактом вандалізму, оскільки знищення малюнків є злочином і підпадає під дію ч.2 ст 298 кримінального кодексу - умисне незаконне знищення, руйнування, пошкодження об'єкту культ.спадщини або його частини. Покарання - штраф до 2350 грн або обмеження чи позбавлення волі до 3 років з можливою забороною обіймати певні посади чи діяльність.

Міністр культури Євген Нищук назвав знищення патріотичних графіті неприпустимим. Мінкультури разом з партнерами буде шукати варіанти відновлення графіті, написав Нищук на своїй сторінці в Facebook.

Активіст та ветеран АТО Дмитро Різниченко анонсував візит до магазину та його власника о 15:00 в неділю, 3 вересня, щоб запитати, чому знищили пам'ятку.

У понеділок, 4 вересня, відбудеться спільний брифінг УІНП, Музею Майдану, митців та громадських активістів щодо графіті Майдану та захисту їх від вандалів. Початок о 13:00 в Українському кризовому медіа-центрі на вул. Хрещатик, 2.

Оновлення о 16:00: Кілька десятків протестувальників організували акцію перед магазином. Він виявився зачиненим, у ньому розбили скляні двері, вікна розписали червоною фарбою, а перед входом підпалили шини.

Оновлення 18:00: Київська прокуратура через нищення графіті відкрила провадження за ст. 298 КК України (Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури). Крім того, як написав у facebook генпрокурор Юрій Луценко, бізнес власників "Емпоріума" "найближчим часом ретельно перевірять усі державні контролюючі органи".

Керівництво магазину вважає графіті "типовим стріт-артом"

Керівник магазину Ігор Доценко у коментарях під постом назвав ці графіті "типовим стріт-артом, який час від часу видаляють комунальні служби".

Він також запропонував охочим купити на ринку продукцію з таким самим зображенням. При цьому зауваження, що стерто оригінали, керівник магазину проігнорував.

Скріншот Сергій Сидоренко

Історія створення "Ікон революції"

Графіті-трафарети із зображеннями Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка в ролі революціонерів з'явилися на Грушевського 10 лютого 2014 року під час подій на Майдані. Під кожним з портретів були розміщені цитати з творів митців: «Вогонь запеклих не пече», «Хто визволиться сам, той буде вільний», «Наше все життя – війна». Автором трилогії вважається вуличний художник із псевдонімом Sociopath.

Художника у 2014-му називали українським Banksy

Після революції 2014 року Sociopath в інтерв'ю Тижню розповів, як створив "Ікони революції".

"«Ікони Революції» – це посвята Героям, живим і загиблим. Але то не перші роботи, які я створив на Майдані. Перші, намальовані на дерев’яних будиночках, згоріли в лютневій битві під час зачистки Майдану. «Ікони» ж побували в полоні, коли беркутівці захопили периметр Грушевського. Переживав, як вони там, чи живі. Але знав, що навіть якщо їх знищать, то обов’язково відновлю. Не можу пригадати, як спала на думку ідея. Їх радше створило те середо­вище, що було на Грушевського: незламний український дух, що вистояв навіть на 20-градусному морозі за правду. Малював їх 10 лютого. Було холодно, фарба ледве сохла, світла майже не було, бо воно робило кожного помітним по той бік барикад і звідти миттєво летіли гумові кулі. Але душевності там вистачало: дівчата поїли чаєм, бійці допомагали тримати трафарети, хтось ділився думками на камеру, а хтось цигарками. Чотири години – й «Ікони Революції» були готові. 12-та сотня обіцяла взяти їх під скло на пам’ять про Революцію гідності", - розповів художник.