Напередодні ЗМІ поширили повідомлення, що Україна нібито опиняється в епіцентрі політичного скандалу у США. Посольство України у США вже відкинуло звинувачення і назвало їх неправдивими. Тиждень розібрався, як до теми втручання у вибори США притягнули Україну.

Як піднімалася буря

У січні 2017 року видання Politico опублікувало статтю, у якій мовилось про те, що уряд України намагався допомогти представниці Демократичної партії Хілларі Клінтон під час передвиборної кампанії і підірвати позиції нинішнього президента США Дональда Трампа. В репортажі йшлося, що американка українського походження Олександра Чалупа у 2004-2016 роках працювала для демократів над тим, щоб викрити зв'язки члена виборчого штабу Трампа Пола Манафорта з Росією. При цьому, вона звернулася по допомогу до посольства України в США. Автор матеріалу вважає, що в результаті ці спроби України саботувати Трампа нашкодили їй самій. Але тоді стаття не набула значного розголосу. 

Знову цю тему підняли на початку цього тижня, 10 липня. Під час брифінгу з журналістами прес-секретар Білого дому Сара Сандерс зачепила цю тему, відповідаючи на питання щодо публікації в New York Times, в якій говориться, що Дональд Трамп-молодший в червні 2016 року провів в Нью-Йорку зустріч з прокремлівським юристом Наталією Весельніцкою. За даними газети, вона хотіла передати сину Трампа компромат на Клінтон.

"Є сенс звернути увагу на те, що Національний комітет Демократичної партії (DNC) координував збір інформації про політичних опонентів безпосередньо з українським посольством. Це не звинувачення, це захід, який вони прийняли в офіційному порядку. Тому якщо ви шукаєте приклад координації з іншою державою або іноземним джерелом при веденні виборчої кампанії, то зверніть увагу на DNC, який дійсно координував збір інформації з українським посольством. І, наскільки я знаю, ніхто з присутніх не бачить в цьому великої проблеми", - сказав спікер.

Цю історію також нагадали кілька соратників Трампа і консервативне видання The Caller. А Крістофер Рей, висунутий Трампом на посаду директора ФБР, у відповідь на запитання сенатора Ліндсі Грема сказав, що буде "радий розкопати" дану тему, однак поки  йому нічого не відомо про цю проблему. 

"Україна – не Росія"

Як пише Bloomberg View, "історія про російське втручання (в американські вибори, - ред.) вже стала частиною мейнстріму. Українське втручання - новіша і менш опрацьована історія, яку проштовхують республіканці у відповідь на звинувачення у зв'язках з Росією. Судячи з деяких ознак, її з ентузіазмом підтримують російські зацікавлені особи".

"Зрозуміло, що люди з пропагандистської машини Владіміра Путіна хотіли б роздути історію про зв'язок Клінтон з Україною, - йдеться в статті. - Однак ця історія, можливо, не виходить за рамки дозволеного партіям з причини, описаної в Twitter колишньою співробітницею Національного комітету Республіканської партії Ліз Мейр: "Велика різниця між Клінтон/Україна і Трамп/Росія в тому, що Україна нам не ворог, а Росія, очевидно, ворог, якщо керуватися здоровим глуздом".

У статті зазначається, що чимала частина республіканського істеблішменту вважає Росію вічним противником США. "Це ґрунтується на історії холодної війни і звичних розвідувальних і дипломатичних практиках у тій же мірі і на всьому, що зробив Путін, - вважає автор. - Україна, навпаки, - об'єкт американського благодійництва та противага Росії у пострадянському просторі".

"Те, що російсько-український конфлікт показує себе всюди, куди можуть дотягнутися обидві його сторони, природно. США - важлива арена, можливо, американцям слід пишатися цим, а не турбуватися", - резюмує оглядач.

Різний масштаб

The New York Times вважає, що втручання Росії у вибори в США не можна порівнювати з можливою співпрацею Клінтон з Україною. Видання зауважує, що "українська історія Хілларі" відрізняється від епізоду з Трампом-молодшим перш за все тим, що в зустрічі з російським юристом окрім сина президента США брав участь голова виборчого штабу республіканця Пол Манафорт, а також зять і радник Трампа Джаред Кушнер. 

"В цей же час, немає жодних доказів того, що люди такого ж рівня з команди Клінтон вели справи з Чалупою чи співпрацювали з посольством України", - підкреслює видання.

Видання також зазначає, що інформація про зв'язки Манафорта з Росією змусила його піти у відставку, але навіть якщо Україна і доклала зусиль до збору цієї інформації, її дії були "менш концентрованими і централізовано керованими", ніж російське втручання. В той час як, американські розвідувальні управління називають хакерські атаки, організовані Москвою, втручанням безпрецедентного масштабу.

"Робота Халупи не була частиною широкої співпраці, як у випадку можливої взаємодії команди Трампа з Росією. І команда демократів не давала обіцянок на зразок послаблення санкцій чи надання якоїсь допомоги", - підкреслюється у статті NYT.