Деякі українські політики, які пропагують ідею "миру за будь-яку ціну", розуміють, що ціна цього миру – часткова втрата суверенітету і згода з поразкоюу війні. Про це пише журналіст Денис Казанський у матеріалі для Українського тижня.

"Українські політики, що повторюють мантру «нам потрібен мир за будь-яку ціну», насправді добре розуміють, що стоїть за цією фразою і якою може виявитися ціна. «Мир за будь-яку ціну» — відверта згода з поразкою, часткова втрата суверенітету, зміна Конституції на догоду країні-агресору. Саме таку умову висуває Україні Кремль в обмін на повернення окупованих районів Донбасу та припинення вогню. Про те, що таке «перемир’я» може обернутися для країни розколом у суспільстві, новим конфліктом і внутрішнім протистоянням, політики-демагоги вважають за краще не говорити", - стверджує він.

За словами журналіста, пацифістські рухи – нормальне явище для країни, яка воює, але якщо ця країна не є жертвою агресії іншої держави.

" Інакше кажучи, пацифістські демонстрації проти війни можуть бути природними в США або Росії, громадяни яких, приміром, вимагатимуть припинення воєнних кампаній в Іраку та Сирії. Але в Україні, на території якої російська армія, заклики до влади зупинити війну видаються неадекватними", - пише Казанський.

Він наголошує, що припинити війну на Донбасі може не український президент, а російський, адже це він ввів туди свої війська і постачає озброєння.

"Щоб війна в Україні припинилася, необхідно передусім виконати одну умову — вивести з території країни російських військових. Аґєєвих, Єрофєєвих, Алєксандрових та інших «іхтамнєтов», як тепер стали називати російських солдатів. І щоб це сталося, апелювати треба не до президента України, а до президента Росії, який веде проти України неоголошену, ганебну війну. Адже на сьогодні тільки він може ухвалити рішення про виведення військ та припинення поставок озброєння на Донбас", - пише журналіст.

Читайте більше в черговому числі Українського тижня