У новому законі "Про освіту" пропонується звузити використання мов нацменшин, але це не обмежує конституційних прав українських громадян. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами в понеділок, 3 липня, передає Українська правда.

"Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети на мові національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову. А має бути навпаки: більшість предметів повинні викладатися українською мовою. Ми забиваємо це, як норму. Наша політика – розширити використання української мови", – пояснила Гриневич.

При цьому Гриневич розповіла, що редакція мовної статті проекту закону є результатом широкого обговорення з усіма зацікавленими сторонами і фахівцями.

"Нам довелося шукати такі формулювання, які б були консенсусні для того стану, який ми маємо сьогодні. Щоб ми могли йти вперед з просуванням української мови, але не забирати право мов меншин, яке їм гарантується Конституцією", – зазначила вона.

Глава МОН пояснила, що в проекті пропонується навчання мовою національних меншин поряд з українською мовою.

"Національні меншини вимагали, щоб ми акцентували, що їм забезпечується право на вивчення мови. Це пряма норма Конституції. Ми це написали", – підсумувала вона.

Міністр зазначила, що базова мову, згідно із законом, українська, а "мова національних меншин лише в межах, необхідних для виконання професійних обов'язків в умовах меншин".

На думку Гриневич, "розкручування істерії" навколо мовного питання в законі "Про освіту" є абсолютно марним і необґрунтованим.

Нагадаємо, Верховна Рада готується розглянути в другому читанні законопроект «Про освіту». Головні дискусії точаться навколо формулювання ст. 7 документа, до якої депутати запропонували вже 81 поправку. Ідетья про право національних меншин навчатися рідною мовою. Детальніше читайте в матеріалі "Стаття розбрату".