16 квітня в Туреччині пройшов національний референдум щодо внесення змін до конституції країни. Тиждень.ua з’ясовував, якими будуть наслідки доленосного референдуму, і якою була його передісторія.


Попередні результати свідчать про підтримку курсу Ердогана

За попередніми даними, 52,4% виборців Туреччини висловилися за перехід від парламентської форми правління до президентської. Про це повідомляє британська телерадіокорпорація Бі-бі-сі з посиланням на державне агентство Анадолу. Такі дані за підсумками обробки понад 90% бюлетенів, За інформацією місцевого телеканалу Habertuk, явка склала 86%. При цьому найбільше місто Туреччини — Стамбул — проголосувало проти змін. Столиця Анкара — з невеликою перевагою — за.

Згодом стало відомо, що головна опозиційна партія Туреччини вимагає перерахунку до 60% голосів. Про це повідомив заступник голови партії.

Читайте також: Ердоган проголосував на референдумі з дружиною і внуками

У разі позитивного результату референдуму влада пропонує внести 18 поправок до конституції. Зокрема, планується розширити повноваження президента країни і перейти від парламентської форми правління до президентської республіки. Так, президент країни буде особисто призначати міністрів, представляти бюджет, висувати кандидатури більшості суддів вищих судів і видавати укази, які отримають статус законів. Президент також зможе оголошувати надзвичайний стан і розпускати меджліс.

В уряді Туреччини вважають, що зміна парламентської форми правління на президентську спростить і зміцнить державну структуру. Критики запропонованої реформи стверджують, що вона є частиною плану президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана із запровадження одноосібної влади.


Як відбувалося голосування

У всенародному голосуванні взяли участь загалом 55 млн осіб, для яких були відкриті майже 170 тис. виборчих дільниць. Громадяни Туреччини, які живуть за кордоном, проголосували з 27 березня по 9 квітня. Їхні бюлетені відкрили для підрахунку в неділю, після завершення голосування у країні.

Не обійшлося без ексцесів. Так, між двома родинами в турецькій провінції Диярбакір через розбіжності у політичних поглядах виникла сутичка, що закінчилася стріляниною. Загинули три людини.

Крім того, 15 квітня у Стамбулі поліція затримала 49 осіб за підозрою у плануванні теракту напередодні референдуму. Рейди відбулися в семи районах міста.


Якими були прогнози

Опитування показували, що перед референдумом думки громадян розділилися за принципом 50 на 50. Також багато соціологів зазначали, що чимало людей не хотіли відкрито говорити про свій вибір, тому передбачити підсумки голосування було практично неможливо.

Читайте також: The Economist: Ердоган не впевнений у перемозі на референдумі 16 квітня

Крім того, противникам конституційних поправок було досить складно проводити повноцінну кампанію напередодні референдуму. Про це заявив директор Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Міхаель Георг Лінк. За його словами, противникам поправок створювали додаткові перешкоди. Деяких з них залякували, а урядові ЗМІ характеризували їх як ворогів і змовників. Головною проблемою Лінк назвав арешти депутатів опозиційних партій, зокрема, прокурдської Партії демократії народів (ПНД), члени якої є головними противниками конституційних поправок. У результаті ця партія не могла організувати повноцінну кампанію на противагу голосування "за".

Читайте також: The Economist: Курдська карта. Ключ до успіху референдуму Реджепа Таїпа Ердогана — курди й націоналісти


Передісторія

У ніч із 15 на 16 липня у Туреччині сталася спроба військового перевороту. Президент країни Реджеп Таїп Ердоган закликав людей вийти на вулицю та завадити силовій спробі зміни влади. У сутичках загинули 190 громадян та 104 заколотники, понад 1,4 тисяч осіб отримали поранення. До цього в Туреччина пережила чотири військові перевороти. Ердоган доклав максимальних зусиль, щоб п'ятий провалився.

Дивіться також: Переворот у Туреччині: реакція світу

Після невдалого перевороту президент фактично став домінуючою фігурою в турецькій політиці, отримав розширення повноважень через ухвалення указів,  а згодом запропонував шляхом зміни конституції перетворити країну з парламентської на президентську республіку, скасувавши при цьому пост прем'єр-міністра.

Також зазначимо, що після спроби перевороту висунули підозру чи звільнили понад 100 тисяч державних службовців, серед яких учені, вчителі, судді, прокурори і військові. Ще 37 тисяч людей були ув’язнені. Їх обвинувачують у співпраці з релігійним проповідником Фетхуллахом Ґюлленом, якого Анкара вважає натхненником державного перевороту. Сам Гюллен, який проживає у вигнанні у США, відкидає свою причетність і засуджує спробу державного перевороту у Туреччині. За даними низки ЗМІ, розвідка ЄС заперечила причетність Гюлена до спроби перевороту в Туреччині.

Читайте також: Ердоган зробив заяву щодо форми державного устрою Туреччини