Більшість українських мільйонерів-політиків об’єднують дві обставини, що волею-неволею робить їх учасниками такої собі секти клієнтів «панамських юридичних компаній» й утворює справжню прірву між ними й народом. Про це в черговому номері «Тижня» пише економічний експерт Любомир Шавалюк. 

За його словами, перша обставина – це природне бажання захистити свою власність.

«Коли бізнес в Україні доростає до певних масштабів, власник просто зобов’язаний іти в політику, щоб захистити його від дрібних наїздів податківців, силовиків, місцевих чиновників, криміналітету. Будучи в політиці, капіталіст перебуває або при владі, або в опозиції. У першому випадку бере участь у політичному тиску на опозиціонерів, «віджимі» їхніх активів та їх розподілі. У другому може зазнати всіх жахіть переслідувань (саме тому олігархи, яким вдалося поставити себе понад політикою, воліють інвестувати в усі політичні проекти чи більшість із них, убезпечуючи себе і свій бізнес від нападів з боку влади)», — пише експерт.

Тому, за словами Шавалюка, гроші виводять в офшори, де ризик їх втратити в рази менший. Безпека капіталу — фактор, який змушує працювати з офшорними компаніями всіх чи практично всіх багатіїв, статки яких перевищують, скажімо, $10 млн. Інакше ризики будуть завеликими.

Другу обставину він формулює так: навіщо платити податки в Україні, якщо мультимільйонери прекрасно знають, що ці гроші значною мірою використовуються неефективно і, м’яко кажучи, не за призначенням.  

Щоправда, зауважує експерт, коли об’єднати мотиви всіх олігархів, то вийде цікава картина.

«За різними даними, Україна щороку втрачає $10–20 млрд, які витікають в офшори (остання оцінка з’явилася у зв’язку з «панамськими архівами» — $11,6 млрд). По-перше, це велика втрата для країни (5–15% ВВП). Якби такі гроші не тікали, ми спостерігали б бурхливий розвиток економіки (хоча є питання щодо кількості проектів, здатних освоїти такі суми, але, мабуть, вони знайшлися б). По-друге, приблизно п’ята частина цих сум (залежить від податкових ставок) — безпосередня втрата бюджету. Тобто найбагатші не платять. А хто ж тоді платить? Бідні, дурні й чесні», —  пише Шавалюк.

Він зазначає, що це призводить до подальшого зростання майнової нерівності, соціального напруження та всіх наслідків, які з того випливають. Ось чому в роботі наших олігархів з офшорами прості українці вбачають неймовірний переступ проти власного народу. І в цьому є принаймні частина правди.

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»