НОВИНИ

Європа боїться безвізового режиму з Україною через нелегальних мігрантів – політолог

У питанні скасування віз є пункти, які повинна виконати Україна, і обставини, які поки що перебороти неможливо – такі як російська агресія.

Підсумками першого дня саміту Східного партнерства у Ризі є відмова Білорусі та Вірменії підписати резолюцію через наявність у ній пункту про незаконну анексію Криму, відсутність конкретних термінів запровадження безвізового режиму та відмова піднімати питання про перспективу членства в ЄС. Тиждень.ua дізнався думку директора Міжнародного інституту демократій Сергія Тарана з цього приводу.

На його погляд, позиція Білорусі зрозуміла, адже вона залежна від Росії, Лукашенка залежний від Путіна, тому це рішення стало наслідком тиску, який чинить Росія.

«Не думаю, що це принципово вплине на наші відносини з Білоруссю, тому що на непідписанні декларації втрачає насамперед вона. Наявність її підпису не свідчить про успіхи чи неуспіхи української політики. Це проблема зовнішньої політики Білорусі, яка замість багатовекторності обрала московський напрям», – вважає політолог.

Щодо безвізового режиму експерт зазначив, що його можуть надати наступного року, але Україні потрібно для цього вжити низки конкретних заходів.

«Перелік умов є вичерпним. Україна не може виконувати, а Європа вимагати чогось нескінченно. У європейців були побоювання щодо безвізового режиму в контексті неконтрольованого українсько-російського кордону і нелегальної міграції. Тому питання не лише в тому, що Україна робить чи не робить. Є певні об’єктивні обставини, на які Україна, на жаль, не може впливати. Європа не може сказати: ми не дамо вам безвізового режиму, бо боїмося ваших нелегальних мігрантів. Тому, з одного боку, є пункти, які повинна виконати Україна, а  з іншого – обставини, які поки що, на жаль, неможливо перебороти», – повідомив Таран.

Політолог переконаний, що виконання цих умов для української влади є принциповим завданням.

«Із європейської перспективи починалася інтеграція країн, які зараз є членами ЄС. Ми просто йдемо шляхом, який проходили свого часу інші. Хотілося б мати більш серйозне підтвердження наших європейських прагнень, але, думаю, про це буде йтися, коли запрацює повною мірою угода про асоціацію», – зазначив експерт.

Читайте також : Саміт Східного партнерства у Ризі: основні питання