Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
18 квітня, 2015 15:14   ▪   Версія для друку

З Клюєва зняли підозру в масових убивствах

Наразі Клюєва підозрюють тільки у перешкоджанні акціям протесту 30 листопада 2013 року.

З колишнього заступника голови Адміністрації президента Андрія Клюєва зняли підозру у причетності до масових убивств в Києві у січні-лютому 2014 року. Про це повідомили у Генпрокуратурі у відповідь на запит Тиждень.ua.

26 лютого 2014 року Клюєву повідомили про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст. 365, ч. 3 ст. 27 та п.п. 1, 5 та 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу.

За пунктами ст. 115 Клюєву інкримінувалася організація масових убивств, скоєних групою осіб за попередньою змовою. Максимальна санкція за вказаними пунктами передбачає довічне ув’язнення.

Однак, у прокуратурі не знайшли доказів причетності Клюєва до розстрілів у Києві і зняли підозру 23 травня 2014 року.

«У зв’язку з тим, що в ході досудового розслідування не здобуто доказів про причетність Клюєва А.П. до вчинення масових вбивств мітингувальників у центральній частині міста Києва у січні-лютому 2014 року, 23.05.2014 повідомлення про підозру Клюєву А.П. змінено, винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 340 КК України за фактом перешкоджання проведенню зборів, мітингів, які відбувалися 30.11.2013 року на Майдані Незалежності у місті Києві», – йдеться у тексті.

Санкція за ст. 340 передбачає виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Окрім того, за інформацією прокуратури, наразі досудове слідство стосовно Клюєва зупинено у зв’язку з тим, що він перебуває у розшуку.

Нагадаємо, за інформацією екс-генпрокурора Віталія Яреми, Клюєву також висували звинувачення у незаконному збагаченні.

Як відомо, наприкінці лютого 2014 року Австрія заблокувала активи 18-ти регіоналів, серед яких опинилися Віктор Янукович, його син Олександр, екс-прем'єр-міністр Микола Азаров, колишній віце-прем'єр Сергій Арбузов, колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-голова Адміністрації президента Андрій Клюєв. Їх підозрювали у порушенні прав людини та корупції. У квітні ж стало відомо, що Австрія заморозила близько 6 млн. євро і більш ніж 10 рахунків, які належали колишнім українським чиновникам.

Пізніше повідомляли, що арешт з активів Клюєва та його брата зняли, однак у прокуратурі це заперечували.

Читайте також: Поплічники Януковича у розшуку: від службового підроблення до масових убивств.


Матеріали за темою:

 
Реклама
Український друкований часопис «Тиждень»
уже в продажу
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено