Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 лютого, 2015 15:43   ▪   Версія для друку

Злочини проти Майдану: хід розслідування, найрезонансніші справи

Тиждень.ua проаналізував прогрес у розслідуванні злочинів, вчинених проти Майдану, зосередивши увагу на досі не розкритих справах, нових фактах про замовників та змінах у правоохоронній структурі.

Упродовж кривавих подій розгону Євромайдану в січні 2014 року постраждали 2, 5 тис осіб, 104 активісти загинули. За рік ГПУ розслідувала далеко не весь перелік вбивств, багато винних опинилися на волі, хоча нове керівництво обіцяє якнайшвидше поставити в цій справі крапку.

Пост прийняв - пост здав: від Яреми до Шокіна

Екс-прокурор України Віталій Ярема на початку лютого звітував щодо ситуації з розслідування злочинів проти Майдану.

За даними ГПУ, станом на 6 лютого встановлено:

під час придушення мирних акцій на Майдані постраждали 2,5 тис осіб;

- 104 з них загинули;

- 1200 отримали травми (у тому числі 185 - з вогнепальної зброї, а ще 1000 осіб отримали інші тілесні ушкодження);

- неправомірно до кримінальної відповідальності притягнуті 503 людини та 291 - до адміністративної;

- розслідується близько 1000 кримінальних проваджень лише щодо злочинів проти Майдану (у тому числі 250 - щодо умисних вбивств і замахів на вбивства, а понад 500 - перевищення влади та службових повноважень);

- в рамках розслідувань допитано близько 3 тис осіб і проведено понад 1000 експертиз;

- до суду направлено 8 обвинувальних актів за фактами умисних вбивств учасників революції гідності та скоєних щодо них насильницьких дій.

Новопризначений генпрокурор України Віктор Шокін пообіцяв «у пріоритетному порядку» розслідувати всі злочини проти Майдану.

“Я беру на себе відповідальність, що ці злочини будуть розслідуванні в повному обсязі і направлені до суду”, - підкреслив Шокін.

Нагадаємо, станом на 19 лютого понад 50 активістів Майдану залишаються зниклими безвісти.

Безкарні злочини

«Темна справа» журналіста газети «Вести»

25 лютого відбудеться чергове засідання суду за фактом вбивства київського журналіста В'ячеслава Веремія, яке відбулось під час подій Євромайдану 19 лютого 2014 року. 

Адвокати сім’ї загиблого зазначають, що процес  залишається закритим, незважаючи на численні клопотання відкрити його.

15 жовтня справу про вбивство журналіста В'ячеслава Веремія було перекваліфіковано за статтею КК «хуліганство, вчинене групою осіб». Одного з фігурантів справи Юрія Крисіна відпустили з-під домашнього арешту. На думку слідства, Крисін не завдавав журналісту смертельних ударів, хоча на одному з попередніх засідань він повністю визнав свою провину. За словами адвоката, обвинувачений перебуває на волі, на підписці про невиїзд, йому заборонено контактувати з іншими підозрюваними.

ГПУ у скоєнні вбивства 19 лютого підозрює ще 45-річного Джалала Алієва на прізвисько «Діма Дагестанець». Підозрюваний досі перебуває у розшуку.

Нагадаємо, 19 лютого у Києві тітушки напали на журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія, завдавши йому кульове поранення в груди. Цього ж дня він помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.

Нігояна вбили з мисливської рушниці, хто – невідомо й досі

ГУ МВС й досі не знайшло винних у вбивстві Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та ще багатьох жертв подій Євромайдану.

Вдалося встановити тільки характер поранень, які спровокували миттєву смерть.

Як заявив перший заступник начальника слідчого ГУ МВС Віталій Сакал, Сергія Нігояна вбили картеччю з мисливської рушниці ‒ 2 постріли в груди і один в голову, а Михайла Жизневського ‒ з рушниці, кулею в серце. За словами Віталія Сакала, на озброєнні міліції такої техніки немає.

Слідством встановлено, що тіла вбитих переміщали, а свідків вбивства так і не знайшли. Тому слідчі надіслали запити телеканалам ‒ з проханням надати відеозаписи подій, щоб допомогти розслідуванню.

Нагадаємо, Сергій Нігоян та Михайло Жизневський були першими активістами Євромайдану, яких розстріляли 22 січня.

Силовики, які знущалися над Гаврилюком, вже не силовики, але на волі

У результаті слідства силовикам, які знущалися над Михайлом Гаврилюком під час подій Майдану, заборонили тільки працювати в МВС протягом року.

Нагадаємо, Михайла Гаврилюка під час сутичок на вулиці Грушевського у Києві затримали військовослужбовці внутрішніх військ. Вони у мороз роздягнули козака та фотографувались з ним. Пізніше в інтернеті з’явилося відео цих знущань.

Згодом Печерський райсуд заарештував на 2 місяці бійця спецпідрозділу "Ягуар" за підозрою в участі у знущаннях і нанесенні тілесного ушкодження активістові Майдану Гаврилюку.

Пізніше Гаврилюк відмовився від претензій до одного з підозрюваних співробітника спецпідрозділу "Ягуар" Леоніда Ломоноса. 9 квітня працівника ВВ відпустили під домашній арешт.

Суддю Садовника судять, а сам екс-беркутівець ховається в Криму

Підозрюваний у розстрілі активістів Майдану екс-беркутівець Дмитро Садовник, за інформацією джерел, перебуває в окупованому Криму.

Як відомо, командир "Беркуту" Дмитро Садовник був звільнений судом з-під варти і відправлений під домашній арешт 19 вересня. Після цього він кілька разів не з’являвся на засідання Апеляційного суду щодо своєї справи, а 3 жовтня зник. 4 вересня суд дав дозвіл на затримання Садовника.

Дружина підозрюваного Садовника написала заяву в міліцію про його викрадення. 

6 жовтня Апеляційний суд Києва скасував рішення Печерського райсуду, який раніше змінив запобіжний захід Садовнику, підозрюваному в розстрілі 39 активістів Євромайдану. 

Судді, що відпустила Садовника, оголосили підозру.

Як повідомлялося, Януковичу, Захарченку, Кусюку та ще іншим особам, причетним до жорстокого кровопролиття на Майдані, пред’явлені підозри. Але за оперативними даними, вони перебувають або в Криму, або на території РФ.

На запит української прокуратури видати Росією вищевказаних осіб російська прокуратура відповіла відмовою, вбачаючи в подібних діях політичне переслідування.

Проблеми, що довгий час гальмували процес слідства

Довгий час розслідування подій на Майдані педалювало те, що:

- в період з 19 по 23 лютого практично у всіх правоохоронних структурах була знищена більша частина документації, що стосується їхньої діяльності щодо протидії протестних акцій;

- були спалені, викрадені чи пошкоджені тисячі документів, одиниць техніки, баз даних;

- було вивезено і приховано значну кількість вогнепальної зброї, яка перебувала на озброєнні спецпідрозділу "Беркут", з якого могли розстрілювати майданівців;

- переважна більшість правоохоронців, які брали участь у протидії протестних акцій, зайняли позицію - "нічого не чув, не бачив і не знаю чи не пам'ятаю".

Прогрес у вирішенні питання все-таки є

На сьогоднішній день відкрито більше 100 кримінальних справ стосовно тодішніх високопосадовців, у тому числі керівної ланки СБУ, які на чолі з російськими кураторами готували злочини проти Майдану.

СБУ інформує, що більше десяти наразі вже затримані, решта втекли, але також не уникнуть покарання.

Ще під час каденції Яреми, крім найбільш одіозних фігур команди Януковича (Азаров, Арбузов, Пшонка, Захарченко, Ратшуняк), органи прокуратури направили до суду обвинувальні акти по відношенню до цілого ряду регіональних діячів, пов'язаних з придушенням мирних акцій протесту.

Зазначається, що велика кількість правоохоронців і співробітників СБУ виявилися зрадниками і співробітниками іноземних спецслужб.

За оперативною інформацією, СБУ має докази присутності в Україні під час подій на Майдані «кураторів» злочинів – генералів ФСБ, а також російських снайперських груп, які цілили і в мітингувальників, і в співробітників МВС.

Зокрема, глава СБУ Валентин Наливайченко звинувачує помічника президента Росії Владислава Суркова в тому, що він керував снайперськими групами іноземців на Майдані Незалежності в лютому 2014 року.

Читайте також: Справи Майдану: підозрюваних у вбивствах і побиттях відпускають на волю.

Зазначимо, 19-20 лютого в Україні відбудеться низка заходів із вшанування пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні.

Нагадаємо, за даними медичної служби Майдану, під час сутичок 20 лютого 2014 року в Києві було вбито більше 70 осіб. Більшість людей були вбиті снайперами прицільними пострілами у серце, голову та шию. Причому снайпери стріляли по людях, які не мали ані зброї, ані засобів захисту. 


Матеріали за темою:

 
Реклама
Український друкований часопис «Тиждень»
уже в продажу
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
робота полтава, курйози, sinoptik
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено