Український тиждень № 51 (527) від 21 грудня, 2017

Зміст номеру:
На Донбасі знову святкове загострення. Його можна було б списати на терористичну традицію й бажання до кінця року утилізувати якомога більше боєприпасів, куплених у «військторзі», адже скоро знову підвезуть. Тільки цього разу все зовсім не так.
Роман Малко
Суспільство
У столиці я живу вже понад 20 років, але «кияни» — то все ж таки радше про моїх дітей, бо вони народилися тут і мають повне право називати це місто своїм.
Дмитро Крапивенко
Авторські колонки
Наскільки зміни в судовій системі відповідають актуальним потребам
Віктор Шишкін
Суспільство
Чим загрожує Україні виїзд населення за кордон і чому зупинити міграцію не вдасться
Максим Віхров
Суспільство
Які тенденції помітні в розвитку підприємництва на Донбасі
Єлизавета Гончарова
Суспільство
Гортаю календар. Оцінити підсумки року важко. Те, що минулого тижня бачилося важливим, уже вкрилося попелом. Те, що кілька місяців тому здавалося дрібницею, може вистрелити через якийсь час. Тому я уважно гортаю календар. Точніше, підшивку Тижня, мені так простіше.
Юрій Макаров
Авторські колонки
2017-й не став винятковим або поворотним роком в українській політиці. Однак він набагато чіткіше проявив загрози, приховані за метушнею головних дійових осіб
Андрій Голуб
Суспільство
2017-й став другим поспіль роком відновлення після глибокого обвалу української економіки у 2014–2015-му. Динаміка справді все ще дуже помірна, у межах 2–2,5% на рік, тоді як для такої бідної країни потрібна принаймні втричі-вчетверо вища.
Олександр Крамар
Економіка
Як за рік змінилися тренди в західній політиці та сприйняття України
Анна Корбут
Світ
Які зміни відбулися у сфері безпеки й оборони, і якою нині є боєздатність та готовність України до відбиття гібридної агресії
Юрій Лапаєв
Суспільство
2017-й на окупованих територіях минув під знаком «націоналізації» та конфронтації з Україною
Денис Казанський
Суспільство
Як розслідування Робертом Мюллером втручання Росії в американські вибори розколює США
The Economist
Світ
Читача, який уважно стежить за новинами з Близького Сходу, дедалі частіше дивують ті, що надходять сьогодні з Королівства Саудівська Аравія. Ця держава (яку «простий громадянин» інколи плутає з Об’єднаними Арабськими Еміратами) досі асоціюється з «найконсервативнішими» формами ісламу, наявністю релігії в публічній сфері, практикою смертної кари тощо.
Михайло Якубович
Світ
Візит Дональда Трампа до Великої Британії, запланований на наступний рік, уже викликає там резонанс. Політики запевняють, що рішуче налаштовані його бойкотувати. Американський президент уособлює все, що не терплять британські балакуни. Він грубий, некомпетентний, розпусний, нестриманий, вразливий і неосвічений. Порівняно із сумлінним і космополітичним попередником Трамп програє.
Едвард Лукас
Авторські колонки
Плани Японії щодо вирішення спору з Росією, котрий триває 70 років, не вдається реалізувати
The Economist
Історія
Військові роботи зменшуються в габаритах і розумнішають, а незабаром вони літатимуть роями
The Economist
Світ
Як науковці модифікують геном живих істот, і чому ГМО не варто боятися
Олег Фея
Суспільство
Дослухаючись до полум’яних промов, що останнім часом лунають у центрі Києва, я пригадую не лише п’єсу Подерв’янського «Данко», а й оповідку про хлопчика, який жартома кричав «Вовк!» і врешті дожартувався.
Максим Віхров
Авторські колонки
Є такі явища, які начебто й частина повсякденного життя, а ніби й не існують, поки не зіткнешся з ними особисто.
Ганна Чабарай
Авторські колонки
Під час показу стрічки молодої режисерки Беати Бубєнєц «Політ кулі» в межах Міжнародного фестивалю документального кіно «Артдокфест» у Москві до зали увійшли якісь люди, хтось у камуфляжі, хтось у цивільному, стали між глядачами та екраном і заявили, що не допустять демонстрації фільму, який очорняє «русский мир».
Катерина Барабаш
Культура
У звичайній школі Бахмута педагог-організатор Андрій Кузнецов вчить дітей розповідати про навколишній світ за допомогою саморобних мультфільмів із картону та пластиліну. Нещодавно школярі зробили мультфільм-подяку воїнам АТО, завдяки яким у прифронтовому місті панує мир.
Єлизавета Гончарова
Суспільство
Я прокинувся рано, розплющив очі, й переді мною постала форма. Форма у вигляді великого знака запитання. Подібно до героя Ґомбровича, переді мною постало питання про форму. Герої Ґомбровича прагнуть форми і, з одного боку, розуміють її необхідність, а з другого — усвідомлюють її неприпасованість. Я запитав себе, якої форми міг би набути, не втративши водночас суб’єктності, яка відрізняє мене від інших людей.
ОНУХ
Авторські колонки