Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Український тиждень № 18 (390) від 7 травня, 2015

Зміст номеру:
Почнеться чи не почнеться? А як почнеться, то коли й чому? А коли не почнеться, тоді що? І чи буде щось із того взагалі. І що, врешті-решт, відбувається? Ми воюємо чи не воюємо? Ми живемо чи, може, все це лишень здається і сниться? Як у «Пропалій грамоті». В пеклі… Люди, прокиньтеся, вам це сниться!
Роман Малко,
Суспільство
На 2 травня дехто очікував в Одесі повторення торішньої трагедії. Хтось пророкував харківський сценарій, коли під час масового мітингу прогримів вибух і загинули люди. Потрапивши на Куликове поле, розумієш: максимум, що тобі загрожує, – часом неадекватні й агресивні індивіди, які прийшли не так згадати про загиблих, як поговорити про міфічних фашистів і бандерівців, що ввижаються їм ледь не за рогом кожного будинку.
Станіслав Козлюк,
Авторські колонки
Колишній посол США в Росії розповів Тижню про кри­­зу перезавантаження між Москвою та Вашингтоном, «прокляття ресурсів», яке спітка­­ло Росію, головні загрози путінської політики для Заходу та України.
Анна Лукінова,
Світ
Європейський газовий ринок входить у завершальний етап великої перебудови, яка докорінно змінить його архітектуру. Україна має адекватно реагувати на ці тектонічні зміни, інакше замість отримати чималі можливості зміцнення енергетичної безпеки ризикує зазнати масштабних втрат.
Олександр Крамар,
Економіка
Європа, схоже, про круглу дату не згадає. 2015-го виповнюється 40 років одній із найнебезпечніших ілюзій у новітній історії – міфу про можливість мирного співіснування держав із протилежними системами цінностей.
Юрій Макаров,
Авторські колонки
Початок і кінець Другої світової війни в Європі означилися великими політичними змовами, які значною мірою дискредитували лідерів західних демократій
Ігор Лосєв,
Історія
Нинішні ветерани воювали за свободу і краще життя в Європі. Та чи вистоять цей мир і процвітання перед лицем нових загроз?
Майкл Бініон,
Світ
Перший повоєнний канцлер Конрад Аденауер заклав підвалини тієї Німеччини, яка сьогодні є ключовою країною для всієї політики ЄС
Ольга Ворожбит,
Історія
Французька наукова думка не знаходить консенсусу в ставленні до маніпулятивного використання Москвою теми Другої світової війни. Канонічна політологія та історіографія ховаються за принципом нейтральності, щоб уникнути конфліктів із впливовим русофільським лобі
Алла Лазарева,
Світ
Почути Фінляндію. А ще – Естонію, Латвію, Литву і Польщу; чехів і словаків; білорусів, угорців, українців, татар та ін. Ось як на Заході мали б ушановувати 70-ту річницю капітуляції нацистської Німеччини. Ці країни, які видатний єльський історик Тімоті Снайдер назвав «Кривавими землями», були жертвами агресії та масових убивств. Деякі з них не мали права на національну самоідентифікацію і пережили десятиріччя під іноземною окупацією.
Едвард Лукас,
Авторські колонки
Цього року, відзначаючи 70-ту річницю завершення Другої світової війни, ми маємо нагоду підбити підсумки розвитку повоєнної Європи. Що ж сталося з нею за цей час?
Леонідас Донскіс,
Авторські колонки
Старійшина вітчизняного політикуму, один із творців новітньої Української держави поділився з Тижнем у переддень 70-ї річниці закінчення Другої світової думками про уроки великої війни та загро­­зу її повторення. А також про те, коли очікувати справжнього примирення в суспільстві та в чому причини наших сьогоднішніх поразок на фронті.
Роман Малко,
Суспільство
…Лендкрузер із георгіївською стрічкою під лобовим склом і «Спасибо деду за победу!» на задньому припаркований у дворі на єдиній доріжці, що веде до під’їзду. Той самий дід клигає з найближчого магазину із пакетом кефіру та буханкою найдешевшого хліба й, чортихаючись, намагається протиснутися до під’їзду. Водій, якого від патріотизму аж розпирає, ліниво спостерігає, час від часу даючи старому вказівки, як йому не подряпати цінний транспорт.
Катерина Барабаш,
Авторські колонки
Останнім часом у центрі уваги жителів як Сходу, так і Заходу Європи 70-та річниця завершення Другої світової війни. Для мене як для громадянина Чеської Республіки ця річниця має особливе значення. У самий розпал антинацистського повстання чеського народу 7 травня 1945 року загинув мій дядько Йозеф, який командував партизанським загоном некомуністичної підпільної організації «Рада трьох» на Чесько-Моравській височині.
Ярослав Пешек,
Авторські колонки
З першим головою Сейму незалежної Литви і донедавна євродепутатом Тиждень поспілкувався про те, як Європа переглядає свою оцінку Росії, куди зміщується «центр європейськості» й чому українцям необхідно уникнути розчарування
Анна Корбут,
Світ
Зміцнення рубля не варто плутати з відновленням російської економіки
The Economist,
Світ
Радикальна зміна в європейській політиці та газовому бізнесі – антимонопольна зброя, розвернена проти Газпрому
The Economist,
Світ
Єврокомісар із питань конкуренції демонструє характер
The Economist,
Світ
Про розвідроту 25-ї окремої повітряно-десантної бригади можна знімати бойовики. Але, на жаль, ми поки що не маємо права навіть показати їхні обличчя. А розповісти про них можемо незаслужено мало
Анатолій Шара,
Суспільство
Тягар імперії важкий. Імперія приречена тягти на собі чавунний вінок непереможності й свинцеві вериги непогрішності. Імперія ніколи не програє і ніколи не помиляється,бо інакше вона не імперія
Валерій Примост,
Суспільство
Віктор Неборак – відомий український письменник, перекладач і літературний критик. Разом із Юрієм Андруховичем та Олександром Ірванцем учасник найвідомішого літературного угруповання «Бу-Ба-Бу», що у квітні відзначило 30-річний ювілей. Нині працює в секторі критики Інституту Івана Франка НАН України.
Ірина Троскот,
Культура
Перша декада травня: тотальний святковий параліч. Доки отой довжелезний потяг причеплених одне до одного «свят» не прогримить повз тебе весь, до останньої дрезини, годі щось замірювати чи планувати в місті.
Станіслав Васін,
Суспільство
Укритиці українських законопроектів про декомунізацію лунає цікавий аргумент: радянську епоху не можна сприймати виключно крізь призму злочинів радянського режиму, адже в ній були й позитивні аспекти. Вона давала змогу мільйонам жити нормальним життям, бути щасливими, вчитися, працювати. Аргумент не зовсім коректний, та може видатися переконливим, бо частка правди в ньому є.
Філіпп де Лара,
Авторські колонки

Спеціальні випуски
№ 3 (3)
від 17 жовтня, 2014
Світ у 2014 № 1 (1)
від 16 грудня, 2013
24-а Перська сатрапія в історії України № 3 (3)
від 10 жовтня, 2013
Правда про походження українців № 16 (233)
від 19 квітня, 2013
Правда про походження української мови № 2 (2)
від 4 жовтня, 2012
Катинська трагедія: український вимір / Спільний проект Польського інституту та "Українського Тижня" № 1 (1)
від 28 вересня, 2012
20 років поневірянь нації без еліти № 33 (198)
від 24 вересня, 2012
Маніфест підприємця № 1 (1)
від 30 серпня, 2011
Контрапункт № 2 (2)
від 30 серпня, 2011
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено