Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Український тиждень № 4 (376) від 29 січня, 2015

Зміст номеру:
У кожної людини свій больовий поріг і своя критична точка. Для когось перша кров і початок війни – це побиття студентів на Майдані, комусь, щоб переконатися, що мир на нашій землі закінчився остаточно, треба було побачити наслідки обстрілу Маріуполя і список мирних жертв варварського артилерійського обстрілу.
Дмитро Крапивенко,
Суспільство
Отже, Україна знову стала фронтиром. Поняття «фронтíр» (англ. frontier від франц. frontière) означає смугу на пограниччі цивілізованого – в беземоційному, суто операційному сенсі слова – світу й зони загрози, дикого поля, території постійної невизначеності. Нашій країні до цієї ролі не звикати: від раннього Середньовіччя вона була форпостом Європи на кордоні з Великим Степом, звідки на Захід періодично набігали кочовики того чи того походження. Це не наш вибір, так розпорядилися історія та географія, і випробування залишили свій слід у національному характері, навіть якщо хтось вважає це явище застарілою абстракцією.
Юрій Макаров,
Авторські колонки
Тиждень поспілкувався з колишнім заступником голо­­­­ви Дніпропетровської ОДА Борисом Філатовим про сепаратизм, теракти й дисципліну в парламенті.
Станіслав Козлюк,
Політика
За рік до смерті Пітер Брей­гель-старший написав картину «Сорока на шибени­­ці». Мирний, просякнутий сонцем літній пейзаж. Селя­­ни завзято танцюють. Їм радісно, їм добре і спокійно. Щоправда, танцюють вони біля шибениці. Звик­­ли вже. Катують і карають так часто, що це не відміняє танців. А що? Таке життя.
Олена Стяжкіна,
Суспільство
Кажуть, що долар зростає, бо його замало. Насправді тому, що забагато гривні через дисбаланси в економіці
Любомир Шавалюк,
Економіка
Упродовж усієї своєї історії Росія наздоганяла Захід, тобто мовчки визнавала власну відсталість. А хотілося величі...
Ігор Лосєв,
Суспільство
Зазвичай політики під час промов не вимахують шматками металу. Це не стосувалося Петра Порошенка на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Він привіз із собою уламок обшивки автобуса, під час обстрілу якого загинуло 13 мирних жителів.
The Economist,
Світ
Чому Росія так вперто лізе в Україну? Бо підсвідомо сприймає її як частину Європи і ставиться до нас із ірраціональним почуттям «любові-ненависті».
Валерій Примост,
Світ
Навіть найвіддаленішим державам ЄС час усвідомити, що російський реваншизм не обмежується пострадянським простором, а спроби його «умиротворення» лише підвищать ціну, яку все одно доведеться заплатити
Олександр Крамар,
Світ
Що відкритіше Кремль використовує важелі впливу на британську політику, то більш контрпродуктивними виявляються його спроби
Майкл Бініон,
Світ
Тиждень розмовляв із польським європарламентарієм, який у 1990-х активно провадив свою країну до Європейського Союзу, про політичний розкол у ЄС сьогодні, зміну ставлення європейців до України та Росії впродовж минулого року і про те, яких аргументів Захід чекає від Києва для продовження підтримки.
,
Світ
Тиждень розмовляв з експертом у справах ЄС, дослідником Центру Карнеґі у Брюсселі Ульріхом Шпеком про внутрішні супе­речності Євросоюзу, роль Німеччини у збереженні його єдності й ставлення європейської спільноти до Росії.
Ольга Ворожбит,
Суспільство
Кожна країна має свій персоніфікований індикатор депресії. Для французів це антиамериканські настрої, які гарантовано проростають у масовій свідомості, на ток-шоу та в промовах політиків, щойно починає гальмувати економіка та залишає бажати кращого політика
Алла Лазарева,
Економіка
У Вашингтоні та інших західних столицях панують хибні уявлення про Росію. Одне з них: падіння цін на нафту похитнуло путінський режим, тож можна розслабитись. Інше суперечливе твердження: економічна криза викликає у кремлівського лідера відчай, роблячи його небезпечним, а тому треба запропонувати варіант відступу, який дав би Росії змогу зберегти обличчя.
Едвард Лукас,
Авторські колонки
Чим живе село Піски, що біля Донецького аеропорту
Валерія Бурлакова,
Суспільство
За Януковича Міжнародний аеропорт «Бориспіль» пережив щонайменше два гучні скандали, пов’язані зі спробами передати його у приватні руки. Втім, такі намагання не припинились і після зміни чиновників у кабінетах
Станіслав Козлюк,
Економіка
Глава Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Ахмед Закаєв розповів Тижню про те, навіщо кадировцям Донбас, грудневі теракти в Грозному та Махачкалі як продовження російсько-чеченської війни, що триває з різною інтенсивністю вже майже 25 років, ілюзорність дружби Владіміра Путіна і Рамзана Кадирова та прихід «ІДІЛу» на Північний Кавказ.
Ганна Трегуб,
Суспільство
Іран вправніше, ніж його суперники, поширює свій вплив у нестабільному регіоні
The Economist,
Світ
Нам усім треба зрозуміти, що гуманітарна освіта є комплексною зброєю проти агресії Кремля, й терміново розробити навчальну стратегію з урахуванням не тільки специфіки східних областей, а й потреби десовєтизації всього суспільства.
Леся Івасюк,
Культура
Україна двічі змінила моє життя: уперше – коли я відкрив цю країну, шляхетність її народу, його трагедії та боротьбу за волю, що є взірцем для Європи, а вдруге – коли ознайомився з музикою Валентина Сильвестрова.
Філіпп де Лара,
Культура
У понеділок, 26 січня, до першого і єдиного кримськотатарського телеканалу ATR, знову ж таки єдиного опозиційного мовника на півострові, завітали десятки силовиків, представники Слідчого комітету й Центру протидії екстремізму. Журналісти повідомили: це для вилучення матеріалів, які стосуються подій 26 лютого минулого року – багатотисячного мітингу за цілісність України під стінами кримського парламенту.
Василіса Маринник,
Суспільство
Минулий тиждень здався одним із найтяжчих від часів жертв на Майдані торік у лютому. У голові б’ється лише одна думка: Донецьк, Волноваха, Маріуполь... Хто наступний?! І справді: скільки ще потрібно жертв, аби «світова спільнота» нарешті зробила те, чого від неї очікуємо я, моя донечка, батьки, друзі?
Оксана Коваль ,
Суспільство
Непрофесіоналізм і некомпетентність кадрів – біда майже всіх пострадянських країн, і Україна не виняток. Криза на ринку праці в нас полягає не в безробітті, а, навпаки, у браку кваліфікованої робочої сили.
Денис Казанський,
Авторські колонки

Спеціальні випуски
№ 3 (3)
від 17 жовтня, 2014
24-а Перська сатрапія в історії України № 3 (3)
від 10 жовтня, 2013
Правда про походження українців № 16 (233)
від 19 квітня, 2013
Правда про походження української мови № 2 (2)
від 4 жовтня, 2012
Катинська трагедія: український вимір / Спільний проект Польського інституту та "Українського Тижня" № 1 (1)
від 28 вересня, 2012
20 років поневірянь нації без еліти № 33 (198)
від 24 вересня, 2012
Маніфест підприємця № 1 (1)
від 30 серпня, 2011
Контрапункт № 2 (2)
від 30 серпня, 2011
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено