Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Український тиждень № 3 (375) від 22 січня, 2015

Зміст номеру:
Що насправді відбувається на Сході та яке може бути вирішення проблеми, достеменно не знають навіть ті, хто там безпосередньо задіяний
Роман Малко,
Суспільство
«Товарищ Пол Пот, такой простой и человечный», – колись давно, ще в 1990-х трапилася мені московська ліворадикальна газетка з такою статтею.
Дмитро Крапивенко,
Авторські колонки
Досягнення домовленостей стосовно Донбасу найближчим часом малоймовірне через неготовність сторін
Олександр Крамар,
Політика
Я знаю, коли громадянська війна в Росії почалась особисто для мене. Це сталося 1 березня 2014 року – того дня збіговисько божевільних, яке називає себе Радою Федерації, дало дозвіл на введення військ в Україну. Сказати, що охопив жах, – нічого не сказати. Згадались Афганістан, цинкові тру­­ни, весь жах і сором радянських часів. Одначе та країна була далеко. Чи багато ми про неї знали, окрім того, що там чинять свавілля душмани-вбивці? А тут – такі близькі, такі свої. Миттєво одягнувшись, помчала під стіни Ради Федерації, щоб бути серед сотень людей, які вийшли сказати «фе» сенаторам.
Катерина Барабаш,
Політика
Наші медіа досі зображують супротивників Зброй­­них сил України напівбандитськими зграями терористів, ні на що не здатними без російських добровольців, чеченсь­­кого спецназу та регулярних вій­­­ськ РФ. Це викривлене уявлення про ворога призводить до його недооцінки, зверхнього став­­­­лення, що є одним із факторів поразки.
Ярослав Тинченко,
Суспільство
Директор Укроборонпрому в ексклюзивному інтерв’ю Тижню розповів про оновлення й виробництво військової техніки, втрачені потужності та скандали в галузі. Роман Романов, який від липня 2014 року очолює стратегічний державний концерн «Укроборонпром», є класичним представником менеджерів «порошенківського призову». Тобто підприємцем, що має досвід роботи з паном Порошенком, за що на нього вже встигли вилити купу бруду. Не менше критики посипалося через скандали з поставкою нібито неготової чи неякісної техніки у війська, закупівлю певних видів озброєння за кордоном тощо. Хоча й результат є: в останні місяці у війська справді пішов потік техніки.
Богдан Буткевич,
Політика
В Україні почастішали розмови про дефолт. Але компетентності в них мало. Вони зазвичай зводяться до того, що журналісти та політики залякують цим словом українців так само, як батьки бабаєм – своїх дітей. Такі страшилки стають елементом регулярних масованих інформаційних атак ЗМІ на свідомість наших громадян, які відтак асоціюють дефолт ледь не з усіма земними бідами.
Любомир Шавалюк,
Економіка
В усіх розмовах про майбутнє звільненого Донбасу, – адже коли ціна на нафту сягне $20 і в РФ з’являться нагальніші проблеми, ніж постачати в Україну боєприпаси і гарматне м’ясо, його неминуче буде звільнено, – помітна одна фігура умовчання, а вона має визначати всю політику стосовно регіону. Бо Донбас – це не просто територія, себто земля разом із певною сумою об’єктів нерухомості, а передусім люди, які на цій землі мешкають або мешкали, доки їх не зігнала з місця війна.
Юрій Макаров,
Авторські колонки
На територіях, які ми звільнили і звільнимо, потрібне тотальне очищення всіх рівнів влади
Єгор Фірсов,
Суспільство
Прикладом для України може стати політика союзників у Західній Німеччині після поразки нацизму
Ігор Лосєв,
Політика
Чому досвід примирення ПАР є прийнятнішим за досвід покарання Німеччини
Олена Стяжкіна,
Суспільство
Роль волонтерських організацій у підтримці, постачанні та лікуванні бійців ще належить досконально досліджувати експертам, які напишуть про цю війну книжки.
Денис Казанський,
Суспільство
Яким цифрам та спискам довіряти і як вони формуються
Ярослав Тинченко,
Суспільство
Тиждень поспілкувався із прем’єр-міністром Естонії про реформи, думку тамтешніх інвесторів щодо умов ведення бізнесу в Україні, економічні переваги електрон­ного урядування та реакції міжнародної спільноти на російську загрозу.
Анна Корбут,
Світ
Президент Чеської Республіки Мілош Земан не перестає провокувати громадськість своїми виступами. Його дії, звичайно ж, мають власну логіку. Майже два роки тому якраз провокаційне запитання допомогло йому перемогти в другому турі прямих виборів глави держави (перших прямих виборів у історії Чехії та Чехословаччини) й стати президентом. У прямому телевізійному ефірі він запитав у свого тодішнього головного конкурента Карела Шварценберґа, як особисто той оцінює депортацію судетських німців із Чехословаччини після Другої світової війни.
Ярослав Пешек,
Авторські колонки
На відновлення економіки Росії знадобиться чимало часу. Їй необхідні структурні реформи, яких навряд чи варто очікувати
The Economist,
Економіка
Енергія, на думку Європейської комісії, повинна вільно надходити до ЄС та переміщуватися між його країнами. Тож єврокомісар із питань енергетики Марош Шефчович має двох супротивників.
The Economist,
Економіка
Найбільша інновація в енергетиці – обходитися без неї
The Economist,
Економіка
Центральна Європа, вона ж Центрально-Східна, вона ж Східна, Європою вважалася не завжди, про що свідчить хоча б множинність оцих власних назв, які вживають паралельно, нерідко сперечаючись, яка з них правильніша і чи належить та або інша країна до Європи. У різні періоди Європою вважалися різні держави. Ці процеси чудово описав Ларрі Вулф у праці «Винайдення Східної Європи»
Лесь Белей,
Культура
Під час Кримської війни Лєв Толстой розповідав у листі братові, як віце-адмірал російського флоту Корнілов, об’їжджаючи війська, замість привітання казав: «Слід умирати, хлопці, помрете?». Ті відповідали: «Помремо, Ваше прєвосходітєльство, ура!». Толстой захоплювався героїзмом солдатів – мені ж здається, що доречніше було б запитати російських адміралів-генералів: а чи не можна обійтися меншою кров’ю? Припускаю, якою була б відповідь. Меншою? А навіщо? Народу в нас багато. Краще винищувати здорових чоловіків у боротьбі з чужаками, ніж потім вони, власне населення, винищать нас, свою владу.
Василіса Маринник,
Суспільство
У селі під Донецьком, де ми з донькою гостюємо в родичів уже третій тиждень, сьогодні – у неділю вранці – тихо. Ця тиша насторожує, тому швиденько шукаю новини. У Донецьку вночі стріляли, у Маріуполі під обстрілом мікрорайон Східний, Павлопіль теж обстрілюють, а біля Гранітного бій... Зрозуміло, що проскочити в обласний центр, перевірити, що з моєю квартирою, і забрати ще трохи необхідних речей не вдасться. Ніхто зі знайомих не захоче везти мене трасою, яку обстрілюють. Отже, лишаюся і, щоб не збожеволіти, телефоном та скайпом намагаюся поспілкуватися з тими, хто теж лишився, – такими самими приреченими, як я.
Оксана Коваль ,
Суспільство
«Російська пропаганда вбиває». Для інформаційно залежних українців такі попередження могли б стати своєрідним маркером, особливо у нинішніх умовах, коли «міністерство правди» РФ працює на повну, нерідко використовуючи опосередковані методи впливу.
Наталя Петринська,
Авторські колонки

Спеціальні випуски
№ 3 (3)
від 17 жовтня, 2014
24-а Перська сатрапія в історії України № 3 (3)
від 10 жовтня, 2013
Правда про походження українців № 16 (233)
від 19 квітня, 2013
Правда про походження української мови № 2 (2)
від 4 жовтня, 2012
Катинська трагедія: український вимір / Спільний проект Польського інституту та "Українського Тижня" № 1 (1)
від 28 вересня, 2012
20 років поневірянь нації без еліти № 33 (198)
від 24 вересня, 2012
Маніфест підприємця № 1 (1)
від 30 серпня, 2011
Контрапункт № 2 (2)
від 30 серпня, 2011
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено