Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
Публікації за темою
За прикладом Тіля Уленшпігеля українці мусять носити біля серця «торбинку з попелом» жертв Голодомору, щоб зрозуміти, чому в 1932–1933 роках нищили людей і як зробити, щоб такого не повторилося
2 грудня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   8
«Український тиждень»
№ 47 (315) від 21 листопада, 2013
Дослідження китайського журналіста Ян Цзішена вперше розповідає про організований комуністичним режимом КНР штучний голод 1958–1962-го, що забрав понад 36 млн життів
22 березня, 2013   ▪   Ален Ґіймоль   ▪   72
«Український тиждень»
№ 11 (279) від 14 березня, 2013
У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Україна приєдналася до цього документу у 2012 році та вперше скромно відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
27 січня, 2013   ▪   Віталій Огієнко   ▪   4
Серед тих, хто допомагав іншим вижити під час Голодомору, були місцеві керівники, педагоги, лікарі та багатодітні матері
27 грудня, 2012   ▪   Павло Подобєд   ▪   22
«Український тиждень»
№ 48 (265) від 29 листопада, 2012
У 94-річному віці один із найавторитетніших британських істориків сучасності Ерік Гобсбаум видав свою останню книжку «Як змінити світ».
24 листопада, 2012   ▪   Богдан Цюпин   ▪   179
«Український тиждень»
№ 47 (264) від 22 листопада, 2012
Щороку в травні до лісового масиву, що навпроти селища Биківня на околиці Києва, з’їжджаються сотні людей. Тут, на 4,5 га соснового бору, є одна з найбільших братських могил комуністичних часів. Біля траси споруджено пам’ятник, а в лісі – меморіал, увінчаний кількаметровим хрестом. Люди їдуть сюди, щоби поклонитися праху тисяч безвинно репресованих співвітчизників, помолитися за їхні душі, запалити свічку пам’яті...
24 вересня, 2012   ▪   Вахтанг Кіпіані   ▪   12
Військовий прокурор Київського військового округу у відставці Андрій Амонс є одним із тих ентузіастів, кого можна вважати людиною-інституцією. На його долю випало кілька важких років після реабілітації незаконно репресованих. Відтак контроль над дослідженнями польського «катинського списку» в Україні. Останні 11 років – у архівних та археологічних пошуках жертв у Биківні, що під Києвом. Там днями відкривається Меморіал жертв політичних репресій. Про це і не тільки в розмові з Андрієм Івановичем.
24 вересня, 2012   ▪   Роман Кабачій   ▪   14
Мене завербували на два сезони ексгумацій у Харкові: в 1995 і 1996 роках. Треба було дослідити шостий квартал Лісопарку – це там було виявлено місце поховань убитих в’язнів Старобільська. Водночас я виконувала функції лікаря команди.
23 вересня, 2012   ▪   Тереса Кочаровська   ▪   10
Можливо, тому, що залежимо від багатьох зовнішніх чинників, від збігу обставин та щасливого випадку, ми намагаємося не відчувати відповідальності за речі, до яких не маємо безпосереднього стосунку, до подій, що відбувалися за нашої відсутності, за нашої фізичної непричетності. Ну бо справді, який стосунок я маю до історії? Тим більше до історії, що постійно замовчувалася?
23 вересня, 2012   ▪   Сергій Жадан   ▪   7
Насправді перекручень більше. Брехня про катинський злочин плодиться швидше за помийних мух. Мільйони жертв сталінських репресій уже давно визнані беззаперечним фактом. Однак 25 700 військовополонених поляків, яких НКВД СРСР відправив на смерть за прямим наказом Сталіна та Бєрії, – досі в центрі «дискусії».
22 вересня, 2012   ▪   Олександр Зінченко   ▪   62
Одним із найважливіших завдань розслідування «катинської справи» на початку 1990-х був пошук місць розстрілів та поховань в’язнів Старобільського й Осташковського таборів НКВД, де на зламі 1939–1940-го утримували тисячі поляків
21 вересня, 2012   ▪   Анджей Коля   ▪   34
Напередодні німецько-радянської війни пам’ять українців про лихо 1933 року визначала їхнє ставлення до сталінського режиму
21 липня, 2012   ▪   Владислав Гриневич   ▪   29
«Український тиждень»
№ 28 (245) від 12 липня, 2012
Навіть препарована і цензурована історія в СРСР становила загрозу для тоталітарного режиму, який пильно стежив за дотриманням тиші з усіх дражливих для себе питань. Будь-які самовільні спроби осягнути реальні результати сталінського правління, а тим більше оприлюднити свої дослідження, були прямою дорогою до забуття та знищення. Це стосується, зокрема, й Голодомору 1932-1933 років. Лише за одну згадку про нього можна було підписати собі смертельний вирок
26 листопада, 2011   ▪   Станіслав Федорчук   ▪   2
У ХХ столітті Україна тричі пройшла через масовий голод. І всі три рази тоді, коли при владі перебувала партія більшовиків. Більше того, цей голод усі три рази був наслідком і складовою партійної політики, стратегії і тактики Кремля
26 листопада, 2011   ▪   Сергій Грабовський   ▪   2
Німецький історик Керстін Йобст про сприйняття Голодомору і Чорнобиля на Заході
26 листопада, 2011   ▪   Олена Чекан   ▪   1
1946 року західна Україна дала голодуючим селянам із Наддніпрянщини допомогу, яка пом’якшила «останній сталінський удар» і відвернула повторення Голодомору
26 листопада, 2011   ▪   Олександр Пагіря   ▪   9
«Український тиждень»
№ 45 (210) від 3 листопада, 2011
Сьогодні у Росії факт голоду 1932-33 року не заперечують. Так само, як не заперечують і його штучний характер, спричинений діями більшовицької влади
23 листопада, 2011   ▪   Сергій Грабовський   ▪   4
Трагедія українського селянства лягає в канву західних оцінок явища геноциду
26 квітня, 2011   ▪   Мирослава Антонович   ▪   5
«Український тиждень»
№ 15 (180) від 14 квітня, 2011
Вплив геноциду на життя людей відчувається навіть після його завершення. Розтягується на багато поколінь, і спричинені ним травми стають нормою
3 грудня, 2010   ▪   Брайан Бріваті   ▪   4
«Український тиждень»
№ 49 (162) від 2 грудня, 2010
Племінниця британського журналіста Гарета Джонса Маргарет Коллі про пам’ять сімейну та національну
25 листопада, 2010   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   2
«Український тиждень»
№ 47 (160) від 19 листопада, 2010
Реклама
День в історії
17 січня 1921 року

У Відні відкрито Український вільний університет

17 січня 1863 року

Народився Девід Ллойд-Джордж, британський політик-ліберал, прем’єр-міністр (1916–1922), один із творців Версальської системи
 

18 січня 1918 року

У Таврійському палаці в Петрограді відбулося перше й останнє засідання Всеросійських установчих зборів
 

18 січня 1942 року

Початок примусового вивезення населення України на роботи в Німеччину («остарбайтери»)

19 січня 1903 року

У Франції вперше стартувала велогонка «Тур де Франс»

19 січня 1912 року

Народився Ярослав Стецько, діяч ОУН, прем’єр-міністр Української Держави (1941)

20 січня 1661 року

У Львові на базі єзуїтської колегії відкрито університет Яна Казимира (нині – ЛНУ імені Івана Франка)

20 січня 1265 року

В Англії скликано на сесію перший парламент – найстаріший виборний законодавчий орган у світі

21 січня 1978 року

Дисидент Олекса Гірник на знак протесту проти русифікації здійснив акт самоспалення біля могили Шевченка

21 січня 1793 року

Під час Французької революції гільйотиновано короля Людовіка XVI
 

22 січня 1863 року

У Царстві Польському розпочалося національно-визвольне повстання

22 січня 1863 року

У Царстві Польському спалахнуло національно-визвольне повстання (1863–1864) проти російського самодержавства

23 січня 1912 року

В Гаазі підписана Опіумна конвенція – перша міжнародна угода про контроль за наркотичними засобами

23 січня 1793 року

Другий поділ Речі Посполитої між Пруссією та Росією: Волинь та Поділля опинилися під владою Романових
 

хмара теґів

20 років Незалежності Армія УНР Геноцид Голодомор Друга світова війна ОУН Російська імперія СРСР УНР УПА Україна визвольний рух війна давні народи донщина козацтво література польща українці історія
Читайте також
Як обранці відкривали новий парламентський сезон
17 січня, Роман Малко,
Звіт розвідки про кампанію Путіна на допомогу Дональдові Трампу
17 січня, The Economist,
Про померлих годиться говорити добре або взагалі нічого. Певно, користуючись цим принципом, португальці останнім часом почали згадувати свого колишнього диктатора Антоніу Салазара лише в позитивному ключі. Про нього не забувають у книжках, журналах, навіть знімають фільми. Про часи диктатури говорять як про період стабільності, й тому деякі португальці на честь Салазара складають навіть тужливі пісні — фаду.
16 січня, Ростислав Панічев,
Якою є внутрішня й зовнішня роль нестоличних музейних закладів
16 січня, Ганна Трегуб,
 
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено