Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 червня, 2013   ▪   Леонід Залізняк   ▪   Версія для друку

Перша господарська революція

Оволодіння новими способами отримання їжі вивело людство з-під дії природних чинників і дало йому змогу збільшуватися чисельно в геометричній прогресії
Матеріал друкованого видання
№ 20 (288)
від 23 травня, 2013
Перша господарська революція

Батьком концепції неолітичної революції став легендарний англійський археолог Ґордон Чайлд, один із фундаторів сучасної версії первісної історії людства. Він був переконаним марксистом і навіть симпатизував більшовицькому експерименту в СРСР. Востаннє відвідавши 1956 року після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС Москву й Ленінград, учений новими очима поглянув на радянські реалії та стан науки в Країні Рад, яку ще недавно вважав єдиною альтернативою капіталізмові.

Розчарований, Чайлд повернувся до Лондона, звідкіля написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість радянської науки. Добровільно склавши повноваження директора Інституту археології Лондонського університету, відомий на весь світ учений подався на свою батьківщину, до Австралії. Там піднявся на 70-метрову скелю, поклав окуляри на парапет і кинувся вниз. Cамогубство Ґордона Чайлда було трагічним наслідком глибокого розчарування в марксистських догмах, які він спові­ду­вав упродовж життя.

Однак його концепція неолітичної революції залишилася жити. І хоча це явище не було одномоментним, як того вимагає зміст терміна, а тривало кілька тисячоліть, воно стало переламною віхою в історії людства, визволивши його з тотальної залежності від природного середовища.

Мисливство й рибальство  законсервувалися на Поліссі та на сході України, тоді як  Правобережжя рано перейшло до землеробства й скотарства

Неолітична революція – це перехід людини від привласнення харчових продуктів, узятих у природи способами мисливства, рибальства та збиральництва до їх відтворення за допомогою землеробства й тваринництва. Цю важливу подію, що ділить історію на дві великі ери (привласнювального й відтворювального господарства), називають неолітизацією, а епоху – неолітом.

За первісної доби зростання населення на Землі стримували природні фактори насамперед обмеженість харчових ресурсів довкілля. Оволодіння відносно незалежними від природи й ефективними способами отримання їжі вивело людство з-під дії природних факторів обмеження його чисельності, давши людській популяції змогу збільшуватись чисельно в геометричній прогресії. Внаслідок неолітичної революції впродовж останніх 5–7 тис. років населення планети зросло в тисячу разів.

Відтворювальне господарство (землеробство, тваринництво) зародилося близько 10 тис. років тому на Близькому Сході. В Європу (зокрема, й Україну) його носії потрапили з Малої Азії через Балканський півострів. Однак процесові неолітизації передували суттєві природно-кліма­тичні зміни.

Природні та соціальні передумови

За льодовикової доби теплі й вологі повітряні маси з Атлантики рухалися не над Європою, як зараз, а значно південніше, зволожуючи клімат Середзем­но­мор’я, Північної Африки, Близького Сходу. Зникнення Скандинавського льодовика 10 тис. років тому спричинило переміщення смуги атлантичних циклонів північніше в Європу. На позбавлених океанської вологи теренах Північної Африки та Західної Азії поширилися великі пустелі: Марокканська, Лівійська, Сахара, Аравійська, Юдейська. Несприятливі кліматичні зміни призвели до збіднення рослинного й тваринного світу, що вимагало від первісних мисливців удосконалення засобів полювання для забезпечення колективів їжею. Поширення такої ефективної зброї, як лук зі стрілами, ще дужче зменшило популяцію промислових тварин і призвело до кризи мисливства, яке втратило перспективи прогодувати людство. Первісні спільноти були змушені шукати альтернативні способи харчування.

Значну частину раціону жителів Східного Середземномор’я здавна становило зерно дикої пшениці, ячменю, сочевиці, вики, які у великій кількості росли в передгірних долинах Близького Сходу. В процесі збору диких злаків жінки набували навичок догляду за полями, поступово переходячи до культивації зернових у примітивній формі мотичного землеробства.

В умовах нестачі їжі чоловіки мусили раціональніше ставитися до продуктів полювання. Добутих під час мисливства диких козенят та ягнят почали певний час утримувати у спеціальних загорожах до досягнення ними кондиційної ваги. Так, на основі збирання диких злаків та мисливства на Близькому Сході відбулося становлення двох різновидів відтворювального господарства – скотарства й землеробства.
Приготування каші з зерна потребувало жаро- та водостійкого посуду. Крім того, посуд потрібен і для тривалого зберігання збіжжя до нового врожаю. Тому вирощування зернових першими землеробами супроводжувалося масовим поширенням керамічного посуду, який навіть став археологічною ознакою неоліту.

Неолітичні культури Балкан, Нижнього Подунав’я та Правобережної України мають виразні малоазійські паралелі

Концентруючи зусилля на землеробстві, колишні рухливі мисливці переходили до осілого способу життя: поля зернових потребували постійного догляду та охорони. Покращення харчування та осілий спосіб життя різко примножили людську популяцію. Густота населення ранніх мотичних землеробів зросла порівняно з тією, що була в мисливців, у 50–100 разів.

Принципова зміна способу життя й раціону населення в неоліті супроводжувалася де­яки­ми негативними наслідками. Скупчення людей на поселеннях призводило до погіршення санітарних умов, частих епідемій. Кількість їжі в землеробів зросла, однак її якість значно поступалася м’ясній дієті мисливців. Основу зернового раціону становили вуглеводи, бракувало білків, амінокислот, вітамінів. Це значно послаблювало людський організм, сприяло поширенню різноманітних захворювань. Зокрема, вважають, що деградація зубного апарата людини та грацилізація скелета (потоншання кісток) розпочалися через перехід від мисливської м’ясної до землеробської вуглеводної дієти.

Неолітична колонізація




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.