Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 червня, 2013   ▪   Леонід Залізняк   ▪   Версія для друку

Перша господарська революція

Оволодіння новими способами отримання їжі вивело людство з-під дії природних чинників і дало йому змогу збільшуватися чисельно в геометричній прогресії
Матеріал друкованого видання
№ 20 (288)
від 23 травня, 2013
Перша господарська революція

Батьком концепції неолітичної революції став легендарний англійський археолог Ґордон Чайлд, один із фундаторів сучасної версії первісної історії людства. Він був переконаним марксистом і навіть симпатизував більшовицькому експерименту в СРСР. Востаннє відвідавши 1956 року після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС Москву й Ленінград, учений новими очима поглянув на радянські реалії та стан науки в Країні Рад, яку ще недавно вважав єдиною альтернативою капіталізмові.

Розчарований, Чайлд повернувся до Лондона, звідкіля написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість радянської науки. Добровільно склавши повноваження директора Інституту археології Лондонського університету, відомий на весь світ учений подався на свою батьківщину, до Австралії. Там піднявся на 70-метрову скелю, поклав окуляри на парапет і кинувся вниз. Cамогубство Ґордона Чайлда було трагічним наслідком глибокого розчарування в марксистських догмах, які він спові­ду­вав упродовж життя.

Однак його концепція неолітичної революції залишилася жити. І хоча це явище не було одномоментним, як того вимагає зміст терміна, а тривало кілька тисячоліть, воно стало переламною віхою в історії людства, визволивши його з тотальної залежності від природного середовища.

Мисливство й рибальство  законсервувалися на Поліссі та на сході України, тоді як  Правобережжя рано перейшло до землеробства й скотарства

Неолітична революція – це перехід людини від привласнення харчових продуктів, узятих у природи способами мисливства, рибальства та збиральництва до їх відтворення за допомогою землеробства й тваринництва. Цю важливу подію, що ділить історію на дві великі ери (привласнювального й відтворювального господарства), називають неолітизацією, а епоху – неолітом.

За первісної доби зростання населення на Землі стримували природні фактори насамперед обмеженість харчових ресурсів довкілля. Оволодіння відносно незалежними від природи й ефективними способами отримання їжі вивело людство з-під дії природних факторів обмеження його чисельності, давши людській популяції змогу збільшуватись чисельно в геометричній прогресії. Внаслідок неолітичної революції впродовж останніх 5–7 тис. років населення планети зросло в тисячу разів.

Відтворювальне господарство (землеробство, тваринництво) зародилося близько 10 тис. років тому на Близькому Сході. В Європу (зокрема, й Україну) його носії потрапили з Малої Азії через Балканський півострів. Однак процесові неолітизації передували суттєві природно-кліма­тичні зміни.

Природні та соціальні передумови

За льодовикової доби теплі й вологі повітряні маси з Атлантики рухалися не над Європою, як зараз, а значно південніше, зволожуючи клімат Середзем­но­мор’я, Північної Африки, Близького Сходу. Зникнення Скандинавського льодовика 10 тис. років тому спричинило переміщення смуги атлантичних циклонів північніше в Європу. На позбавлених океанської вологи теренах Північної Африки та Західної Азії поширилися великі пустелі: Марокканська, Лівійська, Сахара, Аравійська, Юдейська. Несприятливі кліматичні зміни призвели до збіднення рослинного й тваринного світу, що вимагало від первісних мисливців удосконалення засобів полювання для забезпечення колективів їжею. Поширення такої ефективної зброї, як лук зі стрілами, ще дужче зменшило популяцію промислових тварин і призвело до кризи мисливства, яке втратило перспективи прогодувати людство. Первісні спільноти були змушені шукати альтернативні способи харчування.

Значну частину раціону жителів Східного Середземномор’я здавна становило зерно дикої пшениці, ячменю, сочевиці, вики, які у великій кількості росли в передгірних долинах Близького Сходу. В процесі збору диких злаків жінки набували навичок догляду за полями, поступово переходячи до культивації зернових у примітивній формі мотичного землеробства.

В умовах нестачі їжі чоловіки мусили раціональніше ставитися до продуктів полювання. Добутих під час мисливства диких козенят та ягнят почали певний час утримувати у спеціальних загорожах до досягнення ними кондиційної ваги. Так, на основі збирання диких злаків та мисливства на Близькому Сході відбулося становлення двох різновидів відтворювального господарства – скотарства й землеробства.
Приготування каші з зерна потребувало жаро- та водостійкого посуду. Крім того, посуд потрібен і для тривалого зберігання збіжжя до нового врожаю. Тому вирощування зернових першими землеробами супроводжувалося масовим поширенням керамічного посуду, який навіть став археологічною ознакою неоліту.

Неолітичні культури Балкан, Нижнього Подунав’я та Правобережної України мають виразні малоазійські паралелі

Концентруючи зусилля на землеробстві, колишні рухливі мисливці переходили до осілого способу життя: поля зернових потребували постійного догляду та охорони. Покращення харчування та осілий спосіб життя різко примножили людську популяцію. Густота населення ранніх мотичних землеробів зросла порівняно з тією, що була в мисливців, у 50–100 разів.

Принципова зміна способу життя й раціону населення в неоліті супроводжувалася де­яки­ми негативними наслідками. Скупчення людей на поселеннях призводило до погіршення санітарних умов, частих епідемій. Кількість їжі в землеробів зросла, однак її якість значно поступалася м’ясній дієті мисливців. Основу зернового раціону становили вуглеводи, бракувало білків, амінокислот, вітамінів. Це значно послаблювало людський організм, сприяло поширенню різноманітних захворювань. Зокрема, вважають, що деградація зубного апарата людини та грацилізація скелета (потоншання кісток) розпочалися через перехід від мисливської м’ясної до землеробської вуглеводної дієти.

Неолітична колонізація


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
  • Як голосування за недоторканність викрило неформальні зв’язки в Раді, які можуть виявитися міцнішими за будь-яку партійну дисципліну
    21 липня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено