Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 червня, 2013   ▪   Леонід Залізняк   ▪   Версія для друку

Перша господарська революція

Оволодіння новими способами отримання їжі вивело людство з-під дії природних чинників і дало йому змогу збільшуватися чисельно в геометричній прогресії
Матеріал друкованого видання
№ 20 (288)
від 23 травня, 2013
Перша господарська революція

Батьком концепції неолітичної революції став легендарний англійський археолог Ґордон Чайлд, один із фундаторів сучасної версії первісної історії людства. Він був переконаним марксистом і навіть симпатизував більшовицькому експерименту в СРСР. Востаннє відвідавши 1956 року після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС Москву й Ленінград, учений новими очима поглянув на радянські реалії та стан науки в Країні Рад, яку ще недавно вважав єдиною альтернативою капіталізмові.

Розчарований, Чайлд повернувся до Лондона, звідкіля написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість радянської науки. Добровільно склавши повноваження директора Інституту археології Лондонського університету, відомий на весь світ учений подався на свою батьківщину, до Австралії. Там піднявся на 70-метрову скелю, поклав окуляри на парапет і кинувся вниз. Cамогубство Ґордона Чайлда було трагічним наслідком глибокого розчарування в марксистських догмах, які він спові­ду­вав упродовж життя.

Однак його концепція неолітичної революції залишилася жити. І хоча це явище не було одномоментним, як того вимагає зміст терміна, а тривало кілька тисячоліть, воно стало переламною віхою в історії людства, визволивши його з тотальної залежності від природного середовища.

Мисливство й рибальство  законсервувалися на Поліссі та на сході України, тоді як  Правобережжя рано перейшло до землеробства й скотарства

Неолітична революція – це перехід людини від привласнення харчових продуктів, узятих у природи способами мисливства, рибальства та збиральництва до їх відтворення за допомогою землеробства й тваринництва. Цю важливу подію, що ділить історію на дві великі ери (привласнювального й відтворювального господарства), називають неолітизацією, а епоху – неолітом.

За первісної доби зростання населення на Землі стримували природні фактори насамперед обмеженість харчових ресурсів довкілля. Оволодіння відносно незалежними від природи й ефективними способами отримання їжі вивело людство з-під дії природних факторів обмеження його чисельності, давши людській популяції змогу збільшуватись чисельно в геометричній прогресії. Внаслідок неолітичної революції впродовж останніх 5–7 тис. років населення планети зросло в тисячу разів.

Відтворювальне господарство (землеробство, тваринництво) зародилося близько 10 тис. років тому на Близькому Сході. В Європу (зокрема, й Україну) його носії потрапили з Малої Азії через Балканський півострів. Однак процесові неолітизації передували суттєві природно-кліма­тичні зміни.

Природні та соціальні передумови

За льодовикової доби теплі й вологі повітряні маси з Атлантики рухалися не над Європою, як зараз, а значно південніше, зволожуючи клімат Середзем­но­мор’я, Північної Африки, Близького Сходу. Зникнення Скандинавського льодовика 10 тис. років тому спричинило переміщення смуги атлантичних циклонів північніше в Європу. На позбавлених океанської вологи теренах Північної Африки та Західної Азії поширилися великі пустелі: Марокканська, Лівійська, Сахара, Аравійська, Юдейська. Несприятливі кліматичні зміни призвели до збіднення рослинного й тваринного світу, що вимагало від первісних мисливців удосконалення засобів полювання для забезпечення колективів їжею. Поширення такої ефективної зброї, як лук зі стрілами, ще дужче зменшило популяцію промислових тварин і призвело до кризи мисливства, яке втратило перспективи прогодувати людство. Первісні спільноти були змушені шукати альтернативні способи харчування.

Значну частину раціону жителів Східного Середземномор’я здавна становило зерно дикої пшениці, ячменю, сочевиці, вики, які у великій кількості росли в передгірних долинах Близького Сходу. В процесі збору диких злаків жінки набували навичок догляду за полями, поступово переходячи до культивації зернових у примітивній формі мотичного землеробства.

В умовах нестачі їжі чоловіки мусили раціональніше ставитися до продуктів полювання. Добутих під час мисливства диких козенят та ягнят почали певний час утримувати у спеціальних загорожах до досягнення ними кондиційної ваги. Так, на основі збирання диких злаків та мисливства на Близькому Сході відбулося становлення двох різновидів відтворювального господарства – скотарства й землеробства.
Приготування каші з зерна потребувало жаро- та водостійкого посуду. Крім того, посуд потрібен і для тривалого зберігання збіжжя до нового врожаю. Тому вирощування зернових першими землеробами супроводжувалося масовим поширенням керамічного посуду, який навіть став археологічною ознакою неоліту.

Неолітичні культури Балкан, Нижнього Подунав’я та Правобережної України мають виразні малоазійські паралелі

Концентруючи зусилля на землеробстві, колишні рухливі мисливці переходили до осілого способу життя: поля зернових потребували постійного догляду та охорони. Покращення харчування та осілий спосіб життя різко примножили людську популяцію. Густота населення ранніх мотичних землеробів зросла порівняно з тією, що була в мисливців, у 50–100 разів.

Принципова зміна способу життя й раціону населення в неоліті супроводжувалася де­яки­ми негативними наслідками. Скупчення людей на поселеннях призводило до погіршення санітарних умов, частих епідемій. Кількість їжі в землеробів зросла, однак її якість значно поступалася м’ясній дієті мисливців. Основу зернового раціону становили вуглеводи, бракувало білків, амінокислот, вітамінів. Це значно послаблювало людський організм, сприяло поширенню різноманітних захворювань. Зокрема, вважають, що деградація зубного апарата людини та грацилізація скелета (потоншання кісток) розпочалися через перехід від мисливської м’ясної до землеробської вуглеводної дієти.

Неолітична колонізація




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • В останній день роботи Форуму видавців у Львові Тиждень.ua поговорив з відомим британським юристом-міжнародником Філіпом Сендсом – автором нон-фікшну про Львів, у якому, на додачу до магістральної теми історичної пам’яті й забуття, піднімаються й болючі питання щодо українського минулого часів Другої світової війни.
    22 вересня, Олена Кухар
  • Як упорядкувати медійний простір, не зазіхаючи на свободу слова
    22 вересня, Денис Казанський
  • Протягом поточного півріччя, з липня до грудня 2017-го, Естонія головує в Раді Європейського Союзу. З міністром закордонних справ країни під час його візиту до Києва Тиждень обговорив позицію Естонії в питанні розташування миротворців у Східній Україні, очікування від наступного саміту Східного партнерства, а також відносини між Україною та Естонією й Україною та ЄС.
    22 вересня, Анна Корбут
  • Є проблемка. Смішна, якщо розглядати її в контексті міста, у якому вже три роки йде війна. Але якщо подивитися на це питання в масштабах невеликої родини, статок якої нижче середнього, проблема виявляється великою та серйозною.
    22 вересня, Вікторія Малишева
  • На запитання, чи змінилося щось у їхньому житті через оголошене перемир’я, мешканці маленького селища Піски, яке входить до складу горлівського Зайцевого, відповідають гіркою посмішкою. І перепитують: про яке саме з колись оголошених ідеться? Бо щодня вони відчувають різні відтінки цього дивного явища, якого насправді немає...
    21 вересня, Єлизавета Гончарова
  • Через несприйняття Трампом домовленостей Барака Обами з Тегераном світ може стати небезпечнішим
    21 вересня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено