Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 грудня, 2012   ▪   Сергій Грабовський   ▪   Версія для друку

«Караючий меч» відзначає свій ювілей

Одні чекали на Святого Миколая, який приходить до діток 19 грудня, другі – на «кінець світу», який начебто припадає на 21 грудня, ну, а треті – на 95-літній ювілей організації, який зручно розташувався між цими двома датами.
«Караючий меч» відзначає свій ювілей

Організації, яка формально була ліквідована у лютому 1922 року, проте реально існує й сьогодні; організації, яка стала однією з головних опор та уособлень більшовицької влади; організації, яка за час свого існування зуміла знищити мільйонів й мільйони безневинних жертв, і при цьому до сьогодні не засуджена міжнародними трибуналами як злочинна структура.

Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією та саботажем… Озброєний загін партії більшовиків… Караючий меч диктатури пролетаріату… Когорта лицарів революції з гарячими серцями, чистими руками і холодними розумами… Кожен комуніст має бути чекістом… Так звалася офіційно ВЧК і так говорили про неї лідери більшовицької партії. На сторінках газет, журналів і книжок. А між собою – зовсім інакше. Так, Ніколай Бухарін – ще не минуло й року після створення ВЧК – пропонував цю «контору» взагалі ліквідувати, мотивуючи це «сваволею організації, нашпигованої злочинцями, садистами і розкладеними елементами люмпен-пролетаріату».  Але Ленін, Сталін, Троцький і Свердлов відстояли ВЧК.

Ба більше: до річниці створення організації ЦК РКП(б) зробив чекістам щедрий подарунок, ухваливши постанову, в якій, зокрема, говорилося: «На сторінках партійної та радянської преси не може мати місце злісна критика радянських установ, як це мало місце в деяких статтях про діяльність ВЧК, роботи якої протікають в особливо важких умовах». А Бухаріну за його відхилення від «генеральної лінії» чекісти помстяться, арештовуючи 1937 року колишнього «улюбленця партії», щоб через рік відправити його в розстрільний підвал.

Читайте також: Більшовицька навала

ВЧК-ҐПУ-ОҐПУ-НКВД-НКҐБ-МҐБ-МВД-КҐБ-МБ-ФСК-ФСБ… Змінювалися назви, залишалася суть: машина для здійснення державного терору, часом – масового, часом – вибіркового. Ну, а розвідка-контррозвідка – це були побічні функції, здійснювані далеко не найкращим чином, попри величезний штат організації (за Юрія Андропова, очільника КҐБ у 1967-82 роках, він сягнув ледь не півмільйона). У свої кращі часи «органи» мали у своєму підпорядкуванні не лише прикордонників, а й мотострілецькі дивізії та високомобільний спецназ. Всі військово-політичні авантюри, здійснювані радянським керівництвом у ХХ столітті на просторах від Чилі до Ефіопії, всі спроби ззовні підпалити вогнища революції, всі ліворадикальні терористичні рухи пов’язані з активною діяльністю «славетних чекістів». І наповнення ҐУЛАҐу мільйонами в’язнів, і полювання за інакодумцями у 1960-80-х, і прокрустове ложе цензури, в якому гибіла культура за СРСР, і знищення знакових політемігрантів – все це справа «озброєного загону партії».

У свою чергу, належним чином «профілактовані» діячі радянської культури наввипередки оспівували «людей з чистою совістю». У створеній 1937 року хвалебній пісні про товариша Єжова и «Ежовы руковицы» були рядки:

«Но недаром лучшие чекисты Боевые носят ордена».

Так, носили, цим самим девальвуючи солдатську звитягу на полі бою. Втім, партійне керівництво періодично проводило своєрідні «ротації» особового складу «компетентних органів»: з 1936 по 1954 роки неодмінною складовою таких «ротацій» були розстріли тих, кого нещодавно оспівували і кому щедро роздавали ордени; потім, часи «відлиги», «застою» й «перебудови» зміна кадрів, у тому числі й у верхівці Луб’янського відомства, закінчувалася або відставками, або – у деяких випадках – самогубствами.

Відставка відставкою, але в середовищі штатних і нештатних співробітників «органів» ще у 1930-ті роки народився афоризм: «Колишніх чекістів не буває». Насправді, звичайно, бувають, як-от вбивця Степана Бандери та Лева Ребета Богдан Сташинський, який розкаявся у скоєному і здався німецькому правосуддю, чи Олег Калугін, який наприкінці 1980-х став народним депутатом СРСР та членом руху «Демократична Росія» і якого нинішня влада Росії заочно засудила на 15 років ув’язнення за «зраду батьківщини». Проте сотні тисяч відставних офіцерів КҐБ й – особливо – законспірованих сексотів сьогодні активно працюють на Луб’янку і Кремль, проживаючи в десятках країн Європи, Азії та Америки. Генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, котрий свого часу дослужився до полковника КҐБ, у 2006 році (за «найбільш українського президента» Ющенка) попереджав, що російські спецслужби майже повністю контролюють парламент, уряд і військо України. Слова генерала були почуті: через рік після цього Ющенко звільнив Скіпальського з посади заступника голови СБУ. Що ж говорити про сьогодення…

І при тому, що радянські «органи» знищували невинних людей загалом аж ніяк не менш інтенсивно, ніж нацистські, що більшовицькі спецслужби за кількістю відправлених на той світ або у концтабори євреїв – як переконаних сіоністів, так й абсолютно аполітичних людей – впевнено посідають друге місце після гітлерівських, ставлення на демократичному Заході до цих «органів» примирливо-поблажливе. Ніхто із західних лідерів не дорікає підполковнику КҐБ Путіну, що той пишається своєю колишньою службою і регулярно підіймає келихи за «чекістську доблесть» і не дорікає Росії, що в ній 20 грудня є офіційним святом – Днем працівника органів держбезпеки. І ніхто не дорікає, що в нинішній Росії вже фактично – завдяки зусиллям влади – відбулася суспільна реабілітація  радянських спецслужб, за масштабами здійснених ними гекатомб нічим не кращих за разом узяті СС, СД і Ґестапо. Невже ж хтось сподівається, що «збройний загін партії» сам добровільно складе зброю і покається у своїх злочинах проти людства та людяності?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
  • Наскільки убезпечений від російських впливів український медіа-простір
    23 вересня, Ганна Трегуб
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено