Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
29 липня, 2011   ▪   Євген Цибуленко   ▪   Версія для друку

Незламний генерал (конкурс Тижня)

Я хочу написати про свого батька - генерал-майора Миколу Васильовича Цибуленка, що загинув в 1998 році під час проходження війкової служби. Микола Васильович був одним із організаторів створення Збройних Сил незалежної України, що поклав все своє життя для своєї рідної Держави - України. Але, а жаль, сьогодні Україна його не пам'ятає
Незламний генерал (конкурс Тижня)

Найбільш прикрим е те, що при цьому Миколу Васильовича, як достойного ворога, дуже добре пам'ятають у Росії. Так Наприклад у своїх мемуарах «Флот в судьбе России» останній головком ВМФ СРСР адмірал флоту Володимир Чернавін згадує: «...усилилась деятельность представителей Украины по склонению личного состава и частей флота к приему второй присяги. 15 мая с. г. генерал-майор Цыбуленко вызвал командира танкового полка дивизии береговой обороны полковника Вишнякова для решения служебным вопросов, на самом же дле в кабинете у Цыбуленко, полковника Вишнякова ждал генерал-майор Лавренюк, который стал склонять Вишнякова привести полк к новой присяге»

Микола Цибуленко був першим генералом в Криму, що прийняв присягу Українській Державі сам та привів до присяги своє військове училище. На той момент, це фактично була єдина українська військова сила у Криму, що не дала відокремити Крим від України. Зокрема, військовослужбовці училища пройшли з повним озброєнням під українськими прапорами центральними вулицями Сімферополя, продемонструвавши наявність у Криму української військової сили.

 Це дозволило значно охолодити гарячі російські голови. Іншою важливою операцію за наказом генерала Цибуленка було взяття під охорону штабу ВМС Україні (який був на межі знищення) в Севастополі. Для цього була розроблена спеціальна військова операція. військовослужбовці училища одяглись в парадні однострої, заховали зброю и поїхали до Севастополя нібито на екскурсію. Це дозволило їм пройти через кордони росіян и потрапити до штабу.

 За часів  Кучми і міністра оборони Шмарова генерал Цибуленко потрапив у немилість, тому що він не давав грабувати и руйнувати Українську армію. Зокрема, з посади начальнику Управління зовнішніх зв'язків Генерального штабу України він був переведений на посаду голови центра тактичної підготовки Академії ЗС Україні. Як було доведено пізніше військовою інрспекцією  – незаконно.

Микола Васильович нагороджений орденами й медалями як Радянського Союзу, так і багатьох іноземних держав. Відзначений Ювілейним Хрестом спілки колишніх українських вояків у Канаді, нагороджений Хрестом спілки офіцерів України за патріотизм і відданість Українській державі (посмертно), але за весь час генерал Цибуленко не отримав жодної української державної нагороди. Сьогодні він майже повинністю забутий державою.

Після смерті генерала Цибуленка, 24 квітня 1999 р на конференції київської організації Конгресу Української Інтелігенції було прийнято рішення клопотати про присвоєння імені Миколи Цибуленка Одеському інституту сухопутних військ. На жаль, цей інститут зараз розформовано і рішення не було втілено в життя.

Спілка офіцерів України на 20-му з’їзді 17 квітня 2010 року ухвалила звернення до Міністра оборони України стосовно увічнення пам’яті генерала Миколи Цибуленка, алеі це звернення було проігноровано владою.

Про автора: Професорправа, директор центру з прав людини
Інституту права Талліннськоготехнічногоуніверситету


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено