Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 травня, 2011   ▪   Олександр Гаврош   ▪   Версія для друку

«Ніби й не було війни....»

Україна 1943 року очима угорського пілота
«Ніби й не було війни....»

Напередодні 9 травня, як завжди, в Україні багато риторики та політики і мало нового погляду, штрихів, деталей на найкровопролитнішу війну в історії людства. Можливість такого відкриття дає книжка відомого києвознавця Дмитра Малакова «Ніби й не було війни...».

Завзятий шанувальник історії, пан Дмитро, нишпорячи в київських архівах натрапив на унікальний «трофейний» фотоальбом «Зі Східного фронту. 31 травня 1942 –  6 грудня 1943». На жаль, на ньому не було зазначено імені господаря. Були тільки 600 чорно-білих, невеликих за розміром, але доволі якісних фотографій, які супроводжував авторський коментар, писаний угорською мовою. Власне, книжка Дмитра Малакова складається з вибраних світлин цього альбому, що стосуються України, і є наче містком у наше минуле. Бо й сама назва видання «Ніби й не було війни» – це теж цитата невідомого нам угорського пілота, який захоплювався фотографією. Підписав він так світлину, на якій на літньому київському пляжі засмагають разом угорські вояки і українські дівчата.

Зі світлин і коментарів під ними можна скласти уявлення про молодого угорця, 1916 року народження, молодшого сержанта Військово-повітряних сил Угорщини. Любитель фотосправи, він робив знімки скрізь, де йому траплялося бувати – чи то з кабіни літака, чи з кузова вантажівки. Любов до фото в унтер-офіцера не випадкова: він служив, очевидно, дешифратором аерознімків, літаючи у складі екіпажу бомбардувальника німецького виробництва «Хенкель» Не-111 з угорськими розпізнавальними знаками.

Як відомо, навесні 1942 року Угорщина відправила на Східний фронт Другу армію чисельністю 200 тисяч вояків – найбільшу свою військову потугу. Знайдений альбом наче простежує трагічну путь мадярських гонведів. Починається він портретом автора – симпатичного 26-річного хлопця, проводами його в армію, дорога залізницею. Основні місця його перебування – фронтові летовища. Спочатку Курська, де розпочиналися бойові дії. Судячи з добірки світлин, позначки на літаках, автор альбому мав служити в ескадрильї далекої розвідки. На її рахунку, пише Дмитро Малаков, було 100 розвідувальних польотів, у тому числі й далеких, як-от на Ельбрус, нею було збито 12 радянських літаків.

Після запеклих боїв на Дону у 1942 році, де стояла Друга угорська армія, 12 січня 1943 року війська Воронезького фронту перейшли в рішучий наступ, завдавши мадярам нищівної поразки. Втрати угорців становили 148 тисяч вбитими, пораненими і полоненими – три четвертих усієї Другої армії. Від цієї катастрофи Угорщина вже не могла отямитися до кінця війни. Угорці втратили 60 літаків. Решта машин були перебазовано в Україну. Саме тут і починається детальне фотографування українських реалій угорським пілотом-фотолюбителем.

На знімках – підготовка до польотів, літаки – свої, чужі і збиті, танки, друзі, дівчата, селяни, старі, діти, полонені, свіжі могили, міста і села. Перед нами постає Україна 1943 року поперемінно: то з небесної висоти, то із земної тверді. Більшість фотографій у книжці «Ніби й не було війни...» стосуються Києва «при німцях». Не може не вражати зруйновані дощенту радянськими «патріотами» Хрещатик та Успенський Собор Києво-Печерської Лаври. Безглузде нищення архітектурного обличчя української столиці, пам’яток світової культури – ще один злочин комуністичного режиму, який привів до загибелі значної кількості мирних жителів і до розстрілу сотень заручників-киян.

Із Києва шлях спостережливого молодшого сержанта пролягав додому – вочевидь, разом із лінією фронту – через Житомир, Бердичів, Проскурів (Хмельницький), Тернопіль, Львів і засніжені Карпати. Дмитро Малаков вважає, що фотоальбом, очевидно, привезений до Києва із Будапешта, де був вилучений спецорганами. Як склалася доля безіменного пілота-фотолюбителя – невідомо. Загинув він у вирі війни, чи був згодом репресований каральними органами – теж не знати. (Через що, цілком можливо, альбом і потрапив до радянських архівів). Але при бажанні це все можна з’ясувати, якщо підключити до пошуків угорську сторону. Адже ці фото – не тільки українська історія, але й історія угорської армії, яка зазнала трагічної долі. Та ще й унікальний життєпис безіменного солдата крізь призму його фотокамери.

Знаковою подією вихід цієї книги є для Закарпаття, адже найзахідніша область України у роки війни входила до складу Угорщини, тож десятки тисяч закарпатців були мобілізовані в мадярське військо й опинилися на Східному фронті. Скільки їх полягло на рідній українській землі в чужих шинелях?

Книжка Дмитра Малакова не тільки фіксує історію. Вона ще й навчає дивитися в майбутнє. Адже будь-яка війна зрештою закінчується миром. Бо навіть у суворі дні 1943 року часом виникало враження, що «ніби й не було війни».


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено