Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 березня, 2011   ▪   Олександр Пагіря   ▪   Версія для друку

Найбільша проблема Європи

Захід гадав, що Гітлер створить маріонеткову Українську державу на землях Закарпаття і Галичини, тому не підтримав ініціативу появи Карпатської України
Матеріал друкованого видання
№ 12 (177)
від 25 березня, 2011
Найбільша проблема Європи
Мюнхенська конференція за участю Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії 29–30 вересня 1938 року й передача Судетської області Чехословаччини Третьому Рейху продемонстрували в найгіршому вияві політику «умиротворення», яку проводили західні держави щодо країн-агресорів у Європі. Велика Британія і Франція фактично погодилися визнати Центральну Європу «внутрішнім доменом» Гітлера, а його експансію на Схід – «природним процесом». У постмюнхенський період українське питання після тривалої перерви знову з’явилося на порядку денному в міжнародних колах, що було пов’язано з проголошенням української автономії за Карпатами. 
 
МАДЯРСЬКА НАВАЛА. Угорська ілюстрація завоювання Карпатської України в березні 1939 року
 
Німецькі плани
 
11 жовтня 1938 року Підкарпатська Русь після 20 років зволікання з боку Праги отримала автономний статус у складі триєдиної Чехо-Словацької Республіки. Автономію Карпатської України було проголошено в той момент, коли західна дипломатія губилася в здогадах щодо найближчих планів Гітлера й обмірковувала засоби захисту західноєвропейських країн від можливої нацистської агресії. Оскільки переважала думка, що Німеччина кинеться завойовувати Україну, автономію Карпатської України у західних столицях розцінювали як німецьку ідею, перший етап на шляху завоювання Радянської України. Відчуваючи сильну загрозу з боку Росії, західні уряди розраховували, що «українська карта» Гітлера стане засобом для спрямування німецької експансії на Схід. 
Попри стриманість Німеччини в питанні автономної Карпатської України, західні дипломати помилково вважали, що її пропаганда цілком спрямована в бік українського націо­налізму. Так, колишній британський прем’єр-міністр Девід Ллойд-Джордж був переконаний, що фюрер, до того як розгорнути дії проти Радянської України, відокремить Західну Україну від Польщі, щоб об’єднати її з Карпатською Україною та створити васальну Українську державу. Посол Франції в Берліні Роберт Кульондр був тієї самої думки. Він вважав, що Німеччина хотіла забезпечити собі першу скрипку в Центральній Європі, завоювати Чехо-Словаччину й Угорщину і після цього заснувати «Велику Україну» під німецьким контролем. Незважаючи на те що західні дипломати у власних інтересах сформували та навіювали через засоби масової інформації міф про німецькі плани щодо створення «Великої України», у 1938–1939 роках українське питання знову вийшло на міжнародну арену й почало активно обговорюватись у світовій пре­­сі, набувши загальноєвропейсь­кого звучання. 
 
Англо-американські перспективи 
 
У цей час українська проблема не сходила зі шпальт британської преси, зокрема видань News chronicle, The Times, Daily Express, Daily Telegraph, Mun­chester Guardian. Британські медіа містили близько 520 згадок про Карпатську Україну. Пильно відстежували події в Карпатській Україні «король американської преси» The New York Times, у Франції – Maten тощо. Українське питання стало предметом роздумів та обговорень міністрів, дипломатичних представників і громадських кіл. 
 
Що більше в Карпатській Україні утверджувався внутрішній спокій після відкликання Угорщиною свого плану вторгнення на територію краю в листопаді 1938 року, то більше українське питання в загальнополітичному сенсі почало європеїзуватися та усамостійнюватися без німецької участі. 25 листопада 1938-го німецький посол у Празі Андор Генке повідомив Берлін, що Карпатською Україною та українським питанням цікавляться британські дипломатичні кола. З цією метою до Чехо-Словаччини окрім журналістів прибули фахівці зі східноєвропейських питань та британські політики. Наприкінці листопада 1938 року уряд Англії почав вивчати українську проблему. Специфічний інтерес до Карпатської України виявив представник Міністерства закордонних справ Великої Британії лорд Рансімен. На Закарпаття приїжджав також британський політик-лейборист Віль­­ям Веджвуд Бенн. Книжку з описом вражень від побаченого в Карпатській Україні написав журналіст Майкл Вінч. 
 
Ще в грудні 1938-го британці визначали Карпатську Україну як обмежений феномен і поводилися доволі стримано в східноєвропейській політиці. Хоч Англія мала власні концепції стосовно українського питання, вони не поширювалися на Карпатську Україну чи По­льщу. Позиція Лондона ґрунтувалася на тому, що Німеччина рано чи пізно розпочне створення «Великої України». Британія в такому разі мала змиритися з експансивною політикою Третього Рейху в цьому регіоні. 
 
З реалізацією німецької політики у створенні «Великої України» та спрямуванням німецької агресії на Схід британські кола не тільки пов’язували плани щодо захисту своїх колоніальних володінь та підмандантних територій від нацистської загрози, а й сподівалися таким чином послабити Радянський Союз за рахунок вилучення індустріальних та аграрних ресурсів Наддніпрянської України. За цих умов Лондон був готовий навіть змиритися з виникненням політичних та військових проблем для Польщі. 
 
1 лютого 1939 року в Лондоні виступив головний речник українського питання у Великій Британії, член Англо-україн­ського комітету, британський журналіст Ланселот Лоутон із доповіддю на тему «Україна: найбільша проблема Європи». Аналізуючи найближчі потенційні устремління нацистської Німеччини, Лоутон зазначав, що головною метою наступної німецької експансії буде Україна з її унікальними ресурсами та географічним положенням. Британець закликав офiцiйний Лондон підтримати Україну й українців у їхніх прагненнях до свободи i висловив переконання, що такі кроки відкриють новий шлях до вирішення багатьох європейських проблем. Однак рекомендації та попередні напрацювання з української проблеми Англо-українського комітету, до якого входили британські парламентарії, політики, військові, історики та журналісти, не були враховані британським урядом Невілла Чемберлена, який фактично погодився визнати Східну Європу зоною переважаючих інтересів Німеччини. 
 
Свідченням європеїзації українського питання може бути розробка на початку лютого 1939 року департаментом заморської торгівлі британського МЗС проекту створення незалежної України. Аналізуючи економічні аспекти, британці припускали, що відокремлення України від Радянського Союзу може спричинити остаточний колапс радянської економічної системи та розпад СРСР.
Спостережливі американські дипломати помітили, що на відміну від небувалого розголосу в західноєвропейській пресі щодо української проб­леми в контексті створення автономної Карпатської України німецькі засоби масової інформації демонстрували дивовиж­­ну стриманість або ж цілковиту тишу. У доповіді на адресу президента США Франкліна Рузвельта американський посол у Варшаві Дрексел Бідл 15 грудня 1938 року зазначав, що «німецькі пропагандисти змусили зарубіжних кореспондентів пра­­цювати на їхню користь», фокусуючи увагу світової спільноти на проблемі «Великої України». Американець дійшов висновку, що кампанія в пресі інспірована самим Берліном і є тактичним маневром, спрямованим на маскування справжніх цілей німецької політики в Східній Європі. Посол США вважав, що Німеччина не стане ініціювати війну з Польщею, Румунією та Радянським Союзом через українську проблему. 
 
 

Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено