Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
21 лютого, 2014   ▪   Ярослав Тинченко   ▪   Версія для друку

Вулиці та площі революцій: 1917 рік

Про Лютневу революцію 1917-го кияни дізналися лише через день після повалення царської влади. Першим, хто надіслав до міста телеграму про зречення Ніколая ІІ, був депутат Державної думи від Києва Бубликов.
Матеріал друкованого видання
№ 7 (327)
від 13 лютого, 2014
Вулиці та площі революцій: 1917 рік

На той час у нинішній нашій столиці мешкало кілька представників царської родини Романових на чолі з матір’ю самодержця – імператрицею Марією Фьодоровною, яка опікувалася військовим шпиталем, розміщеним у Маріїнському палаці. Після зречення Ніколая ІІ вона поїхала до Могилева – востаннє побачитись із заарештованим сином, а потім до Криму і вже звідти в Данію, на свою батьківщину.

Спокійно віддав владу й відбув із Києва останній генерал-губернатор, дещо пізніше, так само без спротиву, – командувач Київської військової округи. Замість них із Петрограда призначили нових керівників, із революційним минулим.

До насильницьких дій «революційні маси» вдалися лише супроти поліцейських та городових. Замість поліції створили міліцію, керівником якої став офіцер-революціонер. Від суспільних потрясінь постраждав пам’ятник Пєтрові Столипіну – прем’єр-міністру Росії, який у 1911 році загинув від кулі революціонера в Київському оперному театрі.

Із Петрограда почали надходити офіційні дані: про створення Ради робітничих та солдатських депутатів та постання Тимчасового уряду. Свою раду було організовано і в Києві. До неї ввійшли члени різних партій та організацій, причому не лише легальних. Спочатку цей орган діяв у будівлі міської думи на Хрещатику, а пізніше перебрався до Маріїнського палацу.

Березнева зміна старої влади на нову – революційну – в Україні пройшла цілком мирно. Разом із радою робітничих та солдатських депутатів, організованою за зразком петроградської, в місті постала Центральна Рада як загальноукраїнський представницький орган. Тривалий час вона діяла обережно й теоретично, переважно скликаючи з’їзди та мітинги. Протягом весни – літа 1917 року в Києві відбулося кілька всеукраїнських з’їздів, які настільки зміцнили позиції ЦР, що було ухвалено І та ІІ Універсали.

На жаль, не обійшлося без жертв – майже винятково з боку українців. Спочатку полягло кілька полуботківців – вояків, які виступили за створення національної військової частини. Потім, під час відбуття на фронт 1-го Українського козацького полку імені Богдана Хмельницького, внаслідок провокації від рук російських солдатів загинуло 16 богданівців.

Однак революція не вщухала. А на листопад 1917 року, коли владу в столиці Росії в результаті перевороту захопила партія більшовиків, Центральна Рада спромоглася прийти до керма не тільки в Києві, а й по всій Україні.

Українська революція тільки-но починалася.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
  • Думаю, найдосвідченішими розвідниками могли б стати таксисти. Ба навіть уже стали, з єдиною поправкою: всю зібрану інформацію вони перетравлюють самі та згодовують колегам. Від їхньої інфи, що здобута на шляхах війни, жодної користі — лише змарнований настрій та трохи гумору, якщо сам «розвідник» має таке почуття.
    24 вересня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено