Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
21 лютого, 2014   ▪   Ярослав Тинченко   ▪   Версія для друку

Вулиці та площі революцій: 1917 рік

Про Лютневу революцію 1917-го кияни дізналися лише через день після повалення царської влади. Першим, хто надіслав до міста телеграму про зречення Ніколая ІІ, був депутат Державної думи від Києва Бубликов.
Матеріал друкованого видання
№ 7 (327)
від 13 лютого, 2014
Вулиці та площі революцій: 1917 рік

На той час у нинішній нашій столиці мешкало кілька представників царської родини Романових на чолі з матір’ю самодержця – імператрицею Марією Фьодоровною, яка опікувалася військовим шпиталем, розміщеним у Маріїнському палаці. Після зречення Ніколая ІІ вона поїхала до Могилева – востаннє побачитись із заарештованим сином, а потім до Криму і вже звідти в Данію, на свою батьківщину.

Спокійно віддав владу й відбув із Києва останній генерал-губернатор, дещо пізніше, так само без спротиву, – командувач Київської військової округи. Замість них із Петрограда призначили нових керівників, із революційним минулим.

До насильницьких дій «революційні маси» вдалися лише супроти поліцейських та городових. Замість поліції створили міліцію, керівником якої став офіцер-революціонер. Від суспільних потрясінь постраждав пам’ятник Пєтрові Столипіну – прем’єр-міністру Росії, який у 1911 році загинув від кулі революціонера в Київському оперному театрі.

Із Петрограда почали надходити офіційні дані: про створення Ради робітничих та солдатських депутатів та постання Тимчасового уряду. Свою раду було організовано і в Києві. До неї ввійшли члени різних партій та організацій, причому не лише легальних. Спочатку цей орган діяв у будівлі міської думи на Хрещатику, а пізніше перебрався до Маріїнського палацу.

Березнева зміна старої влади на нову – революційну – в Україні пройшла цілком мирно. Разом із радою робітничих та солдатських депутатів, організованою за зразком петроградської, в місті постала Центральна Рада як загальноукраїнський представницький орган. Тривалий час вона діяла обережно й теоретично, переважно скликаючи з’їзди та мітинги. Протягом весни – літа 1917 року в Києві відбулося кілька всеукраїнських з’їздів, які настільки зміцнили позиції ЦР, що було ухвалено І та ІІ Універсали.

На жаль, не обійшлося без жертв – майже винятково з боку українців. Спочатку полягло кілька полуботківців – вояків, які виступили за створення національної військової частини. Потім, під час відбуття на фронт 1-го Українського козацького полку імені Богдана Хмельницького, внаслідок провокації від рук російських солдатів загинуло 16 богданівців.

Однак революція не вщухала. А на листопад 1917 року, коли владу в столиці Росії в результаті перевороту захопила партія більшовиків, Центральна Рада спромоглася прийти до керма не тільки в Києві, а й по всій Україні.

Українська революція тільки-но починалася.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французькі політики, котрі відразу після Помаранчевої революції позиціонували себе групою підтримки України, нині активно лобіюють інтереси Кремля.
    31 травня, Алла Лазарева
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено