Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
15 січня, 2014   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Економіка у 2014-му: апогей застою

У новому році більшість торішніх негативних тенденцій в економіці збережеться. Не обійдеться без позитивних вкраплень, але вони не матимуть достатньої ваги. Застій триватиме
Матеріал друкованого видання
№ 1 (321)
від 9 січня, 2014
Економіка у 2014-му: апогей застою

Якби хтось узявся написати п’єсу про економічні події в Україні 2013-го, то це, мабуть, була б трагікомедія з хепі-ендом під назвою «Як виграти шахову партію, коли на дошці один король?». Ця драма описувала б пошуки українською владою грошей. Вони тривали протягом усього року – подекуди вдало, а часом і ні – й прикривалися то активізацією економіки, то євроінтеграційними прагненнями. Останні торік стали фасадом економічної системи, найпомітнішим для широкого загалу. У 2014-му фасаду не буде, шукати гроші нібито не треба, принаймні до IV кварталу (див стор. ??). Тож на авансцену вийдуть негативні тенденції в народному господарстві, які накопичуються ось уже четвертий рік поспіль. 2013-го вони ледь не реалізувалися в обвалі окремих секторів. Але надійшли російські гроші – обвал відкладено, а ось поглиблення негативних трендів триває. Це й визначатиме ситуацію в економіці 2014-го.

Надія на закордон

Вплив зовнішнього сектору на макроекономічну рівновагу цього року важко переоцінити. Кредит і знижка на газ від Росії надають у розпорядження уряду величезну, як для України, суму, що становить близько 10% річного ВВП. Без неї скрутних часів уникнути не вдалося б. Водночас меншої кількості грошей для підтримання рівноваги в економіці за інших рівних умов не вистачило б, що також свідчить про глибину українських проблем. Оскільки Кремль матиме можливості переглядати чи скасовувати грудневі домовленості принаймні раз на квартал, владі не варто думати, що гроші вже в кишені. Згаданий фактор триматиме в напруженні уряд і населення України протягом усього року, адже, якщо перефразувати відомий вислів, загроза чи страх обвалу – це гірше, ніж сам обвал. Відтак вплив Росії на економічну ситуацію в нашій країні 2014-го буде, мабуть, найбільшим за часи незалежності.

у 2014-му доводиться знову сподіватися на удачу та прихильність глобальних ринків, що створює зайві ризики

Та навіть якщо російські гроші справно надходитимуть відповідно до грудневих угод, це не гарантує стійкості макроекономічної рівноваги, адже вони можуть закінчитися вже в IV кварталі цього року (див. «Подайте на вибори»). Відтак, щоб уникнути проблем із валютою та бюджетними виплатами, владі знову доведеться розраховувати на зовнішні ринки товарів і капіталу. А з ними не все так просто. За оцінками МВФ, у 2013-му обсяг світової торгівлі збільшився на 2,9%, при цьому експорт товарів і послуг з України за 11 місяців року зменшився на 6,1%. Те саме стосується й ринків капіталу: глобальний індекс акцій MSCI ACWI IMI (відстежує 8500 акцій із 44 країн) за рік зріс на майже 20%, при цьому іноземні інвестиції в Україну (акції, облігації, кредити) за 11 місяців знизилися на 28%. Тобто Україна втрачає конкурентоспроможність за багатьма параметрами, і така тенденція, на жаль, збережеться й 2014-го.

Утім, незначні приводи для оптимізму все ж таки є. По-перше, на поточний рік МВФ прогнозує пришвидшення темпів зростання світової торгівлі до 4,9%, і крихти від нього можуть дістатися Україні. По-друге, окрім кредиту та знижки на газ Київ домовився з Москвою про активізацію співпраці в літако-, судно- та вагонобудуванні, а також в інших галузях. І хоча часто бувало так, що угоди з Кремлем вилами по воді писані, та є надія, що ці останні домовленості допоможуть українському транспортному машинобудуванню принаймні частково відновити позиції на зовнішніх ринках, втрачені у 2013-му (за 10 місяців експорт транспортних засобів зменшився на 43% рік до року). По-третє, більшість експертів вважають, що світові ціни на сталь пройдуть дно у 2013–2014-му. І хоча їм протиставляють песимістичніші прогнози (наприклад, The Economist прогнозує їх падіння на 11% на тлі зростання індексу цін базових металів на 4,7% у 2014-му), все ж таки є надія на пожвавлення глобального ринку чорних металів, із чого можуть скористатися українські металурги.

Менш оптимістичними є перспективи українських аграріїв на зовнішніх ринках. 2013-й був не дуже вдалим, адже, незважаючи на рекордний урожай, світові ціни на зерно суттєво впали (на пшеницю, кукурудзу та ячмінь відповідно на 20%, 36% і майже 40% за рік). Чи вдасться 2014-го повторити рекорд урожайності – питання відкрите, а ось відновлення світових цін чекати годі. Так, The Economist прогнозує подальше зниження індексу цін на продовольство, розрахованого виданням, на 6,6%, причому на пшеницю очікується падіння на 10,5%, а на кукурудзу – на 19%. Відтак експорт сільгосппродукції з України може, як і досі, зменшуватися. Водночас низькі ціни на продовольство обмежуватимуть глобальний попит на хімічні добрива. Це призведе до того, що, попри меншу ціну на газ, українські хімічні підприємства і далі жеврітимуть, а обсяг експорту їхньої продукції, ймовірно, як і раніше, скорочуватиметься.

Читайте також: Курс на Схід? Прогнози західних експертів щодо України

У результаті можна чекати на невелике зростання експорту за підсумками року (в межах 3%). Разом зі знижкою на газ воно могло б суттєво зменшити дефіцит поточного рахунку (з рекордних 8,9% ВВП у 2013-му), якби не було збільшення імпорту, зумовленого підвищенням доходів та соціальних виплат перед виборами. Але оскільки понад половину приросту зарплат і пенсій буде витрачено на імпортні товари та послуги, то дефіцит поточного рахунку знизиться незначно. За оцінками Тижня, він становитиме 8,0% ВВП (див. «Прогнози-2014») за умови, що курс гривні залишиться майже незмінним, у чому зараз майже ніхто не сумнівається.

Із фінансуванням дефіциту поточного рахунку також не все очевидно. Якщо іноземні інвестиції та зовнішні корпоративні запозичення падатимуть такими темпами, як 2013-го, російських грошей виявиться недостатньо для того, щоб уникнути подальшого зменшення золотовалютних резервів. Тому було б добре і спокійніше, якби уряд на початку року розмістив єврооблігацій хоча б на $2–4 млрд, інакше його закінчення може бути нервовим. Для вдалого розміщення нібито є всі передумови, адже після грудневих угод дохідності суверенних євробондів України впали. Але наразі вони здебільшого вищі ніж 9%, а це не дуже комфортний рівень порівняно з тими 7,5–8%, під які уряд розміщався останніми роками. Отже, у 2014-му доводиться знову сподіватися на удачу та прихильність глобальних ринків, що створює зайві ризики для й без того тендітної макроекономічної рівноваги.

Бюджетний дисбаланс

Новий рік успадкує від старого всі тенденції в державних фінансах. За винятком хіба що однієї – пошук грошей для фінансування бюджетного дефіциту може бути не таким проблемним, як у 2013-му, принаймні до IV кварталу. Уряд знову завищив прогноз зростання номінального ВВП і пожинатиме плоди цього наприкінці року, коли виявиться, що податкові та неподаткові надходження відстають від плану. Крайнім, як завжди, буде бізнес, здебільшого неолігархічний, який через відставання від графіка «віджиматимуть» протягом усього 2014-го. Крім того, влада знову не забула про свій інтерес у бюджеті, причому з огляду на наявність російських грошей стежитиме, щоб він виявився не меншим, ніж 2013-го. Варто пам’ятати й про старт передвиборчих перегонів, який уже традиційно для України передбачає збільшення соціальних виплат. Хоча в бюджеті-2014 воно не таке рясне, як під час минулих виборчих кампаній, але закладає непогану основу для ще більшого зростання в I кварталі 2015-го. Якщо поєднати всі ці тенденції з великими обсягами погашення боргів та відсоткових виплат, то виявиться, що російськими грошима треба дуже бережливо розпоряджатися. Про те, що їх витратять на інвестиції, інновації та модернізацію, як устигли заявити деякі високопосадовці, взагалі не йдеться – це чергова дезінформація. На жаль, мова йде про те, аби їх разом із можливими зовнішніми запозиченнями на ринкових умовах вистачило, щоб спокійно закрити рік і залишити трохи для фінансування I кварталу 2015-го.

У підсумку, згідно з розрахунками Тижня, дефіцит зведеного бюджету за результатами року становитиме 5,7% ВВП (див. таблицю). У базовому сценарії він буде профінансований не лише російськими грошима. Хоча є ймовірність того, що наприкінці року виникне дефіцит фінансування, який призведе до затримки соціальних виплат. Якщо така загроза стане реальною, будуть задіяні інші важелі, на які розраховувала влада, коли в проекті держбюджету-2014 збільшувала фінансування МВС та Міндоходів відповідно на 10% та 6%, зменшуючи видатки на оборону, освіту та науку, охорону здоров’я та інші ключові галузі.

Банки: світло в кінці тунелю?

У 2014-му банківська система розвиватиметься в руслі трендів минулих років, хоча з’явиться низка нових, і деякі з них виявляться позитивними. Усі процеси будуть зав’язані на боротьбі за частку ринку, який не зростає. Вона визначатиме низьку рентабельність банків, продовження процесів злиття та поглинання (вихід низки європейських банків із ринку, укрупнення українських та деяких російських фінустанов), створення нових банків і фактичну неплатоспроможність окремих банків із низькою якістю активів.

Читайте також: S&P прогнозує зменшення валютних резервів України

На цій основі розвиватимуться старі та з’являтимуться нові тенденції. По-перше, російські гроші, які підтримають платіжний баланс, мають позитивно вплинути і на ліквідність та стабільність фінустанов. Цих ресурсів може вистачити навіть для того, щоб банкіри забули про високі ставки на міжбанку принаймні на рік. Відтак середні ставки за депозитами та кредитами, не виключено, знизяться. По-друге, населення і далі активно відкриватиме депозити: великі зарплати та найменші за останні роки сумніви стосовно курсу гривні й стабільності банків створять підґрунтя для зростання заощаджень. По-третє, обсяги кредитування бізнесу зростуть. Але не тому, що в Україні з’явиться багато інвестиційних проектів, а тому, що підприємства матимуть високий дефіцит обігових коштів – ще більший, ніж торік. Водночас, оскільки фінансування дефіциту бюджету більш-менш забезпечене, банки спрямовуватимуть ресурс саме в корпоративний сегмент. Згодом це може призвести до поганих наслідків, адже неефективні компанії потребуватимуть дедалі більше грошей, а повертати борги їм буде нічим, але це питання 2014-го на порядку денному не стоятиме.

Та головна тенденція банківського сектору в 2014-му – радикальне зменшення виплат за зовнішніми кредитами. За останні п’ять років після кризи українські фінустанови повернули нерезидентам понад $15 млрд зовнішніх позик, узятих до кризи 2008–2009-го, коли гроші були дешевими і доступними. Частка зовнішніх кредитів у балансі банків зменшилася з 24,3% наприкінці 2008-го до 7,5% у листопаді 2013-го. Наразі вона низька для того, щоб на міжнародні фінансові ринки виходили не тільки державні, а й фінансово здорові приватні установи. Власне, ця тенденція зародилася ще 2013-го, коли чисті виплати банків за зовнішнім боргом впали наполовину й за 11 місяців становили менш як $1 млрд. Цілком можливо, що нинішнього року відбудеться велике розміщення єврооблігацій однією з приватних українських фінустанов, а чистий приплив грошей від іноземних кредитів та облігацій змінить мінус на плюс. Так чи так, але за винятком хронічно проблемних банків, про які Тиждень не раз писав, банківська система в 2014-му видаватиметься здоровішою, навіть якщо такий її стан виявиться тимчасовим.

Рівень цін: знову за старе

Ще місяць тому перспективи двозначної інфляції у 2014-му були вельми ймовірними. Активний друк грошей Нацбанком (за 11 місяців 2013-го грошова база збільшилася на 13%), малий обсяг золотовалютних резервів, який міг призвести до девальвації та суттєвого подорожчання імпортних товарів, і передвиборче зростання соціальних виплат, не забезпечене відповідним підвищенням продуктивності праці, видавалися переконливими аргументами. Але грудневі угоди з Росією та оприлюднений бюджет-2014 засвідчили, що питання суттєвого зростання цін практично зняте. Єдиною загрозою на сьогодні є подальша активна грошова емісія Нацбанком. Хоч на початку року в ній не буде особливої потреби, але в другому півріччі (або якщо російські гроші раптом перестануть надходити) ця загроза може повернутися і разом із гривнею, надрукованою в 2013-му, призвести до підвищення рівня цін.

Слід зауважити, що занадто суттєве пришвидшення інфляції так само невигідне владі з огляду на вибори-2015, як і занадто повільне зростання соціальних виплат. Тому можна не сумніватися, що цього року товари з адміністративним ціноутворенням узагалі не подорожчають, а ті, ціни на які визначає ринок, навіть за несприятливих обставин уряд намагатиметься регулювати тими чи іншими засобами. Водночас підвищення соціальних виплат, закладене в бюджеті-2014, на нашу думку, щонайменше наполовину реалізується у збільшенні обсягу імпорту, тож на вартість товарів і послуг внутрішнього виробництва істотно не вплине. У підсумку Тиждень очікує невисокої річної інфляції – 3,2% наприкінці 2014-го.

Реальний сектор у реальному застої

Цього року на більшість підприємств, особливо тих, які не мають прикриття у владних ешелонах та доступу до бюджетної годівниці, чекає ще один рік виживання, боротьби за місце під сонцем та відсутності розвитку. З одного боку, зовнішній попит обмежуватиметься не надто сприятливою глобальною кон’юнктурою на сировинні товари та подальшою втратою конкурентоспроможності українського товаровиробника на світовій арені. З іншого – внутрішній попит стримуватиме слабке збільшення доходів населення (передвиборче зростання мінімальних зарплат та пенсій цього року буде млявим і на загальну картину майже не впливатиме), а також низький рівень іноземних інвестицій та високі виплати приватного боргу.

Тож перерозподіл ринку в багатьох галузях на користь ефективніших (чи наближених до влади) компаній триватиме. Він відбуватиметься на тлі ще вищих, ніж у 2013-му, витрат на оплату праці; незмінно високого податкового тиску, спричиненого недовиконанням бюджету за доходами; більших відсоткових платежів через більшу закредитованість, спричинену дефіцитом обігових коштів. Усе це підриватиме ліквідність підприємств. І якщо в 2013-му вони виживали, продаючи старі запаси, то 2014-го такий сценарій не пройде. За нашими підрахунками, близько 5–10% українських приватних компаній за обсягами доходу протягом року відчують гострий брак ліквідності. Де-факто вони стануть банкрутами. Цілком можливо, що зупинять операційну діяльність і перестануть видавати зарплату працівникам. І навіть якщо сильніші конкуренти їх поглинуть або просто займуть їхню частку на ринку, збільшивши виробництво на власних потужностях, для цих процесів знадобиться певний час. Падіння загального виробництва протягом зазначеного періоду нівелює збільшення чистого експорту, яке прогнозується у 2014-му. За підсумками року Тиждень очікує падіння ВВП на 0,3% і подальшого погіршення фінансового становища українського неолігархічного бізнесу.

Новий рік обіцяє бути складнішим, ніж здавалося на перший погляд, враховуючи прихід в Україну російських грошей. За ключовими макроекономічними показниками він нагадуватиме 2013-й. Це може приспати увагу, але супроводжуватиметься збільшенням державного боргу та наближенням періоду суттєвих виплат; проїданням запасів і вартості чистих активів підприємств та їхньою відмовою від інвестування; необґрунтованим зростанням соціальних виплат та відповідним збільшенням структурного дефіциту бюджету. Ці нібито другорядні показники вберуть у себе весь негатив застою в економіці, але дадуть про себе знати згодом. Відтак нинішній рік може бути справжнім затишшям перед бурею. А може, росіяни іншої думки, і буря таки станеться в 2014-му?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено