Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
26 вересня, 2013   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Після них хоч потоп. Економічна криза в Україні поглиблюється

Економічна криза в Україні поглиблюється. Водночас політика уряду позначена виключно логікою сьогоднішнього дня: наповнення дефіцитного бюджету
Матеріал друкованого видання
№ 38 (306)
від 19 вересня, 2013
Після них хоч потоп. Економічна криза в Україні поглиблюється

У Києві неподалік Олімпійського стадіону є один модний бутик. Він нічим не відрізнявся б від інших, якби не одна обставина. Річ у тому, що у приміщення, яке він винаймає, за останній рік разів зо п’ять змінювалися орендарі. Вони торгували різним крамом, але всі однаково закривали свої магазини, пропрацювавши кілька місяців, адже бізнес виявлявся збитковим. недалеко від бутика ще півтора року тому був величезний фотосалон, який згодом переїхав у втричі менший офіс поруч. А от його попередня резиденція відтоді пустує…

Економічна криза в Україні поглиблюється. За даними Держстату, в серпні обсяг промислового виробництва зменшився на 5,4% проти серпня минулого року. Падіння порівняно з липнем, коли його темп становив 4,9%, прискорилось. А коли врахувати, що торік у липні промисловість іще зростала (+1,6% до відповідного місяця 2011-го), а в серпні вже падала (-2,0%), то зниження бачиться ще більшим і набирає темпів. А це, своєю чергою, ставить під сумнів сподівання уряду й багатьох експертів на зростання економіки у другому півріччі 2013-го через ефект низької бази. Понад те, наразі помітні передумови для дальшого посилення кризових тенденцій і, можливо, обвалів у деяких системних секторах.

Серед галузей промисловості найбільше падіння демонструє переробна, яка в серпні втратила 9,0%, (тут воно теж тільки швидшає). І якщо зменшення виробництва машинобудівниками (-14,5%) ще можна якось пояснити торговельною війною з Росією, яка для них є основним ринком збуту, то показники інших лідерів падіння – хімічної галузі (-25,0%), легкої промисловості (-11,8%) та виробництва меблів (-10,3%) – зумовлені іншими чинниками. Ситуація в інших секторах економіки також критична. Так, у серпні виробництво у будівельному впало на 11,6%. І хоча тут є позірне вповільнення (в липні галузь загубила 17,5%), торік показники будівництва у липні та серпні радикально різнилися (зростання на 2,0% за січень – липень і падіння на 0,8% за січень – серпень). Спад триває і в транспортній галузі: за вісім місяців 2013-го вантажообіг поменшав на 7,1%: це лише на 1,7 відсоткового пункту менший показник, ніж за сім місяців.

Читайте також: Третя серія торговельної війни з Росією: Москва киває на бюрократію, Київ каже про "непорозуміння"

Уряд, який останнім часом нав’язує думку, що жодних проблем в українській економіці (й особливо на валютному ринку) немає, а всі розмови про це – підступи Росії, намагається лише ухилитися від відповідальності. Звісно, Кремль за нинішньої геополітичної розстановки зацікавлений у нагнітанні панічних настроїв в українському суспільстві з приводу «економічної катастрофи» внаслідок підписання «суїцидальної» Угоди про асоціацію із ЄС та ускладнення торговельно-економічних зв’язків із Росією. Тиждень неодноразово писав про це і прогнозував активізацію таких сценаріїв іще до початку повномасштабного блокування вітчизняного експорту (див. № 31/2013). Так само наше видання неодноразово звертало увагу на перебільшення залежності економіки України від Росії та на відсутність перспективи розвитку в разі інтеграції до Митного союзу, а не ЄС (див. № 34, 37/2013). Насправді основні причини спаду в економіці криються аж ніяк не в проблемах торговельно-економічних відносин із Росією, вони є наслідком «покращень» та «стабілізаційних» експериментів нинішньої влади, і насамперед команди «молодореформаторів», а також ігнорування нею рекомендацій міжнародних фінансових структур.

Основним локомотивом зростання економіки наразі є аграрний сектор. Так, за січень – серпень цього року виробництво у ньому зросло на 13,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Щоправда, й ця галузь уповільнюється: згаданий показник на 1,5 відсоткового пункту нижчий, ніж за сім місяців 2013 року. Якщо взяти фінансовий аспект функціонування агробізнесу, то через падіння цін на його продукцію доходи від виробництва можуть і не зрости. Відтак рекордні результати сільгоспвиробництва у натуральному вираженні матимуть обмежений вплив на бюджет і платіжний баланс. Вони, ймовірно, не компенсують падіння в інших галузях і не виведуть темпу зростання реального ВВП на позитивну територію (див. «Покращення» триває»).

Торгівля суттєво зменшила свій внесок у зростання ВВП (див. «Покращення» триває»). Оборот роздрібної за вісім місяців 2013-го зріс на 10,2%. Це відображає зростання середньої номінальної зарплати (на 8,8% у липні цього року порівняно з аналогічним моментом 2012-го), однак дедалі більша частина її іде на купівлю імпортних товарів. Крім того, темпи зростання роздрібної торгівлі також уповільнюються (від 10,6% за сім місяців 2013-го до 10,2% за вісім), причому це також відбувається на тлі нижчих показників зростання торік у серпні, аніж у липні. Тобто ефект низької бази порівняння тут також не спрацьовує. Зростання обороту в роздрібній торгівлі супроводжується падінням прибутків: у ІІ кварталі сукупний збиток до оподаткування становив 0,4 млрд грн, а ще рік тому вона мала прибуток 3 млрд грн за квартал. Загальні втрати збиткових підприємств торгівлі виросли у 2,6 раза, до 8,2 млрд грн. Це, ймовірно, незабаром призведе до того, що внесок торгівлі у приріст ВВП виявиться негативним, оскільки сама галузь приєднається до тих, які вже зараз падають.

Фінансовий сектор

Статистика не була б такою невтішною, якби невиробничі інституційні сектори економіки працювали на розвиток виробництва. Однак цього немає. Особливо коли йдеться про фінансовий сектор, зокрема банківську систему (див. «Ненадійні джерела фінансування»).

Наразі ситуація в банківській системі видається стабільною. Немає ані захмарних відсоткових ставок, які були торік, ані повідомлень про фінансові труднощі окремих банків. Однак цим ми завдячуємо фактові, що платіжний баланс за сім місяців зведений із профіцитом ($1,9 млрд). Ті суми, на які зменшилися золотовалютні резерви від початку року ($2,8 млрд), надійшли з активів НБУ для виплат боргу перед МВФ; їх не враховують у сальдо платіжного балансу, і вони не впливають на міжбанківський ринок. Якби було інакше, резиденти купували б валюту на суму дефіциту за гривні, які зазвичай лежать на їхніх рахунках у банках. Валюта йшла б за кордон, а гривня – на баланс НБУ, що зменшувало б баланси та ліквідність банків, провокуючи зростання відсоткових ставок.

Профіцит платіжного балансу тримався на штучному зменшенні імпорту (наприклад, відтермінуванні закупівель основних об’ємів газу для опалювального сезону й тінізації імпорту нафтопродуктів), високих запозиченнях реального сектору та малих обсягах відпливу валюти з банків. Кожен із цих факторів може незабаром зникнути – тоді в банківській системі почнеться нова хвиля проблем. Доки цього не сталося, банки займалися тим, що вилучали гроші з реального сектору (приймали депозити й платежі за раніше виданими кредитами), практично нічого йому не повертаючи (див. «Ненадійні джерела фінансування»). І хоча фінансове становище виробничих компаній поступово гіршає (прибутки падають, податковий тиск зростає, а окрім банків їм не хочуть позичати тепер і нерезиденти), українським банкам до чужих проблем немає діла. Вони використовують отримані від домогосподарств та компаній гроші, щоб повертати старі борги нерезидентам і залатувати дірки в бюджеті. Але ресурс для цього, останнього, зменшується, тож від липня банки є нетто-продавцями ОВДП. Це означає, що у відповідальний момент вони не зможуть допомогти ані приватному сектору, ані уряду. Відтак і той, і той можуть залишитися зі своїми фінансовими проблемами наодинці, а це підвищить ризик їхніх дефолтів і поглиблення економічного спаду.

Бюджет для обраних

Погіршення становища приватного сектору, ненадійність банків як постачальників фінансового ресурсу й закритість зовнішніх ринків мали б зробити бюджет останньою надією виробничих компаній. Фіскальне стимулювання в таких умовах може підтримати грошовий кругообіг на незмінному рівні; його застосування дало б змогу уникнути загострення рецесії та обвалу в окремих секторах.
І уряд справді підтримує бізнес замовленнями та фінансуванням. Але коло цільових підприємств дуже обмежене. На більшість українських підприємців фіскальне стимулювання не має впливу, адже значні видатки, які формують значні дефіцити бюджетів (див. «Дірявий бюджет»), використовують не за призначенням і розкрадають у процесі держзакупівель. Натомість фіскальний тиск на бізнес зростає і в умовах дефіциту фінансування загрожує частішими банкрутствами.

На початок вересня державні фінанси перебувають у дуже поганому становищі.

По-перше, доходи державного та зведеного бюджетів у квітні, травні та червні 2013-го були меншими, ніж показники відповідних місяців торік. І хоча в липні ситуація трохи вирівнялася, попередні дані за серпень свідчать, що падіння стає швидшим. Доходи державного бюджету за останній місяць становили 27,8 млрд грн, що на 18,7% менше, ніж у серпні 2012-го. Це результат виснаження можливостей бізнесу платити внаслідок надмірно визискувальної політики, яку проводить уряд Азарова – Арбузова, особливо впродовж останніх року-півтора. Деякі експерти вже встигли підрахувати, що уряд до кінця 2013-го не дорахується 20–40 млрд грн за доходами бюджету.

Читайте також: Привид дефолту. Куди падає українська економіка

По-друге, в уряду вже виникли проблеми із фінансуванням бюджетного дефіциту. Він п’ять місяців не виходить із запозиченнями на зовнішні ринки й майже два місяці не може наростити обсяг внутрішнього боргу: практично всі гроші, які приходять на його рахунки від розміщення ОВДП, відразу йдуть на погашення паперів, для яких настав відповідний термін (див. «Ненадійні джерела фінансування»). І це при тому, що за тих-таки два місяці НБУ викупив ОВДП майже на 5 млрд грн. Якщо бюджет не буде переглянуто, Кабмінові доведеться знайти близько 85 млрд грн, із яких 20 млрд – на фінансування планового дефіциту зведеного бюджету, 46,5 млрд – на здійснення планового погашення внутрішнього та зовнішнього боргу та близько 20 млрд грн – на покриття недоотриманих доходів до бюджету. Сума бачиться завеликою в нинішніх обставинах, адже внутрішніх резервів уряду не вистачить, щоб покрити навіть її половину.

У Кабміні це, схоже, розуміють і тепер закладають у плани зовнішні запозичення в менших, ніж звичайно обсягах, під вищий відсоток і на більш стислий термін (днями уряд за допомогою російського Sberbank CIB узяв синдикований кредит на $0,75 млрд під 6,5% річних та разовою комісією 3% суми позики). Це розуміє ринок, на якому урядові єврооблігації з погашенням через 4–10 років торгуються з дохідністю понад 10%. Але найгірше те, що євробонди Україна-2014, які треба погасити через вісім місяців, торгуються по 8,75%. Таким чином крива дохідності українських єврооблігацій із висхідної (нормальної) майже перетворилася на горизонтальну (проблемну), а невдовзі може стати спадною (переддефолтною): це означатиме, що ринок закладає дуже високі ризики дефолту уряду в короткотривалій перспективі.

Цього разу проблему не можна подолати точковими затримками фінансування видатків бюджету. Якщо будуть зволікання із платежами, то вони стануть масовими. Мабуть, тому в уряді заметушилися й заговорили про секвестр бюджету – перегляд видатків із метою зменшення дефіциту. З одного боку, він допоможе уникнути дефолту й підтримати фінансове становище уряду, але боляче вдарить по бізнесу й загострить кризу, адже підприємці, які й без того в скрутному фінансовому становищі, отримуватимуть іще менше грошей. Єдина можливість уникнути прискорення економічного падіння – зменшити ту частину бюджету, яка розкрадається і йде в тінь. Але це суперечить самій природі нинішнього режиму. Швидше він зробить ставку на збільшення обсягів незабезпеченої емісії НБУ, що триває вже й зараз.

Якщо не буде змін до бюджету, а доступ до запозичень на прийнятних умовах лишатиметься закритим тривалий час, то внутрішніх резервів вистачить не надовго, і вже у жовтні значно почастішають перебої із фінансуванням тих чи тих видатків бюджету. У проект бюджету на 2014 рік уряд заклав середньорічну інфляцію в межах 8%. З огляду на її теперішній низький рівень така цифра стане досяжною лише за однієї із двох умов. Або наприкінці 2013-го станеться девальвація гривні на 15–20%, яка індексує ціни на імпортні товари й миттєво реалізується в запланованому зростанні цін, або над цінами за допомогою друкарського станка попрацює НБУ.

Поневіряння реального сектору

Компанії та домогосподарства опинилися між трьох вогнів. Банки вилучають величезні суми, щоб вирішувати свої проблеми й фінансувати потреби уряду. Бюджет чинить дедалі більший тиск на бізнес, повертаючи значну частину зібраних грошей вузькому колу привілейованих підприємств. Зовнішній сектор перестає давати в борг, а надходження від експорту зменшуються. Статистика вказує на те, що становище підприємництва близьке до критичного.

За ІІ квартал 2013-го прибутки до оподаткування прибуткових підприємств України становили 40,1 млрд грн, що лише на 2% більше, ніж за аналогічний період торік. Водночас утрати до оподаткування збиткових підприємств дорівнювали 33,8 млрд й виросли на 83%. У зв’язку з цим ділова активність меншає, а інвестиції падають. Так, у ІІ кварталі цього року обсяги валового накопичення основного капіталу зменшилися на 19,7%. Це свідчить, що ані ті, хто працює в Україні давно, ані ті, хто хотів би вкласти сюди свої кошти, не інвестують і не збираються цього робити найближчим часом. Відтак перспективи економічного зростання бачаться сумнівними. Однак навіть поглиблення спаду може здатися не таким критичним, якщо уряд допустить дефолт, а ймовірність цього сценарію зростає з кожним місяцем. Та хіба може бути інакше, якщо політика уряду Азарова – Арбузова призводить лише до руйнування бізнесу?


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено