Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 червня, 2013   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Системна рецесія. Ситуація в українській економіці різко погіршується

Минулого тижня Держстат опублікував показники української промисловості за травень 2013-го: падіння порівняно з тим самим місяцем 2012-го становило 9,3%. Якщо аналізувати ширший перелік статистичних даних, то виявиться, що нинішній темп падіння невипадковий і ситуація в економіці справді стрімко погіршується.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (293)
від 26 червня, 2013
Системна рецесія. Ситуація в українській економіці різко погіршується

У травні обсяг робіт у будівельній галузі зменшився на 29,1% рік до року (у квітні – відповідно 21,7%). Як наслідок – за п’ять місяців 2013-го галузь втратила 17,8% обсягу виробництва й опустилася нижче від «дна» 2010-го (після кризи 2008–2009-го, але ще до пожвавлення, зумовленого підготовкою інфраструктури до Євро-2012). Оскільки брак інвестицій сьогодні – це відсутність зростання завтра, така динаміка свідчить про те, що найгірші місяці для економіки ще попереду. Також поглиблюється криза й у транспортній галузі: якщо за чотири місяці вантажообіг зменшився на 10,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, то за п’ять місяців падіння вже становить 11,4%. Кризові явища пом’якшуються сільськогосподарським виробництвом та роздрібною торгівлею, які дещо зростають (відповідно на 5,1% та 11,6% за п’ять місяців проти січня – травня 2012-го). Однак цього замало з огляду на те, що темпи приросту першого лишаються незмінними другий місяць поспіль, а обороти останньої спадають (12,7% за чотири місяці).

Читайте також: "Покращення": економічна криза в Україні поглиблюється

Ситуація на зовнішніх ринках сприяє радше поглибленню економічної кризи в Україні, ніж виходу з неї. Так, падіння промисловості в ЄС, за інформацією Євростату, триває, хоча й сповільнилося у квітні до 0,8% рік до року після того, як уже практично півтора року щомісяця фіксували падіння на 2–3%. Ця тенденція нібито позитивна й може згодом підтримати українську промисловість, особливо якщо вдасться підписати Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС у листопаді 2013-го. Однак, нині на українську економіку тисне російський чинник. промисловість Росії, за даними Росстату, у травні впала на 1,4% рік до року. Це вже третій від’ємний результат за підсумками місяця у 2013-му, який фіксується після кількарічного невпинного зростання. Тому й не дивно, що абсолютним аутсайдером вітчизняної промисловості є машинобудування, яке у травні втратило 18,1%, адже РФ – основ­ний ринок збуту для нього. Приблизно у другому півріччі 2013-го, коли Росія, швидше за все, увійде в рецесію, стане зрозуміло, наскільки глибоко ця галузь потягне за собою всю економіку України.

На тлі падіння промисловості загрозливими видаються показники фінансового сектору. Так, дефіцит зведеного бюджету України за чотири місяці 2013-го сягнув 18,9 млрд грн, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2012-го. При цьому в розшифровці доходів до скарбниці нинішнього ро­ку з’явилися авансові внески з податку на прибуток підприємств, які в I кварталі становили 10,7 млрд грн. Тож якби уряд не викачував гроші з бізнесу, дефіцит зведеного бюджету за чотири місяці міг би бути ледь не удвічі більшим. За майже повне I півріччя 2013-го (до 24 червня  включно) обсяг ОВДП, які перебувають в обігу, зріс на 41 млрд грн (із них 23 млрд грн прийняв НБУ, надрукувавши під це відпо­­відну кількість гривень, і 19 млрд – комерційні фінустанови); також здійснено два розміщення ОЗДП, які поповнили скарбницю на $2,25 млрд. Таким чином влада на початок травня сформувала певний запас – 13,1 млрд грн на рахунках регулятора й 5,2 млрд грн у комерційних банках.

Читайте також: Рецесія в Україні: вже почалася чи ще триває

Цього мало б вистачити для фінансування дефіциту бюджету «від позики до позики», якби не два нюанси. По-перше, українські єврооблігації вже почали різко дешевшати. Наприклад, Україна-2023 наразі торгується з дохідністю до погашення 9,75%, хоча розміщувалися єврооблігації під 7,5%, а ще два-три місяці тому торгувалися під 6–7%. Отже, брати в борг за кордоном стає дедалі дорожче, і ситуація, найімовірніше, погіршуватиметься, якщо буде можливість позичати взагалі хоч щось. По-друге, внутрішні запозичення є сезонними: 2012-го обсяг ОВДП в обігу за перше півріччя зріс на 28 млрд грн, а за друге не змінився. Якщо в перші шість місяців 2012-го банки мали достатню ліквідність, щоб допомагати уряду (викупили облігацій майже на 18 млрд грн), то далі через проблеми з ліквідністю почали зменшувати свій портфель ОВДП і НБУ був змуше­­ний втрутитися, викуповуючи їх.

Усе вказує на те, що ще кілька місяців – і платоспроможність уряду виявиться під загрозою. У будь-якому разі ситуація в економіці й державних фінансах нині значно гірша, ніж минулої осені. Команда «сімейних молодореформаторів» з останніх сил відтягує економічний колапс, намагаючись втілити ідеї про казначейські векселі, боротьбу з трансфертним ціноутворенням тощо. Проте всі ці заходи лише погіршують перспективи країни після того, як ресурс «стабілізації» буде вичерпано.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено