Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 січня, 2011   ▪   Марія Мінська   ▪   Версія для друку

На краю прірви

Гривня буде стабільною, попри понад $42 млрд зовнішніх боргів, які банки, компанії та уряд мають погасити до 1 липня 2011-го
Матеріал друкованого видання
№ 4 (169)
від 28 січня, 2011
На краю прірви
У першій декаді січня на готівковому валютному рин­­ку курс продажу долара США перевищив знакову позначку 8 UAH/USD (офіційний курсовий прогноз на 2011-й рік – 7,95 UAH/USD), після чого гривня знову зміцнилася. Тиждень не раз попереджав про можливість спекулятивних курсових коливань протягом цього року (січневе – перше з них), але без стрімкої девальвації гривні. 

Передумови для знецінення нацвалюти, безумовно, є. За даними НБУ, на кінець першого півріччя 2010-го короткостроковий зовнішній борг України за залишковим терміном погашення (має бути повернений/реструктурований/рефінансований до 1 липня 2011-го) сягнув $42,1 млрд (включно з корпоративним сектором, без урахування відсоткових виплат). Причому на 1 січня поточного року валютні резерви країни становили $34,6 млрд, тобто покривали поточні боргові зобо­в’язан­ня країни лише на 82%. У 2008–2010 роках зовнішній борг корпоративного сектору стрімко перекачували в зобов’язання держави, відтак необхідність повертати позичене є потужним девальваційним чинником цього року.
Ще один такий чинник – очікуване погіршення і без того від’ємного торговельного балан­­су. За прогнозом НБУ, в 2011 році експорт зросте на 6,6%, а імпорт – на 7,2%. «У підсумку дефіцит торгового балансу України може збільшитися приблизно на третину: з $3–3,2 млрд у 2010-му до $4–4,2 млрд у 2011-му», – вважає Микита Михайличенко, старший аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital. Офіційний урядовий прогноз оптимістичнішим можна назвати лише умовно: поточного року імпорт товарів і послуг перевищить експорт на $3,398 млрд. 

Схожа (хоча й менш загрозлива) ситуація спостерігалась і в 2010-му, але гривня виявилася, на диво, стабільною: офіційний курс коливався в межах 7,8861–8,01 UAH/USD протягом року, а готівковий так і не вийшов за межі 8,17 UAH/USD, попри прогнози обвалу до 9–9,5 UAH/USD. Базою курсової стабільності виявився стрімкий приплив у країну позикового капіталу: $3,5 млрд держава отримала від МВФ (дві третини коштів спрямували на покриття дефіциту бюджету, решту – на поповнення золотовалютних ре­­зервів); у вересні Мінфін розмістив п’ятирічні єврооблігації на суму $0,5 млрд під 6,875% річних і десятирічні на суму $1,5 млрд під 7,75% річних, у грудні ще продав суверенних цінних паперів на $0,5 млрд; $2 млрд країні виділив російський ВТБ… Активно розміщували єврооблігації і корпоративні емітенти: ДТЕК, МХП, Метінвест тощо. У підсумку загальний зовнішній борг України перевищив астрономічну позначку – $104,5 млрд, за даними НБУ. 

І чиновникам, і банкірам, і топ-менеджерам компаній, і експертам, і кухаркам зрозуміло, що продовження політики нарощування зовнішніх боргів країни за стрімкого погіршення її торговельного балансу рано чи пізно обернеться дефолтом та девальвацією гривні. Участь НБУ в купівлі-продажу валюти на міжбанку може вирівнювати перегини на місцях, проте не дає відповіді на принципове запитання: за рахунок чого Україна (насамперед держава, банки, корпорації) повертатиме борги? З огляду на стрімке перекачування корпоративних зобов’язань у державні (в 2008–2010 роках зросли з $12,3 млрд до $25,2 млрд без урахування боргів НАК «Нафтогаз Україна») вже лунають експертні припущення, що вилізти з боргової ями вдасться у разі продажу газотранспортної системи чи земельних ресурсів. 

Так чи інакше, але поки що стабільність гривні безпосередньо пов’язана з інтервенціями НБУ на міжбанківському ринку. Призупинення валютних вливань у середині грудня, власне кажучи, підштовхнуло курс в обмінниках до позначки 8–8,15 UAH/USD. У сере­дині січня цього року регулятор відновив інтервенції – паніка вщухла. По суті, Нацбанку майже не довелося продавати валюту, самої можливості її купувати для учасників ринку виявилося достатньо, щоб збити валютний ажіотаж.  

Опитані фахівці впевнені, що 2011-го середньорічний курс становитиме 7,95–8,0 UAH/USD. Із цим погоджується і керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький (до кінця року «не прогнозує значних курсових коливань»), і найбільший урядовий оптиміст – прем’єр-міністр Микола Азаров. Його здатність домовитися з керівництвом МВФ про продовження кредитування України і є визначальним чинником стабільності нацвалюти в 2011-му. Зокрема, саме від позиції МВФ залежить, чи вдасться банкам-корпораціям відтермінувати погашення боргів та залучити нові позики… У 2010-му співпраця уряду з Міжнародним валютним фондом забезпечила коефіцієнт rollover на рівні 96% – виконання майже всіх зобов’язань у тій чи іншій формі було відкладено. У 2011-му, напевно, станеться те саме, з тією лише різницею, що загальне сальдо платіжного балансу країни (фінансовий та торговельний рахунки) може виявитися від’єм­­ним – мінус $0,1 млрд (за підсумками січня – листопада 2010-го – плюс $5,777 млрд). Тобто навіть з урахуванням «відвантаження» коштів від МВФ покрити відплив валюти з України не вдасться. Не випадково 2011 року уряд планує збільшити випуск єврооблігацій у 2,25 раза – до $4,5 млрд. На думку аналітиків, цей інструмент буде «аварійним», і влада скористається ним наприкінці 2011-го, щоб уникнути розмов про дефолт напередодні Євро-2012.

Що станеться, коли міжнародні фінустанови та іноземні інвестори припинять кредитування України? Деякий час боргову прірву можна буде засипати золотовалютними резервами НБУ, а потім доведеться розпродавати державні активи. В умовах глобального знецінення грошей цей процес приноситиме шалені надприбутки його безпосереднім учасникам: урядовцям і кредиторам. Натомість українців очікує надстрімка девальвація гривні, яка за темпами перевершить здешевлення нацвалюти наприкінці 2008-го майже вдвічі – до 11 UAH/USD протягом кількох днів. «Якби Україна посварилася з МВФ цього року, її резерви скоротилися б щонайменше на $10 млрд», – припускає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Не факт, що продовження фінансових ін’єкцій є меншим злом. 



Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено