Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 січня, 2011   ▪   Вілен Веремко   ▪   Версія для друку

Неласкаво просимо

Заплутана система контролю над бізнесом з боку органів влади відлякує від України потенційних інвесторів та провокує корупцію
Матеріал друкованого видання
№ 3 (168)
від 21 січня, 2011
Неласкаво просимо
На інвестиційну привабливість будь-якої країни значно впливає не лише загальний стан її економіки, а й умови ведення бізнесу: ступінь втручання держави та корупції. У випадку з Україною саме ці умови є визначальними. 

Непочесні місця 

За даними дослідження, проведеного нещодавно Herіtage Fo­undatіon та Wall Street Journal, Україна посіла 164-те місце в рейтингу економічних свобод серед 179 країн світу – останнє поміж європейських держав. Нашу країну випередили Узбекистан (163-тє місце), Білорусь (155-те), Росія (143-тє). Торік ми були на 162-й сходинці, а в 2009-му – на 152-й. Втрату Україною позицій дослідники пояснюють, зокрема, зарегульованістю економіки та високим рівнем корупції. Покращити ситуацію могли б системні реформи, але ж поки що Кабмін Миколи Азарова обмежується деклараціями та імітацією реформ, реальна мета урядових ініціатив – отримати бюджетні надходження будь-якою ціною. 

Україна визнана державою з незахищеними базовими економічними свободами, що вказує потенційним інвесторам на високі ризики можливих інвестицій. За результатами рейтингу Doing Business-2011, який провела Міжнародна фінансова корпорація спільно зі Світовим банком, Україна посіла 145-ту сходинку серед 183 країн. Дослідники з’ясували, зокрема, що в країні порівняно з минулим роком поліпшилася ситуація з реєстрацією фірм (118-те місце в 2011-му, 136-те – в 2010-му), але погіршилася із їх ліквідацією (відповідно 150-те й 145-те), ускладнилася реєстрація власності (падіння на чотири рейтингові позиції), знизився показник захисту інвесторів (на одну), незмінно погані ситуації в оподаткуванні (181-ше місце), міжнародній торгівлі (139-те). Загалом Україна є найгіршою країною в СНД за легкістю ведення бізнесу, окрім Узбекистану (150-те). 
Пасе задніх наша країна і в глобальному рейтингу кон­ку­рен­тоспроможності-2010–2011, який визначає Всесвітній економічний форум. У таблиці, яка слугує орієнтиром для інвесторів, Україна опустилася на сім сходинок порівняно з минулим роком – на 89-ту сходинку з 139 країн. При цьому в групі «Інститути» (характеризує регуляторне та ділове середовище) втратила 14 позицій і сповзла на 134-те місце. За результатами дослідження, зокрема, 19,6% опитаних топ-менеджерів назвали податкове законодавство перешкодою для ведення бізнесу, а 13,9% – корупцію.

Ще кілька років тому інвестори називали політичну стабільність в Україні запорукою припливу іноземних інвестицій. Протягом 2010-го президенту вдалося встановити контроль над системою виконавчої влади, але при цьому Янукович і Ко не спромоглися провести ефективні реформи. Це підтверджує Індекс інвестиційної привабливості, який щокварталу визначає Європейська бізнес-асоціація (ЄБА). Дослідники зазначають, що з початку 2010 року оцінка поточного інвестиційного клімату в Україні (основний компонент індексу) змінилася істотно та показово: у II кварталі зросла з 2,7 до 3,8, у III – знизилася до 3,6, а в IV – до 3,5. Коментуючи тенденції в українській економіці з моменту обрання президентом Віктора Януковича, 27% інвесторів зазначили, що змін поки що не відбулося. Незначна кількість бізнесменів констатували позитивні зміни: 22% – відновлення стабільності, від 2 до 7% – в питаннях повернення ПДВ, курсової політики тощо. Водночас 10–16% респондентів звернули увагу на зростання корупції в 2010-му, посилення адміністративного тиску, а також сформулювали цілком обґрунтовані негативні очікування від імплементації в 2011 році Податкового кодексу.
«З одного боку, інвестори належним чином оцінили стабільність і передбачуваність влади, готовність уряду до реформ. З іншого – опитування чітко показує, що ініціативи уряду ніколи не принесуть бажаних результатів без подолання корупції, усунення виявів незаконного ставлення податківців і митників до бізнесменів, запровадження прозорої судової системи», – підсумував президент правління ЄБА, голова Dragon Capital Томаш Фіала.  

Дерегуляція де?

Торік уряд Миколи Азарова анонсував масштабні реформи, зокрема дерегуляцію. Голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, підбиваючи підсумки незадовго до ліквідації свого відомства, підкреслив, що 2010-го скасували ліцензування 2046 із 2268 видів робіт, а також 23 із 78 видів діяльності, встановили необмежений термін дії багатьох дозволів, граничні тарифи на проведення експертиз державними органами тощо. У 2011-му з’ясувалося, що наслідком цих заходів (безумовно, позитивних) є зростання, так би мовити, представницьких витрат за отримання ліцензій та дозволів. Голова Комітету Вер­хов­­ної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська констатує, що торік народні депутати ухвалили чимало корисних законів, проте вони не працюють через саботаж чиновників, які не хочуть позбавлятися годівниць. 

Наприклад, перемогою бізнесу можна було б вважати запровадження декларативного принципу під час отримання дозволів – теоретично, щоб розпочати справу, достатньо надіслати до контролюючого органу декларацію відповідності матері­ально-технічної бази вимогам законодавства. Проте уряду було надано право встановлювати перелік видів діяльності, на які отримувати дозволи таки потрібно. Кабмін цим правом скористався: вже визначено 91 вид діяльності – від перевезення небезпечних відходів до реалізації елітного насіння та розміщення зовнішньої реклами. Експерти зазначають, що перелік доцільно було б скоротити вдвічі. 
У пригоді чиновникам стає неоднозначне трактування деяких норм нібито конструктивного законодавства. Так, ще 30 грудня 2009-го набрали чинності зміни до закону про регуляторну політику, що передбачають запровадження принципу мовчазної згоди в ході отримання дозволів: відсутність відповіді регулятора впродовж десяти днів після подання підприємцем необхідних документів мала б вважатися підставою для початку діяльності. Однак на практиці ця норма не діє, адже чиновники контролюючих інстанцій апелюють до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою провадження господарської діяльності без дозволу коштуватиме бізнесменові 340–680 грн штрафу (з конфіскацією продукції). Таку позицію, до речі, висловив і Держкомпідприємництва у листі №15779 (від 09.12.2010 р.). 

Комітет Михайла Бродського взагалі протягом минулого року демонстрував дивну (прямо кажучи, шалену) солідарність з ініціативами та позицією керівництва уряду. З урахуванням від’єм­ного коефіцієнта корисної дії Держкомпідприємництва сам факт його ліквідації можна було б оминути увагою, але не доводиться – в процесі адміністративної реформи ліквідували орган влади, який бодай теоретично мав захищати інтереси підприємців і з яким уряд мав фактично погоджувати фіскаль­­ні та регуляторні законодавчі новели, щоб потім їх не оскаржували в судах. У 2011-му в митарів на чолі виконавчої влади руки розв’язані не лише де-факто, а й де-юре. 

Фіскальне «свято» 

Чимало побоювань в інвесторів викликає Податковий кодекс, що набрав чинності 1 січня 2011 року. Передусім ідеться про істотне розширення повноважень фіскалів, які отримали право не лише проводити перевірки без попередження бізнесменів, коли заманеться, а й безкарно арештовувати їхнє майно на 96 годин. Точніше, згідно з ПК у разі неправомірних дій податківця відшкодувати заподіяну шкоду має… держава (а не конкретний шкідник!), але навіть цю норму реалізувати на практиці навряд чи можливо. Під таким нормативним прикриттям (підсиленим постановою уряду) фіскали вже в січні почали вилучати готівку в підприємців, які займаються роздрібною торгівлею. Цей процес, за даними Тижня, набув у регіонах особливого розмаху й навряд чи сприятиме поліпшенню інвестиційного іміджу країни загалом.      

Для великого бізнесу найболючіша проблема – відшкодування ПДВ. Податковий кодекс нібито передбачає автоматичне повернення цього податку, однак при цьому чиновникам залишили чимало простору для маневрів. По-перше, на автоматичне відшкодування ПДВ можуть розраховувати лише ті підприємства, які відповідають низці нормативних вимог, а по-друге, орган ДПА може просто відмовити у відшкодуванні в разі виявлення підстав, визначених Кабміном (постанова – на стадії підготовки). Опитані експерти та учасники ринку зазначають, що вирішення проблеми повернення ПДВ стане справжнім тестом для влади. Голова спостережної ради групи компаній «ІСТІЛ» Мохаммед Захур, наприклад, називає її «онкологією української економіки». «Податкова трактує закони, як хоче. Норми мають подвійне значення, – каже бізнесмен. – Мені відомо, як компанії банкрутували через неповернення ПДВ. Влада часто використовує ці гроші фактично як безвід­соткове кредитування бюджету. Щоб повернути собі ці суми, компаніям доводиться буквально стукати в усі двері».
Що Україна має зробити, щоб залучити прямі іноземні інвестиції до реального сектору? На це запитання Мохаммед Захур відповідає так: реформувати податкову систему, забезпечити інформаційну підтримку та неперешкоджання веденню бізнесу з боку органів влади. Така думка є радше ти­повою. Здебільшого поведінка українських фіскалів (і не лише їх) викликає в іноземних інвесторів подив. Враженнями ділиться юрист німецької компанії Beiten Burkhardt Юліан Ріс: «Якщо податківці нічого не знаходять, то просять показати бодай якусь помилку, аби виписати хоча б маленький штраф й уникнути догани чи звільнення... Справжні проблеми з контролюючими інстанціями починаються, коли вони самі виявляють помилки або коли потрібна якась ліцензія, наприклад, дозвіл на будівництво». 

Правила гри 

Надмірне держрегулювання, відсутність чітких і прозорих правил гри робить вітчизняний ринок непередбачуваним для багатьох закордонних компаній. «Україна – це ринок гарних можливостей, якщо у вас є хороші юристи, терпіння, аби зрозуміти систему та налагодити зв’язки», – зауважив гендиректор англійської компанії Cadogan Petroleum Ян Барон. А на думку президента Індустріальної групи УПЕК Анатолія Гіршфельда, най­­краще до умов ведення бізнесу в Україні адаптовані російські компанії: «Просто такий стиль ведення бізнесу в нас вибудуваний. Західний капітал почувається в українських умовах дуже погано». Голова спостережної ради компанії «МТ-Інвест» Мирослав Табахарнюк підрахував, що в загальному обсязі російських інвестицій в українську економіку переважають державні фінанси – з боку «ВТБ Банка», «Сбербанка», «Внеш­эконом­­банка». «У зв’язку з цим наявні ризики посилення політичного впливу на Україну», – робить висновок бізнесмен.

13 січня 2011 року Верховна Рада ухвалила закон, який спрощує дозвільні процедури в будівництві, зокрема передбачає зменшення їхньої кількості (з 93 до 23) та часу проходження (з 415 днів до 60). Можна припустити, що ці конструктивні норми, як і чимало інших, саботуватимуть безпосередні виконавці. В обоймі «реформаторів» вистачає таких «холостих» патронів: законопроекти щодо скасування обов’язкового використання печатки, спрощення процедури ліквідації підприємств, запровадження нульового статутного фонду для юросіб тощо. «Бойовими» виявилися поки що норми Податкового кодексу. 

Днями президент Віктор Янукович доручив прем’єру завершити дерегуляцію. «Треба далі діяти рішуче і швидко», – наказав гарант, нагадавши, що вже ухвалено низку «революційних законів». «Та чи відчув підприємець реальні зміни від реформування дозвільної системи?» – запитав президент. І сам відповів: «За великим рахунком, ні».  
ПАСЕМО ЗАДНІХ




Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
  • Від самісінького моменту свого створення обидві «республіки» стали Клондайком для численних аферистів, «кидал» та інших любителів легкої наживи, котрі вміють вчасно зорієнтуватись у новітніх віяннях
    27 серпня, Станіслав Васін
  • Незв'язний пакет пропозицій на заспокоєння тривоги з привожу тероризму
    27 серпня, The Economist
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено