Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 січня, 2011   ▪   Юрій Ніколов   ▪   Версія для друку

Мільярд під вугільну ялинку

Перед Новим роком українська держава подарувала Рінату Ахметову більше мільярда гривень. Згідно з чинним законодавством
Мільярд під вугільну ялинку

За кілька днів до Нового року компанія ДТЕК поклала під ялинку своєму хазяїну Рінату Ахметову майже 8 мільярдів гривень доходу, добутих на зачищеному від держави ринку забезпечення електрогенерації вугіллям. Українська ж держава постаралась, аби чистий прибуток від акції склав на мільярд більше, ніж передбачалось.

Компанія Ріната Ахметова побила всі можливі рекорди, заключивши найбільший тендерний контракт 2010 року.

ТОВ «ДТЕК-трейдінг» – торговий дім енергетичного сектору ахметівської імперії – за результатами тендеру 27 грудня уклала угоду з ВАТ «Дніпренерго» на постачання 7,46 млн т вугілля та антрациту.

Вартість угоди склала неймовірну цифру – 7 529 971 694,59 грн. Це - сім з половиною мільярдів гривень. І це офіційно опубліковано у «Віснику державних закупівель».

Для порівняння.

Один контракт приніс Ахметову суму, яка становить понад два відсотки від усього держбюджету-2010. Це майже співпадає з консолідованим бюджетом медичної сфери. Це по-перше.

А по-друге, за 2009 рік весь видобуток вугілля ДТЕК (даних за 2010 рік компанія ще не публікувала) становив 9,7 млн т, а виручка компанії – 10,6 млрд грн. Тобто маємо контракт, який на три чверті закриває річні здобутки ДТЕКу.

У окрім надзвичайної ціни питання в цій справі є кілька моментів, які викликають питання.

Покупець та продавець фактично належать одній людині – Ахметову. ДТЕК володіє 47% акцій «Дніпренерго», інші акції контролює НАК «Енергетична компанія України», яку після інавгурації Януковича очолив протеже Ахметова Петро Омеляновський. Тобто маємо олігарха, у якого одна кишеня повністю приватна, інша – трішки державна.

Недаремно голова правління «Дніпренерго» Роман Сердюков у поздоровленні на офіційному сайті компанії сказав: «Этот год стал для нас годом достижений и перемен. Вместе с нашим стратегическим партнером – компанией ДТЭК, мы учились по-новому работать в изменившихся условиях, и с уверенностью смотрим в будущее».

Дійсно, умови змінились. Причому на краще. Себто для ахметівців значно спростились умови видобування на гора державних мільярдів. Про це свідчить протокол розкриття пропозицій на вугільний тендер «Дніпренерго». На ньому ДТЕК запропонував меншу ціну, ніж інший учасник тендеру – «Енергоопторг».

Тобто з формального боку «Дніпренерго» зекономило значну суму. Але насправді у Тижня є підстави вважати у тому, що формально державна компанія переплатила. І можливо не один мільярд.

Річ у  наступному.

«Енергоопторг» – це така собі контора зі статутним фондом 5 тис грн., яка виконує при ДТЕК функцію «ми з Тамарою ходимо парою по вугільних тендерах». Маленька ТОВ завжди програє старшому товаришу, даючи можливість тому заявити нижчу ціну. При цьому виконується формальна вимогу закону щодо участі у тендері як мінімум двох фірм.

Одного разу в ахметівському тендері спробувала взяти участь державна компанія «Вугілля України», яка за уряду Юлії Тимошенко була монопольним постачальником вугілля для державної теплогенерації. Наслідки участі «третього зайвого» задокументовані Антимонопольним комітетом, який розглядає скарги учасників тендерів, які вважають, що їх кинули.

Отже у вересні 2010-го ВАТ «Донбасенерго» оголосило тендер на постачання півмільйона тон вугілля. Принагідно відзначимо, що ця державна компанія на відміну від «Дніпроенерго» ще не значиться у розділі «Наші підприємства, партнери та асоційовані компанії» на сайті ДТЕК. Але і в ній ахметівська фірма має близько 10 відсотків. До того ж фінансові аналітики прогнозують дуже швидке поглинання компанії ДТЕКом.

Свої заявки на тендер традиційно подали ДТЕК і «Енергоопторг». Ахметівська фірма запропонувала вугілля по 932 грн за тону на суму 419 млн грн. Ахметівський супутник-конкурент запропонував на 20 мільйонів більше. З огляду на таку економію змовою нібито і не пахне.

Але трапилась біда – на тендер вийшло ДП «Вугілля України» з пропозицією 744 грн за тону. Всього ціна пропозиції – 335 млн грн. А це вже на 84 мільйони, або на 20% менше від ціни ДТЕК.

Якби держпідприємство виграло тендер, то Ахметов міг би втратити ці гроші. Не втратив.

«Донбасенерго», відкривши у листопаді пропозицію «Вугілля України», дійшло висновку, що вона «не відповідає умовам документації конкурсних торгів та Закону України «Про здійснення державних закупівель». А саме – «не надано забезпечення пропозицій конкурсних торгів».

Річ у тому, що умовою участі в торгах є внесення так званого тендерного забезпечення – певної суми грошей, що відсікає тендерних рейдерів. Ці аферисти зазвичай без гроша за душею подають заявку на участь у будь-якому тендері, а потім під всілякими приводами, в тому числі й через суди, вимагають відміни тендеру. Тоді замовник торгів змушений «домовлятись» з рейдером про певну суму відкату, аби торги хоч якось відбулись. Бо виробництво ж не може стояти через бюрократичні процедури.

У випадку «Донбасенерго» учасники тендеру мали внести забезпечення у розмірі 1 млн грн. у вигляді банківської гарантії.

В свою чергу «Донбасенерго» за кілька років накопичило величезні борги перед «Вугіллям України». Тож «ВУ» замість банківської гарантії і надало «гарантійний лист щодо врахування в якості тендерного забезпечення суми в розмірі 1000000,00 грн. із загальної суми заборгованості».

Саме цю юридичну зачіпку і використало «Донбасенерго», миттєво відсторонивши «ВУ» від участі в тендері і визнавши ДТЕК його переможцем.

Держпідприємство поскаржилось в державне АМКУ. Але там виявили цілковиту згоду з юристами «Донбасенерго» і на початку грудня дали відповідь: «Відмовити ДП «Вугілля України» в задоволенні його скарги».

Це дещо дивно. Бо ж «Вугілля України» аж ніяк не виглядає тендерним рейдером. Та й зиску від заставних грошей «Донбасенерго» ніякого б не отримав – після поразки в тендері фірма забирає заставу назад.

Тож чому «Донбасенерго» так хотілось втратити 84 мільйони державних гривень? Та й для Ахметова ці гроші некритичні. Принаймні з огляду на десятимільярдну виручку за рік.

Проте, з точку зору  Тижня  гра була варта свічок. До наступного – вже семимільярдного – тендеру «Дніпренерго» державний трейдер вже навіть не потикався. А відтак не запропонував іншу ціну за вугілля, щоб як у випадку тендеру «Донбасенерго», можна було побачити скільки наварив приватний трейдер.

20% від 7,5 мільярдів – це півтора мільярди дуже легких гривень. Тобто приємна сума навіть для такого олігарха як Ахметов. Тим більше, отримана всього за кілька днів до Нового року.

Нам залишається лише потішитись за здобутки наших співвітчизників. Бо як говориться – «багата людина – багата країна». Або навпаки.

Довідково: Здобутки ДТЕК на вугільних тендерах державних компаній Ахметова у 2010 р.

Кому ДТЕК продавав вугілля

Сума, млн. грн.

ВАТ «Донецькобленерго»

77,932

ВАТ «Донецькобленерго»

76,356

ВАТ «Дніпроенерго»

1 565,760

ВАТ «Дніпроенерго»

3 936,240

ВАТ «Західенерго»

260,893

ВАТ «Донецькобленерго»

95,472

ВАТ «Донецькобленерго»

70,104

ВАТ «Донбасенерго»

24,480

АЕК «Київенерго»

0,748

ВАТ «Західенерго»

186,355

ВАТ «Донбасенерго»

73,440

ВАТ «Донбасенерго»

419,301

ВАТ «Західенерго»

465,880

ВАТ «Дніпроенерго»

7 529,971

Всього

14 782,934

 


Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено