Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 грудня, 2010   ▪   Віталій Мельничук   ▪   Версія для друку

Бойова неготовність

У 2011 році українська влада екстраполюватиме модель керованої економіки на мікрорівень. У перспективі наслідки можуть виявитися катастрофічними
Матеріал друкованого видання
№ 1 (166)
від 30 грудня, 2010
Бойова неготовність

У структурі управління державними фінансами, ключовим елементом якої є держбюджет, в 2010-му було передбачено унікальні елементи самобалансування. Наприклад, за офіційним прогнозом, дефіцит Пенсійного фонду мав сягнути астрономічної суми – 29,6 млрд грн. Цю проблему уряд і Верховна Рада розв’язали просто й ефективно: дозволили Держказначейству безвідсотково кредитувати ПФ у разі виникнення в нього поточних касових розривів. Зрозуміло, що застосування такого підходу можливе лише в командній економіці, але найболючіше соціальне питання своєчасної виплати пенсій 13,7 млн людям поважного віку 2010-го вирішили.

Низка статей держбюджету-2010 дозволяла уряду самостійно, у ручному режимі (без погодження з Верховною Радою) коригувати розмір державного боргу, а зовнішні та внутрішні позики, залучені понадпланово, спрямовувати на фінансування нагальних потреб і проектів. Такі права – мрія прем’єра чи міністра фінансів будь-якої держави, хоча можливі вони лише в керованій економіці. Цей підхід дає змогу за будь-яких умов виконувати головні бюджетні зобов’язання незалежно від стану виконання дохідної частини держбюджету. До того ж у межах співпраці з урядом МВФ може виділити Україні $15,2 млрд. Така модель управління зовнішніми запозиченнями буде застосована й 2011 року. Ефективність витрат – окрема тема. Лише констатую, що сам механізм не просто автоматично балансує державні фінанси, а й створює умови для стабільності курсу гривні. НБУ пишається, що в резервах держави достатньо валюти, щоб уникнути падіння гривні, й нібито ніхто не помічає того, що останні кілька місяців надходження валюти в Україну від експорту товарів та послуг менші за відплив від імпорту. Тобто курсові ризики є, проте їх нібито й немає.

Власне, прикладів такого жорсткого балансування державних фінансів можна наводити багато, зокрема й щодо активності податкової, яка забезпечує виведення грошей із реального сектору й дозволяє державі закачувати їх в інші сектори. Це заміщення – по-своєму геніальний макроекономічний задум в умовах кризи, оскільки, зокрема, дає уряду змогу витримувати всі параметри, погоджені з МВФ, що влаштовує останнього.

Отже, органи влади нібито готові до економічних викликів 2011 року: державні фінанси перебувають у жорсткому управлінні, бюджетні зобов’язання виконуються. Але питання полягає в тому, чи кореспондується така модель із ситуацією на внутрішньому ринку, як впливає на реальний, фінансовий сектори, на домогосподарства? Як-то кажуть, на кладовищі теж усе стабільно.

А ось намагання органів влади застосовувати командне управління щодо реальних економічних процесів – найбільша помилка, яка може призвести до колосальних проблем соціального характеру… Не в 2011 році. Гадаю, що до завершення Євро-2012 в Україні «все буде гаразд», адже ні українська, ні європейська, ні світова спільнота (футбол – свята справа!) не зацікавлена в дестабілізації ситуації, що поставило б під сумнів правильність вибору країни – організатора фінальної частини чемпіонату. Але що буде далі? Доведеться повертати борги (валовий зовнішній уже перевищив $104,5 млрд), і тут можуть виникнути серйозні проблеми.

До того ж динаміка ВВП України надзвичайно залежить від кон’юнктури на зовнішніх ринках, так само як і здатність влади підтримувати стабільність курсу нацвалюти. Виходом із ситуації певною мірою були б заходи, спрямовані на розвиток внутрішнього ринку, який у нас дуже вузький. Таких поки що не спостерігається. Є діаметральні, які свідчать про намагання уряду поширити модель керованої стабільності на мікрорівень. Я розумію, чому це робиться, – такий менталітет керівників виконавчої влади. Приміром, історія з Податковим кодексом засвідчила, що влада недостатньо усвідомлює необхідність створення умов для розвитку внутрішнього ринку як ключового чинника справжньої стабільності. Якщо, не дай Боже, в 2011-му на світових ринках почнуться катаклізми, то командне регулювання не допоможе.

Зрозуміло, що для стимулювання економіки та розвитку інфраструктури державі теж необхідні ресурси, але ж шукати їх потрібно не в реальному секторі, шалено розширюючи права податківців, надаючи можливість у будь-який час відвідувати підприємства. І не виводячи з тіні фонд оплати праці тих фірм, які сплачують податки й внески на загальних умовах. Хай там як парадоксально це звучить, але саме тіньова економіка дозволила країні відносно безболісно пережити 2008–2010 роки. Тиск на цю подушку в умовах нереформованої, перехідної економічної системи – помилка, що може призвести до соціальних негараздів.

Уряд мав би зосередитися в 2011-му на пошуку внутрішніх резервів у зовсім інших площинах… Наприклад, не поспішати звільняти від сплати податку на прибуток ті великі компанії, що виводять дивіденди в офшори, ціна питання – щонайменше 10 млрд грн на рік. Або, приміром, навести лад у наскрізь корумпованій системі державних закупівель – це колосальний ресурс, розумне освоєння якого дало б змогу підняти цілі галузі. Але, найімовірніше, до таких порад, як це було й раніше, не прислухаються. Як-то кажуть: поки грім не вдарить, мужик не перехреститься.

Бюджетний реалізм  

Автор: Вілен Веремко


Напередодні Нового року Верховна Рада в пожежному режимі прийняла урядовий варіант держбюджету-2011. Характерно, що цей документ розрахований не лише з урахуванням раніше прийнятого Податкового кодексу, але і з урахуванням ще не проголосованих нових норм пенсійного законодавства, зокрема, щодо підвищення пенсійного віку. Оперативне прийняття держбюджету дозволить уряду отримати $1,5 млрд на латання його дефіциту від МВФ, що викликало у прем’єра Миколи Азарова бажання «вальс-гопака станцювати».

2011-го доходи держбюджету мають скласти 281,46 млрд грн (на 28,71 млрд більше, ніж в 2010-му), а видатки – 321,93 млрд грн (на 16,24 млрд більше). Як і в 2010-му році, уряд закріпив за собою право в ручному режимі брати та розподіляти додаткові позики. Тобто – ризики невиконання держбюджету мінімальні. Характерна риса держбюджету-2011 – істотне збільшення видатків на силові структури, порівняно з 2010-м: на МВС – майже на 2 млрд грн (до 13,6 млрд), на прокуратуру – з 1,2 млрд грн до 2,2 млрд.

Стаття 8.

Установити на 31 грудня 2011-го граничний обсяг держборгу – 375,643 млрд грн.

Держава продовжує жити в борг, який в 2011-му може зрости на 60 млрд грн. Але навіть цей приріст можна назвати лише умовним, оскільки іншими нормами закону передбачена можливість уряду залучати зовнішні та внутрішні позики понад вказаний ліміт. Також в 2011-му Кабмін зможе збільшувати або зменшувати обсяги позик на власний розсуд, без погодження з Верховною Радою.

Стаття 9.

У 2011-му державні гарантії під запозичення надаються на суму 15 млрд грн.  

Гарантії, зокрема, передбачається надати Національному агентству з питань підготовки та проведення в Україні Євро-2012 та Державній службі автомобільних доріг, Енергоатому (на будівництво 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС), на зведення моста через Дніпро в м. Запоріжжі тощо. Відновлення практики надання державних гарантій на рівні Кабміну може стимулювати корупцію.    

Стаття 28.

Не менше 360 млн грн має перерахувати Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2011-му році на створення робочих місць для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів.

Дана норма перекочувала до держбюджету-2011 з попереднього майже без змін. На жаль, статистика щодо ефективності використання даних коштів не наводиться.

Стаття 31.

Надати право Кабміну здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням у державну власність в обмін на облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України».

Оскільки самого фінансового плану НАК «Нафтобаз України» на 2011-й рік поки немає, можна лише здогадуватися, про які саме обсяги облігацій йдеться в держбюджеті. Так чи інакше наявність цієї статті свідчить про неготовність НАК виконувати зобов’язання без зовнішньої підтримки.

Стаття 32.

Надати право Кабміну здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики на суму до 5 млрд грн з наступним кредитуванням Аграрного фонду.

Характерно, що ці облігації чомусь невраховані в межах граничного держборгу, хоча де факто збільшують дефіцит держбюджету. Випуск ОВДП, їх можлива конвертація в гривні та кредитування Аграрного фонду залишає простір для фінансових зловживань.  

Стаття 33.

За рішенням та у порядку встановленому урядом можуть бути придбані акції банків, надаватися їм фінансова допомога, проводитися їх приватизація. Джерела видатків –

ОВДП чи надходження коштів, отриманих від інших державних запозичень.

Ця стаття створює передумови для перерозподілу банківського ринку, який очікується у зв’язку з можливим збільшенням мінімального уставного капіталу фінустанов зі 75 млн до 500 млн грн. 

VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

На підставі результатів моніторингу виконання держбюджету за І квартал 2011-го  року уряд має внести пропозиції щодо можливості підвищення соцстандартів.

Бажання уряду підвищити соціальні стандарти, скоріш за все, залишиться декларацією, адже марно сподіватись, що протягом І кварталу відбудеться зростання доходів держави чи-то через податкову, чи-то через пенсійну чи адміністративну «реформи».





Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.