Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 січня, 2012   ▪   Дмитро Калинчук   ▪   Версія для друку

Регіонали поспішають продати українську землю

Провладні депутати наполягають – Закон «Про ринок земель» має бути схвалений Верховною Радою до кінця поточного місяця. Регіонали явно поспішають. У жовтні 2012-го українці обиратимуть новий парламент. Рейтинги правлячої ПР вже зараз бажають кращого, тож непопулярні рішення слід ухвалити якомога швидше, щоби не псувати виборцям настрій напередодні виборів
Регіонали поспішають продати українську землю

Україна – це 42,8 млн га сільськогосподарської землі, яка ще й досі не має власника. Перспектива приватизації такого чималого активу, звісна річ, викликає чималі побоювання. Зокрема, віце-президент Союзу аудиторів України Михайло Крапивко вважає, що набрання чинності цим законодавчим актом за рік – два спричинить на селі бунти, які можуть охопити всю країну та, зрештою, призвести до революції.

Страсті по землі

9 грудня 2011 року ВР у першому читанні ухвалила Закон «Про ринок землі» (№ 9001-д від 7 грудня 2011 року). Показовим був розподіл уподобань парламентських фракцій під час голосування. За цей документ проголосували у повному складі фракції ПР, Народна партія, фракція «Реформи заради майбутнього» та більшість позафракційних депутатів. Проти в повному складі були комуністи. Депутатів Блоку Юлії Тимошенко і більшості нардепів від НУ-НС під час голосування в залі взагалі не було. Не дивно, що невдовзі почесний президент Асоціації фермерів та приватних підприємців України Іван Томич звинуватив опозицію у зраді фермерів.

Читайте також: Про паралельне існування влади і фермерів

Законопроект про ринок земель збурив аграріїв із цілком зрозумілих причин. Заступник голови Дніпропетровської асоціації фермерів Віктор Гнойовий вважає, що запровадження ринку земель потрібно виключно для того, щоби зібрати всі українські землі в одні руки. Мовляв, закон дасть певним особам ексклюзивне право на купівлю ґрунтів, селяни ж залишаться ні з чим. Єдина верства населення в країні, котра нині зацікавлена у продажу землі, за словами Віктора Гнойового, – це пенсіонери, які мріють продати землю, закріплену за своїм паєм. Проте фермери введення ринку земель просто бояться, тому що грошей на придбання землі більшість із них наразі не має, а вільний обіг землі, безумовно, спричинить підвищення цін на оренду.

Думку про те, що вищезгаданий закон спрямований не на користь фермерам висловив і вже згаданий Михайло Крапивко, за словами якого, передбачене законом створення Земельного банку України, який має видавати селянам кредити під заставу землі та іншого майна, потрібне для того, щоби відбирати землю у власників та концентрувати її в руках держави.

Побоювання фермерів та дрібних землевласників наразі виглядають так: землю скуплять потужні агрохолдинги і працюватимуть на ній не місцеві мешканці, а наймані працівники (подейкують навіть про китайців). Крім цього, людей залякують тим, що українські землі масово скуповуватимуть іноземні власники – європейські, російські й не лише. Народний депутат Микола Катеринчук заявив, що$10 млрд для скупівлі українських земель вже передбачив Китай.

Земля рук просить

Що на все це відповідає уряд? Міністерство аграрної політики і продовольства та Держземагенція переконують, що побоювання фермерів перебільшені. Проголосований у першому читанні закон вони вважають найзбалансованішим, а права громадян України – повністю захищеними.

По-перше, згідно із законопроектом купувати землю зможуть лише три категорії суб’єктів: громадяни України; держава в особі Державного земельного банку або відповідних органів державної влади; територіальні громади сіл, селищ та міст в особі сільських, селищних, міських рад. Іноземці, які з якихось причин виявилися власниками української землі, муситимуть відчужити її протягом року.

По-друге, законом вводиться обмеження на володіння землею людиною та підприємством. Одна людина не зможе для ведення сільськогосподарського виробництва мати у власності ділянку, більшу за 100 га. На оренду землі так само діятиме обмеження – для однієї особи (з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю) не більше 6000 га в межах одного району та не більше 5% сільгоспугідь на території області.

Читайте таклож: Влада доїть АПК

По-третє, урядовці вважають що Державний земельний банк демонізують цілком безпідставно. Законопроект прописує напрочуд низьку ставку кредиту, за якою працюватиме банк – 3% річних.

І, зрештою, урядовці відкидають звинувачення у штучному створенні тепличних умов для спекулянтів землею. Закон передбачає ставки мита на перепродаж землі у перший рік дії закону – 100% оціночної вартості земельної ділянки, на другий рік – 90%, на п’ятий рік – 60% і лише на десятий рік ця цифра зменшиться до 10%. За таких мит, на думку урядовців, займатися спекуляціями на ринку землі буде невигідно.

По-четверте, відкидають урядовці і таку перспективу, як поява всередині господарства фермера ділянки, що належить іншому власникові, який категорично не хоче її продавати. В законі прописані правила консолідації земель, згідно з якими передбачено обмін земельної ділянки, що у земельному масиві, на іншу рівноцінну ділянку.

Урядовці заспокоюють фермерів – їхнім договорам на оренду землі нічого не загрожуватиме. Автори закону вже заявили, що після набрання чинності цим документом всі угоди про оренду мають лишатися чинними до часу їхнього завершення.

Заяви про те, що в Україні рано впроваджувати ринок земель урядовці вважають безпідставними. Навпаки чиновники наполягають ,що такий чинник, як власна земля у користуванні, спонукатиме аграріїв збільшити інвестиції у власні господарства. Крім того, Мінагрополітики стверджує, що в результаті земельної реформи протягом кількох років в українське сільське господарство може бути інвестовано до 200 млрд грн. Остання цифра викликає чималий скепсис у експертів. Як уряд зібрався залучати такі інвестиції за умови, що в купівлі землі не братимуть участі іноземні компанії, – загадка.

Сама земля не родить – на ній селянин робить

Перспектива створення ринку земель непокоїть не лише фермерів, власників земельних паїв і аграрні компанії. Нищівній критиці законопроект про ринок земель піддають депутати опозиції. Їхні доводи вкрай прості – за нинішнього рівня корумпованості влади на всіх рівнях введення ринку землі перетвориться на масштабне її захоплення, що виллється у пограбування нинішніх власників земельних паїв, тобто власне селян.

«Якщо в державі шалена корупція, немає суду і ніхто не може захистити своє право, то не важливо, якою є форма власності. Рейдери забирають і державну, і приватну, і орендовану, і загалом будь-яку власність. Ніхто з фермерів, які справді працюють і живуть на землі, її не куплять», – ще влітку заявив лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко. З ним згоден заступник голови Верховної Ради народний депутат від БЮТ Микола Томенко. За його словами, перш ніж запроваджувати ринок земель треба навести лад у системі розпаювання землі та її оренді.

Читайте також: Чим закінчуються владні експерименти з землею

Проти ухвалення закону про ринок земель рішуче виступає й народний депутат та лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк: «Те, що зараз планує уряд і Партія регіонів щодо земельної реформи, – це класичне повторення приватизації 1990-х років… Вони хочуть відкрити ринок землі. Тому що у них сьогодні є гроші, а в 46 мільйонів українців грошей катма, вони хочуть за безцінь скупити цю землю. Як вони це зроблять – у них є Національний банк, який може легко друкувати ці гроші і давати ці гроші як так зване рефінансування їхніх комерційних банків». 

У відповідь на опір ухваленню закону влада звинувачує опозицію у популізмі та натякає на співпрацю опозиції з іноземними аграрними компаніями. «Складається враження, що після того, як прибрали норму, що дозволяє іноземним громадянам та компаніям приватизувати землю, закон став немилий для всіх», – поділився своїми зауваженнями голова фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов. Проте факт є факт. Згідно з дослідженнями Інституту соціології НАН України серед власників земельних паїв 51,5% опитаних висловилися, що земля взагалі не мусить бути об’єктом купівлі-продажу, і лише 18,7% респондентів сказали, що підтримали б ринок землі, якби було створено необхідні для цього умови. Не краща ситуація в середовищі фермерів – проти вільного обігу землі виступають 43,8% опитаних і лише 27,5% вважають, що земля може продаватися за певних умов.

Такий категоричний настрій має вкрай просте пояснення. Вже навчені приватизацією 1990-х, люди просто не вірять у щирість влади. Закон про ринок земель не скасовує Земельного кодексу України з усіма його підводними каменями. Селяни бачать значні ризики, що їх становить земельна реформа. Селяни не вірять, що корумпована влада дбатиме про їхні інтереси. Український уряд ніяк не може збагнути, що реформи і мармурові масажні столи у Межигір’ї – речі несумісні. А отже, будь-яка ініціатива уряду наражатиметься на опір суспільства незалежно від її змісту.

Проте урядовців це не зупиняє. Попри опір депутатів Блоку Юлії Тимошенко, 10 січня аграрний комітет Верховної Ради схвалив законопроект про ринок земель і рекомендував парламенту ухвалити його у другому читанні. Мораторій на продаж землі, щойно продовжений Верховною Радою, діятиме до 1 січня 2013 року – дати набрання чинності законом про ринок земель в разі його схвалення. Голова фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов прогнозує, що закон буде схвалений найближчим часом. Для продажу української землі знімаються останні перепони.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено