Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 грудня, 2011   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Експрес у нікуди: Укрзалізницю реформують за рахунок пасажирів і працівників

Cтартувала чергова реформа від чинної влади – справа дійшла до Укрзалізниці, монополіста на ринку залізничних перевезень
Матеріал друкованого видання
№ 51 (216)
від 15 грудня, 2011
Експрес у нікуди: Укрзалізницю реформують за рахунок пасажирів і працівників
Андрій Ломакін

Експерти визнають, що вона справді потрібна, але, як завжди, у нас хороші наміри цілковито не збігаються із суворою дійсністю. Не провівши загального аудиту й оцінки всіх активів підприємства, реформу розпочали з удару по пасажирах та працівниках найнижчих ланок.

Читайте також: Реформи і непорядок

КВИТКИ ПРОТИ НОЧІ

«Коли ж ці сволоти вже заспокояться та дадуть спокійно їздити», – лютує біля кас на Південному залізничному вокзалі Києва жіночка за 40. Цікавлюся, що сталося і чи не потрібна допомога. Виявляється, пані мала поїхати до родичів у Знам’янку, а звідти – до рідні в Харків. Зручний для неї поїзд Знам’янка – Москва скасували. «А ще гірше те, що оце з хворими ногами хотіла взяти нижню полицю, але мені кажуть: «Є тільки верхні, нижні не продаємо», – майже плаче жінка. – Я їм пояснюю, а касирка кричить: «Ну не маю я права за новими циркулярами продавати нижні, допоки всі верхні не розпродані».

За задумом керівництва УЗ, це робиться для того, щоб не чіпляти заради кількох пасажирів зайві вагони. Мовляв, якщо є попит, тоді робимо ще один вагон, якщо ні, то ні. Нібито цілком логічно. Проте з погляду звичайного пасажира абсолютно незрозуміло, що в такому разі робити людям похилого віку, родинам із дітьми, парам, просто компаніям, які хочуть їхати в одному купе й бажають одразу викупити й верхні, й нижні місця – головне, щоб поруч.

Верхні полиці – вершина айсберга. Нині триває перший етап радикальної реформи Укрзалізниці. Він розпочався зі скасування 23 поїздів внутрішніх та зовнішніх маршрутів. У 2012 році УЗ планує зменшити річний обіг пасажирських поїздів на 25% (зі 160 до 121 пари, з них 30 нічних маршрутів) і далі урізати кількість станцій, на яких вони зупиняються. Для 13 маршрутів зменшать періодичність курсування, а з 50 потягів знімуть причіпні вагони. Також на Придніпровській та Одеській залізницях планують на 1,5 тис. скоротити кількість зупинок. Щоб трохи притлумити пристрасті, на новорічні свята УЗ пустить кілька додаткових поїздів – фактично колишніх рейсових, але після них люди відчують нововведення повною мірою.

За оцінками експертів, в українських реаліях відмовитися від нічних маршрутів неможливо: відстані не ті, не кажучи вже про стан залізничних колій, які треба цілковито переукладати для запуску сучасних швидкісних потягів. На наявних вони не зможуть їздити швидше ніж 160 км/год – це межа за технікою безпеки.

Укрзалізниця має твердий намір зробити пасажирські перевезення прибутковими. Її кроки задля досягнення цієї мети прогнозовані: зменшення витрат на виробництво (кількість потягів та обслуговуючого персоналу) і підвищення цін для кінцевого споживача. Тобто пасажирові доведеться платити більше. Аналітики очікують зростання цін на квитки вже наступного року на 30–60%.

Що ж стосується денних експресів, то там зростання цін може бути взагалі захмарним. Подорожчання аж ніяк не вплине на сервіс та комфортність – просто тепер у людей не буде альтернативи експресу. Принцип пояснив Тижню на умовах анонімності один із високопосадовців в управлінні УЗ: якщо є експрес Київ – Дніпропетровськ, то в результаті реформи залишається максимум один відповідний нічний фірмовий поїзд, решта скасовуються. Тож якщо на такому популярному напрямку буде лише два потяги, то зрозуміло, що попит на них одразу зросте в кілька разів, а реалізація квитків стане стовідсотковою. Як і те, що купити їх на ці поїзди буде дуже складно і що такий екстремальний попит одразу призведе до зростання ризику корупції в мережі розповсюдження квитків. Корупційні схеми перепродажу квитків уже діють: використовуючи систему інтернет-бронювання, ділки, наближені до УЗ, заздалегідь їх викуповують, перепродаючи потім дорожче. Цей тренд на умовах анонімності Тижню підтвердили самі «бариги» на вокзалі.

Читайте також: Тільки вперед

СТАРИМ ТУТ НЕ МІСЦЕ

Тамара Володимирівна пропрацювала провідником понад 20 років. Останні два від’їздила на одному з напрямів, який тепер скасували. «Зрозуміло, що реформа потрібна, – каже вона. – Чимало маршрутів справді нерентабельні, але ж ці поїзди давали роботу багатьом людям – не тільки провідникам, а й працівникам станцій, колій, залізничних вокзалів тощо. Мені 56. І ось на початку жовтня всій моїй бригаді – а там із молодих лише двоє – натякнули, що, мовляв, невдовзі будемо вас скорочувати, тож починайте підшуковувати роботу».

Проте це ще не найгірший варіант. Адже, за словами провідника Сергія (прізвище не називаємо на його прохання. – Ред.), найбільша проблема навіть не з працівниками похилого віку, а з молодими, яким не буде роботи, бо не вистачатиме вагонів і маршрутів. Річ у тому, що Укрзалізниця списує величезну партію з 202 пасажирських вагонів зі складу нічних поїздів. Це дуже велика цифра, враховуючи, що за останні 10 років усього було закуплено, за даними УЗ, лише 550 нових. Із 7 тис. пасажирських вагонів щонайменше тисяча в неробочому стані, а близько третини майже вичерпали свій ресурс. 

«Для того самого експресу, навіть якщо в ньому більше вагонів, ніж у звичайному поїзді, потрібно менше провідників, – пояснює Сергій. – Як мінімум тому, що не потрібні змінники на нічний час, одна особа цілком впорається з цілим вагоном, навіть враховуючи, що за день доведеться з’їздити до місця призначення і назад. Ніхто не триматиме на роботі зайвих людей. Але куди йти працювати фаховим залізничникам, окрім залізниці, незрозуміло абсолютно».

Сергій також підтверджує, що керівництво УЗ взяло курс на скорочення колективу. «Зараз по всіх залізницях тривають жорсткі перевірки, – стверджує він. – Відшуковують найменші провини, щоб викидати людей. Бо ж скасування маршруту за законом не є приводом для скорочення. Тому тепер усі провідники бояться. Попутників майже не беруть, вантажі – тільки через начальника поїзда. А це ж величезний приробіток для всіх нас, власне, головне джерело прибутку, бо зарплати не такі вже й великі – 3–4 тис. грн». 

Його слова цілком підтверджуються оцінками профспілок Укрзалізниці, за якими заплановане скорочення пасажирського руху позбавить роботи щонайменше 25 тис. осіб із 80 тис. працівників цієї галузі.

Читайте також: Екскурсія у майбутнє

КІНЦЕВА ЗУПИНКА

Скасування багатьох поїздів відкриває ще одну суттєву соціальну проблему – становище невеликих містечок, де саме залізничні станції є єдиним способом і засобом виживання. Таких полустанків по всій країні дуже багато. Мабуть, усі вже звикли до бабусь із пиріжками – пивом – морозивом на єдиній платформі, дехто навіть купує, іноді не розуміючи, що ці 5–10 грн для місцевого населення є чи не єдиним способом заробити хоч щось в абсолютно депресивних місцинах.

Наприклад, одним із 23 поїздів, що вже скасовані, є № 70Д Маріуполь – Львів. Одна з проміжних станцій, яку він проходив, – «Просяна імені Приклонського В. В.», що в Дніпропетровській області у селищі міського типу Просяна. За даними Держкомстату, населення цього смт становить 5,6 тис. Єдині роботодавці тут – каоліновий комбінат, що давно працює не на повну потужність, та згадана залізнична станція, через яку проходить кілька поїздів.

«Окрім львівського транзитом через нашу Просяну йдуть поїзди Ростов – Кишинів та Київ – Маріуполь, – пояснює місцевий мешканець Олег. – Якщо російський залишиться, то ходять чутки, що київський невдовзі направлять якимось іншим шляхом. Якщо поїзди припинять ходити, всіх звільнять».

Навіть місцеві органи самоврядування почали протестувати проти такого повільного вбивства своїх міст. Уже висловили свою стурбованість Чортківська та Знам’янська міські ради. На сполох почали бити й правозахисники. Зокрема, Українська Гельсінська спілка нещодавно зробила заяву, у якій висловила занепокоєння такими намірами УЗ. На її думку, скорочення маршрутів залізничного транспорту, які є фактично єдиним способом доступу до багатьох місцевостей, – порушення права громадян на свободу пересування.

Курс на денні швидкісні поїзди, незважаючи на нібито прогресивність, створить для подібних до Просяни містечок великі проблеми. Адже для експресу головне – швидкість руху, тому якщо в нього десь і будуть зупинки, то у великих містах.

Читайте також: Життєдайні пиріжки


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа минулого тижня звернули увагу на інвестиційний клімат в Україні, але не забули і про безвіз та зникнення в ОРДіЛО журналіста Станіслава Васіна.
    26 червня, Ольга Ворожбит
  • Чим обернеться найбільше за історію IPO для Саудівської Аравії, нафтового ринку та інвесторів
    26 червня, Анна Корбут
  • Які у них шанси в протистоянні з Віктором Орбаном
    26 червня, Анна Корбут
  • Минулорічні розмови про українську «культурну дипломатію» днями отримали формальний поштовх – Кабмін затвердив рішення про створення нової державної установи, що «просуватиме імідж України у світі».
    26 червня, Олена Кухар
  • Мої стосунки з Маріуполем — це стосунки подружжя після тридцяти років шлюбного життя, усі тридцять з яких були нестерпними, але обидва партнери воліли би про це не думати. Як в анекдоті про гармонію: “вона не хоче, а мені і не треба.”
    26 червня, Наталя Дьоміна
  • Щодва роки містечко Бурже в околицях Парижа стає місцем зустрічі великих авіаційних виробництв. Саме цей захід було обрано українським підприємством “Завод імені Антонова”, щоб вперше показати світу свій новий літак Ан-132D. Цей апарат є першою моделлю, яку українці випускають без жодної виготовленої в Росії деталі.
    26 червня, Ален Гіймоль
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено