Економіка

  ▪   Спілкувалася: Христина Вовчук

Томас Сіллессен: «Іноземці не інвестуватимуть у країну, не відчуваючи, що в ній панує верховенство права»

Данець Томас Сіллессен очолює інженерно-консалтингову компанію BIIR, що спеціалізується на вітроенергетиці. В Україні BIIR стала широко відомою, коли Одеський суд 27 лютого задовольнив апеляційну скаргу компанії та підтвердив право власності на будівлю, яку намагалися «віджати» в інвесторів попередні власники. Тиждень поспілкувався з паном Сіллессеном про вирішення проблеми іноземного інвестування в Україні, способи захисту прав на власність та боротьби з корпоративним рейдерством.

Друга Міжнародна конференція з питань реформ в Україні відбудеться 27 червня в Копенгагені. Перед нею ви запланували зустрітися з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Які саме питання хочете обговорити з головою українського уряду?

 

— Я обов’язково зустрінуся з ним, тому що мене вже запросили на цю зустріч. Чесно кажучи, турбуватися про народ — це не лише звинувачувати політиків, окрім цього ще потрібно брати відповідальність за себе. Тому ми хочемо ввести певні пропозиції щодо нового законодавства для міжнародної інвестиційної діяльності в Україні, які направили в Європейську Бізнес Асоціацію в Києві. Ми справді хочемо, щоб деякі з них пройшли, адже вони могли б допомогти зробити Україну успішнішою в бізнесі. Саме про це говоритимемо з паном Гройсманом — про реформу правосуддя.

 

Першу філію BIIR в Україні було відкрито в Луганську. 29 травня 2014 року бойовики напали на ваш офіс, кинувши два «коктейлі Молотова». Це стало причиною переїзду працівників компанії до Одеси. Яким чином російська агресія на Донбасі відлякує міжнародних інвесторів відкривати бізнес в Україні?

 

— Так, війна справді впливає. Коли вперше приїхав до України, я нічого про неї не знав. У мене лише був друг, який займався програмним забезпеченням тут. Більшість моїх бізнес-партнерів із Данії запитують: «Там досі триває війна?». Річ у тому, що Данія — маленька країна, тому їхати з одного великого міста до іншого займає максимум три години. І ви можете уявити собі, що відчувають данці, коли думають, що війна на окупованих територіях просто за два кроки від вільної території. 29 травня 2014 року російські солдати вдерлися в наш офіс, обшукали всі речі, заблокували головну вулицю міста. Ми почали шукати варіанти, куди можна було б переїхати.

 

Читайте також: Шлях дракона. Чи є порятунок в інвестиціях

 

Розглядали такі міста, як Дніпро, Київ, Одеса, Львів, Миколаїв. Маючи право обрати локацію, мої працівники віддали перевагу Одесі. Хоча вони не хотіли їхати, бо любили жити в Луганську. Однак коли іноземці думають про ситуацію на ринку в Україні, то це не проблема, що у вас триває війна. Більшість данців зневажають Росію за агресію на Донбасі й окупацію Криму. Звичайно, ми поважаємо Україну, і Росія веде з вами реальну боротьбу. Данці це усвідомлюють. Також я знаю, що український уряд почав втілювати певні реформи. Я особисто знайомий із деякими членами парламенту Данії, і вони хочуть бачити в Україні конкретні результати. Ми прагнемо допомогти, підтримати, але й далі скаржитимемося на те, що реформи занадто повільні. Я вважаю, що така країна, як ваша, де на Євромайдані люди з Небесної сотні загинули за «кращу Україну», повинна поважати їх і дати їм те, за що вони загинули.

 

2017 року в Одесі ви придбали будівлю в центрі міста для офісу компанії. Однак незабаром на BIIR подали в суд попередні власники — компанія «Мегас-Строй». Бізнесмен Олександр Тихоміров та екс-депутат Партії регіонів Валентин Скобленко взяли будівлю в іпотеку 2007-го, але перестали платити. Вони заявили, що сума заборгованості за кредитом начебто ще розглядається в суді, і тому її не можна було продавати. Ви програли суд першої інстанції, але виграли в апеляції. Розкажіть детальніше про «рейдерські схеми» в Одесі.

 

— Я думаю, що таке траплялося і з іншими в Одесі. Вони не виплачують кредит багато років і раптом одного дня приходять, починають судову тяганину й відбирають будівлю. Я запропонував попереднім власникам сісти за стіл переговорів — не Скобленко, а Тихомірову. Звісно, він не пішов на контакт. Але я знав, що ми придбали будинок законним способом, адже ретельно перевірили всі документи. І коли ми вперше програли суд в Одесі, було очевидно, що він підкупив суддів і поліцію. Якби в Україні було верховенство права, ні Нацполіція, ні місцева прокуратура не займалися б цією справою.

 

Читайте також: Міжнародна технічна допомога та інвестиції: регіональний підхід

 

Згодом ви подали скарги на двох суддів Приморського районного суду міста Одеси Анатолія Деруса та Дмитра Осііка, деяких поліцейських та прокурорів до Вищої ради правосуддя. Чи звільнили їх із посад?

 

— Ні, їх не звільнили. Я був би шокований, якби це сталося. Ось чому данська культура має величезний плюс. Якби ми надіслали скаргу в Данії, їх негайно звільнили б із посад. Ми подали скарги, однак ніхто не сприйняв їх серйозно. Чесно кажучи, я не думаю, що з цього щось вийде. Чиновники звикли діяти поза законом, особливо коли ти в кріслі на державній посаді понад 20 років, і це дуже прикро. Всі ті розмови про реформи ні до чого не приведуть. Якщо Україна справді хоче подолати корупцію, вона повинна підняти заробітну плату. Насамперед суддям і правоохоронцям.

 

Читайте також: Зазирнути в майбутнє. Як характер інвестицій дає змогу зробити економічний прогноз

 

Як саме Україна повинна підтримувати іноземних інвесторів та боротися з корупцією? Наскільки вам відомо, Україна зараз на шляху до створення Антикорупційного суду. Крім того, 1 лютого ЄС та Данія започаткували тут антикорупційну програму на €16 млн. Що ви можете сказати стосовно цього?

 

— Я вважаю, що це хороша ініціатива. Адже українці звикли до корупційних скандалів. Гадаю, вони не розуміють, що іноземці не інвестуватимуть у країну, не відчуваючи, що в ній панує верховенство права.