Економіка

  ▪   Любов Акуленко
  ▪   Виконавчий директор Українського центру європейської політики

Затримка рейсу. Транзитний потенціал і співпраця з ЄС

Як неадаптація українського законодавства до директив ЄС у транспортній галузі позначиться на транзитному потенціалі країни

Нарощування українського експорту до ЄС не може відбуватися повноцінно без розвитку транспортної інфраструктури. Відтак Угода про асоціацію має на меті наближення українського законодавства до вимог Євросоюзу, зокрема у транспортній галузі. Остання є однією з тих, де Україна не демонструє прогресу в адаптуванні свого законодавства до європейського. Причин багато — від неготовності груп інтересів переходити на високі стандарти безпеки в транспортній галузі до різноманітних бюрократичних перепон. 

 

Станом на 2017 рік Україна мала адаптувати своє законодавство до 19 актів ЄС у сфері автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту. Пропоную зупинитися на автомобільному транспорті. Затягування з адаптацією директив в цій сфері може призвести в найближчому майбутньому до того, що Україна не отримає базових квот на використання багаторазових дозволів Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ). Вони розподіляються між країнами — членами ЄКМТ, серед яких є й Україна, і дають змогу українським перевізникам здійснювати перевезення на території ЄС на основі багаторазових дозволів. Без них їм доведеться самостійно отримувати дозволи на перевезення територією ЄС кожного вантажу.

 

Читайте також: Дороги до єдності

 

Якщо говорити конкретніше, то Україна мусить підтвердити еквівалентність своєї законодавчої бази у згаданій сфері положенням Хартії якості міжнародних автомобільних вантажних перевезень у системі багатосторонньої квоти ЄКМТ, аби й надалі мати змогу отримувати багаторазові дозволи ЄКМТ.

 

Одним із базових законодавчих актів є Директива 2003/59/ЄС, яка стосується підготовки водіїв деяких видів автомобільного транспорту до перевезення товарів або пасажирів. Для її адаптації розроблено законопроект № 7317, що стосується експлуатації колісних транспортних засобів. Проте він досі не ухвалений. Також він не відображає повністю положень згаданої директиви. Остання вимагає від водіїв-професіоналів, які здійснюють перевезення на комерційному транспорті, отримувати свідоцтва про професійну компетентність (СПК). Підтверджувати наявність СПК має спеціальний код у посвідченні або кваліфікаційній картці водія. Згаданий законопроект цього не передбачає, а отже, процедура отримання СПК не прописана до кінця. Затягування процесу з адаптацією цієї директиви або неповна її адаптація даватиме ЄКМТ підстави обмежувати кількість дозволів для України або навіть може призвести до призупинення видачі багаторазових дозволів.

 

Затягування адаптації інших директив у сфері автомобільного транспорту не матиме таких наслідків для здійснення перевезень на території ЄС, як у випадку з багаторазовими дозволами ЄКМТ. Проте їх запровадження в Україні може значно підвищити рівень безпеки на транспорті. Вони передбачають встановлення на комерційному транспорті спеціальних пристроїв для обмеження швидкості (не більше ніж 80 км/год), уведення європейської системи технічних оглядів як комерційних, так і приватних автомобілів (коли ТО здійснюють незалежні СТО, а не органи, підпорядковані МВС), організацію робочого часу та відпочинку водіїв.

 

Читайте також: Азовська блокада. Хто зупиняє порти Маріуполя і Бердянська

 

Для збереження транспортної інфраструктури Україна зобов’язалась адаптувати Директиву Ради № 96/53/ЄЕС, яка встановлює максимально дозволені розміри та вагу під час перевезень. Вона передбачає запровадження обов’язкового контролю перевізником під час завантаження автомобільного транспорту. Проте й ця вимога поки що не стала в Україні законодавчо зобов’язуючою нормою.

 

Чому адаптація законодавства в автомобільній галузі відбувається так повільно? Тому що ті українські перевізники, які працюють на території ЄС, уже давно запровадили в себе європейські норми. А решта, які здійснюють перевезення виключно на території України і не планують їздити до ЄС, поки що не готові до переходу на європейські стандарти. Цей процес вимагає від них прозорості та додаткових фінансів. Якщо ми хочемо досягнути результатів у сферах, де Україна не так успішно виконує Угоду про асоціацію, це має стати найвищим пріоритетом для політичного керівництва країни.