Економіка

  ▪   Спілкувалася: Анна Корбут

Енергетика чисел. Роль статистики в енергетичній політиці та безпеці країни

Довжелезні черги авто та людей із каністрами на заправках — це відомі фото, зроблені в США 1973-го, у розпал нафтової кризи. Тоді держави Організації арабських країн — експортерів нафти оголосили ембарго тим, хто підтримував Ізраїль у війні Судного дня.
Матеріал друкованого видання
№ 14 (542)
від 5 квітня

Наступного року в Парижі було засноване Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), яке почало працювати над енергетичною безпекою, зок­рема безпекою нафтопостачання. Один із департаментів МЕА зосередився на статистиці — щомісячному зборі даних. Також агентство вимагало від своїх країн-членів мати 90-денний резерв від нетто імпорту нафти за поперед­ній рік. Департамент статистики перевіряв, чи справді країни мають такі резерви, а також збирав дані для оцінки ситуації на ринку нафти загалом. Ця інформація відігравала ключову роль у моніторингу нафтопостачання та прогнозуванні потенційних дефіцитів чи перебоїв.


12–16 березня в межах проекту EU4Energy МЕА провело тижневий тренінг в Одесі для спеціалістів зі статистики та представників міністерств, чия робота дотична до енергетики. Один із семінарів вели експерти JODI — глобальної інформаційно-аналітичної платформи, де збираються та публікуються дані про ринок нафти й газу. Тренінг був присвячений тому, як поліпшити якість даних про виробництво та споживання енергії в залучених країнах, а також ролі щомісячної статистики у формуванні національної енергетичної політики. Тиждень поспілкувався з Клер Морель і Талею Ватман із МЕА про якість енергетичної статистики в Україні, нову платформу даних про енергетику і про вплив статистики на національну енергетичну політику.  

Одне із завдань проекту EU4Energy — вдосконалення якості енергетичних даних у країнах, із якими він працює. Чому саме такий акцент?


Таля Ватман (Т. В.): EU4Energy — це програма, розрахована на чотири роки. Вона має бюджет €21 млн і фінансується ЄС. МЕА відповідає за три з чотирьох її компонентів: дані, формування енергетичної політики та розробку веб-порталу. Останній уже до червня має запрацювати. Наша мета — зробити якіснішим формування доказової політики в регіоні, з яким ми працюємо. Україна — одна з ключових країн у ньому, і ми справді бачимо тут потенціал для політики, яка ґрунтувалася б на сильній, якісній статистиці.

Державна служба статистики України опублікувала перший енергетичний баланс за міжнародними стандартами у 2012‑му й відтоді щороку робить цю статистику в такому форматі. Це вкрай важливо для формування енергетичної політики та планування потенційних зривів у постачанні


Саме тому зосереджуємося на статистиці та політиці, а також на їх перетині. Якісна політика без якісної статистики неможлива. Ми намагаємося вдосконалювати одночасно і ту, і ту. Саме тому на наших подіях збираємо в одному місці спеціалістів зі статистики та тих, хто відповідає за реалізацію політики. Цього разу хотіли провести тренінг для перших і водночас налагодити контакти між ними та представниками міністерств, чия робота дотична до енергетики, у кожній з 11 фокус-країн. Це учасниці програми Східного партнерства (Україна, Грузія, Молдова, Білорусь, Вірменія та Азербайджан) і п’ять центральноазійських держав (Казахстан, Узбеки­стан, Туркменістан, Киргизстан і Таджикистан).  
Після того як ці люди приїжджають на такі форуми, спілкуються між собою і бачать кращі практики, в ідеалі вони мали б використовувати здобуті знання для вдосконалення політики в себе вдома. А ще вони знайомляться з аналітиками статистики й за потреби можуть поспілкуватися з ними. Наша мета — зібрати на таких тренінгах якомога більше людей, щоб ці контакти не втрачалися, коли якийсь зі спеціалістів іде на іншу роботу.   

 

Клер Морель (К. М.): Без цифр і розуміння поточної ситуації в країні приймати рішення, які ґрунтувалися б на якісній інформації, для формування надійної енергетичної політики неможливо. За допомогою статистики можна моделювати та випробовувати різні сценарії на майбутнє, аби розуміти, який варіант для вашої країни оптимальний. Якщо у вас немає належної статистики, це перетворюється на рулетку. Тому EU4Energy зосереджується на розвитку доказової політики. В Україні та інших фокус-країнах є великий інтерес до нашого досвіду. І спеціалісти, що мають справу зі статистикою, розуміють важливість даних — ми вже багато років працюємо з ними над цим аспектом. Україна останніми роками досягла величезного прогресу. Державна служба статистики опублікувала перший енергетичний баланс за міжнародними стандартами у 2012-му й відтоді щороку робить цю статистику в такому форматі. Ви, як користувач даних, можете знайти інформацію про те, де в Україні споживається енергія. Ці дані зібрані за міжнародними стандартами й доступні за 2007–2016 роки. Що вкрай важливо для формування енергетичної політики та планування дій на випадок потенційних зривів у постачанні.  

 

Читайте також: Теплопостачання: досвід ЄС та українські реалії

 

Ви працюєте над порталом, де будуть зібрані дані про виробництво та споживання енергії у фокус-країнах. Який вигляд він матиме?


Т. В.: Ми розробляємо довідковий портал, куди зможе зайти будь-хто у світі, якщо схоче зрозуміти енергетичну ситуацію в 11 фокус-країнах. Сподіваємося, що цей формат стане корисним і для інших учасників МЕА. У нас буде візуалізація даних за країнами та сегментами. Також користувачі порталу зможуть порівнювати ситуацію в енергетиці між країнами регіону.

 

К. М.: Ми спеціалізуємося на даних про енергетику, тож на сайті можемо візуалізувати їх так, як потрібно користувачам. Цього також намагаємося навчати на наших семінарах, а саме як зробити технічні дані привабливими та зрозумілими аудиторії.


Ось, наприклад, інфографіка EU4Energy про енергетичну ситуацію в Україні (див. «Енергопостачання в Україні»), складена за даними Держстату. Вона показує базові факти, невідомі широкому загалу. Ваша країна споживає дуже багато енергії. На графіку зображені джерела енергії в Україні. Порівняно з рештою регіону тут енергопостачання диверсифіковане.


Вертикальний графік (див. «Енергетична самодостатність») показує самодостатність України в питанні енергоносіїв. Блакитний стовпчик — споживання кожного енергоносія. Жовтий — виробництво. Розрив між ними означає, що країні потрібно імпортувати енергоносій, аби забезпечити власні потреби. З графіка видно, що є проблеми в енергобезпеці: розрив між споживанням і виробництвом газу та вугілля і величезний розрив у випадку нафти. Цього користувачі часто не бачать. Отже, країна дуже залежить від імпорту нафтопродуктів. Вони використовуються в транспорті. Тобто транспорт та енергетична безпека пов’язані. Це була одна з тем нашого останнього форуму.  

 

Читайте також: Маленькі кроки. Енергетична співпраця України з ЄС


Третій графік показує загальне споживання енергії в Україні за енергоносіями. Найбільш енергомістка галузь — промисловість. Житловий сектор споживає найбільше природного газу. Якщо ж говорити про нафту, то лідером у її використанні є транспорт.

 

Т. В.: Ми також аналізуємо, як Україна може змінити транспортну систему, щоб не настільки залежати від нафти й бути більш самодостатньою. Цього можна досягнути двома способами: будувати більше нафтопереробних заводів або відмовлятися від політики, яка призвела до нинішнього рівня споживання нафти. На останньому тренінгу ми, зокрема, працювали над підвищенням енерго­ефективності міського транспорту. У нас були представники львівської міської влади, а також національних профільних відомств.

 

Де, на вашу думку, найбільше потенціалу для вдосконалення якості даних в Україні?


К. М.: Енергетична політика має три складові: енергобезпека, довгострокова енергетична стратегія, енергоефективність. Показники останньої — найновіший напрям в енергетичній статистиці, яку збирають країни Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Україні треба буде інвестувати в нього.


Тут ми знаємо, скільки енергії споживають домогосподарства. Але не знаємо, як саме вони її використовують. Наприклад, скільки йде на опалення, освітлення, приготування їжі тощо. Україні треба буде рухатися до цієї нової статистики енергоефективності, збирати детальну інформацію про енергоспоживання в житловому фонді. Ці дані потрібні спеціалістам для розробки якісної політики енергоефективності.

 

А як щодо промислового споживання?


К. М.: Промислове енергоспоживання відстежувати простіше, бо необхідна щорічна статистика вже переважно збирається. Щодо домогосподарств даних менше. У транспорті вони можуть бути, але розкидані по різних інституціях.  

 

У межах проекту ви плануєте дискусії в міжнародному форматі про енергетичну безпеку. Енергобезпека країн Східного партнерства залежить і від енергетичної політики ЄС. Ці дискусії матимуть двосторонній вплив, тобто й на енергетичну політику ЄС, чи спрямовані тільки на обговорення ситуації в країнах, із якими працює ваш проект?  


Читайте також: Чи є життя без антрациту

 

Т. В.: EU4Energy — фінансована ЄС програма, присвячена фокус-країнам. Ми розробили її так, щоб учасники від цих країн мали змогу послухати, повчитися й отримати практичні рекомендації одне від одного, а також від представників країн — учасниць ОЕСР та МЕА, яких ми іноді запрошуємо як спікерів. Тож тут ідеться не про вплив, а про те, щоб зібрати відповідних людей, аби вони могли послухати й сказати, що «і в нас у країні можна застосувати таку енергетичну політику». Часто її не так і важко реалізувати, якщо на те є політична воля. Суть у тому, щоб спеціалісти побачили, як можна використовувати якісні дані, навчитися цього.  

 

Як комплексна енергетична статистика може допомагати залучати інвестиції?


Т. В.: За час моєї роботи в інвестиційному бізнесі я переконалася, що там хочуть бачити найкращу статистику. Якщо вона прозора і їй можна довіряти, то це допомагає приймати рішення. За відгуками, які ми отримували, що більше можна зробити для вдосконалення якості та комплексності даних, дати опорних точок, то більше цієї інформації інвестори можуть використати під час моделювання. А ще зрозуміти, наскільки послідовна ситуація в країні, яку вони розглядають. Це теж допомагає їм приймати рішення.

 

Чи можете навести приклади країн, де в схожих до українських умовах (енергоємні промисловість і житловий фонд, подібний клімат) вдалося поліпшити енергоефективність, зокрема зав­дяки якісним даним?


Т. В.: Мені здається, що тут цікавий досвід Канади. Там також індустріалізована економіка, є проблеми з ефективністю опалення житлового фонду. Але за період із 2005 по 2015 рік споживання енергії там зросло на 2%, а енергоємність впала приблизно на 20%.


Багато в чому це результат політичних рішень і заходів, спрямованих на енергоефективність. У промисловості то було поєднання енергоефективності та інновацій у виробничих процесах. Якщо говорити про домогосподарства, тут були політичні заходи на рівні провінцій та національному: фінансові стимули, новий кодекс будівництва, який регулював спорудження комерційної та житлової нерухомості. Один захід або одна політика результату не дасть. Потрібен комплекс рішень. І він має стосуватися як національного, так і регіонального рівнів, промисловості та житлового фонду. Коли все це реалізовується разом, тоді видно поліпшення.

 

Читайте також: Енергетична незалежність vs монополія Ахметова

 

У яких сегментах Україні потрібен рух до енергоефективності?


Т. В.: Дуже важливим є житловий фонд. Один момент тут — наявність нового кодексу, який регулював будівництво з акцентом на енергоефективності будь-якого нового проекту. У нас були тренінги з енергоефективності в Грузії, одну із сесій присвятили освітленню та електроприладам. Саме завдяки освітленню можна домогтися швидких змін, коли запроваджуються адекватна політика та маркування освітлювальних приладів. Результат видно не відразу: політика енергоефективності має закріпитися, за якийсь час повинні змінитися звички споживачів, треба проводити комунікаційні кампанії. А тоді вже буде відчутний результат.

 

К. М.: Частково збір цих даних — показників енергоефективності — робиться для того, щоб зрозуміти, де саме можна найбільше заощадити.


Наше головне завдання — об’єднати людей, які працюють зі статистикою та енергетикою. На останній тренінг в Одесі ми привезли експертів зі статистики та представників міністерств: для більшості з них енергетична статистика — це дуже мала частина їхньої щоденної роботи. А ми даємо їм практичні вправи для вдосконалення навичок перевірки даних. Надаємо їм доступ до мережі експертів у регіоні та на міжнародному рівні. Але найважливіше те, що пояснюємо, чому робота зі статистикою така важлива, особливо коли йдеться про енергобезпеку.  


За останні кілька років ми провели тренінги для понад тисячі експертів з енергетичної статистики у всьому світі. І бачимо, що коли їм пояснювати важливість та можливості використання продуктів їхньої роботи, то це дає неймовірний результат.

 

------------------------------

Таля Ватман відповідає за програму енергетичної політики в проекті EU4Energy. Займається моніторингом та аналізом енергетичної політики й розвитку енергетичного сектору в регіоні. До МЕА вісім років працювала в IHS/PFC Energy, провідній аналітично-консалтинговій компанії, що спеціалізується на нафтових ринках у Європі. Раніше займалася аналітикою на теми енергетики й безпеки в Росії та Євразії в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), а також у проекті «Managing the Atom» («Керування атомом») у Школі управління ім. Джона Ф. Кеннеді при Гарвардському університеті (США). Вивчала порівняльну політологію в Лондонській школі економіки та політичних наук і державне урядування в Джорджтаунському університеті.

 

Клер Морель керує програмою статистики в проекті EU4Energy. Сім років працює в Міжнародному енергетичному агентстві, допомагаючи країнам, які входять до ОЕСР, та іншим вдосконалювати якість енергетичної статистики. До МЕА займалася журналістикою даних, спеціалізувалася на Азії, зокрема енергетиці в регіоні. Раніше аналітик ризиків у країнах Південно-Східної Азії в Міністерстві економіки Франції. Вивчала економіку в Університеті Париж-Дофін, також закінчила Університет Париж-Сакле.