Економіка

  ▪   Максим Віхров

На світанку е-комерції

Фото: REUTERS
Що відбувається з інтернет-торгівлею в Україні та до яких змін треба готуватися

Однією з головних тем цьогорічного форуму в Давосі була диджиталізація, себто поширення впливу цифрових технологій у всіх сферах життя. Не оминають вони й торгівлю, формат якої стрімко змінюється під впливом інтернету. Кількадесят років тому торгували переважно на ринках і в невеликих крамницях, потім їх стали витісняти мережеві супер- і гіпермаркети, але й вони тепер змушені поступатися онлайн-майданчикам. Онлайн-торгівля, яка наприкінці 1970-х здавалася цікавою забавкою, сьогодні стала світовим трендом, що дедалі більше впливає на економіку й суспільство. Попри те що Україна досі пасе задніх, уникнути змін неможливо, хоча вони й не будуть безболісними для всіх.
Електронну комерцію не запрошують — вона сама приходить туди, де розвиваються інтернет-комунікації, служби доставки та платіжні системи.

 

За даними порталу Statista, у 2005 році загальна кількість інтернет-користувачів заледве перевищувала 1 млрд, а у 2017-му їх було понад 3,5 млрд, тобто близько половини населення планети. З них онлайн-шопінг практикує понад 1,5 млрд осіб, більшість із яких розраховується за допомогою кредитних карток та електронних платежів. Серед останніх беззаперечним лідером є система PayPal, через яку лише у 2016 році було виконано понад 6 млрд платежів. Відповідно до кількості інтернетизованого населення зростає світовий обсяг онлайн-торгівлі. Якщо у 2014-му товарообіг у сфері B2C (тобто бізнес — фізична особа-споживач) становив $1,3 трлн, то у 2017-му — вже $2,3 трлн, а на 2018 рік йому пророкують зростання до $2,8 трлн із перспективою досягти рівня $4,5 трлн у 2021-му. Офлайн-ритейлерам доводиться поступатися територією: якщо торік частка е-комерції у світовій торгівлі становила 10%, то на початку наступного десятиліття вона перевищить 15% і на цьому не зупиниться. Ще глибше е-комерція проникла у сферу В2В (тобто бізнес бізнесу). Вже у 2015 році товарообіг у цій сфері наблизився до $7 трлн, а у 2020-му, за прогнозом компанії Frost & Sullivan, сягне $12 трлн.

 

Читайте також: Популярний в Україні китайський інтернет-магазин заблокував доставку товарів до анексованого Криму


З огляду на абсолютні показники Україна явно відстає: на онлайн-торгівлю сьогодні припадає близько 3% її ритейлу. Однак темпи зростання е-комерції в нашій країні значно перевищують східноєвропейські. За даними організації Ecommerce Europe, у 2015 році онлайн-продажі в Україні зросли на 35% за середнього для Східної Європи темпу зростання в 9%. Наше населення поступово звикає купувати онлайн: як свідчить дослідження MPP Consulting, із 30 найпопулярніших в Україні веб-сайтів вісім належать до сфери е-комерції. А в першій п’ятірці серед них — маркетплейси, себто торговельні майданчики: Rozetka, Olx, Prom, Bigl та Aliexpress. За підрахунками компанії EVO, порівнюючи з 2016-м, торік товарообіг у сфері онлайн-торгівлі зріс на 68%, кількість замовлень — на 61%, а вартість середнього чека — на 4%. Загальний же обсяг е-комерції в Україні оцінюють у 50 млрд грн, а на 2018-й очікується зростання до 65 млрд грн.

 

Для нашого відставання є об’єктивні причини: перед­усім дається взнаки низька купівельна спроможність українців. За даними Держстатистики, у 2017 році вони витрачали майже 50% своїх доходів на їжу (включно з алкоголем і тютюном), а це традиційна сфера офлайн-торгівлі. Тим часом на одяг, взуття та побутову техніку, які добре представлені в онлайн-магазинах, витрачалося менш ніж 10% доходів. Не можна ігнорувати й історичний бекграунд: у 1980-х, коли в США та Західній Європі запускалися перші торговельні онлайн-сервіси, ми ще товклися в чергах по дефіцитну ковбасу. За рівнем інтернетизації Україна також відстає від європейських показників. За даними Міжнародного союзу електрозв’язку, у 2016 році середньоєвропейський (за винятком країн СНД) рівень інтернетизації населення становив 79%, а в Україні — близько 53%.

 

Читайте також: Кіберполіція викрила шахраїв, які через фейкові інтернет-магазини ошукували українців

 

Утім, списувати все на спадщину совка й зубожіння не можна: до гальмування розвитку е-комерції доклалася й наша держава. Простий приклад. За оцінками фахівців, понад третина онлайн-продажів здійснювалися через мобільні прилади. Західні країни стали переходити на 4G-зв’язок ще з 2010-го, але в Україні тендер щодо виділення відповідних частот має відбутися найближчим часом — із запізненням у вісім років. Законодавство щодо е-комерції також виникло пізніше, ніж треба: Закон «Про електронну комерцію» був ухвалений лише восени 2015-го. Не все добре й із платіжними системами: користуватися системою PayPal українці можуть в односторонньому режимі: лише для оплати товарів. Тим, хто продає свої товари та послуги, доводиться відкривати банківський рахунок в іншій країні й прив’язувати до нього свій PayPal-гаманець або користуватися небезплатними послугами посередників. І хоча міністр інфраструктури Володимир Омелян нещодавно закликав Укрпошту співпрацювати з PayPal, фундаментальних зрушень поки що нема. Керівництво України та PayPal виявляють низьку обопільну зацікавленість та утримуються від кроків назустріч. Ще одна перешкода для розвитку онлайн-торгівлі виникне у 2019 році, коли запрацює обмеження на безмитне ввезення посилок в Україну: не більше ніж три на місяць вартістю до €150 кожна. У теорії це нововведення спрямоване проти нелегального імпорту під виглядом поштових відправлень фізичним особам. Але на практиці набагато більше постраждають не контрабандисти, а споживачі.

 

Та, незважаючи на всі труднощі, е-комерція вже зараз відчутно впливає на бізнес в Україні, і в майбутньому він лише посилюватиметься. Передусім змінюється формат торгівлі: навіть такі потужні ритейлери, як Watsons та EVA, були змушені відкрити онлайн-магазини, а чимало вітчизняних крамниць працюють виключно у віртуальному середовищі. Але розвиваючись, е-комерція неодмінно переростатиме національні межі. За даними Statista, уже сьогодні 57% онлайн-покупців світу замовляють товари з інших країн. Україна долучається до тренду: за даними дослідження Gemius, серед українців, які практикують онлайн-шопінг, 23% замовляють товари з-за кордону. Споживачам глобалізація шопінгу дає чималі переваги: для них відкриються глобальні ринки, а загострення конкуренції змушує ритейлерів боротися за якість сервісу. Деякими плодами глобалізації українці користуються вже давно. Наприклад, майданчиком Olx, за підрахунками компанії, користується близько 3,2 млн серед них. Тоді як Olx — міжнародна компанія, яка працює в кількадесятьох країнах світу, а її власником є холдинг Naspers зі штаб-квартирою в Кейптауні. Так само охоче українці користуються китайським маркетплейсом Aliexpress, продавці з якого надсилають в Україну більше ніж 10 млн відправлень на рік.

 

Читайте також: У зоні АТО ліквідували інтернет-магазин, який продавав терористам шпигунські спецзасоби

 

На відміну від споживачів, місцеві виробники та ритейлери зазнаватимуть неоднозначного впливу. Онлайн-комерція здатна стати каталізатором зростання та рушієм еволюції малого й середнього бізнесу. Саме у віртуальному просторі підприємець має найкращі шанси знайти клієнта, не зважаючи на кон’юнктуру локального ринку та не вступаючи в битву за торговельні площі. Завдяки інтернету виробники зможуть комунікувати зі споживачами безпосередньо, без ритейлерів, а онлайн-ритейлери куди успішніше боротимуться зі своїми офлайн-конкурентами. Наприклад, уже зараз досвідчені книголюби заощаджують, купуючи книжки просто у видавництвах, а онлайн-книгарні змушують еволюціонувати своїх офлайнових конкурентів. Дедалі більше книгарень стають не просто магазинами, а осередками культурного й громадського життя, а деякі навіть опановують формат книгарень-кафе. Зрозуміло, що будь-які зміни не бувають безболісними, але це тільки початок. Рано чи пізно розвиток е-комерції приведе на наш ринок потужних глобальних гравців, після чого українським виробникам і ритейлерам стане дуже некомфортно в певних сегментах ринку. Наприклад, у 2017-му світовим лідером fashion-ритейлу став Amazon. Не важко здогадатися, що буде із сотнями українських інтернет-магазинів одягу та аксесуарів, коли придбати й отримати товар з Amazon стане так само просто та швидко.

 

Хай там як, а розвиток е-комерції з усіма похідними наслідками — це те, чого неможливо уникнути. Не так давно великі мережеві супермаркети «посунули» маленькі крамниці, а тепер на офлайн-торгівлю «наступає» інтернет, виштовхуючи Україну у світ глобальної конкуренції. Найімовірніше, наша влада й частина суспільства чинитимуть певний опір цим тенденціям: чи то з прагматичних міркувань, чи то з інстинктивного остраху перед змінами. Але рано чи пізно Україні доведеться вливатися до світових трендів і вчитися використовувати їх на власну користь. Обґрунтовані протекціоністські заходи будуть потрібні завжди, але в межах стратегії пристосування до змін, а не їхнього штучного блокування. Хоч би яким неоднозначним видавалося майбутнє, воно все одно настане, питання лише в тому, яке місце ми зможемо в ньому зайняти.