Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
18 вересня, 2017   ▪   Олесь Олексієнко   ▪   Версія для друку

Фінансові лабіринти. Хто наповнює держбюджет і куди витрачаються кошти з нього

Державний бюджет 2017 року перевиконується. За січень — липень перевиконання за загальним фондом становило 20 млрд грн (385,1 млрд грн замість 365,7 млрд грн). Водночас уже майже цілком виконано річний план надходжень до спецфонду: із 68,2 млрд грн за сім місяців уже отримано 60,3 млрд грн. На це є низка причин, починаючи від відновлення економічного зростання та збільшення офіційних доходів громадян до вилучення коштів у результаті конфіскації десятків мільярдів гривень в оточення Януковича.
Матеріал друкованого видання
№ 37 (513)
від 14 вересня
Фінансові лабіринти. Хто наповнює держбюджет і куди витрачаються кошти з нього

Які джерела наповнення державного бюджету забезпечили його перевиконання та хто й скільки отримав від такого приросту надходжень? Тижню вдалося виявити чимало цікавих фактів, коли офіційно декларовані пріоритети державної політики не відповідають фактичному фінансуванню. 

Якщо не вказано інше, зосередимося переважно на порівнянні запланованих та реально виконаних за перші сім місяців доходів і видатків загального фонду державного бюджету. Адже звітність Держказначейства дає лише ці найбільш зіставні величини. Натомість по спецфонду фігурують уже заплановані на рік і виконані за перші сім місяців видатки, а період, у який їх планувалося отримати чи здійснити, залишається невідомим. 

Передусім завдяки детінізації частини фонду заробітної плати після різкого підвищення мінімалки цього року суттєво зросли надходження до держбюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Так, за перші сім місяців замість запланованих 37,7 млрд грн було отримано 41,13 млрд грн. Значно перевищили план надходжень збори ПДВ з імпортованих товарів. Якщо за січень — липень передбачалося отримати 115,5 млрд грн, то надійшло 134,7 млрд грн. Збір ввізного мита на імпортовані товари — відповідно 11,96 млрд грн замість запланованих 11,62 млрд грн. Це знову ж таки може свідчити як про збільшення споживчого попиту на них серед громадян, так і про перші позитивні наслідки боротьби із сірим імпортом та контрабандою на митниці. Хоч отриманий ефект — це лише верхівка айсберга, який здебільшого лишається недоторканим.  

завдяки детінізації частини фонду заробітної плати після різкого підвищення мінімалки цього року суттєво зросли надходження до держбюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору

Ще істотнішим було перевиконання за податком на прибуток підприємств: замість 24,6 млрд грн фактич­­но отримано 33,3 млрд грн. Із них 6,3 млрд грн — від державних підприємств, 5 млрд грн — від підприємств, що створені за участю іноземних інвесторів чи є іноземними юридичними особами. Водночас зовсім мало (лише 0,73 млрд грн) надійшло податків від банківської системи. 

Натомість великий недобір бюджету за статтею «рентна плата за використання ресурсів». Якщо за січень — липень планувалося отримати 31,7 млрд грн, то надійшло тільки 27,1 млрд грн. Цікаво, що найбільше недоотримано від ренти за використання лісових ресурсів (141,1 млн грн замість 174,5 млн грн). Значної частки доходів бюджет недорахувався за рентою від видобутку природного газу, який сягнув 4,82 млрд грн (18,58 млрд грн замість 23,4 млрд грн). Лише 244 млн грн ренти приніс легальний видобуток бурштину. Водночас істотно перевищено надходження від ренти за користування надрами для видобутку нафти (2,72 млрд грн замість 2,26 млрд грн). Цей факт заслуговує на увагу, адже, коли в грудні ухвалювали рішення про зниження ставки ренти на неї, здійнявся галас про хибність такого кроку. 

Читайте також: Економічна співпраця з Росією: безперспективний орієнтир

Великий недобір спостерігається і за ПДВ з вироблених в Україні товарів: замість запланованих на перші сім місяців 41,1 млрд грн реально надійшло тільки 36,2 млрд грн. Це значно менше від передбачених на рік 80,34 млрд грн, хоча минуло вже більш як півроку. ПДВ із вироблених у країні товарів стає дедалі безглуздішим податком, адже, щоб отримати від нього до загального кошторису лише 36 млрд грн, довелося зібрати понад 101 млрд грн і більшу частину з них відшкодувати. 

Неподаткові надходження принесли в бюджет 55,4 млрд грн замість запланованих 48,2 млрд грн. Найбільший внесок забезпечила частина чистого прибутку державних та комунальних підприємств, яка вилучається до державної скарбниці (20,9 млрд грн замість 15 млрд грн за планом на сім місяців і 20,4 млрд грн на весь рік). 25 млрд грн, як і мало бути, надійшло від НБУ. 

Із 436,5 млрд грн, які планували витратити із загального фонду держбюджету за перші сім місяців поточного року, фактично було витрачено лише 392,2 млрд грн. При цьому до місцевих бюджетів у вигляді різноманітних трансфертів спрямовано 151,6 млрд грн із 156 млрд грн. 

Майже 40 млрд грн було заощаджено саме за рахунок недофінансування видатків на загальнодержавному рівні. На чому ж і на кому заощадили такі суттєві суми? У низці випадків це може дорого коштувати країні. 
Як свідчить звітність Держказначейства, істотне недофінансування спостерігається в зовнішньополітичній діяльності. Із запланованих на січень — липень 2,7 млрд грн видатків фактично виконано лише 1,6 млрд грн, тобто за сім із дванадцяти місяців лише трохи більш як третина запланованих на рік видатків у розмірі 4,7 млрд грн. Зокрема, на функціонування закордонних дипломатичних представництв виділено лише 1,21 млрд грн із закладених на перші сім місяців 1,79 млрд грн та 3,04 млрд грн на рік.

Читайте також: Позбутися стереотипів. Як торгівля з ЄС змінює українську економіку

На 10% недофінансовано показники з оборони. Якщо план на січень — липень становив 33,3 млрд грн, то фактично надійшло тільки 30,7 млрд грн. При цьому найгірше фінансуються такі статті, як розвиток озброєння та військової техніки (із запланованих на рік 5,8 млрд грн, із яких понад 2,5 млрд грн передбачалося виділити до початку серпня, профінансовано лише 2,08 млрд грн). Аналогічна ситуація й зі спецфондом: із 744,7 млн грн, закладених на розвиток озброєнь, за перші сім місяців сума не перевищила 95 млн грн. 

Ще гірша ситуація з будівництвом та придбанням житла для військових: із закладених на рік 600 млн та на січень — липень 43,5 млн грн фактично профінансовано лише 5,3 млн грн (або менш як 1% запланованого на рік). Зі спецфондом ситуація не набагато краща: із запланованих на рік 151 млн грн фактично за перші сім місяців сума не перевищила 9,1 млн грн. 

Відстає від графіка й фінансування будівництва та реконструкції доріг. Попри численні заяви високопосадовців, значну частину грошей, які планувалося витратити на галузь і які цього року, схоже, освоюватимуть в останні місяці в не надто сприятливих погодних умовах. Зокрема, за перші сім місяців із закладених на весь рік 15,9 млрд грн фінансування зі спецфонду (а саме з нього надходить основне фінансування шляхів) було виділено тільки 7,58 млрд грн, тобто менш як половину. Із загального фонду держбюджету протягом 2017-го передбачалося виділити на дорожнє господарство 645,9 млн грн, однак наразі виділено лише 152,7 млн грн. 

Трохи більш як третину запланованих коштів спрямували на підтримку сільського господарства (із загального фонду держбюджету 1,88 млрд грн із запланованих 2,47 млрд грн і передбачених на рік 5,17 млрд грн; зі спецфонду 2,3 млрд грн із закладених на рік 5,27 млрд грн). Водночас відомо, що левова частка такої підтримки дісталася вузькому колу олігархів. А це свідчить про те, що більшість виробників усе ще не спромоглася адаптуватися до нової системи оподаткування та держпідтримки АПК. 

Украй повільно використовуються й кошти із Фонду регіонального розвитку. Якщо загалом цього року передбачено видатків із нього на 3,5 млрд грн, то фактично за перші сім місяців було використано лише 59,3 млн грн. Кошти з нього наразі отримало лише 8 із 25 підконтрольних сьогодні Україні регіонів, до того ж половину — Рівненська область. 

Дуже суттєво вдалося заощадити на соціальному захисті та соціальному забезпеченні. Із запланованих на перші сім місяців 84,5 млрд грн видатків і закладених у бюджеті на весь рік 151,6 млрд грн фактично було профінансовано лише 67,97 млрд грн. Зокрема, у півтора раза менше запланованих коштів витратили за статтею «соціальний захист на випадок непрацездатності» (477 млн грн замість 725 млн грн). 

Читайте також: Зростає зміна. Як трансформується український АПК

15,4 млрд грн вдалося заощадити на підтримці пенсійних виплат, які зростали повільніше, ніж власні надходження ПФ після різкого підвищення мінімальної та офіційної середньої зарплати цього року. Якщо заплановані на перші сім місяців видатки на згадані цілі планувалися на рівні 78,2 млрд грн, то фактичні виплати становили лише 62,8 млрд грн. Таким чином, із передбачених на 2017-й 141 млрд грн для відповідних цілей формується солідний фінансовий ресурс, який може бути спрямований на різке підвищення пенсій наприкінці року. 

Суттєво недофінансована й охорона здоров’я. Наприклад, із 10,47 млрд грн, які за перші сім місяців року планувалося виділити на галузь, по факту виділено менше 4 млрд грн. Тут проблему створює незадовільний темп закупівель потрібних ліків. 

Помітне також значне недофінансування культури та мистецтва (із закладених на січень — липень 2,47 млрд грн і на весь рік 3,75 млрд грн виділено лише 1,9 млрд грн), фізичної культури та спорту (0,95 млрд грн із запланованих 1,33 млрд грн і передбачених на весь рік 2 млрд грн). Водночас спостерігаються істотні відмінності між різними напрямами такого фінансування. Наприклад, театри профінансовані майже в повному обсязі (533,8 млн грн із 544,5 млн грн), аналогічна ситуація і з підтримкою художніх колективів, концертних і циркових організацій (309 млн грн із 311,4 млн грн).

Натомість зовсім не фінансується програма підтримки українського книговидавництва (із передбачених на рік 80 млн грн і запланованих на перші сім місяців 46 млн грн фактично не профінансовано нічого). І особливо впадає в очі ситуація з кінематографом, підтримку якого останніми роками також називали поміж пріоритетів державної політики. 2017-го видатки на цю сферу вирішили збільшити майже удвічі — із 256 млн грн до 502 млн грн. Однак насправді із запланованих на січень — липень 350 млн грн і на весь рік 502 млн грн за перші сім місяців профінансовано лише на 164 млн грн, тобто менш як на третину. 

Заради справедливості слід зазначити, що й вищі державні органи за перші сім місяців 2017-го були профінансовані на істотно меншу суму, ніж від початку передбачалося в бюджеті. Наприклад, на здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради із запланованих 343,9 млн грн фактично виділено лише 258,1 млн грн, на секретаріат Кабміну з передбачених 351,9 млн грн здійснено видатків тільки на 162,9 млн грн. Разом із тим куди більш справно фінансується Адміністрація президента: із 399,6 млн грн уже витрачено 351,3 млн грн. 

Добре фінансуються переважно обслуговування (виплата відсотків і погашення основної суми) державного боргу та, як уже було сказано, підтримка місцевих бюджетів. Чи не найповніше виконання видатків із держбюджету спостерігається також по вищих судах. Наприклад, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ із передбачених на січень — липень 63,1 млн грн отримав 62,6 млн грн, Вищий господарський суд із 55,1 млн грн — 54,5 млн грн, Вищий адміністративний суд із 48,4 млн грн — 47,7 млн грн. 

Майже повністю держбюджет розраховується і з деякими антикорупційними органами, тоді як інші отримують значно менше від визначеного. Наприклад, НАЗК із передбачених на січень — липень 398 млн грн фактично одержало 381,6 млн грн. Тим часом НАБУ — лише 264,6 млн грн із закладених у бюджеті 455,3 млн грн. Високий рівень виконання запланованих видатків спостерігається в Нацполіції (10,5 млрд грн із 10,75 млрд грн), Держприкордонній службі (3,79 млрд грн із 3,97 млрд грн) та ДСНС (4 млрд грн із 4,23 млрд грн). Натомість навіть більше, ніж ЗСУ, недофінансованою лишається Нацгвардія. Із 4,63 млрд грн, передбачених на перші сім місяців, фактично виділено лише 3,52 млрд грн. 




Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.