Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 березня, 2011   ▪   Андрій Дуда   ▪   Версія для друку

FATA MORGANA

Без урахування державних інтересів аграрна реформа може спровокувати масове безробіття, деградацію села й виснаження чорноземів
Матеріал друкованого видання
№ 12 (177)
від 25 березня, 2011
FATA MORGANA
Земельна реформа має всі шанси бути реалізованою наприкінці 2011-го. Саме про такий термін каже президент. Буде знято мораторій на продаж землі – ухвалено низку законів, що формалізують її ринок в Україні. Земля стане товаром. Однак ця реформа ніби скальпель, яким людину можна або порятувати, або зарізати. Тут потрібна системна підготовка. Інакше соціальні й економічні наслідки можуть бути руйнівними не тільки для села, а й для країни загалом.
 
Створення латифундій
 
Серед наслідків штучного мораторію на продаж землі – зосередження її в «оренді» великих компаній і структур, пов’язаних з олігархами. Такі наділи, най­імовірніше, вже в перші п’ять років від початку реформи за безцінь перейдуть у власність кількох десятків осіб. Адже, як показала практика передачі паїв в оренду, українські селяни часто дозволяють себе ошукати. На сьогодні «позиченими» є 62% розпайованих земель. Ще майже 10% селяни орють самотужки, а понад 28% узагалі залишаються без обробітку. Пев­­но, власники цих останніх найдужче бажатимуть їх продати. До того ж оренда землі в середньому становить п’ять років, і для багатьох ділянок цей термін добігає кінця. Отже, до 90% розпайованих земель – резерв для формування зацікавленими особами латифундій (великих землеволодінь в одних руках), які, вочевидь, створюють під великотоварне аграрне виробництво. Але в ньому може бути задіяно не більше 10% селян із 14,3 млн сільського населення. Інші виявляться фактично зайвими.
 
Щоб уникнути наслідків, перед створенням механізму ку­­півлі-продажу сільськогос­­по­­дарських ділянок слід дотримуватися таких вимог: адекватна, законодавчо визначена методика оцінки земель та мінімальної вартості гектара, за якою можна продати ділянку; за­­конодавче обмеження земельних масивів такого при­­­­значення в одних руках з обов’язковим урахуванням родичів, бли­­зьких, інших пов’язаних осіб; установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які набувають у власність земельні ділян­­ки; встановлення обмежен­­ня щодо перепродажу земель на кілька років тощо.
 
«Скорочення» селян
 
Чимало людей на селі здають свої паї в оренду за безцінь. За даними Держкомзему, 2010-го середня річна вартість оренди гектара становила близько 293 грн. Тобто селянська родина, у володінні якої, скажімо, паїв на 10 га, отримала за рік у середньому не більш ніж 3 тис. грн. Але мало хто ці гроші бачив – за винаймання приблизно 70% ділянок платять сільгосп­продук­­цією.
 
Є ще й інші фактори, що разом із продажем землі знелюд­­нюватимуть села. Від 1 січня 2015 року набувають чинності норми Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
Відповідно до ч. 2 ст. 33 цього документа, забій більше ніж п’яти голів худоби і птиці за день можливий лише на бійні, що має експлуатаційний дозвіл і зареєстрована ветеринарною службою. Від того ж таки дня заборонено реалізацію та обіг необробленого молока й сиру домашнього виробництва, а також туш або їх частин на агропродовольчих ринках. Економічну основу особистого селянського господарства буде підірвано.
 
За таких правил на сільськогосподарському ринку виникнуть великі гравці, великотовар­­не агровиробництво. Латифундисти здобудуть значні можливості для лобізму, зокрема щодо спрямування на свою користь державної допомоги. Відтак під тиском дешевшої продукції від великих компаній доходи особистих селянських господарств різко знизяться.
 
При цьому на домогосподарства перманентно посилюється економічний тиск. Уже зараз майже 20% їх власників визнають, що не здатні оплачувати виставлених рахунків за електроенергію та газ, тарифи на які постійно зростають.
 
І, нарешті, відповідно до Податкового кодексу, запроваджено податок на нерухоме майно. Поки що селяни його не відчувають – площ до 250 м² не оподатковано, але парламент у будь-який час може зменшити мінімум. Така ідея не раз лунала в публічних дискусіях.
 
Труднощі зі збутом вирощеної продукції, відсутність роботи й загальне погіршення умов життя на селі пожвавлять процес міграції до міста. Держава мала б амортизувати негативні наслідки від аграрної реформи для особистих селянських господарств.
 
Зокрема, доцільно повернутися до ідеї затвердження й реалізації державної програми створення пунктів закупівлі молока та боєнь живності, яку утримують у домогосподарствах (рішен­­ня роз­­робити такий проект ухвалив свого часу парламент); сприяти сільгоспкооперації населення, яка змо­­же об’єднати зусилля дрібних виробників і забезпечити їхнє співіснування з великотоварним виробництвом.
 
Велике переселення в міста
 
За даними Держкомстату, в селах проживає 14,3 млн осіб. Во­­ни обслуговують понад 4,5 млн домогосподарств загальною площею 6 млн 655,4 тис. га. Із них 3 млн 267 тис. утримують худобу. Це означає, що 30% (1,2 млн) таких обійсть уже сьогодні ніяк не прив’язані до села економічно – це зазвичай люди, які там лише мешкають, отримуючи зарплату (пенсію) чи дохід деінде (робота в місті). Урахувавши 30% дворів, які вже сьогодні не живуть із натурального господарства, а також близько 10–15% тих, які перейдуть до цієї категорії в найближчі п’ять років після реформи, можна прогнозувати, що потенційно лише 40–45% сьогоднішніх домогосподарників адаптуються до існування в умовах наступу латифундій і залишаться на селі. Решта поїде до міст не лише на роботу, а й із перспективою постійного місця проживання.
 
Серйозним стимулом міграції є скорочення бюджетних трансфертів на «соціалку» в селах: медичне обслуговування, освітні послуги. Надання цих послуг навіть сьогодні є катастрофічним, і ситуація однозначно не покра­­щуватиметься (варто згадати бодай про «реформаторські» ідеї влади ліквідувати школи й лікарні в селах із невеликою кількістю жителів).
 
Відтак 8–10 млн селян можуть рушити у міста, прагнучи роботи й житла. Поставлені в безвихідь, вони погоджуватимуться на будь-які умови проживання й оплати праці. Ідеться практично про одномиттєве масове створення «нового люмпена», яким легко маніпулювати, зокрема, на виборах.
 
Послаблення такої масової міграції можливе за умови затвердження цільових державних програм, спрямованих (за рахунок коштів, що надходитимуть від продажу земель) на підтримку соціальної інфраструктури села й підготовку міст до прийому великої кількості пересе­­ленців; створення пільгових умов для підприємців, які бажають інвестувати в сільські громади, засновувати підприємства тощо.
 
Виснаження землі
 
В Україні практично відсутні бар’єри для протидії варварському використанню земельних ресурсів, зокрема за рахунок збільшення посівних площ під високорентабельні технічні культури, що шкодять ґрунту, – ріпак і соняшник.
 
Постановою Кабінету Міністрів від 11 лютого 2010 року №164 було затверджено нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільсько­­госпо­­дар­­сь­­ких регіонах. Найменший проміжок у вирощуванні ріпаку озимого і ярого – три роки. Ця культура не менш шкідлива, ніж соняшник (періодичність для останнього – раз на сім років). Водночас державний контроль за сівозміною майже відсутній. Українське законодавство передбачає криміна­­льну відповідальність за «безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського оборо­­ту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту» (ст. 254 Кримінального кодексу), але санкція за скоєння даного злочину суто символічна – штраф до 4250 грн або обмеження волі до трьох років.
 
Скупивши землі сільськогосподарського призначення, віт­­чизняні олігархи мають доволі комфортні умови для вирощування високорентабельного ріпаку (ціна його тонни – близько 2 тис. грн, а з одного гектара отримують чотири тон­­ни).
 
Щоб остаточно не втратити українського чорнозему, потріб­­ні: законодавчо забезпечене наукове обґрунтування термінів періодичності вирощування технічних культур; адекватні штрафи за недотримання сівозмін, щоб такі порушення стали «нерентабельними»; запровадження механізмів обов’язкового суворого контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування за користуванням землею, а також перехресне контролювання цими органами одне одного.

Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено