Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 квітня, 2017   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Як фінансується тероризм

Чому і як українські гроші чи безоплатні ресурси, які потрапляють на окуповані території, дістаються терористам із «ЛНР» та «ДНР»
Матеріал друкованого видання
№ 14 (490)
від 6 квітня
Як фінансується тероризм

Припинення легального транспортного сполучення з окупованими районами Донеччини та Луганщини й формальне захоплення терористами розміщених там іще донедавна формально українських підприємств зменшили масштаб фінансування Україною терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», однак не поклали край цій практиці. Численні повідомлення з регіону засвідчують продовження нелегального переміщення низки видів товарів через лінію розмежування, а лобісти відновлення повноцінної торгівлі з ОРДіЛО в парламенті, громадському середовищі та чиновницьких кабінетах не припиняють бомбардувати інформаційний простір «переконливими аргументами» на користь зняття будь-яких перешкод для неї. Понад те, Україна й надалі безоплатно постачає в ОРДіЛО до 2 млрд кВт•год струму та 18–20 млн м³ води протягом року, виплачує до 10 млрд грн за рік фіктивним переселенцям, які періодично перетинають лінію розмежування з «укропією» лише задля вивезення грошей. При цьому в збереженні таких соціально-економічних зв’язків із захопленими «ЛНР» та «ДНР» територіями українські можновладці та значна частина громадськості вперто не хочуть бачити фінансування тероризму й водночас причину ускладнення ситуації на неокупованій території.

Читайте також: СБУ перевіряє інформацію про російського режисера, що передав мільйон рублів терористам "ДНР"

Тиждень вирішив з’ясувати основні канали та обсяги вливання українських коштів в окуповані Росією території Донецької та Луганської областей, а також механізм вилучення значної їх частини на користь терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». Аналіз засвідчив, що внаслідок будь-яких торговельних операцій, безоплатного постачання ресурсів чи соціальних виплат до 40–50% їх суми через розгалужену систему «податків, зборів та внесків» потрапляє до так званих бюджетів «ЛНР» і «ДНР» і стає частиною фінансування їхньої терористичної діяльності. Якщо до запровадження транспортної блокади на державному рівні Тиждень оцінював сукупний обсяг фінансування терористів Україною принаймні в $1 млрд за рік (див. № 6/2017), то зараз він знизився, але менш ніж удвічі.

Канали прямого фінансування

Досі недоторканним каналом прямого фінансування терористів залишається безоплатне постачання на окуповані території електроенергії та води, річний обсяг яких може бути оцінений принаймні в 4–5 млрд грн. Це фінансування компенсують споживачі струму з усієї України, розплачуючись за не отримані ДП «Енергоринок» суми з окупованих територій завищеним тарифом. Лише за перші два місяці 2017 року, за даними названої компанії, неоплаченою залишилася електроенергія на 0,5 млрд грн, що надійшла на окуповані території Луганської області, та на 0,31 млрд грн — Донецької. Однак насправді обсяг збитків України через постачання до «республік» значно перевищує зазначені цифри через перехресне субсидування електроенергії на оптовому ринку. Як свідчить аналіз звітів Міненерго, у 2016 році безоплатно на окуповані території Луганської області (через Луганське енергетичне об’єднання (ЛЕО) російського олігарха Костянтина Григоришина) було надано 1,046 млрд кВт•год струму, Донецької області (через дві підконтрольні ДТЕК Ріната Ахметова компанії: Донецькобленерго та ПЕМ-Енер­­говугіл­ля) — 0,65 млрд кВт•год.

Сукупно йдеться про 1,7 млрд кВт•год річного постачання струму, який за усередненим тарифом коштував 2,36 млрд грн, однак насправді дістався ДП «Енергоринок» значно дорожче. Причину цього добре видно на прикладі Луганської ТЕС, що працює в режимі енергоострова на антрациті, який завозили донедавна з ОРДіЛО, через що неможливо «змішувати» її струм із дешевшим атомним чи продукованим ГЕС. Так от, у 2016 році 40,3% реалізованого Луганським енергетичним об’єднанням струму ЛТЕС було поставлено на окуповані території області абсолютно безоплатно, а ще 9,3% (0,24 млрд кВт•год) — за тарифом 1,33 грн/кВт•год, що значно дешевше за 1,64 грн/кВт•год, які за відпущений цією самою ТЕС струм ДП «Енергоринок» платив її оператору ДТЕК-Східенерго. Аналогічна ситуація на Донеччині, де в окуповані райони постачали передусім струм Курахівської ТЕС того самого ДТЕК-Східенерго. З урахуванням цієї реальної ціни 1,7 млрд кВт•год струму, що був поставлений в ОРДіЛО, але не оплачений, можна оцінити в 2,8 млрд грн. Ще 0,13 млрд грн мають коштувати торішні збитки Енергоринку через оплату поставлених ЛЕО та Донецькобленерго в окуповані райони 0,43 млрд кВт•год електроенергії за заниженим тарифом. Нині, коли ТЕС відпускають струм уже по 2,4 грн з ПДВ, збитки від потенційного постачання за рік 1,5–2 млрд кВт•год електроенергії в ОРДіЛО можна оцінити у 3,6–4,8 млрд грн. А вважати безоплатні поставки електроенергії прямим фінансуванням терористів дає підстави той факт, що підконтрольні «ДНР» та «ЛНР» «енергокомпанії», своєю чергою, справно стягують платежі за неї зі споживачів на окупованих територіях. Понад те, завдяки безоплатній поставці з України терористи можуть демонструвати жителям ОРДіЛО свої переваги над «київською хунтою», адже, наприклад, струм для населення там коштує майже втричі дешевше, аніж у решті країни.

Менший, але так само помітний канал прямого фінансування Україною терористів — постачання у ОРДіЛО води. За оцінками, щомісяця вони отримують її з неокупованих територій близько 1,5 млн м³, за які переважно не платять. Наприклад, Попаснянський водоканал 90% гідроресурсу качає на окуповані території. А загальна сума боргу за воду, реалізовану на окупованих територіях Луганщини, вже перевищила 0,26 млрд грн. Знову ж таки це при розрахунку за явно заниженими тарифами, який тримає в критичному стані водопостачальні підприємства на підконтрольній Україні території. При цьому плату за воду, як і за струм, терористи стягують справно й використовують одержані кошти на власний розсуд.

Проте наймасштабнішим інструментом фінансування терористів залишається сплата пенсій фіктивним переселенцям. Причому факту фіктивності більшість із них навіть не приховує, влаштовуючи численні черги й нарікаючи на важкі умови перебування в містах на підконтрольній території, де проходить ідентифікацію у відділеннях Ощадбанку, яка має відсіяти «мертві душі». За даними ПФУ, в ОРДіЛО на серпень 2014 року налічувалося 1,28 млн пенсіонерів, і до кінця 2015 року абсолютна більшість із них (0,96 млн станом на 1 січня 2016-го) зареєструвалась як «внутрішньо переміщені особи» на підконтрольній Києву території та налагодила отримання українських пенсій, мешкаючи реально й надалі в ОРДіЛО. За 2015-й, за даними Пенсійного фонду, їм було виплачено 29,4 млрд грн. При цьому, за його ж таки статистикою, саме в Донецькій та Луганській областях одні з найвищих у країні середніх пенсій: на 1 січня 2017 року — відповідно 2,1 тис. грн і 1,99 тис. грн порівняно з 1,83 тис. грн у середньому по Україні й, скажімо, 1,65–1,69 тис. грн на Вінниччині, Хмельниччині чи Житомирщині. 2016 року завдяки перевіркам та зосередженню виплат виключно у відділеннях Ощадбанку, які періодично проводять моніторинг, чисельність пенсіонерів-переселенців зменшилася до 0,55 млн осіб на 1 січня 2017 року, а загальна виплачена їм сума — до 11,5 млрд грн за 2016-й. Однак залишаються підстави вважати, що не менш ніж 70–80% пенсіонерів, котрі отримують виплати як внутрішньо переміщені особи, що проживають на підконтрольній Україні території, — це насправді фіктивні переселенці, які, отримавши кошти в українських банках, і далі везуть їх витрачати на окуповані території. А отже, через розгалужену систему «податків та зборів» є інструментом фінансування терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР».

Читайте також: У Києві переселенець організував канал фінансування терористів "ДНР"

Продовження Україною виплати пенсій тим жителям окупованих територій, які фактично не переїхали на тимчасове проживання на підконт­рольні Києву терени, є явною фінансовою підтримкою терористів із «ДНР» та «ЛНР». Як безпосередньо (внаслідок зменшення необхідності шукати кошти для утримання відповідної кількості пенсіонерів на підконтрольних цим організаціям землях), так і опосередковано (вливання в ОРДіЛО близько 10 млрд грн, які після їх витрачання потрапляють в обіг на окупованій території і через систему податків та зборів зрештою на 40-50% осідають у «бюджетах» терористів).

Одначе крім фінансування терористів виплата пенсій жителям окупованих районів призводить іще й до погіршення становища пенсіонерів та платників пенсійних відрахувань на підконтрольній Україні території. Наприклад, при видачі до 10 млрд грн фіктивним переселенцям у 2016-му запроваджений через дефіцит коштів у ПФ України «особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам» допоміг заощадити в усій країні лише 2,9 млрд грн у 2015-му та 3,2 млрд грн у 2016-му. Навіть ефект від поступового підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, яке нині триває, також є значно меншим за 10 млрд грн пенсій, які щороку виплачують фіктивним переселенцям. Врешті, торішні виплати їм — це майже 10% усіх власних надходжень Пенсійного фонду України за той самий час.

Посилання на те, що вони ці пенсії заробили й мають право отримувати будь-де, позбавлені здорового глузду. Пенсійна система України функціонує як утримування поколінням, яке працює, пенсіонерів. Свого часу вони утримували попереднє покоління пенсіонерів із тих-таки окупованих нині територій. А сьогодні кошти, котрі сплачують працевлаштовані жителі ОРДіЛО, як буде показано нижче, справно збирають у вигляді «єдиного внеску на загальнодержавне обов’язкове соціальне страхування» на землях, окупованих терористами «ЛНР» та «ДНР». Натомість, попри голослівні заяви певних українських чиновників, насправді й до блокади «величезні» податкові надходження та пенсійні відрахування з окупованих територій не покривали й половини видатків навіть на виплату суттєво урізаних пенсій фіктивним переселенцям звідти. Так, у 2016 році, за даними ДФС, зареєстровані в Україні підприємства з ОРДіЛО сплатили тільки 1,3 млрд грн ЄСВ (лише 90% із нього йде до Пенсійного фонду), а решта надходжень до державного й місцевого бюджетів дорівнювали 2,8 млрд грн.

Будь-який пенсіонер із ОРДіЛО має право на підтримку держави та отримання пенсії на теренах, підконтрольних Україні, однак за умови, що фактично проживатиме й витрачатиме отримані кошти саме там, а не фінансуватиме ними терористичні організації. Врешті, формально юридичне підґрунтя для відмови фіктивним переселенцям у виплаті пенсій дає і законодавство України. Зокрема, ст. 80 Закону «Про пенсійне забезпечення» визначає, що «заява про призначення пенсії подається непрацюючими за місцем проживання», а ст. 85 — що «пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації». Ст. 87 «Виплата пенсій за минулий час», своєю чергою, допускає, що «нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії».

Як українські гроші потрапляють до терористів

Щоб показати, як терористи з «ЛНР» і «ДНР» привласнюють значну частину коштів, що будь-яким шляхом потрапляють на окуповані території з України, або отримують свою частку від торгівлі товарами через лінію розмежування, ми вирішили розглянути систему оподаткування, яку вони запровадили на окупованих територіях. Зробимо це на прикладі «ЛНР», однак у «ДНР» вона суттєво не відрізняється.

«Закон ЛНР про податкову систему», підписаний ватажком луганських терористів Ігорем Плотницьким 28 грудня 2015-го (у редакції на 27 лютого 2017 року), визначає розлогий перелік податків та зборів, завдяки яким гривня, рубль чи долар, що потрапляють на окуповану терористами територію, врешті-решт опинаються в руках терористів. Лише «республіканських податків та зборів» налічується 10: податок з обороту; податок на прибуток; акцизний податок; екологічний податок; збір за транзит, продаж і вивезення окремих видів товарів; плата за користування надрами; збір за спеціальне використання води; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; збір за здійснення валютно-обмінних операцій; плата за патент за видобуток вугілля (вугільної продукції) артілями. Ще п’ять «місцевих»: податок на доходи; плата за землю; спрощений податок; плата за патент; сільськогосподарський податок; транспортний податок. Відповідно до ст. 15 «закону ЛНР про податкову систему» платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів визнаються як «резиденти, так і нерезиденти, що здійснюють та/або не здійснюють діяльність на території ЛНР», а «діяльність юридичних осіб-нерезидентів, фізичних осіб-підприємців-нерезидентів допускається тільки через податкового агента (юридична, фізична особа-підприємець, зареєстрована відповідно до законодавства ЛНР), крім випадків створення філій іноземних юридичних осіб, які пройшли акредитацію».

Читайте також: На Житомирщині заблокували 11 електронних гаманців для фінансування «ДНР–ЛНР»

При цьому слід брати до уваги мультиплікаційний ефект. Гроші, влиті в ОРДіЛО Україною через нарахування пенсій фіктивним переселенцям чи як плата за тамтешні товари, терористи оподатковують не лише тоді, коли витрачають їх уперше на купівлю тих чи інших товарів або послуг на окупованій території. Адже продавці останніх за те, що заробили в такий спосіб, своєю чергою, й надалі щось собі купують, а ті, хто їм продає, продовжують цей ланцюжок. Такий колообіг призводить до того, що кожна гривня, яка вливається в економіку окупованих районів з України, переходячи з рук у руки на підконтрольних терористичним організаціям «ЛНР» та «ДНР» територіях, оподатковується багато разів, і, зрештою, до 40–50%, а то й більше коштів, улитих в ОРДіЛО Україною, потрапляє в розпорядження терористів.

Відповідно до ст. 69 «закону ЛНР про податкову систему» для більшості підприємств та фізосіб, які працюють на окупованих територіях Луганщини, ставка податку на прибуток дорівнює 20%. Але для тих, хто здійснює «операції з нерезидентами», тобто, наприклад, торгує із зареєстрованими в Україні компаніями, становить 10% суми операції в разі придбання продукції та 20% суми операції в разі придбання робіт чи послуг. Передбачено й збір за транзит, продаж та вивезення окремих видів товарів, до яких зараховуються брухт чорних і кольорових металів, вугілля та вугільна продукція, борошно всіх сортів та продовольча пшениця 1–3-го класів. Так, за вивезення на підконтрольну Україні вугільної продукції залізничним транспортом встановлено фіксовану ставку 400 грн/т за коксівне вугілля та 180 грн/т за енергетичне. У разі вивезення автомобільним транспортом фіксована ставка дорівнює 400 грн/т незалежно від марки вугілля. Вивезення брухту чорних металів приносить терористам із «ЛНР» 200 грн/т, кольорових — 1,5 тис. грн/т. Стягується ще й «плата за користування надрами», яка для коксівного вугілля становить 11 руб./т, антрациту — 16 руб./т. Із копанок, які терористи інтерпретують як «вугільні артілі», вони стягують «спрощений податок». Якщо річна реалізація продукції не перевищує 240 млн руб., сплачується 3% її обсягу.

Згідно зі ст. 106 «закону ЛНР про податкову систему» всі юридичні та фізичні особи-підприємці сплачують податок з обігу в розмірі 2% на товари та 5% на вироби з кольорових металів. Звільнені від нього платники сільськогосподарського податку, спрощенці, ті, хто здійснює валютообмінні операції, а також неприбуткові організації. Причому податок обсягом 2% стягують із доходу, отриманого як на підконтрольній терористам території, так і за її межами. Ті, хто торгує алкоголем, мусять сплачувати «республікам» збір на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, що становить 1% виручки на всіх етапах реалізації. Окрім того, відповідно до ст. 84 «закону ЛНР про податкову систему»
передбачається стягування акцизів із низки видів товарів: нафтопродуктів (150 руб./т), скрапленого газу (60 руб./т), сигарет із фільтром (2,6 руб. за 20 шт.), спирту та алкогольної продукції на його основі (60 руб./л), а також у значно менших розмірах із пива та натуральних вин. Причому для апологетів безперешкодної торгівлі з ОРДіЛО було б цікаво знати, що в такому разі місцеві терористи могли б чимало заробляти навіть на транзиті (а насправді контрабанді) низки товарів своєю територією і далі через не підконтрольний Україні відрізок державного кордону з Росією, адже акциз на транзит (контрабанду) становить: для алкогольних напоїв на основі спирту — 37,5 руб./л, сигарет із фільтром — 5 американських центів за кожні 20 шт., нафтопродуктів — 100 руб./т, скрапленого газу — 60 руб./т.

Читайте також: На Донбасі затримали набільшу від початку АТО партію контрабанди продуктів

Із доходів громадян стягується 13% їх суми, а також дивідендів, 5% вартості спадщини чи продажу нерухомості, 20% доходу від здачі в оренду. При цьому база оподаткування не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, а мінімальну вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна встановлюють окупаційні адміністрації міст і районів підконтрольних терористам територій. Причому для нерезидентів об’єктом оподаткування виступає будь-який дохід, джерелом походження якого є підконтрольна «ЛНР» територія.

Безперечно, в умовах соціально-економічної кризи в ОРДіЛО значна частина жителів та дрібних підприємців не сплачує податків на загальних підставах. Однак і ті, хто працює на системі «спрощеного оподаткування», платять терористам значні фіксовані суми, без чого не змогли б працювати. Наприклад, замість податку на прибуток та з обороту можна сплачувати так званий спрощений податок. Для I групи він встановлюється на вибір: або 2,5% суми валового доходу щомісяця, або ж фіксована ставка 2 тис. руб./місяць (якщо вартість одиниці товару, яким торгують, не перевищує 20 тис. руб.) чи 3 тис. руб. (якщо не надають медичних послуг чи не продають товар ціною понад 50 тис. руб. за одиницю). При цьому така фіксована ставка податку встановлюється для кожної точки. А в разі здійснення на ній кількох видів діяльності потрібно платити на 800 руб./місяць більше.

Проте на правах першої групи «спрощеного оподаткування» данину терористам можуть платити лише ті підприємці, що мають до 10 найманих працівників та до 1,5 млн руб. виручки на рік (для тих, які платять 3 тис. руб./місяць, — до 6 млн руб. виручки на рік). Тим, хто обрав ставку 2,5%, забороняється здійснювати торговельну діяльність, медичну практику, зокрема й надання стоматологічних послуг. Однак усім платникам за І групою «спрощеного податку» терористи забороняють займатися незалежною професійною діяльністю, пасажирськими та вантажними перевезеннями, надавати в оренду нерухоме майно, торгові місця чи МАФи площею понад 50 м²; здійснювати окремі види роздрібної торгівлі. Щоб дістати від терористів право провадити на підконтрольній їм території відповідну діяльність, потрібно сплачувати данину в розмірі 6% виручки, якщо вона не перевищує 60 млн російських рублів на рік. Водночас будь-якій групі спрощенців забороняється торгувати алкогольною і слабоалкогольною, тютюновою чи фармацевтичною продукцією, побори з якої терористи стягують на загальних підставах.

Читайте також: Підгодовуючи ворога

Ще однією варіацією стягування данини з найдрібнішого бізнесу є продаж їм патентів, які дозволяють не сплачувати інших податків за умови, що річна виручка не перевищує для різних видів діяльності 1–14 млн руб., а вартість одиниці товару — 10 тис. руб. Наприклад, вартість патенту становить 510 руб./місяць для кожної торгової точки в МАФах, магазинах і торговельних центрах та 1200 руб. для виїзної чи виносної роздрібної торгівлі, окрім харчових продуктів. Тим, хто на окупованих територіях продає харчі в межах нестаціонарної торгівлі (авто, причіп тощо), доводиться щомісяця платити терористам за патент 6 тис. руб., якщо площа торгової точки не перевищує 20 м², і 10 тис. руб., якщо до 30 м². Патент на здійснення пасажирських перевезень на таксі коштує 510 руб. за місяць на кожне авто, для маршрутних (до 20 місць) та вантажних — 1020 руб., для заміських та приміських перевезень автобусами на понад 20 місць — 4 тис. руб. Патент на видобуток вугілля артілями коштує 50 тис. руб./місяць.

Водночас, як і інші категорії спрощенців, ті, хто працює на патенті, не звільняються від сплати єдиного внеску «на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Він є одним із головних інструментів вилучення коштів з економіки на окупованих територіях. «Закон про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає його стягування обсягом 31% суми нарахованих виплат працівникам для всіх підприємств, організацій, установ, інших юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю. Для ФОП, що працюють на патентній системі оподаткування, єдиний соц­внесок становить 600 руб., для спрощенців першої та другої груп — 800 руб., для спрощенців третьої групи — 1000 руб., для платників сільськогосподарського податку та ФОП, які є платниками податку на прибуток, а також осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, — 15% чистого прибутку, але не менш як 800 руб.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено