Економіка

  ▪   Валентина Кузик

Банки законсервовані

При отриманні кредитів репутація потенційного позичальника та його перспективи стали важливішими від застави
Матеріал друкованого видання
№ 11 (176)
від 18 березня, 2011
Економічне падіння на тлі катастрофічного зниження внутрішнього та зовнішнього попиту, девальвація нацвалюти, загальна невизначеність… Ці та інші чинники, за словами аналітика ІК Dragon Capital Анастасії Туюкової, два роки тому значно підвищили кредитні ризики. Відтоді фінустанови так і не спромоглися відновити повноцінне кредитування на прийнятних умовах, хоча в 2011-му ситуація, безумовно, краща, ніж у 2009-му, коли лише сім банків позичали підприємствам і громадянам (фактично послуга зникла з ринку). Кредитування згорталося на тлі збільшення частки проблемних кредитів у 2009–2010 роках та обмеження регулятором валютних позик. Зараз уряд констатує зростання економіки, однак банківський сегмент, який до кризи завжди жваво реагував на позитивні макропоказники збільшенням обсягів кредитування, не поспішає підтримати гривнею реальний сектор.
 
Призупинення кредитування стало однією з основних причин зниження ВВП країни.
 
Ще на початку минулого року ставки та умови кредитування були драконівськими, а попит на гроші банків – мізерним. Фактично ці послуги були лише в рекламних буклетах фінустанов. Зокрема, реальний сектор, за даними моніторингу компанії «Простобанк Консалтинг», в 2010-му мав змогу отримати позики на поповнення обігових коштів, придбання обладнання, мікрокредити під 31% річних у гривні та 23% у валюті. Наприкінці 2010-го ставки знизилися відповідно до 20–22% і 13%, проте попиту все одно не було. Отже, підприємства не мали можливості залучити кошти для розвитку, а згортання споживчого кредитування та іпотеки різко пригальмувало торгівлю товарами тривалого вжитку, автомобілями і майже зупинило будівництво. Зокрема, за даними НБУ, валова додана вартість у будівництві 2008-го знизилася на 30% рік до року, 2009-го – ще на 40%. Яким буде ринок кредитування в 2011-му?
 
Надлишкові кошти у вітчизняних банків є. Так, ще в серпні минулого року залишки на коррахунках фінустанов сягнули рекордної від початку кризи позначки – 34 млрд грн. А в січні 2011-го, за інформацією НБУ, на депозитах резидентів накопичилося 425,8 млрд грн – майже на 30% більше, ніж у січні 2010-го. Опитані учасники ринку стверджують, що не передбачали такого буму ощадних рахунків і були змушені знижувати депозитні ставки на 3–5% протягом минулого року. Проте банкіри добре засвоїли уроки кризи і не поспішають здешевлювати кредити, попри надлишкову ліквідність, заробляючи на цінних паперах. Водночас українці, навчені гірким своїм та чужим кредитним досвідом, не хочуть залазити в боргову кабалу, тим більше на пропонованих умовах. Йдеться не лише про високі ставки, а й про можливість їх односторонньої зміни кредиторами та інші типові норми угод. 
 
Спроби Нацбанку стимулювати кредитування реального сектору досі малоефективні. У 2008–2009 роках кредити рефінансування, надані регулятором для стабілізації, банки використали переважно для закупівлі валюти. Ці фінансові потоки не надійшли до реального сектору, по суті, рефінансування сприяло перекачуванню зовнішніх корпоративних боргів у зобов’язання держави. З часом НБУ згорнув сумнівні програми підтримки, але не спромігся запропонувати нових і ефективних. Не дав чітких кредитних орієнтирів і уряд, зокрема бюджетними програмами здешевлення банківських позик.
 
У 2011 році банкіри обіцяють активне кредитування, щоправда, переважно юридичних осіб, оскільки позики фізичним вважають надто ризикованими. «Кредитний портфель зростатиме здебільшого за рахунок корпоративних клієнтів. Тоді як обсяги роздрібних позик – за рахунок іпотеки, а її відновлення значно повільніше від авто- та споживчого кредитування», – прогнозує Олексій Саливон, заступник голови правління КБ «VAB Банк». Dragon Capital також очікує збільшення загального кредитного портфеля банків у 2011-му на 15%, переважно на основі корпоративних позик (+17%). Натомість темпи зменшення роздрібного кредитування, на думку аналітиків, у першому півріччі сповільняться, а в другому прогнозується зростання, але лише на 4–5%. 
 
За словами учасників ринку, умови надання позик переглянуті з урахуванням кризового досвіду. «Стабільне фінансове становище, прозорі доходи (а для корпоративного сектору зрозуміла й прозора звітність), хороша кредитна історія – ключові критерії під час прийняття рішень щодо надання позик, – каже Павел Цетковський, голова правління АТ «Ерсте Банк». – Останні кілька років роботи засвідчили, що застава не завжди захищає фінустанови від збитків у разі неповернення коштів, адже малоймовірно реалізувати таке майно без втрат (особливо примусово). Відповідальність і фінансова стабільність позичальника стають навіть важливішими, аніж застава». 
 
Попри традиційний оптимізм банкірів (активне відновлення кредитування обіцяється вже не перший рік), надання позик на прийнятних умовах знову відкладається. «Наприклад, у Чехії ринок кредитування на­­селення активізувався, коли ставки зупинилися на рівні близько 10% річних. Досягти такого показника в Україні буде складно, доки на ринку є депозитні пропозиції під 15%», – вважає Павел Цетковський. Заходи, необхідні для відновлення кредитування (приборкання інфляції, забезпечення повноцінного функціону­­вання ринку землі, захист інтересів кредиторів, порядок роботи із заставним майном тощо), лише у стадії розробки. Утім, основний тренд, який найбільше непокоїть фінансистів, – це глобальна невизначеність щодо вартості грошей та перспективи віртуального сектору економіки, а також неможливість оцінити платоспроможність реального. Банки законсервовані. 
 
 
 
Погляд
 
Наталія Лєбєдєва,
заступник голови правління АБ «Київська Русь»
:
 
На відміну від 2010-го, коли основними вимогами до юридичних осіб-позичальників були позитивна динаміка фінансово-економічних показників та хороша ділова репутація, цього року банки дедалі більше уваги приділятимуть потенціалу ринків, на яких працюють фірми, аналізу конкурентних позицій, затребуваності їхніх продуктів. Вони кредитуватимуть передусім стабільні та перспективні галузі: підприємства роздрібної торгівлі (зокрема, і нафтопродуктами), АПК, харчової, фармацевтичної, нафтової промисловості. 
 
Ми прогнозуємо зниження відсоткових ставок за кредитами у 2011 році, що відбуватиметься за рахунок здешевлення депозитів. На сьогодні в депозитних портфелях банків ще є дорогі вклади, залучені раніше. Щойно відбудеться заміна дорогих ресурсів на дешевші, з’явиться потенціал для зниження кредитних ставок. 
 
Михайло Власенко,
голова правління АТ «Астра Банк»
:
 
Торік вартість позик істотно знизилася. Наприклад, на початку 2010-го ставки за автокредитами сягали 25–27% річних у гривні, тепер аналогічна позика коштуватиме 16–18% річних. У зв’язку із загостренням конкуренції та виходом нових гравців на ринок кредитування фізосіб ми очікуємо подальшого зниження ставок протягом поточного року на 1–3%. Динамічніше здешевлення неможливе з огляду на вартість ресурсів на ринку та чинник ризику. У 2011-му в банківській системі України прогнозують збільшення кредитного портфеля в національній валюті на 20% та зниження в іноземній на 10%. Загалом з урахуванням зміни структури портфеля ми очікуємо незначного його зростання – у межах 2–5%.