Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
17 березня, 2017   ▪   Юрій Лапаєв   ▪   Версія для друку

Посмішка «Іскандерів»

Як Путін користується хаосом у США для реалізації своїх військових амбіцій
Матеріал друкованого видання
№ 11 (487)
від 16 березня
Посмішка «Іскандерів»

З приходом до влади Дональда Трампа в США почали виникати проблеми там, де їх не повинно бути. Йдеться про надто чутливу сферу безпеки та оборони. З одного боку, кадрові прорахунки, які привели на ключові посади в системі національної безпеки людей, що мають сумнівні зв’язки з Росією, як-от Флінн. З другого — конфлікти президента з розвідувальними органами, про які дедалі частіше повідомляють ЗМІ та американські політики. Така поведінка нового президента може призвести до того, що Трамп застрягне в певному інформаційному вакуумі. З огляду на міжнародну безпеку залишити командувача однієї з найпотужніших армій у світі сам на сам із власними часом хибними уявленнями про безпеку — це просто катастрофа.

Причому не можна казати, що нова Адміністрація США не цікавиться питаннями оборони. Навпаки, останні рішення говорять про те, що Білий дім начебто намагається щось зробити. «Нам потрібно знову почати вигравати війни», — заявив нещодавно Дональд Трамп під час свого звернення до губернаторів. І навіть пообіцяв надати військовим усі необхідні засоби для цього.

Позицію американського президента одразу відчули в Ємені. Адже було ухвалено рішення про збільшення авіаударів по об’єктах «Аль-Каїди» в цій країні. Повідомлялося про знищення близько 40 цілей. Кількість ударів лише за один тиждень перевищила аналогічний річний показник часів президентства Обами. Американські військові зазначили, що з приходом Трампа отримання дозволу на проведення воєнних операцій значно спрощено й забирає менше часу порівняно з попередньою Адміністрацією. Крім того, до Сирії направлені додаткові сили ССО та морських піхотинців. Йдеться про передислокацію артилерійських підрозділів зі складу 11-го експедиційного загону морської піхоти США, завданням яких буде надання вогневої підтримки наземним силам союзників. Активно обговорюється питання збільшення американського контингенту й в Афганістані.

Читайте також: Супутник зафіксував у Сирії російські балістичні ракети «Іскандер»

Однак проблема в Сирії значно глибша й потребує більших зусиль, ніж просто відправка спецпризначенців чи гаубиць. Сирійський конфлікт не може бути вирішений без політичного діалогу. На цьому наполягають навіть самі військові, коментуючи рішення про зменшення фінансування міжнародних невійськових програм підтримки на $54 млрд у проекті бюджету на 2018 рік. За словами начальника Африканського командування ЗС США генерала Волдгаузера, неможливо домогтися успіху без застосування м’якої сили. З цим погоджується й начальник Центрального командування генерал Вотел. «Ми хочемо збільшити участь інших елементів уряду США та міжнародної спільноти, розуміючи, що лише завдяки поєднанню наших можливостей можемо досягти необхідного рівня стримування», — зазначив він. Разом із тим, схоже, Америка самоусунулася від вирішення цієї проблеми, припинивши допомагати так званій поміркованій опозиції та відійшовши від переговірного процесу (про що свідчать останні зустрічі в Астані, де США відігравали роль лише спостерігача). Такою слабкою позицією Штатів радо поспішили скористатися Росія і Туреччина, які, здається, просто намагаються отримати свій шматок знекровленої Сирії.

Переробка пускових установок «ІскандерІв» для запуску новітніх крилатих ракет є агресивними діями Кремля, що порушують договір

Непослідовні кроки Америки в царині безпеки не дають спокою і європейським союзникам. Попри розгортання додаткових американських підрозділів у Балтійському регіоні, а також Польщі, Румунії та Німеччині, дедалі частіше від європейських політиків можна почути про необхідність активізації створення об’єднаних збройних сил ЄС. Посилюють напруження між партнерами по НАТО й останні заклики США щодо збільшення фінансування Альянсу. Адже з 28 країн-членів лише п’ять (США, Греція, Велика Британія, Естонія та Польща) виконують вимоги щодо фінансування на рівні 2% ВВП.

Погіршує ситуацію і бажання Росії використати цей хаос на свою користь. Кремль докладає значних зусиль до подальшої дестабілізації в Сирії, і далі завдаючи авіаударів по невійськових об’єктах. У Європі дедалі частіше фіксуються інформаційні кампанії, спрямовані на розкол і без того хиткого Північноатлантичного Альянсу. На політичній арені РФ послідовно фінансує одіозних радикальних політиків на кшталт Ле Пен. Своєю чергою, міжнародні російські ЗМІ Russia Today та Sputnik невпинно видають в інфопростір потік фейкових чи пропагандистських новин.

Однак однією з найпомітніших загроз можна вважати ймовірне розгортання Росією новітнього ракетного комплексу, що порушує Договір про ліквідацію ракет середньої (радіусом дії 1000–5500 км) та малої (500–1000 км) дальності. Договір був підписаний між США та СРСР ще в 1987 році й передбачав заборону розробки та застосування крилатих і балістичних ракет наземного базування з радіусом дії від 500 до 5500 км. У ті часи підписання договору вважалося справжньою перемогою в справі припинення гонки озброєнь часів холодної війни. Упродовж 30 років, аж до створення нового ракетного комплексу в РФ, так і було. Про ймовірний початок робіт повідомляли ще в 2012-му, тоді Адміністрація Обами доклала максимум дипломатичних зусиль до того, щоб розробки було припинено. Зрештою така надто м’яка політика виявилася недостатньо ефективною.

Читайте також: Міноборони Фінляндії відреагувало на заяви РФ про розміщення «Іскандерів» під Калінінградом

І вже на початку 2017-го в пресі з’явилися перші повідомлення про розгортання новітніх ракет. Пізніше цей факт було озвучено вже офіційно на найвищому рівні. 8 березня віце-голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Пол Сельва вперше публічно заявив про порушення договору Росією. Приводом для цього є розгортання щонайменше двох підрозділів, озброєних крилатими ракетами 9М729 (SSC-8 за класифікацією НАТО), радіус дії яких становить близько 2,5 тис. км. Як пускові установки для цих ракет може бути використана модифікація вже відомого російського ракетного комплексу «Іскандер-К». Імовірним місцезнаходженням одного з підрозділів вказаний ракетний військовий полігон, що міститься поблизу смт Капустин Яр Астраханської області, інформації щодо інших немає. Становлять небезпеку Альянсу й звичайні модифікації комплексу «Іскандер», що зараз розгорнуті в Калінінградській області, окупованому Криму та на базі Хмеймім у Сирії. «Система може завдати удару по більшості наших об’єктів у Європі, і ми вважаємо, що Росія навмисно розгорнула її як погрозу НАТО та об’єктам, що містяться в зоні відповідальності Альянсу», — прокоментував факт виявлення ракетних комплексів генерал Сельва. Наразі інформації щодо використання в зазначених ракетних комплексах боєголовок із ядерними зарядами немає, хоча технічно це можливо.

Своєю чергою, Росія вдалася до вже не раз використаної класичної чекістської практики: скоїти злочин і намагатися звинуватити в ньому постраждалого. Так, ще в травні 2016 року під час візиту до Греції Путін заявив про небезпеку, яку несе розгортання нових пускових установок американської системи ПРО в Румунії. За його словами, пускові шахти можуть бути непомітно використані для наступальних дій. «Замінити одну ракету на іншу потребує небагато зусиль», — прокоментував він свої припущення. У такому ключі розгортання російських ракет виставляється як вимушена дія беззахисної Росії проти агресивного блоку НАТО. Ці тези щодо можливості трансформації комплексу ПРО з виключно оборонного в наступальний та вимушеного захисту РФ постійно повторюють російські ЗМІ. Тоді як саме переробка пускових установок «Іскандерів» для запуску новітніх крилатих ракет 9М729 і є агресивними діями Кремля, що порушують договір.

Читайте також: Держдеп США прокоментував наміри Росії розгорнути С-400 й "Іскандер" у Калінінграді

Однак схоже, що такі вчинки Москви не дуже хвилюють Трампа. Незважаючи на збільшення військової активності проти «ІДІЛ», він, здається, просто не помітив ракет, націлених на Європу. Тривогу б’ють лише військові. За словами генерала Сельви, планується розгляд варіантів вирішення проблеми та певний перегляд політики США щодо ядерного озброєння. Ймовірні кроки, які були запропоновані ще Адміністрацією Обами, такі: розробка американських аналогів (зокрема, і заборонених договором у відповідь на російське порушення), продаж ракетних систем партнерам по НАТО та розбудова нової європейської системи ПРО, здатної зупинити «Іскандери». Європейські заходи можуть негативно вплинути на безпеку в регіоні та підірвати єдність членів Альянсу, адже не всі країни готові до такої конфронтації з РФ. Скільки часу на втілення таких планів може витратити Адміністрація Трампа, наразі не відомо. Зарано говорити й про ефективність цих кроків. Проте, зважаючи на провал політики Обами, Росія неодмінно скористається відсутністю жорсткої реакції Вашингтона. А у сфері національної безпеки такі прорахунки можуть мати занадто високу ціну. Заспокоює лише те, що історія циклічна. А зараз фактично повторюється радянсько-американське протистояння майже півстолітньої давності. Російське керівництво в кращих традиціях холодної війни знову веде агресивну політику на міжнародній арені, починає масштабну розбудову армії замість вирішення внутрішніх проблем. Однак з історії відомо, чим минулого разу для Кремля закінчилися часи «найкращих у світі ракет» за порожніх магазинів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
  • «Перемога»: мистецька спільнота в цілому задоволена рівнем цьогорічного Одеського кінофестивалю. Але й без «зради» цього тижня не обійшлося: невеличкий успіх українського тріо Tik Tu викликав образу в тих, хто не любить хіпстерів
    25 липня, Олена Кухар
  • В який спосіб виставкового проекту «Die Grenze» [Кордон], проваджений Гете Інститутом, переосмислює кордони фізичні і ментальні.
    25 липня, Ганна Трегуб
  • Ще 12 травня 2017 року президент підписав указ про створення військово-цивільної адміністрації прифронтового Торецька. Більше, ніж два місяці місто юридично залишається без влади
    25 липня, Єлизавета Гончарова
  • 35-річний Карлос, який донедавна працював гідом, розповідає журналістці американського Національного громадського радіо про те, як організована остання хвиля антиурядових виступів у Венесуелі: протестувальники діляться на кілька рівнів
    25 липня, Анна Корбут
  • Що про них пишуть американські ЗМІ
    24 липня, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено