Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 вересня, 2016   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Полтавщина. Ресурсний Клондайк

Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю
Матеріал друкованого видання
№ 38 (462)
від 22 вересня, 2016
Полтавщина. Ресурсний Клондайк

Кожен регіон України унікальний і має чималий набір природних переваг, однак Полтавщину за їх поєднанням можна вважати абсолютним лідером. А все ще низький рівень життя більшості її мешканців, які чи не найбільше залежні від субсидій в Україні, наочно ілюструє, як через несправедливість розподілу доходів та неефективність управління ресурсами в осередку багатства може процвітати бідність.

Економіка Полтавської області має унікальні для українських регіонів диверсифікованість і забезпеченість природними ресурсами. Наразі там приблизно однакові обсяги виробництва продукції обробної та видобувної промисловості.

При цьому в структурі обробної близько половини забезпечує харчова (своєю чергою, диверсифікована за галузями: зокрема в окремі роки в області вироблялося до третини усіх українських цигарок на Кременчуцькій фабриці Japan Tobacco International), а ще третину — нафтопереробна, на яку останнім часом припадає понад 90% загальноукраїнського обсягу переробки. Крім того, в умовах кризи українського автовиробництва Полтавщина завдяки АвтоКРАЗу поволі перетворюється на основного експортера автотранспорту з країни (у 2015 році – 29,2% загального обсягу, а у першому півріччі 2016-го – уже 40,4%).

Читайте також: Тихою сапою. Урок економіки від Вінниччини та Хмельниччини

Видобувна галузь Полтавщини тримається на трьох китах: газі, нафті й газовому конденсаті, а також залізній руді. Проблеми у двох останніх через обвал цін на світовому ринку нині успішно компенсуються потужним поштовхом, якого надало внутрішньому газовидобутку зрівняння цін на його продукцію з імпортною.

Розвідані на території області поклади природного газу становлять близько 0,5 трлн м³, а прогнозовані — 4 трлн м³ (близько 85% загальноукраїнських). Нафти й газового конденсату — понад 70 млн т. Навіть за нинішніх цін на енергоресурси йдеться про підтверджений запас вартістю принаймні $100 млрд.

Не менше коштують і поклади залізної руди. Полтавщина, а саме околиці Горішніх Плавнів, має величезні її родовища, сировину з яких переробляють кілька збагачувальних комбінатів компанії Ferrexpo AG, що належить олігарху Костянтинові Жеваго.

Промисловість Полтавщини балансується потужним сільським господарством, яке зберігає величезний нереалізований потенціал зростання і значно вищу диверсифікованість галузі на тлі інших регіонів

Більшість світових виробників останнім часом змушені були згортати діяльність і поступатися часткою ринку чотирьом найбільшим світовим гравцям: бразильській Vale, а також австралійським Rio Tinto, ВНР Billiton та Fortescue, які продукують сотні мільйонів тонн залізорудної сировини кожен, контролюючи понад дві третини світової торгівлі нею.

Проте Ferrexpo зі своїми комбінатами на Полтавщині спромоглася конкурувати за ринок і в цих умовах, ба навіть наростила експорт. 2015 року він приніс понад $0,7 млрд. Зростає і частка області в загальноукраїнському експорті цієї продукції (від 32,3% у 2015-му до 35,6% в першому півріччі 2016-го), поступово наздоганяючи колишнього лідера – Дніпропетровщину.

Промисловість Полтавщини балансується потужним сільським господарством, яке, попри одні з найвищих в Україні показники виробництва низки продуктів, зберігає величезний нереалізований потенціал зростання і значно вищу диверсифікованість галузі на тлі інших регіонів.

А ще Полтавська область має надзвичайно вигідне географічне положення. Вона розміщена в трикутнику між трьома потужними урбаністичними зонами: Києвом (із передмістями близько 3,4 млн офіційних жителів), Харковом (1,7 млн із приміськими районами), Дніпро-Запоріжжям (2,2 млн із передмістями та прилеглими територіями).

Читайте також: Форсувати Буг. Чи подолає Волинь відставання від Люблінського воєводства

До кожного з них навіть із найвіддаленіших куточків Полтавщини лише кілька годин їзди. Для області із лишень 0,8 млн жителів у сільських районах це потужний близький ринок збуту продовольчих товарів, джерело транспортного транзиту й туристів.

Велика перебудова

Попри це, валовий регіональний продукт на Полтавщині у 2015 році становив лише 77,3% показника 2007-го. Причиною був глибокий спад в обробній промисловості — до 47,5% від рівня 2007 року, який стався головним чином через нафтопереробку, де у 2014-му (даних за 2015-й наразі не оприлюднено) виробили тільки 43,9% продукції 2007-го, і, ще більше, - машинобудування, де у 2015-му не досягнули навіть чверті (24,2%) показника 2007-го.

Ці дві ключові для регіону в 2007 році галузі обробної промисловості (тоді близько 70% її випуску) тягнули весь час економіку краю донизу. Причому останніми роками спад у важкій промисловості лише пришвидшився.

Натомість харчова промисловість, яка у 2007-му випускала тільки 24,5% продукції обробної, лише поступово набирала оберти й не могла компенсувати спад у важкій промисловості.

Лише зараз, коли частка харчопрому сягнула половини всієї обробної промисловості Полтавщини (49,4% у 2015 році), з’явилися підстави розраховувати принаймні на припинення затяжного падіння.

Іще одним потужним компенсатором спаду вочевидь стане підвищення впродовж останніх двох років цін на газ внутрішнього видобутку до рівня імпорту. Уже сьогодні важко не помітити його вплив на економіку області.

За травень — липень 2016 року, три місяці після підвищення цін на газ до рівня імпортних, обсяг продукції видобувної промисловості в області зріс до 14,22 млрд грн проти 9,46 млрд грн за лютий — квітень, три місяці, що передували цьому підвищенню. Причому це сталося на тлі спаду у видобутку нафти й залізної руди, а також зміцнення гривні, яке здешевлювало сировину.

У перспективі внесок до валового регіонального продукту Полтавщини від рішення про зрівняння цін на газ внутрішнього видобутку з імпортними можна оцінювати в кількасот мільйонів доларів за рік.

Таким чином, саме харчова та газовидобувна були єдиними галузями промисловості, які у 2015 році почувалися значно краще, аніж у докризовому 2007-му (107% та 117,2% його рівня).

Але головним драйвером зростання в краї було й залишається сільське господарство: 2015 року обсяг виробництва у ньому становив 152,1% рівня 2007-го, зокрема у великотоварному секторі – 171,3%.

Диверсифікація економіки дала змогу мінімізувати на Полтавщині негативні наслідки глибокої кризи у важкій промисловості після 2008–2009-го років та втрати російського ринку підприємствами машинобудування в останні чотири-п’ять років.

2015 року до Росії було спрямовано лише 6,8% експорту з регіону (на $100,7 млн), а найбільшими споживачами його товарів були ЄС (41%) та Китай (14,7%). У першому півріччі 2016-го тенденція до диверсифікації стала ще помітнішою: частка РФ упала до 4,8% і поступилася поставкам до Туркменістану. Причому послаблення залежності від російського ринку відбувалося на тлі загальної диверсифікації, адже скоротилася частка в експорті й ЄС та Китаю.

Відтак Полтавська область вийшла з потрясінь зі значно меншими втратами, аніж розміщені неподалік (теж зосереджені на важкій промисловості) Дніпропетровська, Запорізька чи Донецька (див.: Нова економічна мапа, Тиждень, № 22/2016).

Сільське господарство, газовидобувна галузь та харчова промисловість компенсували глибокий занепад в інших сферах. Але той факт, що за ці роки майже вдвічі (до 54,4% від рівня 2007-го) зменшився обсяг будівельних робіт, до 64,6% — пасажирообіг і стагнувала навіть роздрібна торгівля, індекс якої у 2015 році на Полтавщині дорівнював лише 96,6% від рівня 2007-го, засвідчує: плодами зростання в агросекторі, харчопромі та газовидобутку скористався надто вузький прошарок людей, а згенеровані в них прибутки значною мірою так і не потрапили на територію краю.

Читайте також: Причорномор'я: Складна реальність, великі перспективи

На перший погляд, середня заробітна плата в Полтавській області у першому півріччі 2016-го (4,24 тис. грн) була на рівні Харківської (4,19 тис. грн) та Львівської (4,28 тис. грн), значно перевищуючи показники сусідніх Чернігівщини, Сумщини та Кіровоградщини. Загалом в Україні тільки в шести регіонах середній оклад був суттєво вищий, аніж на Полтавщині.

Проте в межах самої області спостерігаються серйозні відмінності. У Горішніх Плавнях (6 тис. грн), Кременчуку (4,7 тис.) та Полтаві (4,4 тис.), а також кількох газовидобувних районах (Машівському — 5,1 тис., Шишацькому — 4,5 тис. грн) середні офіційні заробітні плати перебували на рівні передмість Києва (4,6–5 тис. грн), а то й вищому, або ж таких великих міст, як Харків (4,4 тис.), Львів (4,7 тис.), Одеса (4,7 тис.), Дніпро (4,7 тис.) чи Кривий Ріг (5,4 тис. грн).

Натомість у більшості районів області вона зостається в межах 3–3,5 тис. грн. До цього додається різна забезпеченість робочими місцями. Майже 61% штатних працівників припадає на Полтаву з районом, Кременчук та Горішні Плавні. У решті регіону, де проживає близько 0,8 млн осіб (55,5% його населення) лише 121,5 тис. штатних працівників на півмільйона працездатних громадян.

Газові парадокси

Через нарощення видобутку при одночасному зменшенні внутрішнього споживання з кожним роком більше природного газу з Полтавщини збувається за її межами. 2015 року переважання видобутку над внутрішнім споживанням становило 5,94 млрд м³, хоча у 2011-му — лише 4,52 млрд м³. А у 2016-му тільки за сім місяців цей показник зріс до 3,67 млрд м³: було добуто 4,89 млрд м³ блакитного палива (42,8% загальноукраїнського), а спожито лише 1,22 млрд м³.

Таким чином, частка газу, який надходить за межі області, зросла до 75,1% за сім місяців 2016-го проти 59% у 2011-му. А його обсяги (цього року очікується до 6,3-6,5 млрд м³) вже нині не надто поступаються усьому імпорту Україною блакитного палива.

У перерахунку на одного жителя на Полтавщині видобувається природного газу більше, аніж у Росії, а його продажі за межі області взагалі майже вчетверо перевищують показники РФ. Однак на населення краю мало впливає проживання в газовому Клондайку.

В усій газовидобувній промисловості області зайнято лише кілька тисяч осіб. Тож, попри значно вищі порівняно із середніми по регіону показники зарплати, ці люди та члени їхніх сімей не справляють значного позитивного впливу на загальну ситуацію: наприклад, не створюють відчутного додаткового попиту на товари чи послуги, що дав би поштовх розвиткові суміжних галузей бізнесу.

Водночас Полтавщина має один із найвищих в Україні показник залежності населення від субсидій. Їх у регіоні отримують 288,7 тис. (47,7%) домогосподарств, тоді як загалом по державі — лише 32,9%, в Харківській області — 27,7%, в Києві — 17,8% й навіть у Чернівецькій області — 28,5%.

У січні — липні 2016-го було нараховано 2,047 млрд грн субсидій, тобто 1,43 тис. грн на одного мешканця. Для порівняння: у сусідній майже вдвічі більшій за населенням Харківській області на субсидії пішло лише 1,99 млрд грн (0,73 тис. грн на жителя), у Дніпропетровській — 0,66 тис. грн на особу, в Одеській — 0,28 тис. Навіть у Кіровоградській на одного жителя припала тільки 1 тис. грн субсидій, у Рівненській — 1,1 тис. грн, Житомирській — 1,17 тис. грн.

Десятки мільярдів гривень ренти й ПДВ від видобутого на Полтавщині газу надходять до державного бюджету, а прибутки дістаються далеким від регіону структурам та особам.

До двох третин видобутку (5,6 млрд м³ у 2015 році) забезпечує регіональний підрозділ державної ДК «Укргазвидобування» — Полтавагазвидобування.

Але значні обсяги припадають і на приватні або акціонерні компанії, що контролюються переважно вітчизняними олігархами.

Зокрема, саме на Полтавщині працює найбільша приватна газовидобувна компанія «Нафтогазвидобування», що входить до ДТЕК Ріната Ахметова. Останнім часом вона стрімко нарощує обсяги видобутку (до 0,78 млрд м³ за перше півріччя 2016-го, або на 40% більше, ніж за аналогічний період 2015-го) й розраховує довести його за підсумками поточного року майже до 1,6 млрд м³ (1/6 загального показника на Полтавщині).

Іще 0,76 млрд м³ видобув на родовищах області торік регіональний підрозділ акціонерної компанії «Укрнафта» — Полтаванафтогаз. Укрнафта, як відомо, перебуває у співвласності держави та групи «Приват» Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова.

З останніми на Полтавщині пов’язаний іще один великий видобувач блакитного палива — Полтавська газонафтова компанія (ПГНК). Вона належить британській JKX Oil & Gas, мажоритарними акціонерами якої крім структур Коломойського та Боголюбова є також Proxima Capital Group, котру пов’язують із колишнім топ-менеджером російської «Альфа-Груп». ПГНК, хоч і зменшила обсяги видобутку порівняно з колишніми піками, однак і надалі викачує близько 200 млн м³ палива за рік (50 млн м³ за І квартал 2016-го).

Ведуть на Полтавщині видобуток газу й структури, що їх пов’язують із зятем екс-президента Кучми Віктором Пінчуком (ПрАТ «Природні ресурси»), нардепом від опозиційного блоку Вадимом Новинським (зокрема, Regal Petroleum plc), британська Cadogan petroleum plc та інші приватні видобувники.

Айова на Дніпрі

У сільському господарстві Полтавщина — такий собі аналог американської Айови, продовольчого серця США, де при менш ніж 1% населення цієї країни продукуються майже 1/5 усієї кукурудзи та сої, до 1/3 свинини та значна частка інших продовольчих товарів.

Полтавщина виробляє майже кожну шосту тонну вітчизняної кукурудзи (15,7%, або 3,64 млн т у 2015 році), змагається за перше місце в країні з вирощування сої (12,2% усієї) із Хмельниччиною (0,48 млн т та 0,49 млн т у 2015 році відповідно) та у виробництві молока з Вінниччиною (0,8 млн т проти 0,84 млн т).

Лише останній поступається Полтавська область й за виготовленням цукру (14,3% українського обсягу). Водночас за продуктивністю молочної галузі та обсягами виробництва на одного мешканця Полтавщина не має в Україні конкурентів. Область також належить до лідерів у переробці молока та виробництві вершкового масла (18,7% загальноукраїнського) й сирів (12,2%).

Унікальна ситуація у тваринництві Полтавщини, яке останнім часом розвивається всупереч загальноукраїнському тренду.

Вирощування і свинини, і яловичини сконцентроване переважно в комерційному великотоварному секторі (там утримують 3/4 свиней та 2/3 великої рогатої худоби), тоді як у більшості інших регіонів – в особистих селянських господарствах.

Якщо за останніх п’ять років виробництво яловичини в країні зменшилося (від 405 млн кг до 384 млн кг), то на Полтавщині, навпаки, зросло майже в півтора раза (від 15,5 млн кг до 22,4 млн кг). Свинини в області за останні 10 років стали продукувати майже у 3,4 раза більше (48,4 млн кг у 2015 році проти 14,4 млн кг у 2005-му) при тому, що загалом в Україні — лише в 1,6 раза, а в частині регіонів її виробництво навіть просіло.

Тож, при нинішніх тенденціях Полтавщина незабаром може вийти на перше місце в країні за виробництвом відповідної продукції.

Читайте також: Край контрастів

Водночас в області досі фактично відсутнє виробництво м’яса птиці, випуск та експорт якого з України найдинамічніше зростали протягом останнього десятиліття. У цьому теж неабиякий потенціал регіону: є усі передумови фактично з нуля створити новий сектор із численними робочими місцями.

Ось тільки через уп’ятеро меншу площу при лише вдвічі меншій кількості жителів, а також нижчу ефективність агросектору показники виробництва названих продуктів на одного жителя на Полтавщині все ще у 5–10 разів нижчі, ніж в Айові. А відтак і рівень життя населення, зокрема сільського.

Більш як на 900 тис. працездатного населення області в агросекторі та харчовій промисловості нині налічується лише 58 тис. штатних робочих місць. Ця цифра значно перевищує сукупну кількість зайнятих у машинобудуванні (24 тис.), усій видобувній промисловості області (15 тис. у газовій, нафтовій, видобутку та збагаченні залізної руди разом узятих) та нафтопереробці (4,7 тис.). Але все одно вона занизька для регіону.

Щоб за прикладом американської Айови утримувати в багато разів більше зайнятих у сфері послуг, АПК Полтавщини має значно просунутись у напрямку зростання ефективності й продуктивності. А також обрости підприємствами, пов’язаними із агросервісом, зберегінням, транспортуванням та переробкою продовольства, селекцією та насінництвом, виробництвом і постачанням агротехніки, засобів захисту рослин тощо.

Тим більше, що претендентів на утримання на Полтавщині досить. Наразі в області з населенням в 1,43 млн жителів 460 тис пенсіонерів, 350 тис офіційно не зайнятих мешканців працездатного віку, і ще 110 тис працівників бюджетної сфери на всього 330 тис офіційно зайнятих (часто не надто ефективно) у комерційному секторі. За збереження такої ситуації, розрахувати на високий рівень життя в області не доводиться.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як обранці відкривали новий парламентський сезон
    17 січня, Роман Малко
  • Звіт розвідки про кампанію Путіна на допомогу Дональдові Трампу
    17 січня, The Economist
  • Про померлих годиться говорити добре або взагалі нічого. Певно, користуючись цим принципом, португальці останнім часом почали згадувати свого колишнього диктатора Антоніу Салазара лише в позитивному ключі. Про нього не забувають у книжках, журналах, навіть знімають фільми. Про часи диктатури говорять як про період стабільності, й тому деякі португальці на честь Салазара складають навіть тужливі пісні — фаду.
    16 січня, Ростислав Панічев
  • Якою є внутрішня й зовнішня роль нестоличних музейних закладів
    16 січня, Ганна Трегуб
  • Як марнотратна система субсидій вбиває шанс України на енергонезалежність
    16 січня, Олександр Крамар
  • Чи зможе колективний Захід пережити власні ілюзії та зміну світоустрою Росією
    15 січня, Едвард Лукас
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено