Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 березня, 2016   ▪   Віталій Рибак   ▪   Версія для друку

Алан Райлі: «Україна може стати головним посередником у зберіганні газу для Центрально-Східної Європи»

Під час Київського Міжнародного Енергетичного Формуму, організованого Інститутом Адама Сміта, Тиждень поспілкувався із професором Аланом Райлі, британським юристом та експертом з енергетичних питань та ринкової конкуренції про розвиток української енергетичної системи, розвиток відновлювальних джерел енергії і проблеми, з якими стикається проект Європейського Енергетичного Союзу.
Алан Райлі: «Україна може стати головним посередником у зберіганні газу для Центрально-Східної Європи»

Чи є спосібв який Україна могла б допомогти ЄС розвивати енергетичну безпеку, окрім того, аби бути транзитною країною?

ЄС продовжує активно працювати над єдиним ринком енергоносіїв, який би базувався на взаємопов’язаних правилах. Але гравець, який найбільш часто використовує правила ЄС для власної вигоди —це не якась європейська компанія, це Нафтогаз. Активно користуючись реверсними потоками,  Україна майже не використовує російський газ. Отже, Україна використовує ЄС, щоб допомогти собі. Але чи Україна може допомогти ЄС? Мій аргумент: звичайно, і не тільки в якості транзитної країни.

Давайте подивимося на карту. В даний час євразійський газ проходить через Україну до Болгарії Румунії, Туреччини. Можна було би організувати транспортування газу з Європи в вашу мережу, а потім створити зворотний потік його в газопровідну мережу Балкан. Звісно, є питання щодо пропускної здатності, будівництва та модернізації газопроводів, диктату Газпрому… Але потенціал значний. Інший вимір — приміщення для зберігання енергоносіїв. Складські приміщення в Західній Україні мають обсяг близько 32 млрд кубометрів, і вони можуть бути модернізовані, аби вміщувати до 50 млрд кубометрів. Це б значно поліпшилошанси вашої держави статицентром торгівлі енергоносіями, особливо якщо б ви лібералізували енергетичний ринок і не використовували російський газ. Потенційно Україна могла б ефективно не тільки забезпечити власні потреби, але також стати головним посередником у зберіганні газу для Центрально-Східної Європи, і навіть бути його експортером. Тому, по суті , Київ став би головним торговим центром, що встановлював би ціни на російський газ для всього регіону. Це би дуже засмутило Росію. 

Читайте також: У кого вчитися

Але корупція стоїть на шляху реалізації цього плану. Одна з речей , про корупцію, якої я не розумію, це те, що корумповані українські бізнесмени заробили би більше грошей , якби ринок був більш ліберальним. Якщо ти працюєш у відкритій і прозорій системі, вартість компанії сягає небес, і прибутки значно більші.

Чи варто Україні розвивати альтернативні джерела енергії?

Є багато цікавих варіантів того, що Україна могла б зробити. Головне — не робити помилки, які зробили в Європі. У ЄС з великим ентузіазмом ставляться до відновлюваних джерел енергії, і тому ми створили систему ціноутворення, у якій забагато державних субсидій. З огляду на той факт, що Україна не має багато грошей прямо зараз, це, мабуть, не варіант. Ви повинні натомість зосередитися на енергоефективності. Це набагато дешевше, ніж розвивати альтернативні джерела енергії.

ЄС розробляє проект Європейського Енергетичного Союзу і це може бути вирішенням проблеми енергетичної безпеки. Чи є сили всередині ЄСякі виступають проти цього проекту?

Офіційно дуже мало людей проти цього проекту в рамках самого ЄС. Очевидно, що деяким енергетичним компаніям він не подобається, тому що розвиває ринкову інтеграцію, взаємозв’язок між мережами, забезпечує безпеку поставок. Існує Газпром, всі знають про Газпром в Україні. Але у кожній з європейських країн є власний міні-Газпром. Ці компанії традиційно були інтегровані в економічну систему, щоб забезпечити постачання енергоносіїв — тому вони мають домінуючі позиції, яким, власне, і загрожує інтеграція. Таким чином, ці компанії в цілому виступають проти, аледля таких випадків і створена Прокуратура Європейського Союзу — вони змушені прийняти правила Союзу.

Читайте також: Державна підтримка та золоті батони

З іншого боку, в Центрально-Східній Європі є багато країн, які говорять: «Росіяни жахливі». А росіяни можуть бути жахливими, а може і не бути, але проблема не вних. Компанії в цих країнах просто використовувати російську загрозу як привід, щоб захистити своє домінуюче становище. Ніби-то вони не можуть будувати газопроводи черезпроблеми з Росією і Газпромом, контракти тощо. Але реальність така , що у них є дуже хороші угоди з Газпромом, і вони хочуть їх зберегти. Один з прикладів: ЄС запропонував Болгарії багато грошей для створення нових газопроводів для реверсного потоку, але дуже мало грошей було прийнято, і жоден із запланованих проектів не було реалізовано.

---------------------------------------------

Професор Алан Райлі — англійський політичний мислитель,міжнародний експерт з питань енергетики і конкуренції, професор права Міського університету Лондона,  старший науковий співробітник Глобального енергетичного центру Atlantic Council. Крім того, він є асоційованим старшим науковим співробітником Інституту державного управління, і є постійним коментаторомWall Street Journal, NewYorkTimes і Financial Times. 

 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено