Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 січня, 2016   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Жертва валютних воєн. Чим небезпечна девальвація гривні

Україна розтратила більшу частину цінової конкурентної переваги, отриманої внаслідок девальвації гривні
Матеріал друкованого видання
№ 3 (427)
від 21 січня, 2016
Жертва валютних воєн. Чим небезпечна девальвація гривні

Ключовою перевагою, яку приписували Україні під час рецесії, було різке знецінення національної валюти. За два роки гривня втратила майже дві третини вартості відносно долара (див. «Розтрачена перевага»). Експерти здебільшого вбачали тільки позитив у цьому факті. Мовляв, тепер у товарів українського виробництва суттєво зменшиться собівартість, виражена у твердій валюті, що зробить їх значно більш конкурентоспроможними й дасть змогу легше просувати на іноземні ринки, врешті-решт сприяючи відновленню економіки. Разом із тим дешева національна валюта нібито робить Україну країною з найнижчими в Європі зарплатами, що повинно трансформуватися в приплив іноземних інвестицій та створення нерезидентами, зокрема європейцями, виробництв на нашій території.

На сьогодні ці аргументи практично вичерпали свою актуальність. Адже, як виявилося, помітного, а подекуди й глибокого знецінення зазнала не лише українська грошова одиниця, а й валюти практично всіх наших ключових торговельних партнерів (див. «Валюти і баланси»). Відтак девальвації грошових одиниць багатьох країн світу, а також внутрішня інфляція (цін та зарплат) в Україні з’їли понад ¾ тієї конкурентної переваги, яку ми отримали внаслідок знецінення гривні. Враховуючи те що у 2016 році в нашій країні очікується подальше помітне підвищення цін, тарифів та зарплат (мінімальна зарплата протягом року зросте на 12,5%), країна, швидше за все, втратить залишок конкурентної переваги від девальвації. За таких умов ми матимемо два виходи: зменшення ціни (збільшення якості) наших товарів завдяки нарощенню ефективності як результат реформ або подальша девальвація гривні. Перший шлях дуже важкий і, як показує досвід, потребує часу, тож на нього складно розраховувати. Залишається другий. Звідси висновок: на жаль, гривня поступово знецінюватиметься доти, доки проведені реформи не зроблять нашу економіку (а в ній передусім державу) ефективною. Це пояснює втрату гривнею вартості протягом останніх днів і може тривати роками.

Читайте також: Коли найгірше позаду

За останні два роки гривня знецінилася відносно долара США на 65,5%, тобто майже втричі (див. «Розтрачена перевага»). При цьому номінальний ефективний обмінний курс (НЕОК) гривні (див. примітку до графіка) знизився лише на 45,4% (по листопад 2015-го включно), тобто майже на 20 відсоткових пунктів менше. Сталося це тому, що валюти більшості наших торговельних партнерів помітно знецінилися відносно долара під впливом довготривалих фундаментальних глобальних процесів (падіння цін сировинних матеріалів, боргові проблеми країн єврозони та валютні війни. Рівень втрати вартості деякими з них упритул наблизився до показників гривні. Наприклад, від початку 2014-го до середини січня 2016-го російський рубль втратив 58% вартості, білоруський рубль — 52%, казахстанський тенге — 57%. Росія, Білорусь і Казахстан входять до переліку 15 найбільших торговельних партнерів України, тож співвідношення цінової конкурентоспроможності між їхніми й нашими товарами за два роки майже не змінилося. У цьому випадку про позитивний вплив девальвації гривні на платіжний баланс годі й говорити. І динаміка балансів взаємної двосторонньої торгівлі між Україною та цими країнами, за окремими винятками, це підтверджує. У торгівлі з іншими партнерами зазначені співвідношення сприятливіші для України, але з огляду на те, що тенденції знецінення валют різних країн світу до долара тривають, ця наша перевага досить крихка й за інших рівних умов ми можемо досить швидко втратити її повністю.

Якщо НЕОК за неповні два роки знизився на 45,4%, то реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) гривні (див. примітку до графіка) втратив лише 15,5%. Тобто українські товари подешевшали відносно іноземних відповідників фактично тільки на останню величину. У цьому випадку фактором нівелювання переваги, отриманої від знецінення валюти, стали інфляція, яка, згідно з офіційними даними, за два роки дорівнювала майже 79%, та номінальні заробітні плати, які зросли на майже 38%. За наявної динаміки інфляції Україна в 2016-му повністю вичерпає зазначену цінову перевагу.

Звичайно, наведені аргументи стосуються картини в зовнішній торгівлі нашої країни загалом. Якщо аналізувати статистику за країнами-партнерами, то ситуація неоднорідна, у кожному випадку тенденції різні й наштовхують на низку цілком конкретних висновків. Найпоказовіший приклад Росії. Хоча за два роки рівень девальвації гривні й рубля майже вирівнявся (66% проти 58%), однак наш торговельний дефіцит у торгівлі з РФ ще за результатами 2014-го зменшився більш ніж уп’ятеро й торік, попри стрімке падіння товарообігу, майже не змінився. Це яскравий приклад того, як можна обернути показники зовнішньої торгівлі на свою користь не за рахунок номінальних змін (валютних курсів та цін), а завдяки зростанню ефективності економіки.

Читайте також: Заручниця світу

Адже основою такого зменшення дефіциту стало радикальне падіння обсягів закупівлі російського природного газу, зокрема внаслідок збільшення енергоефективності (але й зміни джерел газопостачання, що відобразилося в торгівлі з іншими країнами). Якщо розвивати цю тему й трохи помріяти, то обіцяний українським прем’єром через 5–10 років надлишок природного газу, який Україна почне експортувати, здатний кардинально змінити торговельний баланс між нашою країною та Словаччиною, Польщею, Німеччиною, з яких ми зараз імпортуємо блакитне паливо. Для цього потрібно лише створити умови видобувним компаніям (зокрема, певний інвестиційний клімат у країні). Ні валютні війни, ні внутрішня інфляція, ані популістське збільшення соціальних виплат цьому зашкодити не зможуть.

У 2016 році торгівля з Росією залишиться окремим випадком через різні взаємні ембарго, вихід РФ із зони вільної торгівлі з Україною та інші проблеми. Однак наш уряд врешті-решт почав відповідати на економічну компоненту гібридної війни Кремля проти Києва, тож можна очікувати, що торговельний дефіцит у нашій торгівлі з Росією зменшуватиметься разом із обсягом товарообороту. Окремим випадком є також ситуація з Казахстаном. Хоча гривня девальвувала швидше й стрімкіше, ніж тенге, торговельний профіцит України протягом останніх двох років зменшувався через падіння товарообороту, спричинене як протекціоністськими заходами, що їх уживає Казахстан, так і транспортними перешкодами, які створювала РФ на шляху українських товарів в Азію. Із відкриттям нового «шовкового шляху» й девальвацією тенге українсько-казахстанська торгівля має всі шанси стабілізуватися, хоча цінової конкурентоспроможності, спричиненої знеціненням гривні, наші товари, звичайно, на цьому ринку вже не матимуть.

Читайте також: Довга черга на вихід

Ситуація в торгівлі України з різними партнерами на Сході й Заході, а також глибина знецінення відповідних валют добре відображає геоекономіку та геополітику й повинна послужити Україні хорошим уроком. Адже більшість економік СНД не можуть похвалитися розвиненими технологіями, а радше орієнтовані на сировинні ресурси. Вони залежать від глобальної кон’юнктури, а відтак є ненадійними торговельними партнерами й не можуть підставити дружнє плече в скрутні часи. Про це свідчить глибина знецінення рублів і тенге, не кажучи вже про перешкоди, які створює українським товарам Кремль. Натомість економіки країн єврозони, США, а тепер і Китаю є передовими в технологічному сенсі. Це зумовлює їхню стійкість і забезпечує твердість їхніх валют. Отже, стратегічно нашим товаровиробникам треба орієнтуватися й виходити передусім на ці ринки. А це ще один аргумент за зону вільної торгівлі з ЄС та поглиблення співпраці з Китаєм та іншими багатими країнами, зокрема США.

Українські підприємці повинні врахувати наслідки валютних воєн та усвідомити, що в довготривалому періоді успіх бізнесу визначається ефективністю виробництва та якістю торговельних партнерів. А номінальні величини на кшталт валютних курсів, рівня цін і зарплат завжди мають тимчасове й аж ніяк не визначальне значення.  




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як автоматизується полювання на відмивачів грошей
    19 листопада, The Economist
  • Експертиза, яка дає змогу вийти за межі лише виробництва культурного проекту й піднятися до рівня стратегування і, що головне, втілення тих стратегій у життя, — це дуже рідкісна річ в українському культурному середовищі. У наших реаліях навіть міністр культури має бути бодай трохи митцем, але чомусь не обов’язково професійним менеджером і політиком, здатним аналізувати статистичні дані, розуміти політичні наслідки слів та дій, а також передбачати ефективність інвестицій.
    18 листопада, Тетяна Філевська
  • На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
    18 листопада, Тарас Білка
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.