Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
22 січня, 2016   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Коли найгірше позаду

У 2016 році українська економіка рухатиметься вгору, поступово набираючи обертів
Матеріал друкованого видання
№ 1 (425)
від 14 січня
Коли найгірше позаду

Для економіки України 2015-й видався одним із найскладніших за весь період незалежності. Країна опинилася на перетині низки негативних тенденцій, глобальних і локальних, давніх і відносно нових. Як наслідок — ми зіштовхнулася з чималою кількістю проблем загальнонаціонального масштабу, сам факт появи яких породжував в українців страх і невпевненість у завтрашньому дні.

Суттєвий відплив капіталу, падіння глобальних цін на сировину та фізична втрата значної частини експортних потужностей на Донбасі призвели до радикального погіршення платіжного балансу, а відтак до різкого обвалу курсу гривні. Жорстка фіскальна консолідація під егідою кредитної програми МВФ, а також повільне просування фінансової децентралізації спричинилися до акумулювання значних коштів на рахунках уряду, зменшення сукупного попиту і внесли свою помітну лепту в зменшення ВВП. Повільне, але впевнене очищення банківської системи від неплатоспроможних фінустанов протягом усього року тримало в напруженні вкладників та позичальників, визначаючи відсутність кредитування й несприятливий вплив фінансової системи на ділову активність у країні.

Однак на початок 2016 року більшість цих проблем залишилася в минулому. Так, українці стали помітно біднішими. Так, ми фізично втратили частину економіки (добре, що бодай не найкращу). Але макроекономічної стабілізації досягнуто, і вона з огляду на поточний момент бачиться досить тривкою. Відтак можна впевнено дивитися в завтра (укотре про всяк випадок повторивши припущення, що ескалації бойових дій не буде) й аналізувати, які тенденції чекають на українську економіку в році, що розпочався, і які клопоти готує нам день прийдешній.

Зовнішній сектор

Найбільше проблем та зустрічних вітрів у 2016 році слід чекати саме з-за кордону. Їм протистоятимуть лише поодинокі позитивні тенденції. Отже, негативний тиск на платіжний баланс і курс гривні зберігатиметься.

Читайте також: Заручниця світу

Однією з головних глобальних тенденцій, які матимуть визначальний вплив на Україну, буде дальше падіння цін на сировину. За оцінками НБУ, сировинна продукція становить близько 80% українського експорту та 40% імпорту. Хороша новина для нас полягає в тому, що різні види сировини дешевшають по-різному. Наприклад, у першій половині січня сира нафта торгується в діапазоні $30–32 за барель, а це більш як на 40% нижче, ніж рік тому. Інвестиційні банки наввипередки знижують прогнози цін, тож нині вже можна спостерігати очікування на рівні $20 і навіть $10 за барель. Оскільки дна на ринку нафти поки не видно, то Україна ще принаймні кілька кварталів діставатиме переваги від дешевих енергоносіїв. Адже і блакитне паливо ми купуватимемо менш ніж по $200 за 1 тис. м³ (згодом, можливо, ціна помітно впаде), й вугілля зможемо імпортувати недорого. А от зернові дешевшають не настільки різко. Торік деякі позиції навіть сягнули дна, знизившись у цінах до рівнів, що багато років були мінімальними. Наприклад, за рік до середини січня 2016-го глобальна ціна кукурудзи в Мексиканській затоці знизилася загалом на 13%, пшениці — на 18%. Отже, платіжний баланс України в частині торгівлі товарами буде більш-менш зрівноважений, а падіння цін на сировину не призведе до виникнення істотного дефіциту валюти в країні.

Якщо європейська економіка зростатиме помітними темпами, то місце для українського товаровиробника на ринку ЄС обов’язково знайдеться

Інша важлива тенденція — торгівля з країнами регіону. Із настанням нового року стала повноцінно функціонувати зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Імпортні мита на європейські товари, які надходитимуть на наш ринок, знижуватимуться по-різному й поступово, але на певне зростання обсягів імпорту можна чекати із самого початку 2016-го. До того ж парламент скасував від 1 січня дію додаткового імпортного збору 5–10%, котрий також повинен здешевити імпорт і стимулювати його приплив. Це чинитиме певний тиск на торговельний баланс і на гривню в бік знецінення. Можна тішити себе надіями, що торік українські товаровиробники часу не гаяли і зробили все належне для виводу своєї продукції на європейський ринок вже у 2016-му. Однак наскільки виправдані такі сподівання й чи компенсує зростання експорту з України до ЄС додаткові товарні потоки, які прямуватимуть у нашу країну, покаже час. Принаймні простір для виходу на європейський ринок цього року з’явиться чималий: агентство Bloomberg очікує зростання економіки єврозони на 1,7%, таку саму цифру містить консенсус-прогноз авторитетного британського тижневика The Economist, який об’єднує оцінки 23 провідних глобальних банків та фінансових компаній. Якщо європейська економіка зростатиме помітними темпами, то місце для українського товаровиробника на ринку ЄС обов’язково знайдеться.

Цього не можна із певністю сказати про російський ринок. Кремль вивів власну країну із зони вільної торгівлі з Україною, тож явно можна очікувати на дальше зменшення товарообігу між двома економіками. За даними Держстату, за 10 місяців 2015 року Україна вивезла до Росії товарів більш ніж на $4 млрд, що наблизить річний обсяг експорту в РФ до $5 млрд. Багато це чи мало? Для порівняння: за 10 місяців 2015-го загальний експорт з України в усі країни світу скоротився на $14,6 млрд. Відбулося це з різних причин: від фізичних руйнувань українських виробничих потужностей та фрагментів логістики до різноманітних організаційних і бюрократичних перешкод надходженню наших товарів на ключових ринках, а також коливань курсів валют у багатьох країнах світу. На тлі таких утрат торік зменшення обсягів вивозу до Росії тепер видаватиметься не надто критичним і цілком може бути компенсоване досягненнями на інших ринках.

Читайте  також: Стабілізація на дні

Головною негативною тенденцією, яка, ймовірно, перейде із 2015-го у 2016-й, буде продовження погашення українським приватним сектором зов­нішніх боргів. За 10 місяців наші компанії витратили на це чистими (погашення мінус залучення нових зобов’язань) $4,9 млрд, що на 39% більше, ніж за аналогічний період 2014 року, банки погасили зовнішніх зобов’язань іще на $2,6 млрд (утричі більше, ніж за аналогічний період 2014-го). Наразі не видно, щоб тенденція затухала, тож цього року вона теж негативно впливатиме на платіжний баланс. Певним компенсатором її стане те, що українському уряду завдяки проведеній у 2015 році борговій операції не доведеться витрачати мільярди доларів на погашення зовнішнього держборгу (див. «Боргове полегшення»). Це, з одного боку, дасть змогу спрямувати кошти, які Україна, ймовірно, отримає від МВФ, у золотовалютні резерви НБУ. Із другого — створить передумови для зменшення обсягів запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, що в кінцевому підсумку вивільнить певний ресурс у банківському секторі, який фінустанови спрямують не на купівлю ОВДП, а на кредитування реального сектору. Іншим позитивним фактором фінансового рахунку платіжного балансу можуть стати прямі іноземні інвестиції. Чисте їх залучення за 10 місяців 2015-го дало країні $2,2 млрд. Скромна цифра, однак у нинішньому році за сприятливого збігу обставин та належного темпу реформ вона цілком може подвоїтися.

У підсумку рік, що настав, обіцяє бути не надто сприятливим у частині відносин України із зовнішнім сектором, які відображає платіжний баланс. До труднощів із надходженнями валюти у країну, імовірно, додасться бажання НБУ поступово усувати валютні обмеження. Разом із неухильним дотриманням центробанком гнучкого курсоутворення це призведе до того, що гривня поступово, не різко втрачатиме вартість. Не біймося значної девальвації національної валюти, нині для цього немає серйозних підстав. Але втрата гривнею 10–15% вартості як наслідок дії сумарного вектора всіх позитивних і негативних чинників бачиться цілком реальною (протягом року флуктуації можуть мати й більшу амплітуду, але курс обов'язково повертатиметься до стійкіших і помірніших значень). Головне, що гнучкість курсу створить на валютному ринку певну динамічну рівновагу, звикнувши до якої економічні контрагенти зможуть поступово перейти до роботи на розвиток, а не на виживання.

Державний сектор

Торік державний сектор був фактором радше падіння економіки, ніж зростання. Сувора ощадність (разом із погано організованою фінансовою децентралізацією), яку Україна була змушена проводити в межах програми розширеного фінансування МВФ, дала позитивний результат — макроекономічну стабілізацію. Однак вона справила й масштабний негативний побічний ефект: у першому півріччі сталося двозначне падіння ВВП.

У 2016 році державний сектор також не стане рушієм прогресу в українській економіці, позаяк ухвалений бюджет — це якісно те саме, що ми мали протягом багато років і від чого хотілося б поступово відійти. Але деякі зрушення все-таки будуть, поточний рік приносить і певні надії.

Головний позитив у державному секторі, який лежить на поверхні, — це велика кількість грошей на рахунках держави. На початок грудня 2015 року уряд акумулював на єдиному казначейському рахункові (ЄКР) майже 48 млрд грн. Через місяць, на початок січня 2016-го, із цієї суми залишилося лише трішки більше ніж 9 млрд грн. Тобто майже 40 млрд грн пішло в економіку. І не так важливо, чи роздали їх бюджетникам, чи погасили на них ОВДП в портфелі банків та фінансових компаній. Головне, що система отримала додатковий ресурс, обіг якого помітно пожвавить ділову активність у першому півріччі 2016-го. Ефект буде прямо протилежний тому, що відбувалося на рік раніше. Відтак, зважаючи на низьку базу порівняння та вливання додаткової ліквідності в економіку, не буде дивно, якщо в перші квартали поточного року економіка продемонструє зростання на 3–5%, що суттєво перевершить очікування скептиків.

Окрім коштів на ЄКР уряд на початок грудня минулого року мав іще понад 47 млрд грн на інших рахунках в НБУ (мабуть, у валюті). Ці гроші було акумульовано на випадок необхідності платити за зовнішніми зобов’язаннями. Однак після проведення реструктуризації зовнішнього держборгу та відмови погашати російські єврооблігації цей ресурс виявився тимчасово вільним. Отже, цілком можна сподіватися: впродовж 2016-го його спрямують якщо не на додаткові бюджетні видатки, то принаймні на розширене погашення внутрішнього боргу чи, наприклад, заборгованості з відшкодування ПДВ. Окремо зазначимо: місцеві бюджети поступово починають користуватися плодами децентралізації, зокрема в частині відкриття власних окремих рахунків у комерційних банках. На початок грудня 2015-го на таких рахунках було акумульовано 10,7 млрд грн (утричі більше, ніж на початок року), які протягом 2016-го цілком можуть пустити в оборот, стимулюючи сукупний попит у країні.

Читайте також: Довга черга на вихід

Великим розчаруванням минулого року стала так і не ухвалена податкова реформа. Уряд обмежив­ся точковими косметичними нововведеннями в податковій системі, які за аналогією зі змінами 2014 року, внесеними до бюджету-2015, позитивного впливу на економіку не справлять. Тим більшої ваги набирають податкова реформа та її шанси бути ухваленою цього року. Країна потребує простого, радикального й дружнього до українців перетворення податкової системи. Якщо його вдасться провести, то позитивний ефект важко буде переоцінити. Адже нормальна, адекватна часові податкова система здатна не тільки кардинально змінити інвестиційний клімат у країні та запустити процеси розвитку економіки на роки вперед, а й підняти з пороху мізерні рейтинги нинішнього уряду та прем’єр-міністра. Хороша податкова реформа може добряче продовжити життя коаліції, погана — активізує руйнівні процеси в українському політикумі. Звичайно, швидше за все, безпосередні результати впровадження будь-яких податкових змін країна побачить лише наступного року, але адекватні перетворення здатні настільки змінити очікування контрагентів, що низка макроекономічних показників почне демонструвати позитивну динаміку вже у 2016 році.

Рік, що настав, дає країні ще дві вагомі надії. По-перше, повинна на повну силу запрацювати система електронних державних закупівель. Її не можна недооцінювати. І річ не тільки в тому, що за допомогою цього нововведення бюджет може економити до 50 млрд грн за рік. В ефективній країні кожна ланка повинна бути ефективна. Так склалося, що в цьому компоненті держава завжди пасла задніх, і система електронних держзакупівель — той інструмент, із якого може розпочатися кардинальна зміна ситуації. На це варто надіятися. По-друге, великі сподівання слід покладати на приватизацію. Обіцяної обома урядами Яценюка великої приватизації не було ні у 2014-му, ні у 2015-му. Причина очевидна: олігархічно-паразитичне лобі. Якщо цього року його вдасться зламати й запустити приватизаційний процес, то країна не лише отримає додаткові фінансові вливання (ймовірно, із-за кордону), а й позбудеться численних паразитів, які перешкоджають її розвиткові. На це також варто надіятися.

У підсумку державний сектор повинен повернути 2016 року економіці те, що забрав у неї 2015-го. Цього буде замало для прориву, але вистачить, щоб активізувати економічне зростання і зробити його темпи трішки вищими, ніж очікує більшість.

Фінансовий сектор

Торік банківський сектор працював тільки в мінус практично в усіх координатах: кількість банків, обсяг кредитів та депозитів, прибутки, вплив на економіку тощо. До кінця року скорочення кредитної та депозитної баз практично зупинилося (див. «Дно без кінця»), це дає надію, що у 2016 році окреслиться зворотна тенденція і фінустанови почнуть залучати кошти вкладників та видавати кредити. Але щоб це стало реальністю, НБУ повинен завершити очистку банківської системи й чітко про це просигналізувати не тільки професійній спільноті, а й громадянському суспільству. Бо в нинішній ситуації центробанк і надалі рідко, але регулярно виводить фінустанови з ринку, постійно тримаючи в напруженні його учасників та потенційних вкладників. Кому, як не банкірам, знати, що гроші люблять спокій, а якраз останнього всім причетним до фінансового сектору сьогодні бракує. А якщо немає спокою, то не буде депозитів і кредитування. За таких обставин фінансовий сектор ризикує і в нинішньому році залишитися не фактором зростання економіки, а тягарем для неї. На жаль, Нацбанк, попри всю прогресивність своїх дій, поки що не може досягти кінцевого результату — відновлення банками кредитування.

Отже, більшість негативних факторів, які визначали економічну ситуацію торік, у 2016-му стануть недієвими. Новий рік дає сподівання. Перед економікою України відкривається шлях до зростання, балансований помірною девальвацією гривні, стимульований зекономленими державою грошима й фінансований поки що примарним, та все-таки ймовірним відновленням кредитування. У таких координатах ВВП цілком може зрости на 3–4% за рік. І хоч якість цього зростання ще не буде задовільна, воно втре носа скептикам і закладе основу для потужнішого стрибка тоді, коли набереться критична маса реформ. А це, сподіваємося, відбудеться дуже скоро.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як живе обласний центр з новою українською назвою
    26 липня, Світлана Орел
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про чорний ринок зброї в Україні, смерть Павла Шеремета, хресну ходу Московського патріархату та військові навчання біля берегів Одеси
    26 липня, Віталій Рибак
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено