Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
19 січня, 2016   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Глибоке європейське занурення

Питома вага ЄС у зовнішній торгівлі України навіть на старті Угоди про асоціацію наближається до половини всіх її обсягів. Однак майже не використаний потенціал співпраці залишає можливості наростити її в десятки разів
Матеріал друкованого видання
№ 1 (425)
від 14 січня
Глибоке європейське занурення

1 січня 2016 року набрала чинності економічна частина Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, водночас припинено дію Угоди про ЗВТ СНД з Росією. Окрім того, на початку січня Київ та Москва обмінялися торговельними ембарго на низку товарів, переважно продовольчих. Таким чином, наша країна ввійшла в завершальну фазу торговельно-економічної переорієнтації з колишньої метрополії на ринок Європейського Союзу. Тиждень вирішив з’ясувати, яким є нинішній стан української торгівлі з ЄС, простежити останні тенденції в ній, а також оцінити потенційні напрямки її активізації.

На старті

Європейський ринок є і ще тривалий час залишатиметься одним із найбільш платоспроможних і містких у світі. Обсяги сукупного імпортування товарів усіма учасниками ЄС (€4,45 трлн у 2014 році) в кількасот разів перевищують нинішні показники вивозу української продукції до них (€11,6 млрд у 2015 році). І хоча більша частина цього обсягу припадає на внутрішню торгівлю між країнами Союзу, це не позбавляє українських виробників можливості замістити бодай кілька відсотків відповідних поставок, а тим більше зайняти нові ніші.

Тим більше, що попри поширений скептицизм стосовно конкурентоспроможності вітчизняних товарів на європейському ринку, тенденції, які стали проявлятися останнім часом, свідчать: Україна має всі підстави розраховувати на успіх.
Насамперед звернімо увагу на поширені останнім часом спроби дискредитувати ефективність економічної євроінтеграції нашої держави. Ця дискредитація базується на поверховій оцінці зміни обсягів українського експорту до Євросоюзу за умов дії автономних преференцій, коли наші виробники від травня 2014 року працювали в умовах режиму зони вільної торгівлі (ЗВТ) до набрання нею чинності. Їх оцінюють у доларах США, а курс цієї валюти саме протягом останніх півтора року стрімко зростає.

Читайте також: Зупинити відставання

Натомість в основних торговельних партнерів України з Євросоюзу ціни визначаються або в євро, або в більш чи менш тісно прив’язаних до нього грошових одиницях країн Центральної Європи. Динаміка зовнішньої торгівлі в державах ЄС також вимірюється переважно в євро, і його подешевшання чи подорожчання відносно долара або ж інших світових валют не є підставою вести мову про зростання чи обвал у цій сфері. Тож і Україні в контексті набрання чинності Угодою про асоціацію та переорієнтації майже половини зовнішньої торгівлі на ЄС час змінювати підходи й вимірювати експорт не в доларах, а в євро чи, принаймні на перехідний період, в обох цих валютах.

Уважніший аналіз засвідчує, що від’ємна динаміка 2015 року в торгівлі з ЄС стала наслідком лише провалу в першому півріччі. Останній зумовлений порівнянням із даними перших шести місяців 2014 року, коли ще не почалась активна фаза бойових дій на Донбасі, та пов’язаним із нею скороченням виробництва й експорту. У першій половині 2015-го на тлі аналогічного періоду 2014-го вартість українського експорту до ЄС у доларах зменшилася від $8243,6 млн до $6062,8 млн, тобто на 35,6%. Це перевищило зростання за аналогічний період курсу долара відносно євро (у середньому на 22,7%). Відтак навіть у євро наш експорт до ЄС зменшився на 9,7%. Передусім ідеться про хімічну продукцію, гуму, чорні метали, руду.

Виробнича кооперація все ще надзвичайно малорозвинена. А саме ця форма співпраці визначає левову частку взаємних торговельних оборотів у межах ЄС

Проте в IV кварталі 2015 року стала помітною тенденція до активного нарощування експорту з України до ЄС. У жовтні при вимірюванні в євро приріст на тлі аналогічного місяця 2014 року становив 6,8%, у листопаді проти листопада 2014-го він сягнув уже 19%. Динаміка досить переконлива. І є підстави очікувати продовження відповідної позитивної тенденції у 2016 році при умові вимірювання в євро, а не в доларі, який і надалі дорожчатиме.

Як наслідок, якщо в першому півріччі 2015-го частка країн ЄС в українському експорті становила тільки 32,7%, то в листопаді вона сягнула 38,3%. Натомість експорт до РФ у тому самому місяці дорівнював лише $368,56 млн проти $587,58 млн в листопаді 2014-го, і навіть при обрахунку в євро впав на 27,1%, а його частка в загальному вивозі товарів з України зменшилася до 11,8% проти 14,7%. Таким чином, питома вага Євросоюзу зростала не лише за рахунокзменшення частки РФ, яка скоротилася лише від 12,5% у першому півріччі до 11,8% у листопаді, а навіть за рахунок країн Азії та Африки.

В українському імпорті показник ЄС у листопаді сягнув 44%, тоді як Росії, навпаки, зменшився від 16,6% в першому півріччі до 14,8% в листопаді. Наразі обсяг поставок до України товарів із РФ лише на третину перевищує імпорт до нашої країни з окремо взятої найпотужнішої економіки Євросоюзу — Німеччини. Утім, різноспрямована динаміка у вітчизняній торгівлі із цими двома країнами, яка лише пришвидшиться після набуття 1 січня 2016 року Угоди про ЗВТ з ЄС та посилення торговельної війни з РФ, уже незабаром здатна вивести ФРН на перше місце й за обсягом постачання товарів до України.

Питома вага Євросоюзу загалом в українській зовнішній торгівлі цього року має всі підстави зрости до 40–45% в експорті й до 45–50% — в імпорті. Відповідно частка РФ на тлі падіння її економіки та розгортання торгівельної війни, ймовірно, навпаки, опуститься до 7—8% в експорті й 10–12% в імпорті, що зафіксує завершення переорієнтації економіки України на ЄС та перетворення Росії на пересічного торговельного партнера.

Читайте також: Заручниця світу

У міру використання нашими виробниками можливостей європейського ринку, а також відкриття компаніями ЄС для себе України залежність вітчизняної економіки від ЄС й надалі зростатиме до показників країн Центральної Європи. У них експорт за межі Європи зазвичай складає лише близько 15–25% (12,5% — у Словаччини, 13,5% — у Хорватії, 14,4% — у Чехії, 16,2% — в Угорщини, 16,9% — у Польщі, 22,7% — у Румунії, 30,9% — в Болгарії). Тоді як у випадку України, нагадаємо, все ще йдеться про понад 60%.

Адже нинішня значно більша частка ринків країн Азії та Африки для українських постачальників, порівняно з тією, що спостерігається в постсоціалістичних країнах Центральної Європи, є лише наслідком незначних обсягів вітчизняного експорту до країн ЄС і особливо його економічного ядра. Адже абсолютні обсяги поставок товарів центральноєвропейських країн у розрахунку на одного мешканця до країн Азії та Африки не лише не поступаються українським, а й у більшості випадків значно перевищують їх. Наприклад, вивіз товарів до країн Азії (окрім Туреччини, яка перебуває в Митному союзі з ЄС) та Африки з Польщі у 2014 році становив $13,8 млрд, із Чехії — $11,17 млрд, із Румунії — $8,18 млрд, з Угорщини — $7,35 млрд, зі Словаччини — $4,28 млрд. З України, для порівняння, це $12,16 млрд за 11 місяців 2015 року.

Причини цього, своєю чергою — брак адекватної нашому потенціалові кооперації з європейськими компаніями та пасивність українського бізнесу щодо виходу на ринок ЄС.

Білі плями

Хоча ЄС давно став найбільшим торговельним партнером нашої країни, частка якого поволі наближається до половини всього її зовнішнього обороту, використання потенціалу торгівлі й особливо виробничої кооперації з компаніями більшості європейських країн залишається в зародковому стані. Абсолютні обсяги збуту українських товарів до таких великих і заможних європейських держав, як Франція чи Велика Британія, поступаються нашому експорту до на порядок менших та бідніших Молдови й Грузії.

Український експорт до економічного ядра Євросоюзу (Німеччина, Франція, країни Бенілюксу та Велика Британія), яке концентрує понад половину його економічної потужності й імпорту, а також понад 45% населення спільноти, за 11 місяців 2015 року становив тільки чверть наших продажів до ЄС, або 8,75% усього українського експорту ($3025,7 млн та $276,3 млн за листопад). Для порівняння: це лише незначно перевищує обсяг вітчизняних поставок до Туреччини чи Китаю.

І річ тут не у відстані, а в товарній структурі українського експорту, яка в нинішньому вигляді мало запитана на ринках згаданого економічного ядра. Дуже незначними є поставки українських товарів і до Фінляндії, Швеції та Ірландії. Натомість основна частина наших продажів до ЄС спрямовується на периферії: Центральна Європа (14,25%, або $4927,2 млн, за 11 місяців 2015-го та $452,7 млн за листопад) та країни PIGS (8,94%, або $3087,4 млн, за ті ж таки 11 місяців та $400,2 млн у листопаді) поглинають до 70% усього нашого експорту в Євросоюз.

Читайте також: Стабілізація на дні

Постачання до низки великих європейських країн усе ще дуже моноспеціалізоване. Понад 50% нашого вивозу до Іспанії становлять зернові, до Італії чи Греції — необроблені чорні метали, а до Австрії — руда. Поставки до Франції майже на три чверті cкладаються із насіння олійних культур та продуктів їх переробки, ці самі товари становлять майже половину вітчизняного експорту до Бельгії. В українському вивозі до Фінляндії така сама частка продукції чорної металургії. До Ірландії наші продажі більш ніж на 80% складаються із зерна, а до територіально близької Болгарії — майже на стільки само з необроблених чорних металів (78,5%). Тому важливе завдання — вивести більше українських товарів на ринок ЄС.

Побоювання, що український ринок буде завалений дешевими європейськими товарами, а наші не витримають конкуренції, сильно перебільшені. Радше станеться навпаки

Виробнича кооперація, бодай у формі переробки давальницької сировини для європейських підприємств, усе ще надзвичайно малорозвинена. А саме ця форма співпраці визначає левову частку взаємних торговельних оборотів у межах ЄС, і саме вона виступила каталізатором економічної інтеграції до Союзу найуспішніших постсоціалістичних країн. Натомість в Україні на неї припадає вагома частка торгівлі лише з Німеччиною та країнами Вишеградської четвірки.

Саме в структурі постачання до цих п’яти держав є найбільшою частка електротехнічної продукції, що виробляється переважно за давальницькими схемами в кооперації зі всесвітньо відомими транснаціональними компаніями (ТНК); її показники в наших продажах до Угорщини за 10 місяців 2015 року становили 51,7% ($379,3 млн), до Німеччини — 32,2% ($344,2 млн), до Польщі —14,6% ($239,4 млн), до Чехії — 21,4% ($98 млн), до Словаччини — 15,3% ($60,5 млн). Значною є частка електротехнічної продукції в українському експорті до Естонії (понад 20%, або $10,5 млн). Відповідні підприємства розміщені головним чином у Західній Україні й меншою мірою в Центральній.

За аналогічними схемами працюють із партнерами в країнах ЄС і виробники низки інших галузей, особливо легкої, меблевої та хімічної промисловості. Так, саме завдяки цьому продукція легкої промисловості у вітчизняному експорті за 10 місяців 2015 року до Німеччини становить $156,2 млн, до Польщі — $72,1 млн, до Угорщини — $41,8 млн, до Словаччини — $16,1 млн. На $62,4 млн продукції легкої промисловості за той самий час було вивезено до Румунії, на $51,5 млн (головним чином взуття й виробів із шкіри) — до Італії, на $39 млн — до Франції, на $21,5 млн — до Данії (34,2% усіх поставок), на $16 млн — до Бельгії. Продажі меблів до Польщі оцінювали в $61,1 млн, до Німеччини — у $22,3 млн, до Данії – у $12,6 млн. Зрозуміло, що наразі кінцеві споживачі купують ці товари як вироблені у відповідних країнах ЄС.

Перспективи

Побоювання, що український ринок буде завалений дешевими європейськими товарами, а наші не витримають конкуренції, видаються щонайменше сильно перебільшеними. Конкуренція, безперечно, загостриться, та це аж ніяк не вирок вітчизняним виробникам продовольства й товарів широкого вжитку. Радше навпаки.

Привертає увагу той факт, що на тлі зростання нашого експорту до Євросоюзу останнім часом відбулося суттєве поліпшення торговельного сальдо для України, а дефіцит торгівлі поволі прямує до нуля. У листопаді 2014 року експорт до ЄС становив $1171,53 млн при імпорті на $1756,28 млн, тобто був майже в півтора раза меншим. У першому півріччі 2015-го відношення становило вже $6062,8 млн до $7389,9 млн, тобто наші поставки поступалися ввозу із ЄС лише на 22%. А в листопаді 2015-го європейські продажі до України тільки на 12,5% перевищили обсяг українського експорту до ЄС ($1199,75 млн проти $1349,93 млн).

Читайте також: Арабська альтернатива

Тенденція очевидна, вона явно позитивна для України й навряд чи зміниться навіть після зняття мит на європейські товари при імпортуванні. Адже більшість із них суттєво дорожча навіть за нинішнього курсу гривні до євро, а в найближчій перспективі вітчизняна валюта, найімовірніше, й далі девальвуватиме відносно спільної європейської.

Українських виробників м’яса птиці на ринку ЄС стримують лише квоти на постачання їхньої продукції. Конкурентоспроможність вітчизняних виробників свинини протягом останнього року теж стала вищою, ніж у європейських конкурентів. За даними профільної асоціації, імпорт свинини у 2015 році зменшивсь удвічі в натуральному обсязі, причому головним чином імпортувалися субпродукти. Унаслідок девальвації гривні ціни на свиней в Україні впродовж 2015 року знизились у євро на 34%, тоді як у Польщі — лише на 4,1%, і зараз вони в нас принаймні на 15% є нижчими.

Лише несертифікованість відповідно до європейських вимог стримує і експорт до ЄС низки видів української молочної продукції. Тільки 29 грудня Єврокомісія оприлюднила рішення про включення 10 перших наших молочарів до переліку затверджених експортерів у ЄС. Ідеться про виробників найрізноманітнішого продукту з різних точок країни: серед них Львівський холодокомбінат, «Люстдорф» на Вінниччині, «Молочний дім» на Дніпропетровщині, «Лакталіс-Миколаїв» на Півдні, низка підприємств на Лівобережжі.

Щоб дістати реальні переваги від вільної торгівлі, українським чиновникам та підприємцям потрібно активно працювати. Економічна частина Угоди про асоціацію дасть позитивний ефект у разі динамічної адаптації вітчизняного законодавства до європейського та виробників до західних вимог, а також виявлення ними особистої активності у просуванні своєї продукції та можливостей кооперації з партнерами в ЄС.

Очікувати можна хіба що експансії європейської продукції машинобудування, однак для цього в Україні повинні значно зрости доходи громадян та фінансові можливості підприємців. Тим часом після початку роботи ЗВТ європейський бізнес здобуде додаткову мотивацію інвестувати в Україну. Тепер можна прогнозувати бізнес-процеси на тривалішу перспективу, а матеріали та комплектуючі заходитимуть на наш ринок із нульовими ставками ввізного мита. У низці галузей зменшиться собівартість випуску товару, що зробить його більш конкурентним і в Україні, й на експортних ринках.

У січні 2016 року на Львівщині запрацює новий завод компанії Fujikura, який вироблятиме електричне устаткування для автомобілів: буде створено до трьох сотень нових робочих місць у депресивному районі із традиційним їх дефіцитом. У Бродах розпочне будівництво заводу концерн Nexans — завершити проект планують до початку наступного року.

Про інтерес до виробничої кооперації з підприємствами Львівщини вже заявили «Хюндай Корпорейшн» та Bombardier; інші компанії, що складають комплектуючі для західних партнерів, поволі розширюють уже наявні виробництва в області. Аналогічні тенденції спостерігаються в сусідніх регіонах Західної України. Виробниче об’єднання «Карпати» в Івано-Франківську виробляє проводку для автомобілів Porsche, Mercedes, Volkswagen, Škoda. Дочірнє підприємство міжнародного виробника електроніки TE Connectivity — проводку та конектори для BMW, Opel, Mercedes, Škoda й Fiat. Різну електроніку випускають у Київській, Тернопільській, Чернівецькій, Волинській областях.

Місцевій владі та менеджменту підприємств машинобудування, особливо у тих місцевостях, що найбільше постраждали через утрату кооперації з російськими виробниками, дуже важливо пришвидшити налагодження кооперативних контактів із компаніями не лише з ЄС, а й із третіх країн, зокрема азійських, що зацікавлені у складанні чи доробці своїх товарів із використанням переваг України щодо вартості робочої сили й територіальної близькості до споживачів у ЄС. Насамперед потрібно взаємодіяти з ТНК, націленими на виробництво тут товарів — комплектуючих або ж, навпаки, на складання готових виробів із їхніх деталей для постачання до ЄС.

Зокрема, слід активніше переймати досвід західних регіонів, які значно далі просунулися в кооперації з європейськими підприємствами. За 10 місяців 2015 року на Закарпаття припала майже третина (31,9%) усього українського експорту електротехнічної продукції, якої було вивезено; на $509,3 млн (55,3% загального експорту області); на $ 126,4 млн (13,8%) — продукції легкої промисловості, на $ 41,2 млн (4,5%) — меблів. На Львівщині частка продукції електротехнічної галузі в експорті за цей період дорівнювала 25,7%, і за результатами року її показники мають сягнути $300 млн. 15,9% вивозу там — це продукція легкої промисловості (в річному вимірі майже $180 млн); 8,5% (у річному обрахунку майже $100 млн) має скласти експорт меблів. Електротехніка становить 42,2% експорту Рівненщини (понад $140 млн) й 33,3% — Волині (понад $210 млн річно). На Буковині 19,8% експорту вже зараз припадає на товари легкої промисловості (понад $20 млн у річному обрахунку).


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено