Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 січня, 2016   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Заручниця світу

Українській економіці буде непросто в 2016-му,але причини труднощів кардинально зміняться
Заручниця світу

Рік, що минає, для української економіки загалом став важким, але закінчується хепі-ендом. Зменшення ВВП, різке падіння курсу гривні, паніка вкладників банків і невизначені перспективи з погашенням та обслуговуванням величезного державного боргу, які 2015-й успадкував від не менш кризового 2014-го, схоже, залишилися в минулому. Макроекономічної стабілізації досягнуто. А отже, уряд і прості українці можуть більш-менш упевнено дивитися вперед.

Українські політики та економічні оглядачі очікують 2016-й з обережним оптимізмом, який поділяє й МВФ. Більшість прогнозистів сходяться на тому, що наступного року економіка зростатиме. Найчастіше говорять про збільшення реального ВВП на 2% – результат досить скромний, але, сподіваємося, тимчасовий. Факторів такого зростання не називають. За повільного темпу реформ це за умовчанням означає те саме, що відскік дохлого кота до другого поверху після падіння з десятого.

Тим часом 2016-го в Україні не обійдеться й без сильних зустрічних вітрів. У 2014–2015 роках українська економіка скорочувалася внаслідок внутрішніх проблем: війни та накопичених економічних дисбалансів. У 2016-му вона зазнає суттєвих труднощів, зумовлених зовнішньою кон’юнктурою.

Читайте  також: Стабілізація на дні

Суттєвим викликом для України стане валютна нестабільність, яка спостерігається у світі зараз і перейде в 2016-й. Від початку 2014-го гривня знецінилася щодо долара США майже утричі. Більшість економістів скажуть, що це безпрецедентно й що конкурентоспроможності українських товарів, яка утворилася в результаті девальвації національної грошової одиниці, вистачить надовго. Насправді ні. За останні півтора року вартість долара щодо кошика вільноконвертованих валют зросла на 25%. Це призвело до знецінення відносно «зеленого» грошових одиниць багатьох країн світу, зокрема й наших основних торговельних партнерів. Торік Україна вивезла товарів на понад $1 млрд до 14 країн. Із них 4 – члени єврозони. За 20 місяців, від початку 2014-го, динаміка курсів їхніх валют щодо долара США була такою: євро втратив 20% вартості, російський рубль – майже 49% (тобто подешевшав удвічі), польський злотий – 22%, турецька ліра – 26%, угорський форинт – 23%, білоруський рубль – 45%, казахстанський тенге – майже 45%, китайський юань женьміньбі – понад 3%, єгипетський фунт — 13%, індійська рупія — 6%. І лише саудівський ріал зберіг свої позиції. Поки що.

У 2016-му, мабуть, спостерігатиметься ще одна хвиля зростання вартості долара

У 2016-му, мабуть, спостерігатиметься ще одна хвиля зростання вартості долара, яка розпочалася в останньому кварталі 2015-го. Грошові одиниці країн світу ще більше знеціняться. Якщо додати до цього швидке й безпідставне підвищення зарплат і пенсій в Україні, то цінова конкурентоспроможність нашої продукції на глобальному ринку може знову стати низькою, якою була до кризи. Можливі наслідки цього для економіки ще не встигли стертися з пам’яті українців: погіршення платіжного балансу, новий виток знецінення гривні, проблеми банків тощо. Сподіваємося, ще одного кола макроекономічних проблем вдасться уникнути, але його ймовірність досить висока.

Іншим викликом для економіки будуть глобальні ціни на сировинні товари, які, за оцінками МВФ, у 2016-му все ще матимуть тенденцію до зниження (див. «Сировинний шторм»). Хоч і не такого різкого, як у році, що минає. Хороша новина: російський газ (як і європейський) подешевшає. Це полегшить проблеми України в енергетиці, принаймні на деякий час.

Читайте також: Лакмусовий бюджет

Але зменшаться ціни й на основні види сировини, які ми експортуємо. Зернові, за оцінкою МВФ, повинні подешевшати загалом ще на 6%. Це призведе до наростання фінансових проблем в українських агровиробників. Досі останні почувалися відносно добре завдяки знеціненню гривні. Але в разі падіння глобальних цін навіть нинішній курс національної валюти багатьом може не допомогти, особливо тим, хто позичав гроші на розвиток у твердій валюті. Залізна руда повинна подешевшати на 20%. Це не лише зменшить валютні надходження від її експорту, а й далі тиснутиме на металургів – деякі з них, можливо, й не виживуть.

Загалом зовнішня кон’юнктура для України наступного року може бути винятково несприятливою навіть за оптимістичного сценарію розвитку подій. Якщо ж світом прокотиться хвиля суверенних дефолтів у країнах, що розвиваються, ми можемо потрапити в круговерть глобальної кризи, як було наприкінці 1990-х. Сподіватися на те, що економіку підтримає внутрішній попит, не випадає. Залишається тільки надіятися, що в 2016‑му реформи проводитимуть значно вищими темпами й економіка України завдяки якісному стрибку приверне увагу глобальних інвесторів й зростатиме достойними темпами.

Цей матеріал опубліковано у спецвипуску Світ у 2016


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено