Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
2 жовтня, 2015   ▪   Любомир Шавалюк   ▪   Версія для друку

Ревізія в кишенях

Які виклики чекають на бюджет-2016
Ревізія в кишенях

14 вересня Кабмін вніс до Верховної Ради "Проект закону про державний бюджет України на 2016 рік", відкликавши його на доопрацювання в цей же день. Це спровокувало хвилю розмов про непрозорість бюджетного процесу та традиційний "дерибан". Можливо, скепсис громадянського суспільства і має сенс, але є підстави вважати, що цього разу все буде по-іншому.

Зобов’язання уряду схвалити проект кошторису на наступний рік та подати його Президентові України та Верховній Раді не пізніше 15 вересня поточного року закріплено в Бюджетному кодексі. Тож зазначений крок, як і в попередні роки, було зроблено суто на виконання букви закону. Однак якщо в минулі рази уряд часто подавав невідомо що, а в часи Януковича - взагалі порожні документи, то проект бюджету-2016 справді існує. Через кілька днів після подання у парламент його опублікували на сайті Міністерства фінансів - безпрецедентний крок, який, імовірно, громадянське суспільство ще не оцінило повною мірою. Відкрита публікація проекту головного фінансового документа країни свідчить про те, що бюджетний процес стає прозорішим. З іншого боку, вона дає змогу ініціювати публічне обговорення того, що має бути в головному фінансовому документі, а чого там бути не повинно. І часу для цього вдосталь, тож якщо цього разу громадянське суспільство не започаткує подібних дискусій, то в наступні роки воно обов’язково повинно бути готовим до них.

Чутливі фактори

Опублікований проект бюджету-2016 не ідеальний з об’єктивних причин. По-перше, місія МВФ, яка суттєво вплине на фінальну версію документа, прибула в Київ лише 22 вересня, тобто після подання кошторису в парламент. По-друге, поки не вирішено, яка податкова система ляже в основу державного бюджету на наступний рік, адже влада має твердий намір провести податкову реформу, але поки не знає, яку модель із запропонованих варіантів вибрати. Міжнародний валютний фонд виступає проти радикальної реформи, яку підтримує багато радників уряду та значна частина громадянського суспільства. Тому тут також з’являється поле для дискусії. По-третє, важливими є темпи економічного відновлення. Після стрімкого падіння у першому півріччі економіка України практично перестала падати наприкінці третього кварталу, а завдяки низькій статистичній базі низка макроекономічних показників покращується. Чи буде 2016-й роком повноцінного економічного зростання? З відповіддю на це питання, мабуть, треба почекати до четвертого кварталу цього року. Тому з остаточною версією бюджету поспішати також не варто.

Читайте також: Жером Ваше: «Економічний популізм завжди спокусливий у скрутні часи, але з нього ніколи не виходило нічого путнього ні в Україні, ні в інших країнах»

У будь-якому разі добре те, що проект бюджету уже існує. Можливо, він завдячує програмі співпраці з МВФ, у межах якої певні принципи податково-бюджетної політики визначені на кілька років уперед, що дає можливість легко формувати чернетки проектів головного фінансового документа країни на будь-який рік, скажімо, до 2020-го. А може, є результатом більшої відповідальності та законослухняності міністра фінансів, яка, зробивши висновки з ганебного аврального ухвалення цьогорічного кошторису - а радше голосування за порожні листочки, які лише згодом наповнювалися цифрами, - в останні числа грудня минулого року, розуміє, що в новій країні так не можна і що потрібно поступово виходити на ритмічну, регулярну роботу і привчати до цього інших на всіх рівнях державного управління.

Надходження в нових умовах

То які ключові параметри державного бюджету? Аналіз доцільно розпочати з надходжень. Їх загальний запланований обсяг на наступний рік становить 550 млрд. грн., що на 10,3% вище, ніж план на поточний рік (враховуючи невеличке поточне перевиконання за доходами, у підсумку база порівняння може виявитися вищою). Досить адекватна сума, адже при прогнозі зростання реального ВВП на 2% та індексу споживчих цін - на 12% (дефлятор ВВП виросте більше) економіка повинна номінально вирости вищим темпом, ніж надходження до держбюджету. Це означає, що закладається зменшення перерозподілу ВВП через бюджет, а відтак менше навантаження (податкове та інше) на громадян та бізнес. У гіршому випадку, якщо відновлення економіки не досягне очікуваного темпу через непередбачувані обставини, то контрагенти просто платитимуть державі принаймні не більше, ніж цього року, що дозволить їм залишитися на плаву. Такий підхід до складання кошторису можна назвати клієнтоорієнтованим. Головне, щоби він зберігся в кінцевому документі.

Низки надходжень, які держбюджет України отримує цьогоріч, наступного року не буде. По-перше, з 30 вересня скасовано спеціальне мито на автомобілі, запроваджене ще при Януковичі. Для кошторису це невелика втрата, адже через різке падіння обсягу авторинку за 8 місяців спецмито принесло державі лише 100 млн. грн. - мізерна сума в масштабах країни. По-друге, уже ухвалено рішення, що з початком наступного року буде скасовано додатковий імпортний збір, упроваджений у зв’язку з погіршенням стану платіжного балансу через кризу на початку цього року. Ця втрата значно помітніша, адже за січень-серпень завдяки імпортному збору держбюджет поповнився на майже 14 млрд. грн., що в перерахунку на рік складе понад 1% від ВВП. По-третє, очікується, що прибуток НБУ суттєво зменшиться через те, що такого знецінення гривні, яке відбулося цього року вже ніхто не прогнозує. Відтак якщо у 2015 році Нацбанк зобов’язаний перерахувати в бюджет 60,5 млрд. грн., то на наступний рік закладено лише 34,1 - майже на 1,5% від ВВП менше. Також помітна втрата.

Читайте також: Класика популізму

За рахунок чого компенсуватимуть утрачені статті надходжень? Найбільше зростання очікується за кількома ключовими статтями. У плані на наступний рік закладено зростання доходів від рентної плати на 28%. Уряд очікує, що ті, хто видобуває нафту, додатково покладуть до бюджету 1,8 млрд. грн., природний газ - понад 8,1 млрд. грн., газовий конденсат - 0,18 млрд. грн., а від тих, хто транспортує українськими трубопроводами нафту, газ, аміак, держава отримає на 1 млрд. грн. більше. Тобто влада сподівається наступного року додатково отримати понад 11 млрд. грн. від олігархів (та Росії за транспортування газу), очевидно, шляхом підвищення рентних ставок. Завдання амбітне. Чи готові олігархи та РФ заплатити - питання риторичне.

Іншими компенсаторами виступають внутрішні податки, тобто ПДВ та акцизний податок. Уряд має намір збільшити наступного року надходження від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 48%, з імпортованих - на 27% при одночасному суттєвому збільшенні обсягу відшкодування ПДВ екпортерам. Питання тільки в тому, яким чином це планується зробити, адже про наміри уряду збільшити ставку ПДВ нічого не відомо. Доходи від акцизу з вироблених в Україні товарів повинні вирости на 29%, імовірно, завдяки черговій серії збільшення ставок. У підсумку спостерігаємо дуже амбітні плани по ПДВ та акцизах, які ще більше висувають на передній план проблеми функціонування податкової та митниці. Адже з теперішнім рівнем корупції у ДФСУ такі збільшення надходжень нереальні, а відтак бюджет цілком можуть провалити.

Усе для народу

Видатки держбюджету наступного року повинні становити понад 621 млрд. грн., що на 9,6% більше, ніж у 2015-му. Значить, уряд зберігає лінію на ощадливе використання коштів. Це повинно мати позитивний вплив як на макроекономічну рівновагу, так і на ставлення до країни міжнародних донорів та іноземних інвесторів. Україна від цього тільки виграє.

А от розподіл видатків вийшов занадто соціально спрямованим. Мінімальну зарплату з нинішніх 1378 грн. на місяць планують підвищити до 1450 грн. з 1 травня і до 1550 грн. з 1 грудня наступного року. Це потребуватиме додатково понад 40 млрд. грн. в порівнянні з цьогорічним кошторисом. Крім цього, обсяг коштів, виділених на житлові субсидії для населення збільшать із 24 млрд. грн. цього року до 43 млрд. грн. - наступного. Разом ці дві статті з лихвою перекриють річний приріст видатків. А це означає, що збільшення витрат на розвиток, зокрема капітальних видатків на будівництво доріг тощо, не передбачається. Як кажуть, "не на часі"…

На обслуговування державного боргу наступного року уряд витратить 105 млрд. грн. (на 13,6% більше, ніж цього року) - практично шоста частина усіх видатків. Крім цього, потрібно буде відвести на погашення держборгу 189 млрд. грн. порівняно із 252 млрд. грн. цього року (сума не враховує угоди про реструктуризацію, яка, імовірно, зменшить її на майже 50 млрд. грн.). Разом обидві цифри свідчать про те, що фінансове навантаження на бюджет залишиться високим. Його мають пом’якшити масштабна приватизація, яка, мабуть, таки розпочнеться наступного року, а також менші витрати на докапіталізацію банків та Нафтогазу (на це заплановано 24 млрд. грн., що у три з половиною рази менше, ніж цього року).

У підсумку виходить, що, з одного боку, держбюджет-2016 складено в дусіі економії та контролю за дефіцитом, адже навіть такі необхідні видатки на безпеку й оборону виростуть незначно. З іншого - зберігаються традиції проїдання через підвищення соціальних стандартів. Парадоксальне поєднання, що стало можливим не від хорошого життя.

Сюжетна лінія економії

У держбюджеті-2016 зберігається акцент на економії. Водночас додатковий ресурс, який з’явиться від зростання номінального ВВП, практично повністю спрямують на підвищення соціальних стандартів

 За даними Мінфіну, Держказначейства


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чи справдяться колись сподівання нації на прихід нової еліти, яка допоможе їй вирватися із замкненого кола
    26 серпня, Роман Малко
  • У переліку головних загроз для України найближчим часом розвідники називають перекидання систем ППО на Донбас та масштабні навчання ЗС РФ на кордонах
    26 серпня, Андрій Голуб
  • Як співіснує удаваний і справжній патріотизм на звільненому Донбасі
    26 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Своєю поведінкою та політичними й діловими зв’язками Дональд Трамп відіграє роль «корисного ідіота» для Владіміра Путіна
    26 серпня, Едвард Лукас
  • Французький погляд на Україну змінюється під впливом внутрішнього українського фактора
    26 серпня, Алла Лазарева
  • 18 вересня в Росії відбудуться вибори депутатів Державної думи. Однак передвиборчого ажіотажу в країні не спостерігається. Скандали, інтриги, війна компроматів — усе це не про російські вибори.
    25 серпня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено