Економіка

  ▪   Любомир Шавалюк

Курс гривні. Вгору чи вниз?

Курс гривні до долара б’є рекорди. Та чи надовго?
Матеріал друкованого видання
№ 16 (336)
від 17 квітня, 2014

Минулого тижня валютний курс перетнув позначку 12 грн/$. Ще півроку тому такий рівень передрікали лише найвідчайдушніші експерти, яких тоді вважали ледь не божевільними. На сьогодні ті прогнози стали реальністю, а подолавши згаданий вище рубіж, курс почав щодня встановлювати нові рекорди. Ситуація ускладнюється тим, що в розпал минулої кризи у 2008 році він не перевищував 10 грн за долар за результатами торгового дня, а в межах дня – 11 із копійками. Тобто, перевершивши попередні глобальні максимуми, нацвалюта ніби вийшла у відкрите море, у якому її може занести дуже далеко. Принаймні так вважає багато українців, серед яких запанували панічні настрої. У результаті медіа зарясніли статями про валютний курс, підігріваючи ажіотаж населення, і тепер ми маємо нові прогнози, у яких говорять про 14, 15, 16 та навіть 20 грн/$. До того ж чимало громадян, які палко підтримували революцію, тепер так само активно нарікають, мовляв, за Януковича хоч долар був по вісім… Але чи мають підґрунтя такий валютний курс і суспільні явища, які його супроводжують?

за вільного плавання курсу для валютного ринку характерні постійні коливання

базовий аспект

Після зміни влади в Україні нове керівництво НБУ відпустило курс гривні у вільне плавання. І хоч би як далеко він «заплив», слід пам’ятати, що в ринкових умовах його середній рівень визначається довготривалим співвідношенням попиту та пропозиції валюти на внутрішньому ринку з боку імпортерів, експортерів, а також кредиторів, дебіторів та інвесторів. І воно істотно змінилося протягом останніх двох місяців (див. «Фундаментальний пасьянс»).

Читайте також: Де взяти гроші?

Передусім значно поліпшилося сальдо рахунку поточних операцій. Хронічний дефіцит останніх років, сформований під впливом від’ємного торговельного балансу, майже нівельовано. У лютому дефіцит поточного рахунку становив $121 млн, зменшившись порівняно з торішнім показником у понад 12 разів, і це за середньомісячного курсу 9,14 грн/$. Зрозуміло, що подальше знецінення гривні, яке відбувалося в березні та квітні, мало ще позитивніший вплив на рахунок поточних операцій, посилюючи підґрунтя для майбутнього подорожчання гривні.

Але тут є два нюанси. По-перше, у лютому платежі за імпортний газ впали на 54%, хоча ціна з урахуванням знижки, отриманої Януковичем у грудні, зменшилася лише на 33%. Тобто ми закуповували менше блакитного палива, ніж потрібно, бо не мали грошей і не хотіли нарощувати борг перед Газпромом. У майбутньому платежі за цією статтею збільшаться, що негативно вплине на торговельний баланс.

По-друге, попри незначне зменшення експорту – на 7,7% порівняно з лютим 2013-го (імпорт, до речі, упав на 23%), надходження від експорту в Росію, Білорусь та Казахстан зменшилися відповідно на 29%, 36% і 50%. При тому, що влада змінилася лише наприкінці місяця. Українські експортери, які працюють на цих ринках, скаржаться, що від їхньої продукції відмовляються з політичних міркувань, і не лише в РФ. Тому наше становище там і далі погіршуватиметься. З огляду на це дуже вчасними є заходи ЄС із відкриття своїх ринків для наших товарів. Уже в лютому зафіксовано зростання експорту до Польщі. Італії, Іспанії, Німеччини. Цифри поки що невеликі, але вказують на позитивну тенденцію. У довготривалому періоді це має підтримати баланс поточних операцій.
Що стосується інших факторів платіжного балансу, то вони негативні.

Читайте також: Хто віддасть украдені в України гроші?

Приплив капіталу, який за часів Януковича фінансував потреби країни у валюті, зупинився. Іноземні інвестори, зважаючи на політичну нестабільність в Україні, особливо на Сході та Півдні, не поспішають вкладати сюди свої кошти, а міжнародні донори поки що живих грошей не надали. Водночас суттєвим є відплив капіталів учасників режиму Януковича чи просто лояльних до нього. Вони, на жаль, покидають країну і офіційно, за допомогою цілком законних операцій, і через купівлю готівкової валюти й нелегального вивезення її в кейсах. Останнє на рівні з депозитною панікою пояснює підвищений відплив готівкової валюти з банків, який, щоправда, за результатами березня поволі вщухає.

Чого очікувати?

Отже, ситуація з платіжним балансом – основою валютного курсу – двояка. З одного боку. поточний рахунок поліпшується, попри труднощі з країнами Митного союзу. З другого – є відплив і дефіцит капіталу, що створюють на ринку тимчасовий брак валюти і штовхають курс угору (див. «Валютні американські гірки»). Та обсяги торгів нею на міжбанку мізерні. Якби експортери притримували її, то не могли б робити це довго, адже повинні здійснювати гривневі витрати. А отже, імпортери не купують валюти і не ввозять продукції, чекаючи вигіднішого курсу. У такому разі приплив іноземного капіталу може змістити шальки терезів у бік продавців і гривня дорожчатиме.

Недарма країна перебуває в очікуванні грошей від міжнародних донорів. Перший транш кредиту МВФ ($3 млрд) має надійти наприкінці квітня, але більша його частина поповнить золотовалютні резерви НБУ, тому матиме не прямий, а радше психологічний вплив на ринок. А ось фінансування з боку США ($1 млрд) та ЄС (€1,6 млрд), яке також не за горами, надійде в бюджет. Але до кінця 2014-го Україні треба погасити близько $7 млрд валютного державного боргу. Тож переважну частину коштів першої хвилі, отриманих від МВФ та інших міжнародних донорів, нова влада використає для рефінансування старих боргів, а не для стимулювання економічного зростання через видатки бюджету. Тому, купивши час і певну стабільність, уряд повинен дуже постаратися з реформами, щоб залучити інвесторів, зокрема приватних, які приходять після МВФ. А от вони дуже перебірливі й уникають вкладень у нестабільні регіони. Тому для припливу приватного західного капіталу, а з ним і сучасних технологій та десятків мільярдів доларів украй важливо заспокоїти хвилювання на Сході країни. Інакше спочатку такі потенційні інвестори можуть нібито очікувати президентський виборів, потім ще чогось, а зрештою просто відмовляться від капіталовкладень, спричинивши подаль­­ше знецінення гривні.

Ті, хто знається на технічному аналізі, розуміють, що недавнє різке зростання курсу нацвалюти – це п’ята хвиля Елліота, яка зазвичай є найрізкішою і супроводжується панікою. Після неї спостерігається зворотна тенденція, тобто в нашому випадку – подорожчання гривні. Тим, хто працює на фондовому ринку, відоме неписане правило, що коли журналісти починають масово писати про зростання курсу (валют, цінних паперів, банківських металів), треба готуватися до зміни тенденції. Якщо ескалації конфлікту не буде й Україна залишиться єдиною, валютний курс повернеться в діапазон 9,5–10, максимум 10,5 грн/$, що визначено фундаментальними чинниками.

Читайте також: Банківська революція

Але потрібно розуміти, що вільне плавання курсу – це зовсім інший механізм роботи валютного ринку, ніж за фіксованого. В будь-який момент курс перебуватиме близько до свого рівноважного значення, але у довготривалому періоді відхилятиметься від нього в обидва боки. Це означає, що коли за часів Януковича номінальні зарплати й пенсії зросли на 35–50% майже без збільшення  реального ВВП, то курс гривні був завищеним. Відтак із різким знеціненням національної валюти на понад 60% (із 8 до 13 грн/$) економічна система лише гіпертрофовано відновила статус-кво, а українці повинні порівнювати купівельну спроможність своїх нинішніх доходів не з тим, що було наприкінці 2013-го, а з тим, що було чотири роки тому.

Водночас за вільного плавання курсу для валютного ринку характерні постійні коливання, і що відкритіша економіка країни, то вони більші. Тому, коли за фіксованого курсу банки мали надлишкову гривневу ліквідність, була загроза знецінення гривні. Зараз це не працює, адже в середньому курс буде рівноважним. Але оскільки можливі флуктуації, то банки використовуватимуть свою ліквідність для того, щоб розкачувати ринок, купуючи на дні й продаючи на піку. Позаяк НБУ не має схильності до застосування адміністративних методів, якщо він не згладжуватиме піки інтервенціями, коливання можуть бути вельми значними (20–30%). Українці мають звикнути до цього й підвищити рівень своєї фінансової грамотності, щоб зрештою використовувати ці хвилі на свою користь. А поки відбувається адаптація, ми матимемо такі відхилення курсу від рівноважного та панічні настрої поміж населення.